ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про відмову у відкритті провадження у справі
10.09.2025Справа № 910/11140/25
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1
до Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція»
про стягнення заборгованості у розмірі 52 600,00 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» про стягнення заборгованості у розмірі 52 600,00 грн.
Дослідивши матеріали вказаної позовної заяви, перевіривши її на відповідність ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
У ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Вичерпний перелік спорів, які відносяться до юрисдикції господарського суду, визначено у ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.
Спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо: спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 20 Господарського процесуального кодексу України; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді.
Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (наприклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Наведене свідчить про те, що з одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
З огляду на положення ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18.
Як вбачається з поданої позовної заяви, спір між сторонами виник за договорами про надання професійної правничої допомоги, укладеними між Горлатим Олександром Васильовичем, як адвокатом, та Державним підприємством «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція», як клієнтом.
Отже, із матеріалів позовної заяви вбачається, що адвокат Горлатий О.В. укладав договори про надання правничої допомоги як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Суд звертає увагу, що правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі - Закон), ст. 1 якого визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом.
Адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону).
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Враховуючи викладене вище, адвокат є самозайнятою особою, що здійснює незалежну професійну діяльність.
В свою чергу самозайнята особа - це фізична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у праві № 701/281/18-ц).
Також суд враховує, що Верховний Суд у свої постановах зазначає, що адвокатська діяльність не є підприємницькою, у значенні статті 3 Господарського кодексу України, а адвокат не є суб'єктом, який здійснює підприємницьку діяльність (постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 922/1865/20, постанова Верховного Суду від 29 травня 2024 року у справі № 591/3003/21).
Отже, як за суб'єктним складом, так і виходячи зі змісту спірних правовідносин спір між сторонами не є спором двох суб'єктів господарювання, а отже підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а не господарського.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Водночас суд на виконання положень ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України роз'яснює позивачу, що розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції загальних судів за правилами цивільного судочинства.
Керуючись статтями 175, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Відмовити у відкритті провадження у справі № 910/11140/25 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» про стягнення заборгованості у розмірі 52 600,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 10.09.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Т. Ю. Трофименко