ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.09.2025Справа № 925/635/25
Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників
справу № 925/635/25
за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового
фонду Дніпровського району м. Києва"
до Фізичної особи-підприємця Протасова Андрія Євгенійовича
про стягнення 97744,78 грн,
Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Протасова Андрія Євгенійовича про стягнення 97744,78 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором №612/1 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 28.01.2022, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 34 434,54 грн, за прострочення сплати якої нараховані пеня в розмірі 41 463,58 грн, інфляційні втрати - 18 366,60 грн та 3% річних - 3450,06 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.06.2025 справу №925/635/25 за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" до Фізичної особи-підприємця Протасова Андрія Євгенійовича про стягнення 97714,78 грн передано за виключною територіальною юрисдикцією (підсудністю) спору до Господарського суду міста Києва - за місцезнаходженням нерухомого майна (об'єкта оренди).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків.
03.07.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 відкрито провадження у справі №925/635/25, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.07.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. М. Грушевського, буд. 19, кв. 153, с. Почапинці, Звенигородський р-н, Черкаська обл., 19322.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач 19.07.2025 отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 09.07.2025.
При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.
Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 925/635/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статтями 165, частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 09.07.2025 відповідач мав подати відзив на позовну заяву.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду також не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У свою чергу, суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Наразі, від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.
За приписами ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті у строки, визначені ст. 178, 252 ГПК України, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем суду не надано.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
28.01.2022 між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (за договором - Орендодавець), фізичною особою-підприємцем Протасовим Андрієм Євгенійовичем (за договором - Орендар) та Комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (за договором - Балансоутримувач) було укладено Договір № 612/1 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі - договір).
Об'єкт оренди та склад майна визначені у пункті 4.1 розділу І договору як нежитлове приміщення будівлі-сміттєзбірника, загальною площею 15,70 кв. м, за адресою: вул. Івана Микитенка, 23 (далі - Об'єкт оренди).
Пункт 9.1 розділу І договору визначає, що місячний розмір орендної плати складає 4260,00 грн без ПДВ.
Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Договору, Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна, який є додатком до договору (додаток 2). Акт приймання-передачі підписується між Орендарем і Балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.
За змістом пунктів 3.1, 3.2 розділу ІІ Договору орендна плата визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно з пунктами 3.3, 3.4 розділу ІІ Договору, орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця. Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Балансоутримувача, які надсилаються не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати платежу, та протягом п'яти днів передає Орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг.
У пункті 3.8 розділу ІІ Договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Балансоутримувачем. Балансоутримувач може звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, з якими у Орендаря є заборгованість. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і інші витрати, пов'язані з поданням позову.
Відповідно до пункту 12.1 розділу І договору, строк договору - 5 років з дати набрання чинності цим договором.
Згідно з пунктом 12.1 розділу ІІ договору, перебіг строку договору починається в день його підписання сторонами. Строк оренди починається з дати підписання акту приймання-передачі і закінчується датою його припинення.
28.01.2022 сторонами підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Івана Микитенка, 23.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору протягом 2024 року було виставлено відповідачу для оплати послуг оренди наступні рахунки-фактури: № 1311 від 16.01.202 на суму 3356,86 грн, № 1205 від 16.02.2024 на суму 3370,28 грн, № 1135 від 11.03.2024 на суму 3380,39 грн, № 1132 від 10.04.2024 на суму 3397 грн, № 1158 від 13.05.2024 на суму 3404,09 грн, № 1194 від 11.06.2024 на суму 3424,51 грн, № 1156 від 11.07.2024 на суму 3499,85 грн, № 1215 від 12.08.2024 на суму 3499,85 грн, № 1156 від 11.09.2024 на суму 3520,85 грн, № 1153 від 14.10.2024 на суму 3573,66 грн, № 1079 від 11.11.2024 на суму 3637,99 грн, № 3411 від 12.12.2024 на суму 3707,11 грн.
Також, відповідач не оплатив рахунок № 1264 від 10.02.2022 на суму 2885,80 грн.
17.01.2025 позивач рекомендованим листом з описом вкладення надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 414 від 07.01.2025 про сплату заборгованості у сумі 34 434,54 грн, яка виникла за оренду приміщення станом на 31.12.2024, до якої додав зазначені вище рахунки-фактури для оплати та акти виконаних робіт для підписання. Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.
Отже, звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №612/1 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 28.01.2022 не у повному обсязі сплатив орендну плату, у зв'язку з чим у відповідача станом на 31.12.2024 виникла заборгованість у розмірі 34 434,54 грн, за прострочення сплати якої за період з 31.01.2022 по 03.06.2025 нараховані пеня в розмірі 41 463,58 грн, інфляційні втрати - 18 366,60 грн та 3% річних - 3450,06 грн.
Відповідач під час розгляду справи відзив на позов суду не подав та позовні вимоги не оспорив.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.
Як установлено судом, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.
Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача (орендаря), належне виконання якого вимагається законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не надано доказів внесення повної оплати за оренду приміщення за період з січня по грудень 2024 року та за лютий 2022 року у розмірі, визначеному позивачем. При цьому, жодних заперечень, зауважень або уточнень щодо розміру, виставлених позивачем до сплати сум заборгованості за договором оренди, відповідачем заявлялось.
Претензія позивача за вих. № 414 від 07.01.2025 про сплату заборгованості у сумі 34 434,54 грн, відповідачем також залишена без відповіді та задоволення.
Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань за Договором від 28.01.2022 № 612/1 щодо своєчасної та повної сплати орендної плати належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Позивач заявив до стягнення з відповідача за порушення виконання зобов'язань за договором пеню в розмірі 41 463,58 грн, інфляційні втрати - 18 366,60 грн та 3% річних - 3450,06 грн, нараховані за період з 31.01.2022 по 03.06.2025.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно зі статтями 1, 3 цього Закону, платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 3.9 розділу ІІ договору, на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.
Із доданих до позовної заяви розрахунків позивача слідує, що останнім нарахована пеня, три проценти річних та інфляційні втрати на всю суму боргу 34 434,54 грн. за період з 31.01.2022 до 03.06.2025.
Проте, відповідно до положень пункту 3.3 розділу ІІ Договору, орендна плата мала сплачуватися щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.
Отже, за змістом пред'явлених позовних вимог сума боргу з орендної плати в розмірі 34 434,54 грн. виникла наростаючим підсумком протягом 2024 року та за лютий 2022 року.
Таким чином, нарахування пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат починаючи з 31.01.2022 одразу на всю суму боргу в розмірі 34 434,54 грн. є неправомірним.
Крім того, відповідно до п. 3.4. розділу ІІ Договору, Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Балансоутримувача, які надсилаються не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати платежу, та протягом п'яти днів передає Орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Водночас, у матеріалах справи наявні докази надсилання відповідачу рахунків-фактури для сплати орендної плати тільки разом з претензією за вих. № 414 від 07.01.2025.
Отже, надані позивачем розрахунки наразі не відповідають вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим судом здійснено перерахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних з 25.01.2025, враховуючи приписи ст. 530 ЦК України та п. 3.4. розділу ІІ Договору оренди.
За розрахунком суду розмір пені за період з 25.01.2025 по 03.06.2025 становить 3640,63 грн, 3% річних - 367,93 грн та інфляційні втрати за період лютий-травень 2025 року склали 1042,74 грн.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Протасова Андрія Євгеновича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (02002, м. Київ, вул. Пантелеймона Куліша, 9-г; код ЄДРПОУ 39606435) заборгованість у розмірі 34 434 грн 54 коп., пеню - 3640 грн 63 коп., 3% річних - 367 грн 93 коп., втрати від інфляції - 1042 грн 74 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 978 грн 87 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено та підписано: 10.09.2025.
Суддя А.І. Привалов