справа № 759/14532/24
головуючий у суді І інстанції Ключник А.С.
провадження № 22-ц/824/3272/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
08 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Іванова Максима Володимировича на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 30 вересня 2024 року
у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
12.07.2024 року Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (надалі по тексту - АТ КБ «Приват Банк», позивач, кредитодавець, банк) звернувся до Святошинського районного суду міста Києва та просив суд стягнути з ОСОБА_1 (надалі по тексту - відповідач, позичальник) заборгованість за кредитним договором про надання послуг б/н від 31.08.2023 року у розмірі 50 564,28 грн станом на 25.06.2024 року та судові витрати у справі у розмірі 2 422,40 грн
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 03.02.2021 року здійснено ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 , який підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 року №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». У подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Оплата частинами», ознайомився з актуальними умовами кредитування та 31.08.2023 року підписав паспорт кредиту за допомогою ОТР пароля та графік кредиту. Проте, в порушення умов взятих на себе зобов'язань відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору та графіку кредиту, а тому станом на 25.06.2024 року у нього утворилася заборгованість у розмірі 50 564, 28 грн.
02.08.2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, де відповідач заперечує проти позовних вимог з таких підстав. Під час його відрядження (м. Київ - м. Ізмаїл - м. Шепетівка) з огляду на те, що саме 31.08.2023 року в період часу з 17:30 до 19:00 по відношенню до його банківської картки № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» було скоєно шахрайські дії, здійснено трансакцію на суму 73 269,67 грн, а також взято кредит на оплату частинами у розмірі 53 499 грн. Також зазначив, що перед цими діями шахраї заблокували його мобільний номер телефону, а тому у нього не було доступу до Приват24, тому після виявлення зазначених обставин відповідач зателефонував до Приватбанк та повідомив про це представнику банку. 01.09.2024 року відповідач звернувся до відділення АТ КБ «Приватбанк» де написав заяву про вчинення шахрайських дій та заблокував карту. Окрім цього, 01.09.2024 року відповідач сформував звернення ID 316668 через веб-ресурс cyberpolice.gov.ua, а також повернувшись до свого місця проживання відповідач звернувся до Святошинського УП ГУНП у м. Києві, де написав заяву про вчинення шахрайських дій на підставі якого було відкрито кримінальне провадження №12023100080003862, витяг з якого було пред'явлено менеджеру відділення АТ КБ «Приватбанк». Отже, зважаючи на викладені обставини у відповідача немає заборгованості перед банком, а тому позивачем не доведено вчинення відповідачем, дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, що дає підстави вважати, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 56-59).
30.08.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де зазначено про таке. 03.02.2021 року здійснено верифікацію відповідача шляхом підписання заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. У подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Оплата частинами» та 31.08.2023 року підписав паспорт кредиту за допомогою ОТР пароля. Також банком було проведено перевірку щодо зазначених відповідачем обставин, якою встановлено, що всі повідомлення від 31.08.2023 року були надіслані на П24, клієнт бачив/мав бачити, платежі, крім оплати частинами, були здійснені, при цьому ніякого інформування банку не було, а тому всі авторизації у акаунті НОМЕР_9 здійсненні саме за паролем клієнта, входи з нетипових пристроїв підтверджується ІVR-викликом та стали можливими внаслідок передачі третім особам даних для входу у П24, зокрема, CHANGE PASSWORD тa UNLOCK ACCOUNT були здійсненні лише 01.09.2023 року о 19:41:52 з типового пристрою ОСОБА_1 . Вибіркою ZMNPIN інформація про зміну пін-коду зафіксовано 2023-08-31 17:17:48 по картці НОМЕР_1 після перевипуску, однак на CHANGE PASSWORD тa UNLOCK ACCOUNT пін-код не використовувався, що свідчить про те, що 31.08.2023 року типовий пристрій клієнта з SІМ-картою тимчасово перебував у третьої особи, яка заволоділа його анкетними даними та паролем входу в його акаунт П24, а також такі операції координувалися декількома особами дистанційно, так як після додавання картки до системи мобільних платежів Google Pay, цього ж дня, 31.08.2023 року в період часу з 18:12:09 по 19:22:06 зафіксовані неуспішні спроби зняття готівки через токен PAN=5355604277235676 в АТМ А7204061, ОТР ВАNK та CAKG9772 (1,2) Кропивницький, вул. Незалежності, 8.
Отже, оскаржувані ОСОБА_1 операції підлягають відповідальності клієнта відповідно до вимог Умов та правил надання банківських послуг, а саме 2.1.4.5 обов'язки клієнта, а також відповідно до статті 526 ЦК України (а.с. 63-65).
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 30 вересня 2024 року позовні вимоги АТ КБ «Приват Банк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 31 серпня 2023 року у розмірі 50 564,28 грн.
Стягнуто ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» судовий збір у справі у розмірі 2 422,40 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Іванов М.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 30.09.2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує, що волевиявлення на укладення зазначених договорів він не мав, невстановлені особи шахрайським шляхом використали його дані для оформлення кредитів у відповідача, а тому наявні підстави для визнання договорів недійсним.
Як вбачається з відповіді на відзив: «2023-08-31 16:44:15 зафіксовано заявку клієнта на блокування картки НОМЕР_2 у додатку П24. Лотами входів у аккаунт ІНФОРМАЦІЯ_1 авторизацію в П24 здійснено 31.08.2023 року о 16:42:45 з пристрою клієнта НОМЕР_6».
03.02.2021 року відповідач підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, на підставі укладеного договору апелянт отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_2 .
У п 1.1.2.1.10. договору вказано «Для уникнення неправомірних операцій з рахунками клієнт зобов'язаний не залишати без нагляду телефон/пристрій, який використовується для підключення фінансового номеру телефону клієнта та/або доступу до програмних комплексів банку. В разі втрати клієнтом фінансового номеру телефону, підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій третіх осіб із фінансовим номером телефону клієнт зобов'язаний негайно повідомити про це банк в будь-якому з каналів: 3700, чат-онлайн, банк». На підставі звернення клієнта про зазначений факт банк знімає з номера телефону Клієнта ознаку «фінансовий», та блокує аккаунт клієнта в системі «Приват24», з метою уникнення можливих шахрайських операцій з рахунками клієнта.
Як вбачається з відповіді на відзив, позивач, провівши службову перевірку каже, «31.08.2023 року 16:44:15 зафіксовано заявку клієнта на блокування картки НОМЕР_2 у додатку П24. Логами входів у аккаунт ІНФОРМАЦІЯ_1 авторизацію в П24 здійснено 31.08.2023 року о 16:42:45 з пристрою клієнта НОМЕР_9».
Однак банк всупереч не зняв з номера клієнта ознаку «фінансовий», не заблокував аккаунт в системі П24.
Натомість далі пише «Далі, підтверджено авторизацію в П24 з іншого пристрою дзвінком на фінансовий номер НОМЕР_6, 31.08.2023 року 17:07:38 контакт проведено (ОК) НОМЕР_6 P24WEB authorization НОМЕР_6 31.08.2023 року 17:07:32 НОМЕР_6 SMARTPHONE 46.211.241.221 MOZILLA/5.0 (LINUX; ANDROID 10; K) APPLEWEBKIT/537.36 (KHTML, LIKE GECKO Після цього, подано заявку на розблокування картки НОМЕР_2»
Тобто, через майже 12 хвилин після того як банк повинен був зняти з номеру ознаку фінансового номера, його використовують для авторизації дій, на які не було волі апелянта.
Апелянт просив заблокувати всі банківські операції по його рахунках і картках, телефонуючи неодноразово, з 16:44:15 його заявка була прийнята банком.
Після вимоги заблокувати рахунки і картки та операції по ним, банк повинен був не допустити відкриття нових віртуальних кредитних карток. Встановлено, що на час здійснення дзвінків апелянта ще не існувало (не були відкриті) інші віртуальні кредитні картки.
Суд першої інстанції не надав оцінку визнання позивачем факту шахрайських дій інших осіб з огляду на таке.
Так позивач вказував, що «Також вбачається, що операції координувалися декількома дистанційно, так як після додавання картки до системи мобільних платежів Google Pay, цього ж дня, 31.08.2023 року, в період часу 318:12:09 по 19:22:06 зафіксовані неуспішні спроби зняття готівки через токен PAN=5355604277235676 в ATMА7204061, OTP BANK та CAKG9772 (1. 2), Кропивницкий, вул. Незалежності, 8.»
А також, позивач прямо вказує на вчинення шахрайських дій іншою особою, відносно операцій по рахунку апелянта, вже після поданої ним заявки про блокування рахунків - «Департаментом захисту банківських технологій ГО було встановлено особу суб'єкта, який здійснював шахрайські операції з заміни SIM-карток фінансових номерів клієнтів та, в даному випадку, в ATM CAKG9772 (1,)2 - ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , НОМЕР_4 . Банком було направлено до поліції звернення від 20.12.2022 року.
Заява банку була приєднана до кримінального провадження № 12022041230000593 від 03.06.2022 року, відкритого за частиною 3 статті 190 КК України. ОСОБА_2 затриманий, судом обрано міру запобіжного заходу - тримання під вартою».
Також, апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не з'ясував обставини стосовно того, що витребувані у банку примірники кредитних договорів не містять підпису апелянта - ні власноручного, ні електронного. З врахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції не застосував спеціальне законодавство, за яким в електронній формі кредитний договір повинен обов'язково містити електронні підписи сторін, як обов'язковий реквізит.
Враховуючи викладене, представник апелянта вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про задоволення позову, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що оспорювані кредитні договори підписанні відповідачем, зокрема за допомогою електронного підпису, що є обов'язковим елементом в електронному кредитному договорі, накладенням якого завершується створення такого електронного документа, а у разі відсутності електронного підпису не матиме юридичної сили такий електронний документ.
Також в апеляційній скарзі, представник апелянта щодо судових витрат, які складаються з судового збору у розмірі 2 906,88 грн та гонорару адвоката у розмірі 15 000 грн, просив суд апеляційної інстанції покласти на позивача.
03.01.2025 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника АТ КБ «ПриватБанк» - Рури Н.В., де просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, враховує таке.
На підставі заяви про приєднання до умов та правил надання послуг від 03.02.2021 року, що підписана ОСОБА_1 електронним підписом, між ним та АТ «КБ «Приватбанк» укладено договір «Кредитні карти».
Відповідно до умов якого, відповідач отримав тип кредиту -відновлювальна кредитна лінія; сума/ліміт кредиту - розмір кредитного ліміту не перевищує 50 000 грн для карт «Універсальна», 75 00 грн для карт «Універсальна Gold», строком на 12 місяців, із процентної ставкою, відсотків річних: 42,0% - для карт «Універсальна», 40,8% - для карт «Універсальна Gold» (а.с. 13-22).
03.02.2021 року здійснено ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 , який підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 року №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України» (а.с. 13-22).
Отже, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, які розміщені на офіційному банківському сайті https://privatbank.ua/terms складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві.
31.08.2023 року ОСОБА_1 подано заяву про надання кредиту «Оплата частинами», умовами якої передбачено суму/ліміт кредиту - 53 499 грн, безготівковим шляхом, строком - 17 місяців, із процентної ставкою щомісячно від загального розміру кредиту 0,01%, платежі здійснюються рівними частинами згідно з графіку погашення кредиту (а.с. 9).
Вказана заява підписана клієнтом простим електронним підписом. Підтвердження факту підписання клієнтом електронного документа зберігається в матеріалах кредитної справи клієнта.
Також встановлено, що вказана операція була здійснена через термінал Х1111RJ2 (а.с. 10).
Згідно з довідки №0000003628940029 від 27.06.2024 року було здійснено зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої ОСОБА_1 (договір б/н), 31.08.2023 року, саме зміна кредитного ліміту у розмірі 53 499 грн, що також підтверджується випискою за договором №б/н за період 31.08.2023 року - 27.06.2024 року (а.с. 11, 12).
01.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся за допомогою веб-ресурсу cyberpolice.gov.ua ID 316668 із повідомленням про вчинення правопорушення (а.с. 61).
05.10.2023 року було відкрито кримінальне провадження №12023100080003862 за фактом вчинення кримінального правопорушення за частиною 4 статті 185 КК України на підставі заяви ОСОБА_1 , згідно якої в період часу з 17 год. 29 хв. по 1 год. 52 хв. 31.08.2023 року невідома особа, знаходячись в Одеській області смт. Сарата, здійснила несанкціоноване списання коштів у сумі 128 000 грн, які знаходились на карті банку АТ «Приват Банк», що належить ОСОБА_1 (а.с. 62).
Як вбачається із перевірки за службовою запискою Е. 16.0.0.0/7-7351129 від 16.07.2024 року ZAKL-2024/1-7532785 проведеної головним спеціалістом із захисту електронних платежів та послуг відділу банківської безпеки Управління безпеки по Столичному макрорегіону ОСОБА_3 , було встановлено наступне:
Хроніка платежів з картки НОМЕР_1
31.08.2023 року 17:29:06 DB -8,278.50 UAH 10110SWA UKR P 32 Переказ зі своєї картки;
31.08.2023 року 17:30:17 DB -8,281.20 UAH 10110SWA UKR P 32; Переказ зі своєї картки;
31.08.2023 року 17:30:35 DB -8,281.20 UAH; 10110SWA UKR P 32 Переказ зі своєї картки;
31.08.2023 року 17:31:02 DB -16,562.40 UAH; 10110SWA UKR P 32 Переказ зі своєї картки;
31.08.2023 року 17:31:24 DB -16,562.40 UAH; 10110SWA UKR P 32 Переказ зі своєї картки;
31.08.2023 року 17:32:46 DB -12,421.80 UAH 10110SWA UKR P 32 Переказ зі своєї картки;
31.08.2023 року 18:52:46 DB -2,972.17 UAH PARTPAY UKR PART PAYMENT SCHEME 2, DNEPR EPROPETR-S Р 10 Інше Підтвердження предавторизації: Part Payment Scheme 2.
Переведення коштів на картку НОМЕР_5 (емітована ACCENT-BANK) здійснені шляхом Р2Р переказу через Приват24, як переказ власних коштів. У АТМ, ТСО чи еквайринговій мережі не зафіксована.
Аналізом ПК Архів повідомлень на фінансовий номер НОМЕР_6 клієнта ОСОБА_1 надійшли наступні повідомлення Confirm Service (Сервісу підтвердження операцій) підтвердженні тієї чи іншої операції. Повідомлення Confirm Service - це ОТП-повідомлення або IVR-виклики, що отримує клієнт при підтверджені тієї чи іншої операції.
31.08.2023 року 16:44:15 зафіксовано заявку клієнта на блокування картки НОМЕР_2 у додатку П24.
Логами входів у акаунт НОМЕР_6 авторизацію в П24 здійснено 31.08.2023 року о 16:42:45 з типового пристрою клієнта
НОМЕР_6 21AB5C08-970F-4D56-AFFC-E67F1A77FEF8 31.08.2023 року 16:42:45 НОМЕР_6 PHONE, IPHONE 13,2 46.211.11.208 45.80098336 29.54051103
Далі підтверджено авторизацію в П24 з іншого пристрою дзвінком на фінансовий номер НОМЕР_6
31.08.2023 року 17:07:38 Контакт проведено (ОК) НОМЕР_6 P24WEB authorization
НОМЕР_6 31.08.2023 року 17:07:32 НОМЕР_6 SMARTPHONE 46.211.241.221 MOZILLA/5.0 (LINUX; ANDROID 10; K) APPLEWEBKIT/537.36 (KHTML, LIKE GECKO) C.
Після цього, подано заявку на розблокування картки НОМЕР_2 - 31.08.2023 року 17:07:55 Контакт проведено (ОК) НОМЕР_6 P24WEB unlockcard. Підтверджено надісланим SMS.
Повторно підтверджено авторизацію в П24 з іншого пристрою дзвінком на фінансовий номер +38096681970, 31.08.2023 року 17:13:07 Контакт проведено (OK) НОМЕР_6 P24WEB authorization.
Подано заявку на перевипуск картки 31.08.2023 року 17:16:46
Контакт проведено (ОК) НОМЕР_6 P24WEB reissuecard та створено платіж 31.08.2023 року 17:18:50 Контакт проведено (ОК) НОМЕР_6 P24WEB payments 5*59.
Банком платіж було заблоковано до підтвердження клієнтом дзвінком на 3700.
З фінансового номеру НОМЕР_6 надійшов дзвінок, vrs.privatbank.ua/vrs9/records/767891387
31.08.2023 року 17:26:50 пройдено ідентифікацію через анкетні дані та процедуру підтвердження операції.
Зафіксовано - «Успішна активація карти в Google Pay».
31.08.2023 року 17:58:48 Повідомлення надіслано (ХН) CRMSCENARIO НОМЕР_6 Відправлено P24FIZ 31.08.2023 року 17:58:51 Доставлено (SD) CRMSCENARIO НОМЕР_6 Доставлено P24FIZ,
31.08.2023 року 17:59:00 Прочитано в Channels (YG) CRMSCENARIO НОМЕР_6 Прочитано P24FIZ
31.08.2023 року о 17:45 було оформлено договір 23083134835399 Оплати частинами на суму 53499.00. Договір підтверджено надісланим SMS.
31.08.23 о 17:53:13 було здійснено авторизацію у акаунті НОМЕР_6 додатку П24 саме з типового пристрою та IP-адреси НОМЕР_6 21AB5C08-970F-4D56-AFFC-E67F1A77FEF8 31.08.23 17:53:13 НОМЕР_6 PHONE IPHONE13,2 46.211.254.43 46,01168782 29.68601146.
Вище вказані повідомлення, які були надіслані в П24, клієнт бачив/мав бачити, платежі, крім оплати частинами, були здійснені, при цьому ніякого інформування банку про несанкціоновані ним операції не було.
Авторизація у акаунті додатку П24 можлива тільки за наявності пароля. В ПК Зміни аккаунту Приват24_CHANGE_PASSWORD та UNLOCK_ACCOUNT не було.
Отже, авторизації у аккаунті НОМЕР_6 здійснені саме за паролем клієнта, входи з нетипових пристроїв підтверджувалися IVR-викликом та стали можливими внаслідок передачі третім особам даних для входу в 124. CHANGE PASSWORD та UNLOCK ACCOUNT були здійснені лише 2023-09-01 о 19:41:52 3 типового пристрою Кравчука Є.Г.
Вибіркою ZMNPIN Інформація про зміну ПІН КОДА зафіксовано зміну PIN-коду 2023-08-31 17:17:48 по картці НОМЕР_1 після перевипуску, однак для CHANGE_PASSWORD PIN-код не використовувався.
Сукупність вище вказаних ознак вказує на те, що 2023-08-31, типовий пристрій клієнта з SIM-карткою тимчасово перебував у третьої особи, яка заволоділа його анкетними даними та паролем входу в його аккаунт П24. Також вбачається, що операції координувалися декількома особами дистанційно, так як після додавання картки до системи мобільних платежів Google Pay, цього ж дня, 31.08.2023 року в період з 18:12:09 по 19:22:06 зафіксовано спроби зняття готівки через токен PAN=5355604277235676 в ATM А720461 ОТР BANK ОТР ВАNK та CAKG9772 (1,2) Кропивницький, вул. Незалежності, 8.
В результаті вказаного висновку встановлено, що оскаржувані відповідачем операції підлягають відповідальності клієнта відповідно вимог Умов та правил надання банківських послуг: 2.1.4.5. Обов'язки клієнта. 2.1.4.5.1. Клієнт зобов'язаний не передавати картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим договором, або що суперечать чинному законодавству. 2.1.4.5.2. Клієнт зобов'язаний вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, викрадення картки, доступу третіх осіб до картки, в тому числі до інформації, нанесеної на неї. (https://privatbank.ua/terms).
Департаментом захисту банківських технологій ГО було встановлено особу суб?єкта, який здійснював шахрайські операції з заміни SIM-карток фінансових номерів клієнтів та, в даному випадку, в АТМ CAKG9772 (1. 2) - ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , ID НОМЕР_7 . Банком було направлено до поліції звернення від 20.12.2022 вих. №Е. 16.0.0.0/4-221220/6770. Заява банку була приєднана до кримінального провадження №12022041230000593 від 03.06.2022 року відкритого за частиною 3 статті 190 КК України. ОСОБА_2 затриманий, судом обрано міру запобіжного заходу - тримання під вартою (а.с. 68 зв.-70).
Позивач вважає, що відповідач в порушення п.2.1.4.5. договору та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 25.06.2024 року має заборгованість у розмірі 50 564,28 грн, яка складається із: 50 526,83 грн - заборгованість за кредитом; 37,45 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом (а.с. 23, 24).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суд не встановив в діях банку вини щодо неналежного виконання зобов'язань з обслуговування рахунку та надання банківських послуг, також відсутній взаємний зв'язок між діями банку та наслідками, що настали для відповідача, а тому на переконання суду саме відповідач несе відповідальність за вказані операції та виникнення заборгованості на його картковому рахунку.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що АТ КБ «ПриватБанк» підтвердив належними і допустимими доказами обставини, які безспірно доводять, що відповідач, як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей за кредитною карткою, його особового рахунку, аккаунту чи додатку Приват24, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 31.08.2023 року щодо перерахування з його карткового рахунку грошових коштів, а тому позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
Проте, колегія суддів з такими висновками суду погодитися не може, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною першою статті 1068 ЦК України визначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 56 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Відповідно до пункту 136 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року №164, користувач зобов'язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.
Відповідно до пункту 140 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року №164, передбачено обов'язок користувача не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
Згідно із пунктом 146 розділу VII вказаного Положення власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Відповідно до пункту 147 розділу VII вказаного Положення власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням встановлених законодавством України строків.
Отже, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 року у справі №6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 року у справі №202/10128/14, від 13.09.2019 року у справі №501/4443/14, від 20.11.2019 року у справі №577/4224/16, від 17.06.2021 року у справі №759/4025/19, від 16.08.2023 року у справі №176/1445/22, від 06.09.2023 року у справі №686/30030/21.
У постанові Верховного Суду від 08.02.2018 року у справі № 552/2819/16-ц вказано, що «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходив з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
У постанові Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі № 691/699/16 ц вказано, що «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк».
Також у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 537/3312/16 (провадження № 61-17629св18) зазначено, що «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».
Крім цього, у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 року у справі № 176/1445/22 зазначено, що «саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У справі, що переглядається, відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву посилався на те, що під час його відрядження (м. Київ - м. Ізмаїл - м. Шепетівка) 31.08.2023 року в період з 17:30 до 19:00 по відношенню до його банківської картки № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» були скоєні шахрайські дії, а саме були здійснені транзакції на суму 73 269,67 грн, а також взято кредит на оплату частинами у розмірі 53 499 грн.
Перед цими діями, шахраї заблокували мобільний номер телефону відповідача в результаті чого останній не мав доступу до Приват24. Знайшов найближчий доступ до мережі інтернет та виявивши втрати відповідач зателефонував до ПриватБанку та повідомив про це.
01.09.2023 року відповідач звернувся до відділення АТ КБ «ПриватБанк» та написав заяву про вчинення шахрайських дій відносно себе та заблокував картку. Також 01.09.2024 року відповідач сформував звернення ID 316668 через веб-ресурс cyberpolice.gov.ua, а також повернувшись до свого місця проживання відповідач звернувся до Святошинського УП ГУНП у м. Києві, де написав заяву про вчинення шахрайських дій на підставі якого було відкрито кримінальне провадження №12023100080003862, витяг з якого було пред'явлено менеджеру відділення АТ КБ «Приватбанк».
Згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідача ОСОБА_1 визнано потерпілим у кримінальному провадженні №12023100080003862 за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення: частина 4 статті 185 КК України (а.с.62, 73).
За результатами проведеної АТ «КБ «ПриватБанк» перевірки встановлено, що Департаментом захисту банківських технологій ГО було встановлено особу суб?єкта, який здійснював шахрайські операції з заміни SIM-карток фінансових номерів клієнтів та, в даному випадку, в АТМ CAKG9772 (1. 2) - ОСОБА_2 , ІПН. НОМЕР_3 , ID НОМЕР_7 . Банком було направлено до поліції звернення від 20.12.2022 вих. №Е. 16.0.0.0/4-221220/6770. Заява банку була приєднана до кримінального провадження №12022041230000593 від 03.06.2022 року відкритого за частиною 3 статті 190 КК України. ОСОБА_2 затриманий, судом обрано міру запобіжного заходу - тримання під вартою (а.с. 69 зворот).
Отже, з матеріалів справи встановлено, що 31.08.2023 року був здійснений несанкціонований переказ коштів у загальному розмірі 73 269,67 грн з рахунку ОСОБА_1 , за даним фактом триває досудове розслідування.
Разом з тим банком не було доведено, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персональної інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, зокрема здійснення переказу кредитних коштів, оскільки саме банк має доводити вказані факти.
Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача (про який зазначає банк), не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Отже, колегія суддів вважає, що у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів
Таким чином, суд першої інстанції не врахував, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів, що відповідач, як клієнт, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до його карткового рахунку чи надав інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції від його імені, що свідчить про відсутність вини відповідача у отриманні спірних грошових коштів.
Також колегія суддів враховує факт звернення відповідача до банку та правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно нього шахрайських дій. А також, колегія суддів враховує, що Департаментом захисту банківських технологій ГО було встановлено особу, яка здійснювала шахрайські операції з заміни SIM-карток фінансових номерів клієнтів та, в даному випадку, в АТМ CAKG9772 (1. 2) - ОСОБА_2 , який затриманий та обрано запобіжний засіб.
Отже, наведені вище обставини у сукупності свідчать про те, що у відповідача дійсно була відсутня воля на вчинення таких транзакцій.
Крім цього, слід взяти до уваги нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. Тому враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів, сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
Доводи позивача про те, що відповідачем порушено Умов та правил надання банківських послуг, що призвело до несанкціонованого списання грошових коштів з її карткового рахунку, оскільки він своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях та не мають доказового підтвердження.
Так, АТ КБ «Приватбанк» не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що відповідач ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей по кредитній картці, його особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 31.08.2023 року щодо відкриття кредитного рахунку, отримання кредитного ліміту та списання кредитних коштів.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;
Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Щодо судових витрат.
Відповідно до частин 1,2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 633,60 грн, який був сплачений відповідачем при подачі апеляційної скарги.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іванова Максима Володимировича задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 30 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 сплачений у суді апеляційної інстанції судовий збір у розмірі 3 633 грн 60 коп.
Реквізити сторін:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк», код ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.
Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська