П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/3055/24
Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року, якою відмовлено у накладені штрафу у порядку судового контролю за виконанням рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 року, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року зобов'язано військову частину НОМЕР_1 протягом тридцяти днів з дати набрання чинності цією ухвалою подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 року по справі №420/3055/24
04 червня 2025 року від представника позивача до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява про накладення штрафу на військову частину, у зв'язку із неподанням у встановлений строк звіту про виконання рішення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви про накладення штрафу на військову частину та продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк подання звіту про виконання рішення на 30 днів.
Не погодившись з прийнятою ухвалою в частині ненакладення на відповідача штрафу в порядку ст.382 КАС України, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та накласти штраф на керівника військової частини. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що рішення суду не виконується протягом тривалого часу навіть в порядку виконавчого провадження.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311, ст.312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відмовляючи у накладенні штрафу на керівника військової частини через неподання звіту про виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з складною ситуацією в країні, яка наразі існує, суд з розумінням ставиться до складнощів (затримання) виплат щодо виконання рішень в частині виплати заборгованості в оборонній сфері, у зв'язку із чим вважає за доцільним не застосовувати до командира військової частини НОМЕР_1 штраф.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Судова колегія насамперед враховує, що згідно правової позиції Верховного суду, викладеній у постанові від 10 січня 2023 року у справі № 760/9306/17, ухвала суду про відмову в задоволенні заяви про накладення штрафу може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки вона прийнята з питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.10 ст.382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
За обставинами даної справи, військовою частиною не подано звіт про виконання рішення по цій справі у встановлений ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року строк, у зв'язку із чим представник позивача звернувся із заявою про накладення штрафу на керівника військової частини.
Як вбачається з приписів ч.10 ст.382-3 КАС України, підставою для накладення штрафу за неподання звіту у встановлений судом строк є саме неподання такого звіту за відсутності поважних причин.
Судова колегія враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.
Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту.
Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду (див. зокрема постанову Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19).
Судова колегія враховує, що з 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану, який наразі триває.
У зв'язку із цим воєнні частини переводяться на військовий стан.
Крім того, загальновідомим є той факт, що з початку 2025 року триває реформа організаційної структури Збройних сил України, зокрема, тривають заходи з переміщення та відрядження військовослужбовців із небойових до бойових військових частин (https://www.zsu.gov.ua/prystupyly-do-realizacziyi-zahodiv-z-perehodu-na-korpusnu-strukturu-golovnokomanduvach-zs-ukrayiny-general-oleksandr-syrskyj/).
Судова колегія враховує, що строк для надання звіту в один місяць, встановлений судом першої інстанції в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року, є занадто малим для військової частини, яка функціонує в умовах воєнного часу.
Саме у зв'язку із цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності об'єктивних підстав для накладення штрафу на військову частину за неподання звіту.
Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції вірно встановив військовій частині новий 30 денний строк для подання звіту про виконання рішення по цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування до позивача наслідків, встановлених ч.3 ст.382 КАС України в частині накладення на керівника військової частини штрафу за невиконання рішення суду (неподання звіту).
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 248, 256, 311, 316, 382, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко