справа № 758/7295/24
головуючий у суді І інстанції Захарчук С.С.
провадження № 22-ц/824/8240/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
08 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Подільського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (надалі по тексту - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позивач, позикодавець, товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі по тексту - відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтований тим, що 02.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір № 4390131.
Позикодавець свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору.
Свої зобов'язання за договором відповідач не виконувала, внаслідок чого станом на 09.07.2024 року у неї виникла заборгованість за договором у розмірі 40 650 грн 95 коп.
09.02.2022 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги № 80-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4390131 від 02.11.2021 року у розмірі 40 650 грн 95 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту - 15 000 грн, заборгованість по відсоткам - 22 800 грн, заборгованість за комісією - 2 850 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 40 650 грн 95 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 15 000 грн, заборгованість по відсоткам - 22 800 грн, заборгованість за комісією - 2 850 грн.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 21.01.2025 року частково задоволено позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № 4390131 від 02.11.2021 року у розмірі 15 000 грн.
У задоволені решти вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 2 422 грн 40 коп. судового збору.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 не спростований, вказаний кредитний договір є чинними, в установленому законом порядку недійсними не визнавався, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15 000 грн за кредитним договором № 4390131 від 02.11.2021 року, підлягає задоволенню.
Разом з тим, враховуючи те, що позивачем ні в позовній заяві, ні в доданих документах не надано доказів на обґрунтування вимог щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками, а саме: не надано обґрунтованого розрахунку заборгованості за нарахованими відсотками, а тому суд першої інстанції вважав, що правових підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 22 800 грн немає.
Також, позивачем не надано обґрунтованого розрахунку розміру комісії, яку він просив стягнути з відповідача, а отже правові підстави для стягнення з відповідача 2 850 грн комісії відсутні.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Подільського районного суду міста Києва від 21.01.2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Позивач наголошує, що нарахування заборгованості здійснювалось відповідно до пунктів кредитного договору № 4390131 від 02.11.2021 року. При цьому, сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 4390131 від 02.11.2021 року було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно з договору відступлення прав вимоги № 80-МЛ від 09.02.2022 року. Тобто після отримання права вимоги до відповідача позивачем жодних нових сум щодо стягнення заборгованості не нараховувалася.
Апелянт зазначав, що позивач не має наміру стягнути з відповідача штраф, санкцію чи пеню, а лише тіло кредиту, прострочену заборгованість за сумою відсотків та прострочену заборгованість за комісією, тому ці вимоги, на думку апелянта, є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не банк, а небанківська (фінансова) установа, відповідно не здійснює відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, та не має обов'язку формувати документи за кредитними зобов'язаннями позичальників згідно з Закону України «Про банки та банківську діяльність».
Звертав увагу суду апеляційної інстанції, що Законом України «Про споживче кредитування» не забороняється встановлювати в договорі комісії, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Тому, до договору про споживче кредитування може бути включена умова щодо сплати комісії за надання кредиту. Крім того, укладаючи кредитний договір, відповідач повинна була достовірно знати про його умови та про наслідки невиконання умов кредитного договору, повинна була діяти добросовісно, а підписавши договір, вона погодилась з його умовами та взяла на себе зобов'язання, передбачені договором, в тому числі і щодо оплати комісії за надання кредиту.
Відповідно до п. 1.5.1. договору про споживчий кредит № 4390131 від 02.11.2021 року, комісія за надання кредиту: 2 850 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Вважає, що встановлення ТОВ «Мілоан» у кредитному договорі комісії не суперечать закону. Умови договору щодо обов'язку сплачувати комісію за надання кредиту недійсною визнана не була. За таких обставин позивач має право вимагати стягнення заборгованості з комісійної винагороди.
Щодо правової позиції відповідача.
Станом на день ухвалення постанови апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції в порядку частини 6 статті 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача (а.с. 60).
За відомостями від 25.07.2024 року №116319864 Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Подільської РДА встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 19.06.2020 року по теперішній час (а.с. 60 зворот).
Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Відповідно до частини 10 статті 6 цього Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Кореспонденція суду є офіційною, тому повинна надсилатися саме за адресою зареєстрованого місця проживання або, як виняток, на адресу, зазначену самим учасником справи - адресатом.
Апеляційний суд направив на зареєстровану адресу відповідача повідомлення разом з копіями ухвали про призначення розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційної скарги та доданих до неї документів.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, апеляційний суд виходить з того, що відповідно до статті 55 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (надалі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій статті 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу.
Це передбачено пунктами 118, 123 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.
Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, апеляційний суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим апеляційний суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо апеляційної скарги.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до анкети-заяви на кредит №4390131 від 02.11.2021 року між відповідачем та ТОВ «Мілоан» погоджена сума кредиту, строк кредиту, ставка процентів. Крім того, зазначена анкета відображає процес оформлення та розгляду заяви (а.с. 24-25).
Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що ОСОБА_1 уклала договір № 4390131 від 02.11.2021 року за допомогою одноразового ідентифікатора W57276 від 02.11.2021 року (а.с. 23).
Отже, встановлено, що 02.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4390131.
Відповідно до п. 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 15 000 грн у валюті: Українські гривні.
Відповідно до п. 1.3. договору кредит надається строком на 30 днів з 02.11.2021 року (строк кредитування).
Відповідно до п. 1.4. договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 02.12.2021 року.
Відповідно до п. 1.5. договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 11 850 грн в грошовому виразі та 119,128 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 26 850 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 договору. позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань.
Відповідно до п. 1.5.1. договору комісія за надання кредиту: 2 850 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Відповідно до п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 9 000 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до п. 1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 1.7. договору тип процентної ставки за цим договором: фіксована.
Додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту № 4390131 від 02.11.2021 року (а.с. 20) містить графік платежів, відповідно до якого встановлено:
кількість платежів та їх періодичність - один 02.12.2021 року,
розмір платежів - проценти за користування кредитом 9 000 грн, комісія за надання кредиту 2 850 грн.
Позивачем надано Паспорт споживчого кредиту № 4390131 від 02.11.2021 року, в якому зазначені умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту тощо (а.с. 21-22).
Платіжним дорученням № 60162474 від 02.11.2021 року підтверджено перерахування коштів у сумі 15 000 грн відповідачу згідно з договором № 4390131 (а.с. 26).
Відповідно до відомостей про нарахування та погашення, виписки з особового рахунка за кредитним договором № 4390131 від 02.11.2021 року заборгованість відповідача складає 40 650 грн, з яких: 15 000 грн - сума заборгованості по основному боргу, 22 800 грн - сума заборгованості за відсотками та 2 850 грн - заборгованість за комісією (а.с. 27-28, 29).
Відповідач станом на дату звернення позивачем до суду не виконав своїх зобов'язань перед кредитором, доказів протилежного суду не надав.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 21.01.2025 року частково задоволено позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № 4390131 від 02.11.2021 року у розмірі 15 000 грн, яке в цій частині в апеляційному порядку не оскаржується.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 21.01.2025 року відмовлено в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками та комісії.
Оскільки, рішення суду першої інстанції оскаржується фактично в частині розміру заборгованості за відсотками та комісії, тому апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції саме в цій частині.
Відповідно до п. 3.2.6 договору товариство має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
09.02.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №80-МЛ, згідно з умовами якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (Портфель заборгованості) (а.с. 30-38).
Пунктом 6.2.3 договору відступлення прав вимоги №80-МЛ права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п.7.1 цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі Реєстру Боржників (додаток №2) відповідно до п.8.3.2 договору.
09.02.2022 року акт прийому-передачі Реєстру боржників від 09.02.2022 року до договору відступлення прав вимоги №80-МЛ від 09.02.2022 року був підписаний ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с. 39).
Відповідно до платіжної інструкції №66410 від 09.02.2022 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» плату за відступлення прав вимоги згідно з договором відступлення прав вимоги №80-МЛ від 09.02.2022 року у розмірі 3 304 285,52 грн (а.с. 40).
До ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до укладеного договору відступлення прав вимоги №80-МЛ від 09.02.2022 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4390131 від 02.11.2021 року у сумі 40 650 грн, з яких: 15 000 грн - сума заборгованості по основному боргу, 22 800 грн - сума заборгованості за відсотками та 2 850 грн - заборгованість за комісією, що підтверджується витягом з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №80-МЛ від 09.02.2022 року (а.с. 41).
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Кредит-Капітал» повідомило відповідача шляхом направлення на адресу відповідача досудової вимоги № 21683587/199 від 18.04.2024 року, в якому вимагало погасити заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за договором №4390131 від 02.11.2021 року у сумі 40 650 грн (а.с. 42).
Положеннями частини 1 статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується, що договір, укладений між позивачем та відповідачем (позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту) підписаний електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразових ідентифікаторів і які були надіслані на номер телефону відповідача відповідно до положень укладених договорів. Дані обставини відповідачем не заперечуються.
Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтями 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись у встановлений строк.
У частині 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 214 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Мілоан» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 4390131, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 15 000 грн, строком на 30 днів з 02.11.2021 року; термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 02.12.2021 року; комісія за надання кредиту становить 2 850 грн, яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом 9 000 грн, які нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; тип процентної ставки за цим договором фіксована.
Згідно зі п.2.3.1 договору, продовження вказаного у п.1.3. договору строку кредитування може відбуватися на пільгових або стандартних (базових) умовах.
Пунктом 2.3.1.1. договору визначені умови пролонгації строку кредитування на пільгових умовах, відповідно до яких позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті товариства miloan.ua (далі - сайт товариства) і є невід'ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позивальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту на певну частку заборгованості по кредиту. Строк кредитування можливо продовжити на наступних умовах: на 3 дні - 3% від поточного залишку кредиту; 7 днів - 5% від поточного залишку кредиту; 15 днів - 10% від поточного залишку кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 договору.
Пунктом 2.3.1.2. договору визначені умови пролонгації строку кредитування на стандартних (базових) умовах, відповідно яких позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах до 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється у разі, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховується за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
У пункті 6.1 вищевказаного договору про споживчий кредит сторонами цього договору було обумовлено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до п. 6.2 даного договору про споживчий кредит, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника.
В пункті 6.3 цього договору також зазначено, що приймаючи пропозицію товариства про укладення цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, зокрема, що він ознайомлений і погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на сайті товариства та є невід'ємною частиною цього договору.
До договору також укладені додаток № 1 до договору (Графік платежів за договором про споживчий кредит №4390131) та додаток № 2 до договору (Паспорт споживчого кредиту №4390131) (а.с.20-22).
З виписки з особового рахунка за кредитним договором № 4390131 від 02.11.2021 року та відомостей про щоденні нарахування та погашення відповідачем за кредитним договором № 4390131 вбачається, що загальна сума заборгованості становить 40 650 грн, з яких: 15 000 грн - сума заборгованості по основному боргу, 22 800 грн - сума заборгованості за відсотками та 2 850 грн - заборгованість за комісією.
09.02.2022 року між ТОВ «Мілоан» як кредитором та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» як новим кредитором було укладено договір відступлення прав вимоги №80-МЛ, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №80-МЛ від 09.02.2022 року до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за договором про споживчий кредит № 4390131 від 02.11.2021 року, укладеним з ОСОБА_1 , на загальну суму 40 650 грн.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16, в якій, зокрема, зазначено, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).
Судом встановлено, що положеннями пункту 2.3.1.2. зокрема, передбачено пролонгацію на стандартних (базових) умовах, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах. Проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6. договору (а.с. 12).
Як встановлено з матеріалів справи, строк кредитування за договором про споживчий кредит №4390131 від 02.11.2021 року був погоджений сторонами та становив 30 днів з 02.11.2021 року (строк кредитування) до 02.12.2021 року.
Пунктом 2.2.1 договору визначено, що у випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний у п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 договору, у сумі та на умовах визначених п. 2.3 договору.
Як було зазначено вище, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом, зміну дати повернення всієї суми кредиту та у зв'язку з цим сплачував комісії, визначені п. 2.2.1 договору, матеріали справи не містять.
Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору про споживчий кредит становить 9 000 грн за період з з 02.11.2021 року до 02.12.2021 року.
Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №4390131 від 02.11.2021 року підлягають задоволенню частково у розмірі 9 000 грн - заборгованість за відсотками, 2 850 грн - заборгованість за комісією. В іншій частині заборгованості за відсотками у розмірі 13 800 (22 800 - 9 000) грн відмовити.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи частково заслуговують на увагу, та знайшли своє підтвердження під час перегляду справи апеляційним судом
Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині спору про стягнення процентів за користування кредитом та комісією, з ухваленням судового рішення про часткове задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки за подання позовної заяви ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. (а.с. 9), позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тому понесені судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 66% (26 850 грн /40 650 грн 95 коп)*100), а саме 1 598 грн 79 коп. (2 422 грн 40 коп.* 66%).
Враховуючи, що апеляційна скарга ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає частковому задоволенню у розмірі 46 % (11 850 грн/25 650 грн), за подання апеляційної скарги ним сплачено судовий збір в розмір 3 633 грн 60 коп., тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги 1 671 грн 46 коп. (3 633 грн 60 коп.*46%).
Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками та за комісією, та в частині стягнення судового збору - скасувати та ухвалити в цій частині нове.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 4390131 від 02 листопада 2021 року за відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 9 000 грн та заборгованість за комісією у розмірі 2 850 грн, а також судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 598 грн 79 коп.
В іншій частині позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 13 800 грн - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 671 грн 46 коп.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРОПУ: 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 3-й поверх).
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська