П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 766/1910/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса заяву адвоката Самойленка Артема Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №766/1910/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
У лютому 2025 року до Херсонського міського суду Херсонської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, в якому позивач просив суд визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 01.02.2025 року серії БАВ №059505 та закрити провадження у справі.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 22 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову серії БАВ №059505 від 01.02.2025 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 20400,00 грн. за ч. 1, 4 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Додатковим рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 05 травня 2025 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 4000,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Херсонській області звернулось до суду з апеляційними скаргами.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22 квітня 2025 року залишено без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22 квітня 2025 року залишено без змін.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області на додаткове рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 травня 2025 року залишено без задоволення, а додаткове рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 травня 2025 року залишено без змін.
08 серпня 2025 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява адвоката Самойленка Артема Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №766/1910/25, в якій заявник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції в сумі 19500,00 грн. До вказаної заяви було додано зокрема Акт прийому-передачі наданих послуг №2 від 07.08.2025 року.
12 серпня 2025 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Національної поліції в Херсонській області про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якій заявник просить суд відмовити у задоволенні заяви представника позивача в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Розглянувши доводи заяви представника позивача та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 322 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції складається зокрема з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.
Виходячи із аналізу вказаної норми чинним законодавством передбачений виключний перелік підстав для постановлення додаткового рішення. У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
В даному випадку, судом апеляційної інстанції не було проведено новий розподіл судових витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги позивачу, отже в цій частині питання залишилося не вирішеним, що дає підстави для постановлення додаткового рішення з метою усунення неповноти судового рішення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою
Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Апеляційний суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, до суду було надано:
- договір про надання правової допомоги від 01.02.2025 року укладений між адвокатським об'єднанням «Агенція правового захисту» в особі Керуючого партнера Самойленка А.В. та ОСОБА_1 , за яким замовник в порядку і на умовах, визначених цим договором надає завдання, а виконавець бере на себе зобов'язання відповідно до завдання замовника надавати йому правову допомогу (адвокатські послуги), яка споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, в обсязі та на умовах, визначених договором. За п. 1.2 договору, метою укладення договору є надання правової допомоги (адвокатських послуг) щодо захисту та представництва інтересів замовника у судових органах всіх інстанцій, органах ДВС, приватних виконавців, банківських установах, правоохоронних і контролюючих органах та в будь-яких інших установах, підприємствах і організаціях з питань, які стосуються прав та інтересів замовника;
- додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 01.02.2025 року, яким визначено винагороду за надання правової допомоги: ознайомлення з матеріалами адміністративного правопорушення 2 тис. грн, здійснення правового аналізу документів у спірних правовідносинах та надання консультаційних послуг 2 тис. грн, складання претензії, адвокатського запиту 1500,00 грн. за кожний; складання проекту позовної заяви до суду у суді першої інстанції 7 тис. грн, складання проекту відповіді на відзив/пояснень/письмових дебатів у суді першої інстанції 5 тис. грн за кожен документ; складання відповіді на відзив, заперечень, пояснень та інших процесуальних документів 5 тис. грн. за кожний, здійснення представництва інтересів в суді 3 тис. грн. за кожне підготовче/судове засідання, складання відзиву, заперечень у суді апеляційної та касаційної інстанції, апеляційної скарги, касаційної скарги, заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд заочного рішення 5 тис. грн за кожен процесуальний документ; надання правової допомоги поза межами судового засідання (збирання доказів, ознайомлення з матеріалами судової справи тощо) 1 тис. грн за 1 годину надання послуг; Гонорар, у випадку прийняття судового рішення на користь замовника, останній сплачує гонорар виконавцю у сумі 5 тис. грн;
- акт прийому-передачі наданих послуг від 07.08.2025 року, за яким адвокатом надані наступні послуги (правнича допомога): здійснено правовий аналіз матеріалів апеляційних скарг у спірних правовідносинах 2 тис. грн, підготовлено і подано заяву від 06.05.2025 1,5 тис. грн; підготовлено і подано заперечення на клопотання від 15.05.2025 1,5 тис. грн; підготовлено і подано відзив на апеляційну скаргу від 26.05.2025 5 тис. грн; підготовлено і подано заяву від 15.05.2025 1,5 тис. грн; підготовлено і подано на апеляційну скаргу на додаткове рішення від 20.05.2025 5 тис. грн; підготовлено і подано заяву про ухвалення додаткового рішення від 08.08.2025 3 тис. грн.
При цьому, колегія суддів зазначає, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд зазначає, що дана справа є справою незначної складності. Розгляд справи відбувався у порядку письмового провадження в суді апеляційної інстанції.
Як вбачається з наданих до суду документів, правнича допомога, надана позивачу в суді апеляційної інстанції, полягала у підготовці відзивів на апеляційну скаргу та процесуальних заяв та клопотань по справі. Гонорар адвоката становить 19500,00 грн.
Суд наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
При цьому колегія суддів зауважує, що в будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності питань в апеляційному порядку не може бути об'єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об'ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. У свою чергу процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.
Аналогічна правова позиція була викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 19 листопада 2020 року (справа №520/7431/19).
Врахувавши конкретні обставини цієї справи, колегія суддів дійшла переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку відзивів на апеляційну скаргу, зміст яких частково дублює зміст позовної заяви, за підготовку якої суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача відповідне відшкодування, а також процесуальних клопотань, подання яких не є обов'язковим, а тому заявлений відповідачем розмір судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції, підлягає зменшенню.
Отже, з огляду на зазначене та виходячи з принципу обґрунтованості й пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 2000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 139, 252, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Заяву адвоката Самойленка Артема Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №766/1910/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову по справі №766/1910/25, якою стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40108782, адреса: м. Херсон, вул. Лютеранська, буд.4) (код ЄДРПОУ 40108782, м. Херсон, вул. Лютеранська, буд.4) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).
В іншій частині вимог заяви адвоката Самойленка Артема Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №766/1910/25 - відмовити.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко