Справа № 758/1454/25
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9507/2025
27 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною, спростування недостовірної інформації, зобов'язання вчинити дії і відшкодування моральної шкоди,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 27 лютого 2025 року, постановлену під головуванням судді Блащука А.М.,-
встановив:
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом.
ОСОБА_1 просив: визнати неправомірною (незаконною) бездіяльність Подільської районної в м. Києві державної адміністрації щодо нездійснення практичних заходів для дружнього врегулювання конфлікту між членами родини; визнати висновок органу опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 06 грудня 2022 року щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що не ґрунтується на достовірній інформації; відкликати висновок органу опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 06 грудня 2022 року; зобов'язати Подільську районну в м. Києві державну адміністрацію здійснити практичні заходи для врегулювання конфлікту між членами родини; відшкодувати завдану моральну шкоду у розмірі 200 000 грн 00 коп.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 27 лютого 2025 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 обрано неефективний спосіб захисту своїх прав, оскільки оскаржуване позивачем рішення органу опіки та піклування не породжує для сторін певних правових наслідків.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна.
Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України або ГПК України віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
За ст. 56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Звертаючись до суду загальної юрисдикції з даним позовом, ОСОБА_1 просив: визнати неправомірною (незаконною) бездіяльність Подільської районної в м. Києві державної адміністрації щодо нездійснення практичних заходів для дружнього врегулювання конфлікту між членами родини; визнати висновок органу опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 06 грудня 2022 року щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що не ґрунтується на достовірній інформації; відкликати висновок органу опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 06 грудня 2022 року; зобов'язати Подільську районну в м. Києві державну адміністрацію здійснити практичні заходи для врегулювання конфлікту між членами родини; відшкодувати завдану моральну шкоду у розмірі 200 000 грн 00 коп.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору є визнання незаконною бездіяльності Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, спір стосується здійснення суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Характер спірних правовідносин між сторонами пов'язаний із здійсненням відповідачем владних управлінських функцій, мають публічно-правовий характер, що відноситься до адміністративного судочинства.
Судом першої інстанції не з'ясовано зміст позовних вимог ОСОБА_1 , не здійснено розмежування основних та похідних вимог, не встановлено у зв'язку із задоволенням якої позовної вимоги має бути відшкодовано позивачу завдану моральну шкоду.
Без чіткого визначення предмету позовних вимог, характеру спірних правовідносин та підстав позову відсутня можливість вирішити питання про відкриття провадження згідно вимог Цивільно процесуального кодексу України.
Відмовляючи у відкритті провадження з інших підстав, судом першої інстанції не встановлено чи підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства оскарження висновку та дій/бездіяльності органу опіки та піклування.
При новому розгляді суду першої інстанції необхідно звернути на це свою увагу.
Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Пунктом 6 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду 27 лютого 2025 року вирішена з порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, відтак підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 379, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 27 лютого 2025 року скасувати.
Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 08 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко