Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 вересня 2025 року Справа№200/3699/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 17.04.2025 № 056750010476;
зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути заяву про призначення пенсії та зарахувати до трудового стажу період роботи з 29.03.1993 по 08.04.2000.
Позивач зазначила, що їй протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком з підстав недостатності страхового стажу. Згідно з наведеним у позові під час вирішення питання про призначення пенсії відповідач безпідставно не врахував до стажу період роботи позивача з 29.03.1993 по 08.04.2000, через незазначення повністю по-батькові у доданих до заяви про призначення пенсії архівних довідках та відсутність довідки по реорганізацію. Позивач зауважила, що відомості архівних довідках та трудовій книжці є достатніми для врахування зазначеного періоду роботи до страхового стажу.
Відповідач 1, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у відзиві на позов зауважив на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та відсутності підстав для їх задоволення. За змістом відзиву при розрахунку страхового стажу для призначення пенсії встановлено відсутність в позивача страхового стажу необхідної тривалості для призначення пенсії. При цьому, період роботи позивача у колгоспі з 29.03.1994 по 08.04.2000 не був врахований до стажу правомірно, оскільки додані позивачем до заяви про призначення пенсії архівні довідки не містять по-батькові позивача, довідку про реорганізацію позивачем не надано. Посилаючи на правомірність обчислення стажу роботи позивача, відповідач зауважив на відсутності підстав для скасування рішення по відмову в призначенні пенсії.
Крім цього відповідач 1 зазначив, що питання призначення особі пенсії входить до дискреційних повноважень органу пенсійного фонду, що полягає у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Посилаючись на ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач 1 зауважив на неможливості втручання суду до дискреції суб'єкта владних повноважень оскільки таке втручання виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Відповідач 2 - Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області проти задоволення заявлених вимог заперечував, про що зазначив у відзиві на позов. За змістом відзиву відповідач 2 не є належним відповідачем, оскільки заяву позивача пор призначення пенсії було опрацьовано Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області, будь-яких рішень за наслідком розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не приймалося.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.05.2025 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.04.2025 звернулася до органів пенсійного фонду із заявою по призначення пенсії за віком.
До заяви по призначення пенсії від 10.04.2025, окрім іншого, позивачем додано трудову книжку та архівні довідки Комунальної архівної установи «П'ятихатський трудовий архів» П'ятихатської міської ради від 21.06.2023 №№ 584- 588, архівну копію від 04.10.2024 № 248 розпорядження від 12.05.1993 № 205 щодо перереєстрації статуту Колективного сільськогосподарського підприємства (колгоспу) «Прогрес».
Заяву позивача про призначення пенсії за віком за принципом екстериторіальності опрацьовано Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, що є відповідачем 1 у справі.
Рішенням від 17.04.2025 № 056750010476 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком через відсутність страхового стажу. Згідно з рішенням вік заявника на час звернення становить 63 роки, страховий стаж - 18 років 6 місяців 22 дні. Згідно з рішенням при розрахунку стажу не враховано періоди трудової діяльності в колгоспі «Прогрес» з 29.03.1993 по 08.04.2000, оскільки в наданих архівних довідках Комунальної архівної установи «П'ятихатський трудовий архів» від 01.06.2024 № 584 та №585 зазначено не повністю по-батькові, відсутня довідка про реорганізацію.
Відповідно до наданого відповідачем розрахунку РС-право до страхового стажу враховані періоди роботи позивача:
з 25.07.1979 по 24.09.1979, з 11.02.1980 по 01.03.1981, з 21.07.1981 по 04.10.1982, з 06.05.1983 по 03.08.1988, з 31.01.1989 по 27.05.1992, з 01.04.2004 по 31.05.2004, з 01.07.2004 по 31.12.2004, з 20.05.2010 по 30.04.2011, з 01.06.2011 по 28.04.2012, з 16.11.2015 по 31.12.2016, з 11.07.2019 по 25.10.2019, з 28.10.2019 по 31.08.2020, з 09.11.2020 по 01.01.2021, з 01.02.2021 по 28.02.2022;
період навчання з 01.09.1978 по 21.07.1979;
період догляду за дитиною до досягнення 3 років з 02.03.1981 по 20.07.1981, з 05.10.1982 по 05.05.1983.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV(далі Закон №1058-IV).
Відповідно до ч.1 статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2024 по 31.12.2024 не менше 31 року, з 01.01.2025 по 31.12.2025 - не менше 32 років.
Частина 2 ст. 26 Закону №1058 встановлює, що у разі відсутності, починаючи з 01.01.2018 страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки в період з 01.01.2024 по 31.12.2024 мають особи за наявності страхового стажу -тривалістю від 21 до 31 роки, в період з 01.01.2025 по 31.12.2025 - - від 22 до 32 років;
За статтею 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 1 Положення «Про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» затвердженого постановою КМУ від 04.06.1998 №794 визначено, що персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням (далі - відомості про фізичних осіб).
Частинами 2, 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Під час надання оцінки правомірності неврахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду її роботи з 29.03.1993 по 08.04.2000 суд виходить із змісту документів, що розглядалися відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії та вирішує питання правомірності дій теруправління пенсійного фонду з розрахунку стажу з урахуванням наведених в рішенні про відмову в призначенні пенсії підстав .
Згідно з записами 13-14 трудової книжки позивача НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи, позивач в період з 29.03.1993 по 08.04.2000 перебувала у членстві в колгоспі «Прогрес» П'ятихатського району Дніпропетровської області, виконувала роботи повара.
В архівних довідках комунальної архівної установи « П'ятихатський трудовий архів» П'ятихатської міської ради від 21.06.2024 № 584 та № 585, копії яких наявні в матеріалах справи, наведені відомості про відпрацьовані людинодні за 1993-2000 роки. При цьому, у довідках зазначено про наявність в книгах обліку (розрахункових відомостях колгоспу «Прогрес», з 1993 року КСП «Прогрес») відомостей про ОСОБА_1 (повністю по батькові не зазначено).
Суд зазначає, що довідки комунальної архівної установи « П'ятихатський трудовий архів» П'ятихатської міської ради від 21.06.2024 № 584 та № 585 підписано уповноваженими особами, підписи скріплено печаткою установи, довідки містять посилання на первинні документи, на підставі яких їх видано. Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача 1 по неможливість врахування зазначених довідок через незазначення повністю по-батькові позивача, оскільки у відомості про роботу відповідають відомостям трудової книжки серії НОМЕР_1 та у своїй сукупності надають можливість для ідентифікації позивача та визначення її періоду зайнятості в колгоспі.
Доводи відповідача 1 про неможливість врахування періоду членства позивача у колгоспі до стажу через ненадання довідки щодо реорганізації колгоспу «Прогрес» не приймаються судом, оскільки наявність такої довідки не визначено законодавчими актами України як передумова врахування періоду роботи до страхового стажу. Відсутність цієї довідки не впливає на можливість встановлення факту зайнятості позивача з 29.03.1993 по 08.04.2000.
Із врахуванням наведеного вище суд дійшов висновку про безпідставність неврахування відповідачем 1 під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії відомостей довідок комунальної архівної установи « П'ятихатський трудовий архів» П'ятихатської міської ради від 21.06.2024 № 584 та № 585. Неврахування цих довідок вплинуло на правильність визначення тривалості стажу позивача, що, з урахуванням визначення в оскаржуваному рішенні від 17.04.2025 № 056750010476 підставою відмови в призначенні пенсії недостатність страхового стажу, є підставою для скасування цього рішення. Отже, відповідні вимоги позивача про скасування рішення відповідача 1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Скасування рішення про відмову в призначенні пенсії з підстав неправомірності неврахування доданих до заяви про призначення пенсії документів є підставою для зобов'язання повторного розгляду цієї заяви.
Втім, належним відповідачем щодо цих вимог є відповідач 1, оскільки саме ним було опрацьовано заяву про призначення пенсії за віком та прийнято оскаржуване рішення.
Щодо заявлених позивачем вимог про врахування до стажу періоду членства в колгоспі з 29.03.193 по 08.04.2000, то підстави для їх задоволення також відсутні, оскільки під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії відповідачем не досліджувався зміст довідок комунальної архівної установи « П'ятихатський трудовий архів» П'ятихатської міської ради від 21.06.2024 № 584 та № 585. На підставі ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України для ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єктів владних повноважень суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача від 17.04.2025 про призначення пенсії за віком та розрахувати стаж роботи позивача із врахуванням довідок комунальної архівної установи « П'ятихатський трудовий архів» П'ятихатської міської ради від 21.06.2024 № 584 та № 585.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 цієї статті встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно з наявними в матеріалах справи документами судові витрати складаються з витрат на сплату судового збору розміром 1211,20 грн за квитанцією від 21.05.2025 № 62. Враховуючи те, що спір виник через неправильні дії відповідача 1 суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору в повному обсязі.
На підставі викладеного, положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії від 17.04.2025 № 056750010476;
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянути заяву від 17.04.2025 про призначення пенсії із врахуванням до страхового стажу періоду членства ОСОБА_1 у колгоспі на підставі довідок комунальної архівної установи « П'ятихатський трудовий архів» П'ятихатської міської ради від 21.06.2024 № 584 та № 585.
В задоволенні решти позовних вимог та вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області суму сплаченого судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 (позивач): адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (відповідач1): адреса: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, ЄДРПОУ 13322403,
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач2 ): 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010
Суддя А.С. Михайлик