08 вересня 2025 року Справа № 280/5559/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРОКС»
про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРОКС» (далі - відповідач), у якій позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про наявність у відповідача податкової заборгованості, яка виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1510738,20 грн. Зауважено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме з метою погашення податкового боргу позивачем було сформовано податкову вимогу форми Ю №0000248-1305-0801 від 12.05.2023, яка разом із детальним розрахунком суми податкового боргу направлялась на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та була вручена 30.05.2023. У зв'язку із невиконанням відповідачем вказаної податкової вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 224/08-01-13-05-14 від 12.05.2023. На підставі вказаного рішення податковим керуючим здійснено опис майна платника податків, про що складено Акт опису майна № 124/08/01-13-05-14 від 29.05.2024. Крім того вказано, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області винесено рішення №626/4/0801 від 17.12.2024 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. На виконання даного рішення до банківських установ були направлені платіжні інструкції, які повернулися без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника податків. З огляду на вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі до електронного кабінету (отримано 01.07.2025), проте заяви про визнання позову або відзиву на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надходило. Додатково копія ухвали про відкриття провадження була надіслана відповідачу на адресу місцезнаходження, однак на адресу суду повернувся конверт із вкладенням, із відміткою про причини повернення "за закінченням терміну зберігання". Відтак, керуючись частиною шостою статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 01.07.2025 суд відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; витребував у Головного управління ДПС у Запорізькій області докази відсутності коштів на рахунках платника податків та актуальну довідку про заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРОКС».
Рішення у справі ухвалюється з урахуванням перебування судді у відпустці в період з 04.08.2025 по 07.09.2025 згідно з довідкою Запорізького окружного адміністративного суду за вих.№ 02-35/25/74 від 20.08.2025.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ «ФЕРРОКС» зареєстровано у якості юридичної особи, дата запису: 25.03.2014, номер запису: 11031020000036080. Місцезнаходженням юридичної особи є: місто Запоріжжя, вулиця Південне шосе, будинок 59 (а.с.5-12).
За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності платником податків надано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9033656130 від 19.02.2024, якою самостійно визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2024 рік у розмірі 989451,30 грн з щомісячною сплатою 82454,28 грн з січня по листопад та 82454,22 грн за грудень 2024 року (а.с.38).
Також на підставі статті 129 ПК України ТОВ «ФЕРРОКС» нарахована пеня з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 50,99 грн (а.с.37).
Самостійно визначені відповідачем суми податкових зобов'язання з податку з орендної плати за вказаною декларацією у загальному розмірі 595189,84 грн не сплачені, про що свідчать дані довідки про податковий борг ТОВ «ФЕРРОКС» (а.с.36).
З метою погашення податкового боргу позивачем сформовано податкову вимогу форми Ю №0001616-1305-0801 від 22.03.2024 на суму 519581,94 грн, яка разом із детальним розрахунком суми податкового боргу направлялась на адресу ТОВ «ФЕРРОКС» засобами поштового зв'язку та 08.04.2024 була отримана уповноваженим представником останнього (а.с.39-40).
25.03.2024 уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі статті 89 ПК України винесено рішення про опис майна ТОВ «ФЕРРОКС» у податкову заставу №1356/08-01-13-05-10 (а.с.40 зворотній бік).
На підставі даного рішення складено акт опису майна №1504/08-01-13-05-06 від 29.10.2024, яким описано у податкову заставу майно ТОВ «ФЕРРОКС», а саме: трансформаторна підстанція КТП-1 до компресорної станції зжатого воздуху літ.Щ-2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 312879023101, адреса: м. Запоріжжя, вулиця Південне шосе, буд.59 (а.с.41).
Також на підставі рішення уповноваженої особи ГУ ДПС у Запорізькій області від 25.03.2024 №1356/08-01-13-05-10 складено акт опису майна №1597/08-01-13-05-06 від 07.11.2024, яким описано у податкову заставу майно ТОВ «ФЕРРОКС» (а.с.43), а саме:
- прохідна літ.Ч, загальною площею 7,2 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 312721223101, адреса: м. Запоріжжя, вулиця Південне шосе, буд.59;
- головний плавильний корпус літ.Ю-3, загальною площею 5522,2 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 312692123101, адреса: м. Запоріжжя, вулиця Південне шосе, буд.59;
- контрольно-пропускний пункт літ. Ч', загальною площею 11,9 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 312643223101, адреса: м. Запоріжжя, вулиця Південне шосе, буд.59;
- насосна станція охолодження води літ. Я, загальною площею 192,1 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 312180923101, адреса: м. Запоріжжя, вулиця Південне шосе, буд.59;
- газоочистка електропечей літ. Е-3, загальною площею 363,4 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 312044023101, адреса: м. Запоріжжя, вулиця Південне шосе, буд.59.
Надалі на підставі рішення уповноваженої особи ГУ ДПС у Запорізькій області від 25.03.2024 №1356/08-01-13-05-10 складено акт опису майна №190/08-01-13-02-15 від 19.02.2025, яким описано у податкову заставу майно ТОВ «ФЕРРОКС» (а.с.49), а саме:
- пункт обліку тепла літ.Х', реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 312980123101, адреса: м. Запоріжжя, вулиця Південне шосе, буд.59;
- електромеханічна майстерня, загальною площею 284,9 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 312043723101, адреса: м. Запоріжжя, вулиця Південне шосе, буд.59;
- склад готової продукції літ.П-2, загальною площею 262,6 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 312043623101, адреса: м. Запоріжжя, вулиця Південне шосе, буд.59;
- будівля майстерень, складів та гаражів літ. Ж інв. №104, загальною площею 388,6 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3120436523101, адреса: м. Запоріжжя, вулиця Південне шосе, буд.59;
- кузня літ.В, інв.№204, загальною площею 53,3 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 312034723101, адреса: м. Запоріжжя, вулиця Південне шосе, буд.59;
- адміністративно-побутовий корпус літ. А-4 інв. №102, загальною площею 2516,5 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 312028223101, адреса: м. Запоріжжя, вулиця Південне шосе, буд.59;
- виробничо-складський корпус літ.Б інв №101, загальною площею 2572,6 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 312017323101, адреса: м. Запоріжжя, вулиця Південне шосе, буд.59.
Крім того, на підставі рішення уповноваженої особи ГУ ДПС у Запорізькій області від 25.03.2024 №1356/08-01-13-05-10 складено акт опису майна №327/08-01-13-02-15 від 28.03.2025, яким описано у податкову заставу майно ТОВ «ФЕРРОКС» (а.с.57), а саме:
- MITSUBISHI LANCER, рік випуску 2008;
- RENAULT DUSTER 1.6, рік випуску 2019;
- НЕФАЗ 8560, рік випуску 2006;
- НЕФАЗ 8332-10, рік випуску 2006;
- КАМАЗ 6520-006, рік випуску 2006;
- ГАЗ 3302, рік випуску 2008;
- КАМАЗ 65117-30, рік випуску 2006.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі №280/10080/24, яке набрало законної сили 16.11.2024, ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРОКС», яке має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, кошти у сумі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 82454, 28 грн (а.с.64-67).
Надалі рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі №280/11203/24, яке набрало законної сили 16.11.2024, ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРОКС», з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, кошти у сумі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 82454,28 грн (а.с.68-70).
Крім того, на підставі пункту 95.5 статті 95 ПК України 06.02.2025 уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №123/4-0801 (а.с.71).
На виконання зазначених рішень суду та рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках до банківських установ були направлені наступні платіжні інструкції: №2514 від 28.02.2025, №2515 від 28.02.2025, №2516 від 28.02.2025, №4519 від 14.04.2025, №4620 від 14.04.2025, №4621 від 14.04.2025, №2518 від 28.02.2025, №2519 від 28.02.2025, №2520 від 28.02.2025, №4622 від 14.04.2025, №4623 від 14.04.2025, №4624 від 14.04.2025, №4625 від 14.04.2025 на примусове списання (стягнення) коштів до банківських установ. Платіжні інструкції повернуті банком у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника (а.с.72-77, 79-85).
Платіжна інструкція №2517 від 28.02.2025 виконана частково на суму 247,89 грн (а.с.78).
У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку та з огляду на вжиття Головним управлінням ДПС у Запорізькій області всіх передбачених заходів з метою погашення податкового боргу, які не призвели до погашення боргу, останнє звернулось із даним позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків є фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або проводять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлюють, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Підпунктом 20.1.34-1 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункту 95.1 статті 95 ПК України).
Згідно з пунктом 87.3 статті 87 ПК України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави; майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг, оренду, схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління; майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження; Кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім'я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005), отримані від замовників морських та річкових суден та інших плавучих засобів; майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України; майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України; майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу"; кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
Пунктом 87.6 статті 87 ПК України передбачено, що у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов'язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов'язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з цим Кодексом.
Порядок застосування пунктів 87.5 і 87.6 цієї статті визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 ПК України.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).
Згідно з статтею 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Пункт 89.3 статті 89 ПК України передбачає, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Згідно з пунктом 89.4 статті 89 ПК України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
Зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.
Відповідно до приписів пунктів 89.5-89.8 статті 89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.
У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
До прийняття відповідного рішення контролюючим органом платник податків не має права відчужувати таке майно.
У разі порушення платником податків вимог цього пункту він несе відповідальність згідно із законом.
Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.
Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою контролюючого органу.
Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Наведені приписи ПК України узгоджуються із Порядком застосування податкової застави, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586 (далі - Порядок №586).
Цей Порядок розроблений відповідно до статей 88 - 90, 92, 93 та 100 глави 9 розділу II ПК України і визначає механізм застосування податкової застави податковими органами.
Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування відповідно до ПК України або податкових законів, і на яких покладено обов'язок із сплати податків, зборів, платежів згідно з Кодексом.
За пунктом 5 Розділу І Порядку № 586 право податкової застави виникає згідно з Податковим кодексом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до пункту 9-12 Розділу І Порядку № 586 право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 глави 9 розділу II ПК України, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою, ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 глави 9 розділу II ПК України, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повідомлення про виникнення у платника податків, що має податковий борг, права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається відповідно до вимог статті 59 глави 4 розділу II ПК України.
Розділ ІІ цього Порядку визначає опис майна у податкову заставу платника податків, що має податковий борг.
Відповідно до пунктів 1-7 Розділ ІІ Порядку № 586 опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2). Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу (додаток 3).
Повноваження щодо опису майна платника податків, що має податковий борг, покладаються на податкового керуючого.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому разі опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
До акта опису насамперед включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
У разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість є меншою, ніж сума податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, що настає за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити податковий орган про наявність такого майна. Податковий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення про включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.
Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша за суму податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу в повному обсязі.
Опис майна може бути проведено за інформацією, документами і матеріалами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів).
На підставі рішення ГУ ДПС у Запорізькій області №1356/08-01-13-05-10 від 25.03.2023 про опис майна у податкову заставу ТОВ «ФЕРРОКС», ГУ ДПС у Запорізькій області було проведено опис майна боржника, що задокументовано актами опису майна №1504/08-01-13-05-06 від 29.10.2024, №1597/08-01-13-05-06 від 07.11.2024, №327/08-01-13-02-15 від 28.03.2025.
Відповідно до наявних у справі витягів з Державного реєстру речових прав №401665850 від 31.10.2024, №407950104 від 13.12.2024, №407947237 від 13.12.2024, №407955752 від 13.12.2024, №408029184 від 13.12.2024, №408030211 від 13.12.2024, №414372107 від 20.02.2025, №414374996 від 20.02.2025, №414385725 від 20.02.2025, №414371342 від 20.02.2025, №414532262 від 21.02.2025, №414523141 від 21.02.2025, №414526537 від 21.02.2025, №96510185 від 31.03.2025 на майно платника податків (відповідача) на підставі актів опису майна №1504/08-01-13-05-06 від 29.10.2024, №1597/08-01-13-05-06 від 07.11.2024, №327/08-01-13-02-15 від 28.03.2025 накладено обтяження за типом: податкова застава. Обтяжувач: Державна податкова служба України.
З матеріалів справи судом встановлено, що акти опису майна №1504/08-01-13-05-06 від 29.10.2024, №1597/08-01-13-05-06 від 07.11.2024, №327/08-01-13-02-15 від 28.03.2025 у податкову заставу складені податковим органом з порушенням порядку та форми, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а саме: в порушення пункту 6 розділу ІІ Порядку №586, в актах не вказана балансова вартість об'єкту нерухомого майна або інформація щодо здійснення його оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оскільки в графі «Вартість, грн.» міститься прочерк. («-»).
Отже, податковим керуючим не дотримано вимог визначених пунктом 89.2 статті 89 ПК України, оскільки не вказано загальну суму описаного майна, як це передбачено за формою акту згідно Порядку №586.
Крім того, за вказаними положеннями пункту 89.2 статті 89 ПК України у разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Разом з тим, звіт про оцінку майна, яке передано у податкову заставу, позивачем також не надано, що свідчить про недодержання контролюючим органом вимог Порядку №586.
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 16.09.2022 по справі №805/3942/17-а.
Так судом встановлено, що рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 06.02.2025 №123/4-0801, яким відповідно до пункту 95.5 ст. 95 ПК України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей, не містить конкретно визначеної суми податкового боргу, що стягується з рахунків позивача, у рішенні не зазначено якого саме боргу (самостійно визначений платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки; який не сплачується протягом 90 календарних днів), що суперечить вказаним положенням пункту 95.5. статті 95 ПК України.
Суд наголошує, що необхідність зазначення суми податкового боргу, а також підстав його виникнення пов'язана із тим, що у такий спосіб (шляхом самостійного прийняття рішення керівником контролюючого органу, його заступником або уповноваженої особи) можливе погашення лише податкового боргу, який виник внаслідок несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.
Відсутність у рішенні контролюючого органу вичерпних відомостей, які б давали змогу перевірити його законність і обґрунтованість, позбавляє можливості встановити дійсний предмет доказування у справі. Такий суттєвий недолік свідчить про недотримання вимог, які зумовлюють виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Підсумовуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що податковим органом не доведено існування обов'язкових умов (обставин), наявність яких в своїй сукупності, зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про недоведення податковим органом існування обов'язкових підстав, які є необхідними для задоволення позову в обраний спосіб, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРОКС» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕРРОКС», місцезнаходження: вул. Південне шосе, буд.59, м. Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 39148222.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 08.09.2025.
Суддя К.В. Мінаєва