Справа № 940/1047/25 суддя в І-й інстанції Самсоненко Р.В.
Провадження № 33/824/4506/2025 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
08 вересня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Неживок Ігоря Вікторовича на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 14 серпня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30 травня 2025 року серії ЕПР1 № 346085, вбачається, що 30 травня 2025 року о 12 годині 57 хвилин в м. Тетіїв, по вул. Цвіткова, 15, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21093», державний номерний знак НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки у встановленому законодавством порядку за допомогою алкотестера Drager ARHK-0552, результат огляду позитивний 0.43 %, тест № 04907, з результатом згоден, від проходження огляду у медичному закладі водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 14 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000.00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605.60 грн.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням захисник ОСОБА_1 адвокат Неживок І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Неживок І.В.вказує, що ОСОБА_1 вину не визнавав, з результатами не погоджувався, пояснив що не вживав алкоголь, а чому такі показники він не розумів. Працівник поліції повідомив, що у будь-якому медичному закладі результат буде підтверджено, чим ввів в обману ОСОБА_1 , після чого склав протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Поліцейський мав забезпечити проведення огляд у медичному закладі, оскільки ОСОБА_1 не погоджувався з результатами огляду. Крім того, з чеку тестування вбачається, що калібрування приладу відбулось 22 листопада 2024 року, а тому, граничний термін його використання закінчився 22 травня 2025 року, а його показники не можуть бути достовірними.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Неживок І.В., суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Згідно ч. ч. 2, 3, 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до п. 2, 6, 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У відповідності до п. 6 розділу ІІ даної інструкції, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак алкогольного сп'яніння у водія. Разом з тим, у разі наявності підстав вважати, що такі ознаки наявні, поліцейський пропонує водієві пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу чи в закладі охорони здоров'я, а водій зобов'язаний пройти такий огляд, для підтвердження чи спростування зазначених обставин.
Судом встановлено, що 30 травня 2025 року о 12 годині 57 хвилин в м. Тетіїв, по вул. Цвіткова, 15, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21093», державний номерний знак НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки у встановленому законодавством порядку за допомогою алкотестера Drager ARHK-0552, результат огляду позитивний 0.43 %.
Відеозапис, що міститься у матеріалах справи, відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
З наданого суду відеозапису вбачається, що працівниками поліції було з'ясовано де ОСОБА_1 бажає пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння: на місці зупинки транспортного засобу чи у закладі охорони здоров'я. Роз'яснено, що у разі відмови буде складено відповідний протокол. У подальшому, ОСОБА_1 вказав, що згоден пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та пройшов його. Після проходження тесту не вказував, що він не погоджується з результататом та у звязку з цим не просив доставити його до лікарні для проведення повторного огляду. З результатом огляду 0.43 % погодився.
Зазначення захисником у апеляційній скарзі про те, що огляд на стан сп'яніння був проведений 30 травня 2025 року, тобто більш, як через 6 місяців з дати останнього калібрування 22 листопада 2024 року, суд апеляційної інстанції відхиляє, з огляду на не відповідність зазначених тверджень наявним у справі доказам та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Стаття 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.
Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.
Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.
Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки "Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається" затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить один рік.
Матеріали справи, а саме, результати тестування на алкоголь, містять відомості щодо приладу та дати калібрування приладу Драгер, а саме, 22 листопада 2024 року. Отже, на дату проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з його використанням 30 травня 2025 року, інтервал калібрування даного приладу не закінчився.
Відповідно до п. 5 Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
З відеозапису не вбачається, що на місці зупинки під час проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 висловлював недовіру до приладу «Драгер» чи зазначав про недотримання інтервалів калібрування, чи вимагав пред'явити йому свідоцтва про повірку технічного засобу або ж з цих підстав не погоджувався з результатами огляду на стан сп'яніння та просив доставити його в лікарню для повторного огляду лікарем.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною, останній не спростував обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду.
Апеляційна скарга не містить інших доводів, які б вказували на незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Враховуючи зазначене, місцевим судом було прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованих мотивів прийнятого рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 245, 280, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Неживок Ігоря Вікторовича залишити без задоволення.
Постанову Тетіївського районного суду Київської області від 14 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення виготовлене 09 вересня 2025 року.
Суддя В.О. Фінагеєв