Справа № 369/5391/25 суддя в І-й інстанції Гришко В.Ю.
Провадження № 33/824/3841/2025 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
08 вересня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Натини Андрія Олександровичана постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 15 березня 2025 року серії ЕПР1 № 272663, вбачається, що 15 березня 2025 року о 23 годині 06 хвилин в м. Боярка по вулиціМагістральна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai Elantra» д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія в встановленому законом порядку проводився з застосуванням приладу газоаналізатору Драгер 6810. Відповідно до тесту 681 проведеному 15 березня 2025 року час 23:06 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, результат огляду позивний - 1.46 ‰. Фіксація відбувалась на бодікамеру № 859121. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000.00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням захисник ОСОБА_1 адвокат Натина А.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та ухвалити нову, якою закрити провадження у справі через відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Натина А.О.вказує, що розгляд справи проводився за відсутністю ОСОБА_1 , що призвело до порушення його права на захист. ОСОБА_1 погоджувався, що перебував у стані алкогольного сп'яніння, але транспортним засобом він не керував. До нього підійшли працівники поліції, коли ОСОБА_1 та його товариш мали словесний конфлікт з невідомими особами, саме вони заявили, що перед цим ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що і стало підставою для складання протоколу. При цьому, у матеріалах справи відсутні докази керування особою, що притягується до адміністративної відповідальності, автомобілем та момент зупинки транспортного засобу.
Адвокат Натина А.О. також просить суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду та вказує про те, що ОСОБА_1 не отримував ані судових повісток у справі, ані оскаржуваної постанови, оскільки не проживає за адресою реєстрації, а у самому протоколі адресу фактичного проживання вказано як м. Львів. Вперше адвокатом проконсультовано Лозка В.Ю. з приводу складання на нього протоколу 19 червня 2025 року. Перевіривши інформацію на офіційному сайті «Судова влада» встановлено, що 14 квітня 2025 року прийнято оскаржувану постанову. 24 червня 2025 року адвокат Натина А.О. направив апеляційну скаргу, але через некоректність системи «Електронний суд» не було завантажено витяг з договору про надання правової допомоги. Постановою Київського апеляційного суду від 07 липня 2025 року апеляційну скаргу було повернуто. З 01 липня 2025 року по 14 липня 2025 року адвокат перебував у щорічній відпустці. В перший робочий день після виходу з відпустки направлено апеляційну скаргу повторно.
Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Натини А.О. щодо поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2025 року з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Судом встановлено, що розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 . В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення останнього про час та дату розгляду справи.
Оскаржувана постанова винесена 14 квітня 2025 року, а апеляційна скарга на неї подана 16 липня 2025 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що вперше ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою 24 червня 2025 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2025 року, разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
Зазначена постанова Київського апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана адвокатом Натиною А.О. в інтересах ОСОБА_1 без підтвердження повноважень на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.
Вказані обставини є процесуальною перешкодою для подальшого розгляду справи та унеможливлюють прийняття вказаної апеляційної скарги до провадження апеляційного суду.
09 липня 2025 року адвокат Натина А.О. засобами електронного зв'язку отримав вищезазначену постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2025 року та повторно звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2025 рокускасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, право особи на апеляційне оскарження судового рішення має бути забезпечене шляхом поновлення пропущеного з поважних причин строку.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Згідно ч. ч. 2, 3, 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до п. 2, 6, 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У відповідності до п. 6 розділу ІІ даної інструкції, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак алкогольного сп'яніння у водія. Разом з тим, у разі наявності підстав вважати, що такі ознаки наявні, поліцейський пропонує водієві пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу чи в закладі охорони здоров'я, а водій зобов'язаний пройти такий огляд, для підтвердження чи спростування зазначених обставин.
Судом встановлено, що 15 березня 2025 року о 23 годині 06 хвилин в м. Боярка по вулиціМагістральна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai Elantra» д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія в встановленому законом порядку проводився з застосуванням приладу газоаналізатору Драгер 6810. Відповідно до тесту 681 проведеному 15 березня 2025 року час 23:06 водій ОСОБА_1 кеував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, результат огляду позивний - 1.46 ‰.
Відеозапис, що міститься у матеріалах справи, відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
З наданого суду відеозапису вбачається, що працівниками поліції було з'ясовано де ОСОБА_1 бажає пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння: на місці зупинки транспортного засобу чи у закладі охорони здоров'я. Роз'яснено, що у разі відмови буде складено відповідний протокол. У подальшому, ОСОБА_1 вказав, що згоден пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та пройшов його. З результатом огляду 1.46 ‰ погодився, результат не заперечував та не висловив бажання пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Твердження захисника ОСОБА_1 , адвоката Натини А.О. про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він не керував автомобілем, є безпідставними та спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_2 та самого ОСОБА_1 , а також відеозаписом з бодікамер поліцейських, відповідно до яких протягом всього часу спілкування з поліцейськими останній не повідомляв, що він не керував транспортним засобом та не заперечував у зв'язку з цим пройти проведення його огляду, як особи, яка не є водієм.
З відео, що зроблене камерами спостереження з автозаправки, які надані суду, вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Зазначені відеозаписи спростовують доводи захисника в частині не керування ОСОБА_1 автомобілем.
Доводи апеляційної скарги в частині розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 , апеляційний суд не може взяти до уваги, оскільки чинний КУпАП не визначає зазначену обставину, як таку, що тягне за собою безумовне скасування постанови суду.
В даному випадку вирішальними є обставини доведення вини особи, що притягується до адміністративної відповідальності та надання зазначеній особі можливості заперечувати проти висунутого обвинувачення, надаючи суду відповідні пояснення та докази.
Право ОСОБА_1 бути вислуханим, надавати суду пояснення та докази, заперечувати проти обвинувачення повністю забезпечено в межах апеляційного провадження, оскільки останній, подаючи апеляційну скаргу мав можливість викласти у ній, а відтак і донести до суду усі свої аргументи, які він не зміг подати місцевому суду.
Апеляційна скарга не містить інших доводів, які б вказували на незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Враховуючи зазначене, місцевим судом було прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованих мотивів прийнятого рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 245, 280, 294 КУпАП, суд, -
Поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Натині Андрію Олександровичу строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Натини Андрія Олександровича залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення виготовлено 09 вересня 2025 року.
Суддя В.О. Фінагеєв