08 вересня 2025 року Справа № 280/6238/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 фіксованої додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень встановленої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 за період з 24.02.2022 року по 18.07.2022 р. (включно) щомісячно, та за період з 18.07.2022 року по 19.06.2024 року додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 фіксовану щомісячну додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. за період з 24.02.2022 року по 18.07.2022 р. (включно ) , та додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 18.07.2022 року по 19.06.2024 року.
3. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , не нарахування та невиплати ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди у розмірі збільшеному до 100000,00 гривень у розрахунку на місяць та зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди у розмірі збільшеному до 100000,00 гривень у розрахунку на місяць за період з 24.02.2022 по 19.06.2024 року відповідно до Порядку № 168 КМУ від 28.02.2022 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
4. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704»тапостанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 20.08.2019 по 19.06.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Стверджує, що згідно відомостей, отриманих при звільненні з в/ч НОМЕР_2 , вбачається, що за час служби, відповідачем не було нараховано і не виплачено за 2022 року додаткової винагороди збільшеної до 30000 грн. та 100000 грн. фіксованих та з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів у відповідності до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» згідно вимог чинного законодавства. вимоги щодо надання Відповідачем нової довідки є похідними від вимог про нарахування та виплату обов'язкових складових грошового забезпечення військовослужбовця. Просить задовольнити позов.
Відповідач позовні вимоги не визнав, у письмовому відзиві посилається на те, що штаб-сержант ОСОБА_1 з початку дії воєнного стану з 24.02.2022 по 09.12.2022 включно знаходився в оперативному підпорядкувані командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в районі бойового призначення для виконання спеціальних (бойових завдань). За цей період з 24.02.2022 по 09.02.2022 штаб - сержанту ОСОБА_1 була виплачена додаткова винагорода із розрахунку 100 000 гривень за повний місяць пропорційно дням безпосередньої участі на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_2 . Відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 32 від 06.02.2023 року штаб-сержант ОСОБА_1 вибув в оперативне підпорядкування командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в район бойового призначення для виконання спеціальних (бойових завдань). Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 46 від 22.02.2023 року старший штаб-сержант ОСОБА_1 прибув в пункт постійної дислокації з оперативного підпорядкування командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з району бойового призначення після виконання спеціальних (бойових завдань). За цей період з 04.02.2023 по 22.02.2023 штаб - сержанту ОСОБА_1 була виплачена додаткова винагорода із розрахунку 30 000 гривень за повний місяць пропорційно дням безпосередньої участі. Щодо періоду починаючи з 23.02.2023 по 19.06.2024 (день звільнення) стосовно виплат додаткових винагород в розрахунку 100 000 гривень та 30 000 гривень. Позивачем не надано жодного доказу, в даному випадку бойових (логістичних) розпоряджень (помісячно з лютого 2023 (частково) по червень 2024 року) командира військової частини на підставі яких би здійснювались виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 30000 гривень та 100 000 гривень - де чітко було б зазначено що Позивач безпосередньо залучався із всебічного забезпечення діючих угрупованьвійськ (сил) Сил оборони держави безп осередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними ) розпорядженнями. В цей період позивач знаходився в пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ), тому у командира військової частини НОМЕР_2 були відсутні законні підстави видавати накази на виплату додаткової винагороди в даному випадку, а доводи Позивача щодо не нарахування та невиплати йому додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн. та 30000 грн. за період з лютого 2023 - червень 2024 року не відповідають дійсності. Щодо вимог позивача стосовно надання нової довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відповідач у відзиві зазначив, що відповідні довідки (дві, надані самим позивачем і містяться у матеріалах справи) позивачу було надано при звільненні з військової служби, а його доводи з цього приводу є незаконними та безпідставними. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 09.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
25.07.2024 від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог у якій позивач виклав позовні вимоги наступим чином:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 фіксованої додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень встановленої постановою КМУ №168 від 28.02.2022_за період з з 24.02.2022 року по 18.07.2022 р. (включно ) щомісячно, та за період з 18.07.2022 року по 19.06.2024 року додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_2 , здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , фіксовану щомісячну додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. за період з 24.02.2022 року по 18.07.2022 р. (включно ) та додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 18.07.2022 по 19.06.2024;
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень у розрахунку на місяць та зобов'язати військову частину НОМЕР_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , виплати додаткової винагороди у розмірі збільшеному до 100000,00 гривень у розрахунку на місяць за період з 24.02.2022 по 19.06.2024 відповідно до Порядку № 168 КМУ від 28.02.2022 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії;
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення (оклад, посадовий оклад) за період з 2021 по 19.05.2023 у з врахуванням прожиткового мінімуму встановленого на 01.01. відповідного року, та зобов'язати військову частину НОМЕР_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , , здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , різницю між виплаченим та нарахованим розміром посадового окладу та окладу за військовим званням з врахуванням прожиткового мінімуму та тарифних коефіцієнтів за період з 2021 по 19.05.2023 з врахуванням прожиткового мінімуму встановленого на 01.01. відповідного року, а саме згідно з абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» і абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 01 січня відповідного року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно у розмірах 2270,00 грн, 2481,00 грн і 2684,00 гривні. Ухвалою суду від 02.08.2025 було прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог (вх. №34665 від 25.07.2024) та ухвалено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог; витребувано у Відповідача довідку (розрахунок) розміру грошового забезпечення позивача з усіма змінами щомісячного грошового забезпечення (підвищеннями окладу та інш.) за період з 20.08.2019 по 19.06.2024 року, із зазначення усіх складових та типу забезпечення.
27.07.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено наступне. Згідно чинного законодавства, у строк з 24.02.2022 року так й до 19.07.2022 року(до внесення змін), так і в подальшому, Відповідач повинен був нараховувати та виплатити додаткову щомісячну допопомогу Позивачу в наслідок вказаного, а також враховуючи, що сама по собі щомісячна допомога по суті не є такою, що має прив'язку до виконання бойових розпоряджень, а є лише компенсацією всім військовослужбовцям за несення служби в умовах війни, а по друге будь-які подальші зміни законодавства не впливають на відносини, що виникли до ухвалення наступних змін. Тому через те, що Відповідачем не вірно тлумачиться визначення понять щодо додаткових винагород, він плутає поняття «щомісячна надодаткова винагорода» (часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни) та «пропорційна грошова винагорода», тим військовослужбовцям, що беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Також у відповіді на відзив позивач зазначає, що відзначаючи у Відзиві, що Позивач мав право на додаткове нарахування 100 тис. грн. під час перебування у Донецькій області, Відповідач чомусь безпідставно не вбачає такого права під час проходження служби та виконання обов'язків Позивачем у Запорізькій області/ Запорізькому районі, Запорізькій ОТГ та м.Запоріжжя, хоча обидві області наявні у Переліку. На підставі наведеного просить позовні вимоги задовольнити.
14.08.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог, у якому зазначено, що В межах асигнувань, що виділялися на утримання Збройних Сил України у 2021-2023 роки, Міністром оборони були встановлені : оклади за військовим званням та посадові оклади (далі ПО та ОВЗ) за відповідними посадами, які визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у розмірі 1762 грн. і станом на сьогодні не змінювались. Тобто, за відповідними посадами осіб, які проходять військову службу, станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, у Збройних Силах України, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, в тому числі премії та надбавка за особливості проходження служби обчислювалися з ПО та ОВЗ, які визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018. Одночасно повідомляється, що до пункту 4 постанови № 704 (постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 набула чинності 20.05.2023) внесені зміни, а саме : установити що розміри посадових окладів, оклади за військовим (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. На підставі наведеного просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі в частині перерахунку посадового окладу.
22.08.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив в частині заяви про збільшення позовних вимог, аналогічна за змістом самій заяві про збільшення позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 20.08.2019 по 19.06.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 153 від 19.06.2024 штаб-сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 , начальника апаратної взводу зв'язку роти зв'язку польового вузла зв'язку військової частини, звільнено у запас відповідно пункту 3 підпункту «б» (за станом здоров'я - за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року (зі змінами). 3 19 червня 2024 року виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вважаючи, що згідно відомостей отриманих при звільненні з в/ч НОМЕР_2 , вбачається, що за час служби, відповідачем не було нараховано і не виплачено позивачу додаткову винагороду, збільшену до 30000 грн. та 100000 грн. фіксованих та з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів у відповідності до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» згідно вимог чинного законодавства позивач звернувя до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
За приписами ст. 1 Закону №2011-ХІІ, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону №2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Щодо позовних вимог в частині не нарахування та невиплати ОСОБА_1 фіксованої додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень встановленої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 за період з 24.02.2022 року по 18.07.2022 р. (включно) щомісячно, та за період з 18.07.2022 року по 19.06.2024 року додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць суд зазначає наступне.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Структура та умови грошового забезпечення військовослужбовців, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704).
Відповідно до п.2 Постанови № 704 встановлено, що: грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міноборони від 07 червня 2018 року № 260 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197) (далі - Порядок № 260).
Згідно пункту 2 Розділу 1 Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023 та № 254/2023 від 01.05.2023, 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024 строк дії воєнного часу продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
Відповідачем підтверджується а позивачем не спростовується те, що штаб-сержант ОСОБА_1 з початку дії воєнного стану з 24.02.2022 по 09.12.2022 включно знаходився в оперативному підпорядкувані командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в район бойового призначення для виконання спеціальних (бойових завдань).
За цей період з 24.02.2022 по 09.12.2022 штаб - сержанту ОСОБА_1 була виплачена додаткова винагорода із розрахунку 100 000 гривень за повний місяць пропорційно дням безпосередньої участі, що підтверджується копіями наказів, наданих суду відповідачем, а саме :
- відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 426 від 17.05.2022 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини на період дії воєнного стану» та Додатку 1 до нього ОСОБА_1 в період з 24.02.2022 по 28.02.2022 було нараховано 17857, 14 грн., а з 01.03.2022 по 31.03.2022 100000 грн.;
- відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 492 від 03.06.2022 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини на період дії воєнного стану» та Додатку 5 до нього ОСОБА_1 в період з 01.04.2022 по 30.04.2022 було нараховано 100000 грн.,
- відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 740 від 04.07.2022 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини на період дії воєнного стану» та Додатків 5 та 6 до нього ОСОБА_1 в період з 01.05.2022 по 31.05.2022 було нараховано 100000 грн., а з 01.06.2022 по 30.06.2022 100000 грн.,
- відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 1005 від 02.08.2022 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини на період дії воєнного стану» та Додатку 4 до нього ОСОБА_1 в період з 01.07.2022 по 31.07.2022 було нараховано 100000 грн.,
- відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 1351 від 02.09.2022 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини на період дії воєнного стану» та Додатку 4 до нього ОСОБА_1 в період з 01.08.2022 по 31.08.2022 було нараховано 100000 грн.,
- відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 1581 від 03.10.2022 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини на період дії воєнного стану» та Додатку 4 до нього ОСОБА_1 в період з 01.09.2022 по 30.09.2022 було нараховано 100000 грн.,
- відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 1748 від 03.11.2022 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини на період дії воєнного стану» та Додатку 4 до нього ОСОБА_1 в період з 01.10.2022 по 31.10.2022 було нараховано 100000 грн.,
- відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 1581 від 02.12.2022 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини на період дії воєнного стану» та Додатку 4 до нього ОСОБА_1 в період з 01.11.2022 по 30.11.2022 було нараховано 100000 грн.,
- відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 14 від 04.01.2023 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини на період дії воєнного стану» та Додатку 4 до нього ОСОБА_1 в період з 01.12.2022 по 08.12.2022 було нараховано 48064, 52 грн.
Наказом Міністерства оборони України № 44 від 25.01.2023 року були затверджені зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок). Зокрема, Порядок № 260 був доповнений новим розділом № XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період воєнного стану».
Пунктом 2 розділу XXXIV Порядку визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України , на території між позиціями сил оборони та позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів ( у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним ) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах введення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника ( в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
30000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) ( в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних ) завдань);
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України, Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угруповання військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними ) розпорядженнями.
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі.
Після затвердження вищезазначених змін щодо порядку виплати додаткової винагороди позивач також перебував в зоні ведення бойових дій а саме:
- відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 32 від 06.02.2023 року штаб-сержант ОСОБА_1 вибув в оперативне підпорядкування командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в район бойового призначення для виконання спеціальних (бойових завдань);
- згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 46 від 22.02.2023 року старший штаб-сержант ОСОБА_1 прибув в пункт постійної дислокації з оперативного підпорядкування командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з району бойового призначення після виконання спеціальних (бойових завдань).
За цей період з 04.02.2023 по 22.02.2023 штаб - сержанту ОСОБА_1 була виплачена додаткова винагорода із розрахунку 30 000 гривень за повний місяць пропорційно дням безпосередньої участі, а саме: відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 222 від 03.03.2023 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини на період дії воєнного стану» та Додатку 1 до нього ОСОБА_1 в період з 04.02.2023 по 22.02.2023 було нараховано 20357, 14 грн.
Щодо періоду починаючи з 23.02.2023 по 19.06.2024 (день звільнення) стосовно виплат позивачу додаткових винагород в розрахунку 100 000 гривень та 30 000 гривень суд зазначає наступне.
Відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених заступником Генерального штабу Збройних Сил України 02 березня 2023 року (далі - Методичні рекомендації), залучення військовослужбовців до здійснення всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави здійснюється на підставі бойового (логістичного) розпорядження командира військової частини (підрозділу) щодо здійснення заходів із всебічного забезпечення органів військового управління, військових частин (підрозділів) діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави.
Натомість, Позивачем не надано жодного доказу, зокрема бойових (логістичних) розпоряджень (помісячно з лютого 2023 (частково) по червень 2024 року) командира військової частини на підставі яких би мали б здійснювались виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 30000 гривень та 100 000 гривень - де чітко було б зазначено що Позивач безпосередньо залучався із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними ) розпорядженнями.
В цей період позивач знаходився в пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ), отже у командира військової частини НОМЕР_2 були відсутні законні підстави видавати накази про виплату позивачу додаткової винагороди.
З огляду на вищенаведене доводи Позивача щодо не нарахування та невиплати йому відповідачем додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 є помилковими та такими що не підтверджені матеріалами справи. Отже, позовні вимоги в цій чатині задоволенню не підлгяають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позових вимог щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 не підлягають задоволенню похідні вимоги щодо підготовки і надання відповідачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача та позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 різниці між виплаченим та нарахованим розміром посадового окладу та окладу за військовим званням з врахуванням прожиткового мінімуму та тарифних коефіцієнтів за період з 2021 по 19.05.2023 з врахуванням прожиткового мінімуму встановленого на 01.01. відповідного року.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Стрельнікова