Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/2643/25
Провадження № 1-кп/286/330/25
04 вересня 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з секретарем ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Овручі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025065500000121 від 02.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, з угодою про визнання винуватості від 21.07.2025,-
Вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 26.11.2024 ОСОБА_4 визнано винним за ч. 2 ст. 389 КК України та призначено покарання відповідно до ст.ст. 71,72 КК України у виді у виді 2 років 5 днів пробаційного нагляду. На підставі ст. 59-1 КК України на ОСОБА_4 покладено обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Після набрання вироком законної сили засуджений ОСОБА_4 22.01.2025 ознайомлений інспектором Коростенського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Житомирській області відповідно до ст. 49-1 КВК України з порядком і умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду та згідно ст. 49-3 КВК України попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 389 КК України про наслідки ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
Відповідно до постанови про встановлення днів явки на реєстрацію від 22.01.2025 засудженого ОСОБА_4 зобов'язано з'являтися на реєстрацію до Коростенського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Житомирській області 1-й, 2-й та 3-й вівторки кожного місяця, з якою останній ознайомлений під підпис.
Однак, засуджений ОСОБА_4 , будучи ознайомленим з обов'язками покладеними на нього вироком суду, попередженим про правові наслідки, які наступають за невиконання покладених обов'язків, усвідомлюючи необхідність відбування покарання та маючи реальну можливість його відбути, реалізовуючи свій протиправний умисел на ухилення від відбування покарання, в порушення вимог ч. 4 ст. 49-1 КВК України, діючи всупереч інтересам правосуддя, в частині забезпечення виконання покарання, незважаючи на проведену профілактичну бесіду щодо обов'язків засуджених, порушуючи покладені обов'язки, умисно ухилився від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, а саме без поважних причин не з'явився до Коростенського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області 04.03.2025, 06.05.2025, 03.06.2025, 10.06.2025 та 17.06.2025, чим порушив порядок та умови відбуття даного покарання.
За порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду до ОСОБА_4 Коростенським РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Житомирській області двічі застосовувались застереження у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності, а саме 22.01.2025 та 13.05.2025, однак засуджений належних висновків для себе не зробив, продовжує ухилятись від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
Отже, ОСОБА_4 допустив ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, що виразилось у систематичному невиконанні засудженим встановлених обов'язків, передбачених ст. 49-1 КВК України, покладених на нього рішенням суду.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 389 КК України як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
21 липня 2025 року між прокурором Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 з іншого боку, за участю захисника ОСОБА_5 , на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості, яку подано до суду разом з обвинувальним актом. За умовами вказаної угоди ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного діяння, зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 у відповідності до ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжували б покарання ОСОБА_4 відсутні.
Ураховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 389 КК України є кримінальним проступком, особу підозрюваного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, беручи до уваги ставлення останнього до вчиненого та вік підозрюваного, наявність обставин, що пом'якшують покарання (щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 389 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 26.11.2024 та з врахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України, відповідно до якого одному дню обмеження волі відповідає один пробаційного нагляду, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 2 років 1 місяця обмеження волі.
В судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 3 ст.389 КК України, ствердив добровільність укладення угоди і просив її затвердити, погодився на призначення узгодженого покарання.
Прокурор та захисник обвинуваченого вважали наявними підстави для затвердження угоди.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно з положеннями ст.12 КК України є кримінальним проступком.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції ч. 3 ст.389 КК України. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу винного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставин, що пом'якшує покарання.
Суд переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, свої права, зазначені в п.1 ч.4. ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України, та наслідки невиконання взятих на себе зобов'язань, що передбачені ст.476 КПК України.
Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з участю захисника ОСОБА_5 ..
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжні заходи ОСОБА_4 не обиралися.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 373, 374, 469, 470, 472-474, 615 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 21 липня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № №12025065500000121 від 02.07.2025 року, укладену між прокурором Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 26.11.2024 та остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 років 1 місяця обмеження волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили до ОСОБА_4 не застосовувати.
Речові докази: особову справу ОСОБА_4 - залишити у Коростенському РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» в Житомирській області.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1