Справа № 296/10007/24
2-зз/296/39/25
"05" вересня 2025 р.м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Анциборенко Н.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,
28.08.2025 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову.
Заявник вказує, що в провадженні Корольовського районного суду міста Житомира перебуває справа № 296/10007/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійним договору дарування квартири та скасування державної реєстрації (головуючий суддя - Шкиря В. М.). Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 27.02.2025 року у вищевказаній справі вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Наводячи відповідні обґрунтування, доводи та аргументи заявник просить скасувати вжиті в цій справі заходи забезпечення позову.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2025 року головуючим суддею для розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову було визначено суддю Корольовського районного суду міста Житомира Пилипюк Л. М..
Ухвалою судді Корольовського районного суду міста Житомира Пилипюк Л. М. від 29.08.2025 року задоволено самовідвід від розгляду клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в справі № 296/10007/24 та заяву передано до відділу організаційного забезпечення з розгляду цивільних та адміністративних справ.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025 року головуючим суддею для розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову визначено суддю Корольовського районного суду міста Житомира Адамовича О.Й..
Ухвалою судді Корольовського районного суду міста Житомира Адамовича О.Й. від 02.09.2025 року задоволено самовідвід від розгляду клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в справі № 296/10007/24 та заяву передано до відділу організаційного забезпечення з розгляду цивільних та адміністративних справ.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025 року головуючим суддею для розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову було визначено суддю Корольовського районного суду міста Житомира Анциборенко Н.М..
Ознайомившись із заявою, приходжу до висновку про наявність підстав для самовідводу.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до частини першої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ) (ч.3 ст.14 ЦПК України).
Частиною першою статті 39 ЦПК України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Пунктом 4 частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Відповідно до ч.1, 2 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частиною 9 статті 40 ЦПК України визначено, що питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч.1 ст.34 ЦПК України).
Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч.11 ст.33 ЦПК України).
ЦПК України врегульовано питання щодо форми, змісту та порядку розгляду судом заяв з процесуальних питань.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч.1 ст.182 ЦПК України).
Пунктом 3 ч.1 ст.183 ЦПК України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.
Заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову містить номер справи - № 296/10007/24, прізвище та ініціали головуючої судді у цій справі - Шкиря В. М.
Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду (ч.2 ст.158 ЦПК України).
Аналізуючи положення ч.1 ст.158 ЦПК України у взаємозв'язку з ч.1 ст.34 ЦПК України, приходжу до висновку, що вжите законодавцем слово «суд» у ч.1 ст.158 ЦПК України у випадку коли розгляд справи триває слід розуміти як суд, що розглядає справу.
Згідно з Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20.08.2019, реєстрація і облік матеріалів з індексом «2-зз» здійснюється щодо заяви про скасування заходів забезпечення позову, доказів у цивільних справах.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову, яке подане учасником справи в справі, яка ще розглядається, тобто коли рішення у справі ще не ухвалено, - є клопотанням з процесуальних питань, тому таке клопотання має вирішуватись суддею, який діє як суд під час розгляду справи, в межах якої відповідні заходи забезпечення позову було вжито.
Питання, пов'язані із забезпеченням позову, зміною виду чи їх скасуванням вирішуються у порядку, передбаченому ЦПК України, і не можуть бути предметом розгляду в іншому провадженні.
Установлено, що розгляд справи № 296/10007/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійним договору дарування квартири та скасування державної реєстрації здійснює суддя Корольовського районного суду м. Житомира Шкиря В. М. Відомостями з автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» підтверджено, що рішення у цій справі не ухвалено, призначено чергове судове засідання.
Відповідно до п.2.3.39.14. Положення про автоматизовану систему документообігу суду (зі змінами, внесеними рішенням Ради суддів України від 26.03.2025 № 15, погодженими наказом ДСА України від 31.03.2025 №119) раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються заяви про забезпечення позову, доказів, поданих після подання позовної заяви.
Логічно, що якщо раніше визначеному складу суду передаються заяви про забезпечення позову після відкриття провадження у справі, то й заяви про скасування заходів забезпечення позову також передаються на розгляд раніше визначеному складу суду.
На підставі наведеного вважаю, що розгляд клопотання учасника справи з процесуальних питань має здійснюватися з урахуванням принципу незмінності складу суду, який розглядає справу, крім випадків, передбачених законом, тому заяви про забезпечення позову, заяви про забезпечення доказів, а також заяви про скасування забезпечення позову та/або доказів, які подані після відкриття провадження у справі вирішується раніше визначеним в судовій справі головуючим суддею.
Також слід зазначити, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову (арешту) передано судді Анциборенко Н.М. без матеріалів основної справи № 296/10007/24, яка перебуває на розгляді іншого судді Корольовського районного суду міста Житомира. Порядок надання доступу до матеріалів справи судді, який не входить до складу суду при розгляді такої справи, не врегульовано та може порушувати принцип незалежності суду.
У тих випадках, коли рішення у справі має бути прийняте суддею одноособово, він діє незалежно від своїх колег по суду (п. 1.4 Бангалорських принципів поведінки суддів).
Необґрунтоване усунення судді від розгляду певного процесуального питання у справі, яка перебуває у його провадженні, є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Підстав об'єктивної неможливості розгляду головуючим суддею у справі №296/10007/24 клопотання про скасування заходів забезпечення позову (для прикладу: тривала відпустка чи непрацездатність) не встановлено.
Отже, заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову передано на розгляд судді Анциборенко Н.М. з порушенням порядку визначення судді для розгляду справи, тому приходжу до висновку про наявність підстав для самовідводу на підставі п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.36, 39-41 ЦПК України, суд,
Задовольнити самовідвід судді Корольовського районного суду міста Житомира Анциборенко Н.М. від розгляду клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в справі № 296/10007/24.
Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову №296/10007/24 (провадження № 2-зз/296/39/25) передати до відділу організаційного забезпечення з розгляду цивільних та адміністративних справ для передачі судді, яка розглядає основну справу, а саме № 296/10007/24; 2/296/60/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Анциборенко