г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3142/25
Номер провадження 2-а/213/24/25
09 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
секретар судового засідання - Куропятник І.О.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Кривенко Ірини Михайлівни,
представника відповідача - Ліщишиної Олени Ярославівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань №14, адміністративну справу №213/3142/25 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Кривенко Ірина Михайлівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
28 травня 2025 року до суду надійшла вищевказана позовна заява, предметом якої є скасування постанови про адміністративне правопорушення №165 від 26 травня 2025 року, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закриття провадження у справі.
02 червня 2025 року суддею постановлена ухвала про залишення позову без руху.
01 липня 2025 року адвокат Кривенко І.М. подала до суду уточнений адміністративний позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 24.02.2022 був призваний на військову службу на підставі наказу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, проходив службу 18 місяців та 22.08.2024 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.08.2024 за №91 РС був звільнений у запас через сімейні обставини. Після звільнення він 23.08.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на облік. У цей це день ним була отримана повістка №4/2271 про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , о 09:00 год. 22.02.2025 з метою уточнення персональних даних та проходження військово-лікарської комісії. У призначений час він прибув до будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 з відповідними документами та заявою про надання права на відстрочку, як батько який має на утриманні трьох дітей до 18 років. При вході на територію ІНФОРМАЦІЯ_2 він пред'явив черговому повістку про виклик та заяву з додатками про надання права на відстрочку, на що черговий йому повідомив, що сьогодні не приймаються заяви на відстрочку, а тому слід приходити в інший день та на територію/приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 його не впустив. ОСОБА_1 наполягав, потім черговий сказав, що він з особистими речами і що на територію вхід йому заборонено. Після чого, він надав оглянути свої речі, черговий перевіривши, що заборонених речей при ньому не було, також при температурі -12 градусів, зобов'язав його роздягнутися і здійснював його поверхневий огляд, не зважаючи на те, що заборонених речей при собі позивач не мав, на територію ІНФОРМАЦІЯ_2 черговий його так і не впустив. У зв'язку з чим, у цей же час 22.02.2025 о 09:56 ОСОБА_1 зателефонував на лінію 102 та залишив там повідомлення, що його не впускають до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На місце події прибули два працівники поліції, які зафіксували той факт, що він прибув по повістці 22.02.2025, однак, що його не впустили. 23.05.2025 він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подання заяви про надання права на відстрочку, але начальником групи офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП, розгляд справи призначено 26.05.2025 о 09:10 год. Прибувши 26.05.2025 на слухання адміністративної справи, ОСОБА_1 пояснив, що 22.02.2025 він був біля будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак в приміщення його не впустили, бо був вихідний день субота, а заяви на відстрочку приймаються в інший день. Залишивши поза увагою його вагомі аргументи та докази звернення на лінію 102, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 його було притягнуто до адміністративної відповідальності постановою №165 та накладено штраф у сумі 17 000,00 грн. Проте, на момент винесення постанови сплинув визначений частиною сьомою статті 38 КУпАП тримісячний строк притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки датою вчинення правопорушення та датою його виявлення є 22.02.2025, коли він нібито не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже, тримісячний строк притягнення його до відповідальності закінчився 22.05.2025. Просить на підставі даних обставин скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №165 від 26 травня 2025 року та закрити провадження у справі.
07 липня 2025 року суддею постановлена ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
11 липня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 скористався правом надання відзиву на позов. Заперечують проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та вважають, що вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому задоволенню не підлягають. В обґрунтування зазначають, що Позивач у позові зазначає, що він прибув (нібито) до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але з його слів його не впустили та сказали прийти в інший день. Цього ж дня Позивач зателефонував на лінію 102 та залишив повідомлення, що його не впускають до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вважають, що Талон-Повідомлення Єдиного обліку №1214 від 27.05.2025 року не може бути взятий як належний та допустимий доказ, щодо підтвердження факту неможливості потрапити на територію ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки: невідомо звідки Позивач здійснював телефонний дзвінок на лінію “102». Позивачем не доведено факту здійснення телефонного дзвінка на лінію “102» біля чи на території ІНФОРМАЦІЯ_2 . Приїзд працівників поліції на місце події, як зазначає Позивач, зафіксували “факт», що Пітомцев прибув по повістці 22.05.2025 року, однак його не впустили. ІНФОРМАЦІЯ_4 відноситься до військового режимного об'єкту. Де перед заходом в саму будівлю ТЦК та СП проводиться постовою службою поверхневий огляд громадян за для безпеки працівників ТЦК та СП та відвідувачів, оскільки в країні введено військовий стан і нажаль стаються випадки терактів, відносно ІНФОРМАЦІЯ_5 знаходиться на «внутрішній стороні» огорожі території ТЦК та СП. Позивач в своїх доводах суперечить, щодо не потрапляння на територію ТЦК та СП так, як зазначав Позивач він був оглянутий постовою (черговою) службою ТЦК та СП, а отже Позивач все-таки на територію потрапив. Але, до самої будівлі ТЦК та СП з невідомих причин не потрапив, розвернувшись та пішов на вихід з території. Те що, Позивач пробувши на території ТЦК та СП певний час не свідчить про його явку до ТЦК та СП 22.02.2025 року так, як останній з невідомих причин не потрапив до відповідного відділення, а саме: відділення військового обліку та бронювання, де як він зазначав хотів подати документи на відстрочку. В будівлі ТЦК та СП наявний « ІНФОРМАЦІЯ_6 » де в журналі відвідувачів ведеться запис всіх громадян, які прибувають до ІНФОРМАЦІЯ_2 та записуються відомості: ПІБ, дата, мета прибуття, № кабінету та дата і час виходу з будівлі. В даному журналі відсутні відомості за 22.02.2025 року про прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . За 22.02.2025 року прийом громадян ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснював, що підтверджується витягом з журналу обліку прийому відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_2 , але на зазначену дату Позивач в журналі відвідувачів громадян - відсутній. А отже, вище зазначене доводить, що Позивач не відвідував «будівлю» ІНФОРМАЦІЯ_2 , а заява та виклик поліції щодо не пропуску його ТЦК та СП була тільки приводом від уникнення подальшого вчинення адміністративного правопорушення. Щодо твердження Позивача, що протокол №165 від 23.05.2025 та постанова №165 про притягнення до адміністративної відповідальності складена 26.06.2025 року, нібито після спливу тримісячного строку зазначають, що у відповідності до ст. 38 КУпАП в даному випадку початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли особою, уповноваженою на складання протоколу зібрано та проаналізовано необхідні докази та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення. Отже, днем виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення слід вважати саме дату складання протоколу № 165, тобто 23.05.2025 року. На підставі переліченого вмотивування просять суд не приймати до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що було пропущено строки, визначені ст. 38 КУпАП, для притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Датою неявки Позивача є 22.02.2025 року, а подальший строк прибуття Позивача повинен був би бути 01.03.2025 року, але Позивач не дотримався вимог ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а прибув тільки 23.05.2025 року, що Позивачем не заперечується та підтверджується у позовній заяві.
14 липня 2025 року представник позивача - адвокат Кривенко І.М. скористалась правом надання відповіді на відзив.
16 липня 2025 року представник позивача - адвокат Кривенко І.М. подала до суду клопотання про долучення доказів.
21 липня 2025 року представник позивача - адвокат Кривенко І.М. подала до суду заяву про забезпечення позову.
22 липня 2025 року судом постановлена ухвала про задоволення заяви про забезпечення позову та зупинено стягнення у виконавчому провадженні №78628081, відкритого Державним виконавцем Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Черкасовим Миколою Костянтиновичем, на підставі постанови №165 від 26 травня 2025 року, яка складена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - до розгляду справи №213/3142/25 (провадження 2-а/213/24/25) по суті.
09 вересня 2025 року представник позивача - адвокат Кривенко І.М. подала до суду клопотання про долучення доказів.
В судовому засіданні:
- позивач та його представник всі обставини, викладені в позові та відповіді на відзив підтримали повністю, просили позов задовольнити, позивач додатково пояснив, що він у призначений час за повісткою з'явився до ТЦК, але на вході під час перевірки його особистих речей йому працівник ТЦК сказав здати мобільний телефон, на що він відмовився і його далі не пропустили;
- представник відповідача заперечувала проти задоволенні позову, звернула увагу на наступні обставини. У разі, якщо від чергового працівника РТЦК, який забезпечує прохід громадян у будівлю РТЦК, дійсно була вимога здати мобільний телефон, як про це зазначає позивач, то він був зобов'язаний його здати, оскільки будівля РТЦК - це режимний об'єкт і під час війни ця вимога є повністю обґрунтованою, оскільки направлена на захист державного режимного об'єкту, а мобільний телефон може використовуватись у різних цілях. При цьому важливим і доведеним є та обставина, що у журналі відвідувачів не було зафіксовано, що позивач у той день з'явився за повісткою. Вона не заперечує ту обставину, що позивач знаходився на вулиці біля будівлі РТЦК, куди викликав поліцію, яка у свою чергу зафіксувала, що позивач перебував біля будівлі РТЦК, проте жодним чином ці обставини не доводять те, що позивач заходив у приміщення РТЦК з повісткою, оскільки такі відомості були б обов'язково зафіксовані в журналі відвідувачів, який вона додає до свого відзиву для дослідження і в якому не існує запису про відвідування позивачем в цей день РТЦК. Рапорт поліцейського посвідчує лише їх приїзд за викликом позивача, але не підтверджує і не встановлює той факт, що позивач намагався відвідати РТЦК за повісткою і його безпідставно не було туди пропущено. Крім того, вважає що дане правопорушення було виявлене лише в день наступної явки позивача до РТЦК, отже визначений законом трьох місячний термін не пропущено.
Суд, вислухавши учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши їх у сукупності, приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
У даному випадку між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на останнього адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зокрема зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до п.п. 21, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 26 травня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесена Постанова № 165 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Постанова мотивована тим, що 23.05.2025 року о 11 годині 50 хвилин посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено факт порушення вимог чинного законодавства військовозобов'язаним ОСОБА_1 , якому належним чином вручено повістку 23.08.2024 року під особистий підпис на прибуття на 09:00 год. 22.02.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення призначення на особливий період під час проведення загальної мобілізації. На вказаний період в повістці дату та час військовозобов'язаний не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, чим порушив вимоги абз. 1 ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 3 ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Оскаржувана постанова винесена за наслідками розгляду протоколу №165 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 23 травня 2025 року складеного стосовно ОСОБА_1 , який від пояснення і підпису відмовився.
Таким чином, судом встановлено, що датою скоєння правопорушення, що ставиться у вину ОСОБА_1 є 22 лютого 2025 року, тобто дата, на яку останній зобов'язаний був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці, що також видно зі змісту оскаржуваної позивачем постанови.
Оскаржуючи постанову, ОСОБА_1 вказує на те, що він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначену у повістці дату і час, однак, черговий працівник ІНФОРМАЦІЯ_2 не допустив його до будівлі, в зв'язку з чим він зателефонував на лінію 102 та здійснив виклик працівників поліції.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача посилається на те, що під час відвідування громадянами РТЦК обов'язковим є ведення Журналу обліку прийому відвідувачів, який вона надає суду для дослідження і в якому в день за 22.02.2025 позивача як відвідувача не було.
Так, перевіряючи доводи представника відповідача судом встановлено, що у Журналі обліку прийому відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутній запис про відвідування позивачем ОСОБА_1 даного РТЦК 22 лютого 2025 року.
У свою чергу був досліджений рапорт поліцейського від 22.02.2025 за викликом на лінію 102 о 09:54, відповідно до якого - «заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 викликав поліцію, повідомивши, що його не пускають до РТЦК та СК і очікує біля військомату, по прибуттю на виклик було встановлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який пояснив, що надав згоду співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_2 на повний огляд особистих речей та хоче пройти з ними на територію, на що співробітник РТЦК та СП відмовились пускати заявника разом з особистими речами та сказали залишити рюкзак у спеціальному виділеному місці ІНФОРМАЦІЯ_2 . У громадянина ОСОБА_1 було відібрано письмове пояснення та заяву та передано до ВП 7 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області».
Сторона захисту посилається на вказаний рапорт як на прямий доказ того, що позивач прибув до РТЦК по повістці і його безпідставно туди не було пропущено співробітником РТЦК.
Проте суд не може погодитись з думкою сторони захисту. Досліджений рапорт, разом з поясненням та заявою позивача, які додаються до нього підтверджують лише те, що позивач 22.02.2025 викликав поліцію, повідомивши, що його не пропускають у РТЦК і по прибуттю за викликом поліція відібрала від нього письмові заяву та пояснення, зміст яких відобразила у рапорті. При цьому даний рапорт жодним чином не підтверджує те, що поліцейськими була зафіксована та/або встановлена явка позивача у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_8 22.02.2025 по повістці і його не було пропущено (впущено) співробітником РТЦК у це приміщення (з будь яких причин).
Таким чином, з урахуванням всіх досліджених доказів у їх сукупності суд знаходить, що обставини, викладені в позові не підтверджуються доказами, у той час як відповідачем повністю доказані законність та правомірність своїх дій та рішень, а також належними доказами спростована позиція позивача.
Отже, суд вважає доведеним те, що позивач був належним чином повідомленим про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год. 22 лютого 2025 року для уточнення персональних даних та проходження військово-лікарської комісії, без поважних причин не прибув, а тому його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідає вимогам закону.
Враховуючи вищезазначене суд вважає, що позиція позивача щодо незаконності та необґрунтованості винесеної постанови нічим не доведена, при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача дотримані положення КУпАП, а тому суд вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу винесена правомірно, а тому її необхідно залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Щодо тверджень позивача про порушення строків накладення адміністративного стягнення встановлених ч. 7 ст. 38 КУпАП, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення,а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці із дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення,зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
За приписами ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення, і в даному випадку відповідачем ця умова дотримана.
З урахуванням встановлених у справі обставин та вищезазначених норм законодавства, суд вважає доведеним, що днем виявлення уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення є 23 травня 2025 року (день фактичної явки позивача до РТЦК), отже постанова від 26 травня 2025 року № 165 про його притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є правомірною, такою, що прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, судовий збір у разі відмови у задоволенні позову покладається на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-79, 90, 122, 242-246, 262, 286 КАС України, суд-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Кривенко Ірина Михайлівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 липня 2025 року (справа № 213/3142/25, пр. 2-аз/213/2/25), зберігають свою дію до набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України, у відповідності до ч. 4 цієї статті, може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник позивача - адвокат Кривенко Ірина Михайлівна, адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 09 вересня 2025 року.
Головуючий суддя В.В. Попов.