09 вересня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/6951/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши клопотання представника позивача Азральян Світлани Миколаївни про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції у Київській області (далі - відповідач) з такими вимогами:
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Київській області від 30.03.2022 № 62 в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 ;
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Київській області від 30.03.2022 № 58 о/с «По особовому складу» в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 7;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Київській області поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 з 30.03.2022 на посаді старшого оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Київській області;
-зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області нарахувати та виплатити на користь старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 березня 2022 по дату винесення рішення суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2022 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2022 року відкрито провадження у справі; визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2022 року ухвалено продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року прийнято адміністративну справу до провадження. Розгляд справи ухвалено продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
02.09.2025 представник позивача адвокат Азральян Світлана Миколаївна звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обгрунтування клопотання предстаником позивача зазначено, що ця справа має важливе значення та інтерес для позивача, оскільки стосується захисту його права на працю, відновлення авторитету, поновлення на службі в поліції, де він працював значний період часу- 10 років та бажає продовжити службу в поліції.
Позивач вважає, що для повного та всебічного розгляду, необхідно розглядати справу в судовому засіданні з викликом сторін. Позивач бажає бути заслуханим судом особисто, надати свої пояснення, обґрунтування безпосередньо в суді та заслухати пояснення відповідача, поставити питання, у разі їх виникнення щодо обставин проходження перевірки, щодо відмови пройти огляд у лікаря-нарколога, не доставлення його до закладу охорони здоров'я, ненадання матеріалів службового розслідування та іншого.
У зв'язку із перебуванням судді Захарової О.В. у щорічній основній відпустці клопотання представника позивача у справі не вирішувалося.
Розглянувши клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не встановлений порядок вирішення заяви (клопотання) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, тому розгляд вказаного клопотання представника відповідача за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні, при вирішенні якої суд виходить з наступного.
Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених ст.263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин і предмет доказування не потребують заслуховування пояснень представників сторін та, відповідно, проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Також, протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2022 було ухвалено продовжити розгляд справи у письмовому провадженні, що передбачає розгляд справи без повідомлення сторін.
Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №9901/491/19 (11-1189заі19).
Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява №8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі «ВарелаАссаліно проти Португалії», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 03.12.2020 по справі №440/2722/20.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що розгляд справи по суті в письмовому провадженні жодним чином не порушує основні засади (принципи) адміністративного судочинства та не обмежує сторін в реалізації ними своїх процесуальних прав.
Доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб учасники справи згідно Кодексу адміністративного судочинства України викладають у відповідних заявах по суті справи. Отже, сторони можуть надати до суду усі необхідні, на їх думку, заяви, клопотання та докази задля повного та всебічного розгляду справи.
Враховуючи викладене, розгляд цієї справи у судовому засіданні з викликом сторін є недоцільним, оскільки вона може бути вирішена за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, з огляду на відсутність ознак виключної складності, необхідності заслуховування пояснень учасників справи та значного суспільного інтересу.
Керуючись статями 12, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання представника позивача Азральян Світлани Миколаївни про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у адміністративній справі №640/6951/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Захарова