П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/6462/25
Перша інстанція: суддя Левчук О.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов,
03 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гульчак Анни Сергіївни при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2025 ВП №76840441 з виконання заяви про примусове виконання постанови №1708 від 14.08.2024, що видав ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення штрафу за порушення правил військового обліку у сумі 51 000 грн та стягнення з боржника виконавчого збору/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 5100 грн;
- скасувати: постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2025 ВП №76840441 з виконання заяви про примусове виконання постанови №1708 від 14.08.2024, що видав ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення штрафу за порушення правил військового обліку у сумі 51 000 грн та про стягнення з боржника виконавчого збору/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 5 100 грн; постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 20.01.2025 ВП №76840441, якою постановлено визначити для боржника ОСОБА_1 , розмір мінімальних витрат виконавчого провадження: загальна сума мінімальних витрат: 369,00грн; постанови про арешт коштів від 20.02.2025 ВП №76840441 боржника ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 56 469 грн, винесені суб'єктом владних повноважень - Головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гульчак Анною Сергіївною, відносно ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог ОСОБА_1 зазначив, що згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Одесі через 4 місяці і 4 дні направив до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву про відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», в той час як виконавчий документ, стягувачем за яким є держава або державний орган, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання ним законної сили. Постанова Головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження ВП № 76840441 прийнята відповідачем 20.01.2025, тобто після спливу більш ніж місячного строку з дня закінчення строку пред'явлення постанови від 24.08.2024 для примусового виконання, що свідчить про наявність підстав для повернення відповідачем вказаного виконавчого документу стягувачу.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 № 2129-ІХ розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2, відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. З огляду на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому як КУпАП так і іншими законами України, зокрема Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, є обґрунтованим врахування державним виконавцем чинних законодавчих змін у порядку пред'явлення виконавчого документа до виконання, переривання та встановлення строків звернення виконавчого документа до виконання, а тому постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2025 року у виконавчому провадженні № 76840441 прийнята за наявності підстав, у порядку та спосіб, визначені законом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.
Крім того, стягнуто з Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що відсутність чи помилкове зазначення у виконавчому документі певних реквізитів за умови, якщо інші реквізити дають підстави ідентифікувати стягувача та боржника, не може вважатись обставиною, що унеможливлює здійснення виконавчого провадження.
Крім того, апелянт зазначив, що законодавством не передбачений обов'язок виконавця при відкритті виконавчого провадження перевіряти зареєстроване місце проживання боржника, а лише зобов'язано стягувача при поданні заяви про примусове виконання рішення із іншою адресою місця проживання, ніж та що зазначена у виконавчому документі, подати докази проживання боржника за іншою адресою (постанови Верховного Суду від 20.09.2024р. № 242/3831/19; від 17.10.2023р. № 922/1689/21).
Апелянт також наголосив, що стягуючи на користь позивача витрати на правову допомогу, суд першої інстанції не дослідив обставини справи та не врахував, що предметом договору/оплати гонорару не є підготовка/подання позову ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дії державного виконавця протиправними та скасування постанов.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 14 серпня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 1708 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 25 500 грн. Повідомлено боржника, що на підставі частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення буде стягнуто у подвійному розмірі 51 000 грн (а.с. 19-20, 83 з.б.-84).
20 січня 2025 року до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_3 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 1708 від 14.08.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу відповідно до статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення в подвійному розмірі - 51 000 грн (а.с. 18, 83).
20 січня 2025 року головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гульчак А.С. прийнято постанову № 76840441 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 1708 від 14.08.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 5100 грн (а.с. 24-25, 85).
20 січня 2025 року головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гульчак А.С. прийнято постанову № 76840441 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника, ОСОБА_1 , розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 369,00 грн (а.с. 27-28, 86 з.б.-87)
20 лютого 2025 року головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гульчак А.С. прийнято постанову № 76840441 про арешт коштів боржника, якою постановлено накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 56 469 грн (а.с. 35-36, 89 з.б.-90).
11 березня 2025 року головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гульчак А.С. прийнято постанову № 76840441 про арешт майна боржника, якою накладено арешт на транспортний засіб RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 51 000 грн (а.с. 93).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2025 року по справі № 947/9060/25, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_3 від 14 серпня 2024 року № 1708 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 25500,00 гривень, та провадження у справі закрито.
05 червня 2025 року головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гульчак А.С. прийнято постанову № 76840441 про закінчення виконавчого провадження, якою постановлено виконавче провадження з примусового виконання постанови № 1708 від 14.08.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення штрафу за порушення правил військового обліку у сумі 51 000,00 грн, - закінчити; припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення (а.с. 147).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гульчак А.С. не було підстав для прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження № 65268588 від 26.04.2021 року.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
За обставинами справи, державним виконавцем, ще до ухвалення рішення Одеським окружним адміністративним судом 17 червня 2025 року у цій справі, скасовані оскаржувані ОСОБА_1 постанови та відомості про це були в матеріалах справи.
Так, 05 червня 2025 року головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гульчак А.С. прийнято постанову № 76840441 про закінчення виконавчого провадження, якою постановлено виконавче провадження з примусового виконання постанови № 1708 від 14.08.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення штрафу за порушення правил військового обліку у сумі 51 000,00 грн, - закінчити; припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.
Клопотання відповідача про надання додаткових пояснень із додаванням відповідних копії постанов державного виконавця отримано судом 06.06.2025 року (а.с.143-147).
Крім того, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року витребувано від Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відомості про чинність постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 20.01.2025 ВП №76840441.
На виконання ухвали, листом від 27 серпня 2025 року відповідач пояснив, що за змістом пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 виконавець одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, яка підлягає виконанню й у випадку закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-18, 19-1-21 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII.
В свою чергу, виконавче провадження № 76840441 закінчено на підставі пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, що припиняє дію (виконання) постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 20.01.2025 ВП №76840441.
Вищенаведене підтверджує, що відповідачем самостійно усунуті порушення прав позивача ще до ухвалення рішення по цій справі судом першої інстанції.
З викладеного вбачається, що маючи законні підстави для закриття провадження по цій справі на підставі ч.8 ст.238 КАС України, суд першої інстанції помилково розглянув справу по суті.
За приписами ч.1 ст.319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
У зв'язку із викладеним, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового про закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
За приписами п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже сплачений ОСОБА_1 судовий збір в суді першої інстанції підлягає поверненню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Загальний порядок розподілу судових витрат визначений статтею 139 КАС України.
Разом з тим, вказана норма не передбачає алгоритму розподілу судових витрат у випадку закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
Поряд з наведеним, частина восьма статті 139 КАС України передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Отже, за відсутності чіткого правового регулювання процесуальним законом розподілу судових витрат саме у спірному випадку, суд має керуватися принципом, за яким судові витрати несе та із сторін, з вини якої такі витрати виникли.
Подібні висновки щодо розподілу витрат на правничу допомогу у випадку закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України наводились Верховним Судом в постановах від 09 грудня 2020 року у справі №1.380.2019.001303, від 27 квітня 2023 року у справі № 260/3162/22, від 05 березня 2025 року у справі № 160/17422/23, від 07 серпня 2025 року у справі № 520/25012/24.
За загальним розумінням вбачається, що вважаючи протиправними дії та постанови державного виконавця позивач змушений був ініціювати судовий розгляд.
Отже, в разі закриття провадження на підставі п.8 ч.2 ст.238 КАС України, витрати на правову допомогу можуть бути стягнуті на користь позивача.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат до суду надано копії договору про надання правничої допомоги з додатком (а.с. 41-43, 45), квитанції про сплату (а.с. 46), акту приймання-передачі наданих послуг (а.с. 47).
Згідно п. 4.3 договору про надання правничої допомоги віл 20.02.2025 року розмір гонорару і порядок його внесення визначаються за домовленістю сторін в додаткових угодах до договору про надання правової допомоги, які після їх підписання сторонами, стають невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до додатку № 1 до договору вартість правничої допомоги складає 4000,00 грн.
Врахувавши доводи апеляційної скарги, що предметом договору/оплати гонорару не є підготовка/подання позову ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дії державного виконавця протиправними та скасування постанов та дослідивши договір про надання правничої допомоги від 20 лютого 2025 року, колегія суддів наголошує, що доводи апелянта є помилковими.
Так, п.1 договору визначено його предмет - надання правової допомоги замовнику на умовах, передбачених цим договором, при підготовці:
- позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про справі про накладення адміністративного стягнення адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП України та накладення штрафу,
- a також накладення арешту коштів Головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хилька Віталія Анатолійовича.
Тобто зазначений договір стосувався двох позовних заяв, зокрема і до Одеського окружного адміністративного суду щодо оскарження постанов виконавчої служби.
Розрахунок гонорару за надання правничої допомоги у сумі 4000 грн підтверджує, що він виставлений за подання позовної заяви саме до Одеського окружного адміністративного суду.
Щодо доводів апелянта, що задоволення позову відбулось не з тих підстав, які зазначались в підготовленій адвокатом позовній заяві, колегія суддів зазначає наступне.
Аналізуючи зміст наданих позивачу послуг, згідно розрахунку гонорару, судова колегія враховує, що такі послуги як попереднє вивчення матеріалів, формування позиції, опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини та вивчення судової практики є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складання адміністративного позову, до якого входить вивчення, аналіз, складання документів та дії технічного характеру, з огляду на що вони не потребують окремого виділення.
Отже в даному випадку адвокат позивача правомірно не визначив розмір гонорару за цей вид правничої допомоги.
Стосовно підготовки позовної заяви, то колегія суддів виходить з того, що при визначенні суми компенсації понесених при цьому витрат, слід застосовувати принцип необхідності та дійсності наданих послуг із урахуванням юридичного результату для сторони, що досягнутий внаслідок таких послуг.
Додатково колегія суддів враховує, що відповідачем в апеляційній скарзі доводів щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу не наведено.
Надаючи оцінку співмірності заявленої до відшкодування позивачем суми витрачених коштів критеріям, встановленим ч. 5 ст. 134 КАС України, колегія суддів зазначає, що виходячи зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, враховуючи суть спірних правовідносин, визначений позивачем розмір для відшкодування на рівні 4000 грн є обґрунтованим.
Отже на користь позивача з відповідача стягненню підлягають судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Підстави для скасування рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позовної заяви без розгляду у відповідній частині, передбачені ст.319 КАС України.
Відповідно до ч.1 зазначеної статті, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та наявність підстав для закриття провадження у даній справі.
Керуючись ст.ст.238, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року скасувати.
Провадження у справі № 420/6462/25 за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов - закрити.
Стягнути з Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 41407330, адреса місцезнаходження: 65080, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 1) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок), сплачений відповідно до квитанції до платіжної інструкцій № 8 від 27.02.2025 року, копія якої знаходиться в матеріалах справи.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко