Справа № 296/7350/17
2/296/289/25
"11" червня 2025 р.м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Анциборенко Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Житомирі Житомирської області про відшкодування завданої злочином матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Житомирі Житомирської області про відшкодування завданої злочином матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Корольовського районного суду м. Житомира №14 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ справу №296/7350/17 передано судді Анциборенко Н.М..
Як вбачається з позовної заяви предметом спору у даній справі є відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди внаслідок бездіяльності слідчих Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області у об'єднаному кримінальному провадженні №12014060020005467 від 04.10.2014 року.
Разом з тим суддя Анциборенко Н.М. під час досудового розслідування кримінального провадження №12014060020005467 від 04.10.2014 брала участь у кримінальному провадженні як слідчий суддя та, оскільки у кримінальному провадженні №12014060020005467 слідчим не виконувалися всі необхідні слідчі дії для всебічного та повного з'ясування обставин кримінальних правопорушень, чим порушено вимоги КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, неодноразово постановляла ухвали про скасовування постанови про закриття кримінального провадження №12014060020005467 та зобов'язувала слідчих провести повне, всебічне та об'єктивне розслідування всіх обставин у кримінальному провадженні.
При цьому саме на одну з таких ухвал слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира Анциборенко Н.М. від 05.11.2015 року по справі №296/10247/15-к; 1-кс/296/3066/15, якою було скасовано постанову старшого слідчого СВ прокуратури Житомирської області Толкачова П.С. від 27.08.2015 року про закриття кримінального провадження №12014060020005467 та зобов'язано слідчого провести повне, всебічне та об'єктивне розслідування всіх обставин у кримінальному провадження,позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог.
Відповідно до положень ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно ст.37 ЦПК України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) у разі повторної участі судді в розгляді справи.
Відповідно до висновку №1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 року незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, відображеної, зокрема, в рішеннях у справі "Фей проти Австрії", '"Ветштайн проти Швейцарії", "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Білуха проти України", наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
У пункті 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 зазначено, у тому числі, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Крім того, у Основних принципах незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та №40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, зазначено що "Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з яких би то не було причин".
Ураховуючи, що суддя Анциборенко Н.М. під час досудового розслідування кримінального провадження №12014060020005467 від 04.10.2014 брала участь у кримінальному провадженні як слідчий суддя та постановленою ухвалою позивач обґрунтовує позов, тому з метою усунення безпідставних звинувачень у необ'єктивному і упередженому розгляді справи та виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін, дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів сторін і цілями, для досягнення яких буде спрямоване рішення по справі, вважаю за необхідне заявити самовідвід.
Керуючись ст.ст.36, 37 ЦПК України,
Заявлений суддею Корольовського районного суду м. Житомира Анциборенко Н.М. самовідвід від розгляду справи №296/7350/17 задовольнити.
Відвести головуючого суддю Корольовського районного суду м. Житомира Анциборенко Н.М. від розгляду цивільної справи №296/7350/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Житомирі Житомирської області про відшкодування завданої злочином матеріальної та моральної шкоди.
Передати справу №296/7350/17 до відділу організаційного забезпечення з розгляду цивільних та адміністративних справ для визначення складу суду у порядку ст.33 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Анциборенко