Постанова від 08.09.2025 по справі 754/16071/24

справа № 754/16071/24

головуючий у суді І інстанції Коваленко І.І.

провадження № 22-ц/824/8897/2025

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 вересня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 лютого 2025 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (надалі по тексту - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позивач, кредитодавець, банк, товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі по тексту -відповідач, позичальник) про стягнення 22 691 грн заборгованості за кредитним договором №04859-07/2023 від 27 липня 2023 року.

Право вимоги за цим договором перейшло до позивача від первісного кредитора, ТОВ «Стар Файнес Груп», на підставі договору факторингу №29012024-1 від 29.01.2024 року. За твердженням позивача, відповідач прострочив повернення 4 000 грн кредиту та сплату відсотків у розмірі 18 691 грн станом на 29 січня 2024 року.

26 грудня 2024 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву через свій електронний кабінет в системі «Електронний суд». У відзиві відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач не надав достатніх доказів, які б підтверджували розмір наданого кредиту та належність банківської картки з номером НОМЕР_1 саме відповідачу. Крім того, лист вих. №3426_241018122022 від 18.10.2024, наданий позивачем, не є первинним бухгалтерським документом, який би підтверджував факт переказу коштів на рахунок відповідача.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 17 лютого 2025 року (з урахуванням ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 14 березня 2025 року про виправлення описки, а.с. 105) відмовлено у задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» не є первинним бухгалтерським документом, який би беззастережно свідчив про факт переказу коштів саме відповідачеві. Лист містить лише інформацію про здійснення переказу на картку з маскою НОМЕР_1 , але не містить жодних ідентифікаційних даних, які б дозволили однозначно стверджувати, що ця картка належить саме відповідачеві. Тобто, цей доказ є недопустимим та недостатнім для підтвердження обставин, на які посилається позивач.

Також, суд першої інстанції зазначає, що у квитанції № 266758045 від 27 липня 2023 року про зарахування 4 000 грн, яку надав позивач, одержувачем зазначено ТОВ «Стар Файнес Груп», а не відповідач. Ця обставина викликає у суду першої інстанції обґрунтовані сумніви щодо того, чи дійсно кошти були перераховані саме відповідачеві.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 лютого 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та вирішити питання судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

На підтвердження про успішне перерахування коштів ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надано лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3426_241018122022 від 18 жовтня 2024 року.

У ньому зазначено, що згідно з договором на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22 лютого 2022 року, 27 липня 2023 року о 10:35:00 було успішно перераховано 4 000 грн на платіжну картку з маскою НОМЕР_1 . Номер транзакції у системі iPay.ua - 266758045, призначення платежу: «Зачисление 4 000 грн на картку НОМЕР_1 ».

Крім цього, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надано квитанцію про сплату № 266758045 від 27 липня 2023 року.

Вказував, що розрахунок заборгованості, який є додатком до поданої товариством позовної заяви, містить усі необхідні відомості для того, аби ідентифікувати його як такого, що підтверджує суму боргу саме по цьому кредитному договору, адже містить відомості про позичальника та номер і дату кредитного договору. Судова практика свідчить про те, що розрахунок заборгованості може бути належним доказом існування боргу лише у взаємозв'язку з іншими доказами, зокрема, позивачем було надано копію листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3426_241018122022 від 18 жовтня 2024 року.

Вважає, що надане позивачем повідомлення про перерахування коштів за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 04859-07/2023 від 27 липня 2023 року містять необхідні реквізити, а отже, може вважатися первинним документом.

Крім цього, Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України, а позивач не є банком України, отже на нього дія Положення не розповсюджується, виписки по особовим рахункам клієнтів не формуються.

На переконання апелянта відсутність у матеріалів справи виписок з особових рахунків абсолютно не свідчить про відсутність у відповідача заборгованості. Враховуючи договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 04859-07/2023 від 27 липня 2023 року, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

З огляду на цю умову договору, кошти відповідачу були перераховано на банківську карту, без відкриття рахунку, відтак рахунок не було відкрито, а отже виписки за вказаним кредитним договором відсутні, оскільки рух коштів не відображається у цьому випадку на рахунку, зважаючи на те, що останній не відкривався.

Відповідач не виконав взяте на себе зобов'язання ні перед первісним кредитором, ні перед новим кредитором, у зв'язку з чим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вимушене було звернутись з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором.

Щодо правової позиції відповідача.

Станом на день ухвалення постанови апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції в порядку частини 6 статті 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

За відомостями від 14 листопада 2024 року №122282524 Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 28 червня 1990 року по теперішній час (а.с. 53)

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Відповідно до частини 10 статті 6 цього Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Кореспонденція суду є офіційною, тому повинна надсилатися саме за адресою зареєстрованого місця проживання або, як виняток, на адресу, зазначену самим учасником справи - адресатом.

Апеляційний суд направив на зареєстровану адресу відповідача повідомлення разом з копіями ухвали про призначення розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційної скарги та доданих до неї документів.

Відповідач кореспонденцію суду не отримав, надіслана апеляційним судом кореспонденція повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, апеляційний суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, апеляційний суд виходить з того, що відповідно до статті 55 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (надалі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.

Однак з гарантій статті 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу.

Це передбачено пунктами 118, 123 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, апеляційний суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим апеляційний суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо апеляційної скарги.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України.

За змістом частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, враховує таке.

Встановлено, що 27 липня 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту № 04859-07/2023 (а.с.17-21), згідно з умовами якого відповідач отримав 4 000 грн, строком кредитування 360 днів. Дата погашення кредиту - 20 липня 2024 року (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.4.1 договору процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п 1.5 договору клієнт зобов'язується сплачувати проценти кожні 25 днів. Детальні терміни (дати повернення кредиту та сплати процентів визначені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 1.6 договору кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441-11хх-хххх-1319 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Відповідно до п. 2.18 зі сторони клієнта кредитний договір підписується шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 7.6, 7.7 підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства, розміщених на Веб-сайті товариства. Клієнт підтверджує, що до укладення цього договору отримав від товариства інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інформацію, яка вимагається відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Цей договір відповідач був укладений в електронній формі, відповідач за допомогою електронного підпису W697 (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора на номер телефону НОМЕР_2 ).

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надало довідку ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, яка підтверджує, що ідентифікацію ОСОБА_1 при укладенні кредитного договору № 04859-07/2023 від 27 липня 2023 року. Акцепт договору підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W697, час відправки ідентифікатора: 27 липня 2023 року о 10:30:33, номер телефону : НОМЕР_2 (а.с. 30).

27 липня 2023 року відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту. (а.с. 23-26).

Позивач для підтвердження факту переказу коштів відповідачеві надав суду лист від директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3426_241018122022 від 18 жовтня 2024 року. У ньому зазначено, що згідно з договором на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22 лютого 2022 року, 27 липня 2023 року о 10:35:00 було успішно перераховано 4 000 грн на платіжну картку з маскою НОМЕР_1 . Номер транзакції в системі iPay.ua - 266758045, призначення платежу: «Зачисление 4 000 грн на картку НОМЕР_1 » (а.с. 32).

Також в матеріалах справи міститься копія квитанції № 266758045 від 27 липня 2023 про зарахування 4 000 грн на цю ж картку НОМЕР_1 (а.с. 33).

Саме такий номер картки для зарахування коштів зазначено позичальником у договорі № 04859-07/2023 від 27 липня 2023 року, укладеному з ТОВ «Стар Файненс Груп».

Згідно до договору факторингу № 29012024-1 від 29 січня 2024 року, укладеного між ТОВ «Стар Файненс Груп», з однієї сторони та ТОВ ФК «Кредит-Капітал», з другої сторони, на умовах, встановлених договором та відповідно до глави 73 ЦК України фактор набув права вимоги від клієнта та сплатив клієнту фінансування в сумі, що дорівнює ціні договору в порядку та в строки, встановлені договором, а клієнт відступив (передав) факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с. 39-44).

Згідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 29012024-1 від 29 січня 2024 року, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 за кредитним договором № 04859-07/2023 не виконала зобов'язання щодо повернення кредиту ТОВ «Стар Файненс Груп» (а.с. 45).

Листом ТОВ «Стар Файненс Груп» від 30 січня 2024 року № 04859-07/2023-001 повідомлено відповідача про відступлення права вимоги заборгованості за договором надання споживчого/фінансового кредиту № 04859-07/2023 від 27 липня 2023 року на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с. 38).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 04859-07/2023 від 27 липня 2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 01.02.2024, прострочена заборгованість відповідача станом на дату звернення до суду з позовною заявою: кредит у розмірі 4 000 грн позичальником не повернуто, нараховані відсотки у розмірі 18 691 грн (а.с. 34-36).

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача було направлено досудову вимогу від 30 жовтня 2024 року № 23334997, а саме ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вимагало протягом 7 днів з моменту отримання письмової вимоги банку погасити заборгованість в загальному розмірі 22 691 грн (а.с. 48).

Також, на підтвердження позовних вимог до матеріалів справи долучено копії: правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «Стар Файненс Груп» (а.с. 13-16), додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту № 04859-07/2023 від 27 липня 2023 року (а.с. 22), акту приймання-передачі Реєстру боржників від 29 січня 2024 року до договору факторингу № 29012024-1 від 29 січня 2024 року (а.с. 46), копію платіжної інструкцію на підтвердження оплати за відступлення права вимоги згідно з договору факторингу № 29012024-1 від 29 січня 2024 року (а.с. 47), виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань щодо ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с. 49).

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина 1 статті 638 ЦК України).

За правилами частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відтак обґрунтованими є доводи апелянта про те, що факт надання кредитних коштів підтверджується копією кредитного договору, який є дійсними в силу приписів статті 204 ЦК України про правомірність правочинів.

Крім цього, суд апеляційної інстанції враховує, що під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач надав суду копію листа від директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3426_241018122022 від 18 жовтня 2024 року, відповідно до якого підтверджено факт переказу коштів відповідачу на платіжну картку НОМЕР_1 (а.с. 32).

Суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що наявні сумніви стосовно того чи були перераховані кошти саме відповідачу, оскільки у квитанції № 266758045 від 27 липня 2023 року про зарахування 4 000 грн, яку надав позивач, одержувачем зазначено ТОВ «Стар Файненс Груп», а не відповідач (а.с. 33).

Зі змісту договору про надання фінансового кредиту № 04859-07/2023 від 27 липня 2023 року (згідно п. 1.6), а також заяви-анкети клієнта на отримання фінансового кредиту позичальником зазначено номер картки отримувача - НОМЕР_1, задля отримання кредитних коштів (а.с. 17, 27).

ТОВ «Стар Файненс Груп» не відкриває карткових рахунків для перерахування кредитних коштів, а лише надсилає суму позики на існуючий рахунок позичальника, який вказується самим позичальником.

Відповідачем ОСОБА_1 не спростовано факт надання ним всіх особистих ідентифікуючих даних, його платіжної картки, без надання яких і відповідного підтвердження, ознайомлення з відповідними умовами та правилами отримання та повернення кредитних коштів, відповідний кредит не міг бути наданий.

Також суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не надано первинних бухгалтерських та платіжних документів на підтвердження наявності у відповідача непогашеної заборгованості, оскільки позивач є не банківською (фінансовою) установою, та відповідно не здійснює відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, не має обов'язку формувати облікові документи за кредитними зобов'язаннями позичальників згідно з Закону України «Про банки та банківську діяльність», в тому числі Інструкції, затвердженої Постановою НБУ від 27 грудня 2007 року за № 481.

Товариство надає послуги з кредитування фізичних осіб шляхом переказу кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору на банківські реквізити (банківську картку), що вказує сам позичальник в тексті анкети-заяви на отримання кредиту.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що позивачем надано достатні, переконливі та достовірні докази щодо: укладення договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 04859-07/2023 від 27 липня 2023 року, перерахування кошів на банківську картку, зазначену у договорі, відсутність заперечень з боку відповідача щодо не отримання коштів чи неналежності банківської картки на яку були зараховані кошти.

Враховуючи вищевикладене, а також доведеність невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо сплати заборгованості за кредитним договором, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованості за кредитним договором № 04859-07/2023 від 27 липня 2023 року у розмірі 22 961 грн.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Таким чином, ухвалене судом першої інстанції рішення, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовною заявою позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. (а.с. 51), а за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції сплачено судовий збір у розмірі 3 633 грн 60 коп.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 2 422 грн 40 коп. та за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 633 грн 60 коп.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 04859-07/2023 від 27 липня 2023 року у розмірі 22 691 (двадцять дві тисячі шістсот дев'яносто одна) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422 грн 40 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633 грн 60 коп.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРОПУ: 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 3-й поверх.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська

Попередній документ
130076944
Наступний документ
130076946
Інформація про рішення:
№ рішення: 130076945
№ справи: 754/16071/24
Дата рішення: 08.09.2025
Дата публікації: 11.09.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (08.09.2025)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 14.11.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
26.12.2024 10:00 Деснянський районний суд міста Києва
05.02.2025 15:00 Деснянський районний суд міста Києва
17.02.2025 10:30 Деснянський районний суд міста Києва