Справа № 761/26394/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/5189/2025 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
23 липня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5
за участю:
прокурора: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
підозрюваного: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 червня 2025 року про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, в межах кримінального провадження № 22024000000001098 від 25.11.2024,-
Слідчий ГСУ СБ України ОСОБА_9 , за погодженням прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначив, що громадяни України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 які були достовірно обізнані про особливий правовий режим воєнного стану, який введено в Україні з 24.02.2022 у зв?язку зі збройною агресією рф та настанням, з моменту оголошення рішення про мобілізацію особливого періоду, який передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також про те, що питання мобілізаційної підготовки та мобілізації регулюється вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Так громадяни ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та інші невстановлені особи, з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, заздалегідь домовилися про спільне вчинення злочинних дій, спрямованих на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом організації схеми ухилення військовозобов'язаних громадян України від мобілізації до Збройних Сил України, за грошову винагороду.
З метою реалізації злочинного плану ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Ніжин Чернігівської області, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня 2024 року, вступили у змову з ОСОБА_12 та невстановленими на теперішній час досудовим розслідуванням особами, які мають відношення до ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі за текстом - ІНФОРМАЦІЯ_5 ), а також військово-лікарської комісії (далі за текстом - ВЛК).
ОСОБА_11 та ОСОБА_8 за попередньою змовою групою осіб, підшукували військовозобов'язаних громадян України та пропонували їм без особистої присутності проходження ВЛК та оновлення військово-облікових даних в ІНФОРМАЦІЯ_6 , з метою уникнення мобілізації.
ОСОБА_11 , маючи сталі зв?язки з представниками ВЛК, сприяв оформленню незаконного висновку про придатність цих осіб до військової служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВН3, НЦ, закладах (установах), мед підрозділах, підрозділах логістики, зв?язку, охорони, що не відповідає дійсному стану здоров?я останніх.
У подальшому, продовжуючи вчинення кримінального правопорушення, направленого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб, передавав невстановленим на теперішній час досудовим розслідуванням представникам ІНФОРМАЦІЯ_7 документи військовозобов'язаних громадян за результатами проходження ВЛК, для подальшого внесення відомостей до рестру «Оберіг».
ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Ніжин Чернігівської області, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня 2024 року, зустрівся з раніше йому знайомим громадянином України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який залучений до конфіденційного співробітництва, знаючи проблеми останнього з оновленням військово-облікових даних в реєстрі «Оберіг», реалізовуючи злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, запропонував ОСОБА_13 вирішити його питання через представників ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також проходження ВЛК без його особистої присутності, та повідомив останньому, що за неправомірну вигоду для службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_7 може вирішувати проблемні питання військовозобов'язаних, пов'язаних з оновленням військово-облікових даних.
23.12.2024 на адресу Головного слідчого управління Служби безпеки України надійшла заява громадянина України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , про існування корупційних схем, до яких причетний керівник ІНФОРМАЦІЯ_7 .
ОСОБА_14 , маючи проблеми з оновленням військово-облікових даних, надав документи про перебування останнього у розшуку, у зв'язку з чим, в подальшому, був залучений до конфіденційного співробітництва.
09.01.2025 ОСОБА_8 , усвідомлюючи факт внесення до Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі за текстом - система ІПНП) відомостей стосовно ОСОБА_14 , як особи, яка перебуває у розшуку, використовуючи свої зв?язки з представниками ІНФОРМАЦІЯ_7 та пов'язані з цим можливості, реалізовуючи злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, перебуваючи на парковці поблизу гіпермаркету «Велмарт» за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Шевченка, 107а, запропонував ОСОБА_13 , зняти з розшуку ОСОБА_14 та оновити військово-облікові дані останнього в реєстрі «Оберіг».
Під час бесіди ОСОБА_13 з ОСОБА_8 останній зауважив, що зняття з розшуку та оновлення військово-облікових даних ОСОБА_14 є можливим лише за умови передання ОСОБА_8 грошових коштів, як неправомірної вигоди, для службової особи ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 5000 доларів США та необхідних для цього документів ОСОБА_14 . На виконання спільного злочинного умислу, направленого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, 14.01.2025 о 13 годині 22 хвилин ОСОБА_8 , перебуваючи на парковці, поблизу гіпермаркету «Велмарт» за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Шевченка, 107а, зустрівся із ОСОБА_13 , де отримав від останнього документи ОСОБА_14 для зняття його з розшуку та оновлення військово-облікових даних останнього в реєстрі «Оберіг». Того ж дня, о 13 годині 29 хвилин ОСОБА_8 шляхом здійснення телефонного дзвінка ОСОБА_11 домовився з ним про особисту зустріч, після якої останній поїхав до ІНФОРМАЦІЯ_7 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому, 17.01.2025 о 15 годині 09 хвилин ОСОБА_8 , перебуваючи поблизу Площі Івана Франка у м. Ніжин Чернігівської області, маючи умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, переслідуючи корисливий мотив, домовився з ОСОБА_13 за грошову винагороду у розмірі 5000 доларів США зняти ОСОБА_14 з розшуку та оновити його військово-облікові дані в реєстрі «Оберіг», без проходження останнім будь-яких обов'язкових для цього процедур, передбачених Положенням.
ОСОБА_13 передав ОСОБА_8 оригінал довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на ім?я ОСОБА_14 та частину раніше обумовленої грошової винагороди у розмірі 2500 доларів США за вищевказані послуги.
На виконання спільного злочинного умислу, направленого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, о 15 годині 13 хвилин ОСОБА_8 , шляхом здійснення телефонного дзвінка ОСОБА_11 домовився з останнім про особисту зустріч, під час якої передав йому документи ОСОБА_14
20.02.2025 13 годині 15 хвилин ОСОБА_8 , перебуваючи на парковці поблизу гіпермаркету «Велмарт» за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Шевченка, 107а, зустрівся із ОСОБА_13 , де повернув останньому раніше надані йому документи на ім?я ОСОБА_14 та частину раніше обумовленої грошової винагороди у розмірі 2000 доларів США, зауваживши, що перебування останнього у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_10 завадило службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_7 вчинити незаконні дії щодо зняття з розшуку ОСОБА_14 , а також зазначив, що 500 доларів США були сплачені іншим, невстановленим в ході досудового розслідування особам, які сприяли вирішенню цього питання.
Серед документів ОСОБА_14 , які ОСОБА_8 повернув ОСОБА_13 містились документи, що складаються за результатом проходження ВЛК, зокрема довідка військово-лікарської комісії та картка обстеження та медичного огляду, які були виготовлені всупереч вимогам Положення, без фізичної присутності ОСОБА_14 . Разом з тим, цього ж дня, ОСОБА_8 , перебуваючи на парковці, поблизу гіпермаркету «Велмарт» за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Шевченка, 107а, маючи умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, усвідомлюючи, що військовозобов'язаний ОСОБА_13 немає проблем зі здоров?ям та є придатним до проходження військової служби, також запропонував останньому надати неправомірну вигоду службовій особі ІНФОРМАЦІЯ_7 у розмірі 2500 доларів США та необхідні для цього документи, з метою оформлення, всупереч вимогам п. 1.1. Розділу ІІ Положення ОСОБА_13 , як придатного до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв?язку, оперативного забезпечення, охорони та внесення цих відомостей до реєстру «Оберіг», на що останній надав згоду.
21.02.2025 о 15 годині 19 хвилин ОСОБА_8 , перебуваючи на парковці, поблизу гіпермаркету «Велмарт» за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Шевченка, 107 а, маючи умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, зустрівся з ОСОБА_13 у транспортному засобі «Hyundai Sonata», білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , де отримав від останнього копії паспорту громадянина України, облікової картки фізичної особи - платника податків та військово-облікового документу, а також неправомірну вигоду у розмірі 2500 доларів США, для службової особи ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка має вплив на представників ВЛК, з метою постановки останніми, всупереч вимогам п. 1.1. Розділу І Положення, без участі ОСОБА_13 , неіснуючого у нього діагнозу: «Гіпертонічна хвороба ІІ ст.», а також внесення відомостей про придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах, медичних підрозділах, підозрілах логістики, зв'язку оперативного забезпечення, охорони представниками ІНФОРМАЦІЯ_7 в реєстрі «Оберіг».
ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_13 , що крім неправомірної вигоди у розмірі 2500 доларів США для службової особи ІНФОРМАЦІЯ_7 , необхідно буде оплатити його послуги, зазначивши, що розмір грошової винагороди повідомить пізніше, після внесення оновлених відомостей про останнього в реєстр «Оберіг». Того ж дня, на виконання спільного злочинного умислу, направленого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, о 15 годині 48 хвилин ОСОБА_8 , шляхом здійснення телефонного дзвінка ОСОБА_11 домовився з останнім про особисту зустріч, під час якої передав останньому копії паспорту громадянина України, облікової картки фізичної особи - платника податків та військово-облікового документу на ім?я ОСОБА_13 04.03.2025 о 13 годині 16 хвилин ОСОБА_8 , використовуючи мобільний застосунок для обміну повідомленнями та дзвінками «Telegram», відправив повідомлення ОСОБА_13 у вигляді фотознімків документів на його ім?я, а саме: акт обстеження стану здоров?я №68, висновок лікаря та довідка військово-лікарської комісії № 50/1 на ім?я ОСОБА_13 , що були складені всупереч вимогам Положення, без фізичної присутності останнього, та містили в собі відомості про неіснуючі хвороби, якими ОСОБА_13 ніколи не хворів.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня 2024 року, ОСОБА_12 перебуваючи у м. Ніжин Чернігівської області, обіймаючи посаду начальника відділення обліку військовозобов'язаних рядового та сержантського складу ІНФОРМАЦІЯ_7 , будучи обізнаним про те, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з проведення мобілізаційних заходів викликала широкий суспільний резонанс, в тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації, маючи в силу займаної посади знання процедури, постановки, обліку та зняття з обліку військовозобов'язаних, діючи умисно, вирішив вчиняти дії з перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом використання свого службового становища та надання вказівок підлеглим особам на внесення завідомо недостовірних відомостей до реєстру «Оберіг». Крім того, ОСОБА_12 оцінивши переваги вчинення кримінального правопорушення у складі групи осіб, що надає змогу об?єднати зусилля для успішного планування, підготовки, вчинення та приховування злочинної діяльності, направленої на досягнення спільного злочинного результату, розуміючи, що без ОСОБА_8 та ОСОБА_11 вчинити кримінальне правопорушення під час воєнного стану у зв?язку з виконанням службових обов?язків не вдасться, погодився на пропозицію останнього щодо участі у протиправній діяльності.
04.03.2025 перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_1 , начальник відділення обліку військовозобов?язаних рядового та сержантського складу ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_12 , маючи умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб, всупереч покладених на нього функціональних обов?язків, зокрема в частині забезпечення достовірності даних Реєстру, надав усну вказівку оператору ІНФОРМАЦІЯ_7 на термінове внесення до реєстру «Оберіг» відомостей про придатність ОСОБА_13 до військової служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВН3, НЦ, закладах (установах), мед підрозділах, підрозділах логістики, зв?язку, О3, охорони, що не відповідає дійсному стану здоров'я останнього. У подальшому, 05.03.2025, більш точний час в ході досудового слідства не встановлений, ОСОБА_13 , перебуваючи в м. Київ, використовуючи електронний кабінет призовників, військовозобов'язаних та резервістів (мобільний застосунок «Резерв+»), що завантажений на його особистому мобільному телефоні марки iPhone 12 Pro, виявив оновлені відомості стосовно себе, а саме: в графі «постановка ВЛК» - придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЩ, закладах (установах), мед підрозділах, підрозділах логістики, зв?язку, О3, охорони, в графі «дата ВЛК» - 03.03.2025, в графі «ТЦК та СП» - ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що повідомив ОСОБА_8
ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , шляхом передачі документів ОСОБА_13 для проходження військово-лікарської комісії, без участі останнього, сприяли оформленню ВЛК незаконного висновку про придатність ОСОБА_13 до військової служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), мед підрозділах, підрозділах логістики, зв?язку, О3, охорони. В свою чергу, надання ОСОБА_12 незаконної вказівки оператору ІНФОРМАЦІЯ_7 на внесення зазначених вище відомостей до реєстру «Оберіг», вчинені за попередньою змовою групою осіб, перешкодили законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, оскільки проходження військової служби у вищезазначених підрозділах не відповідає дійсному стану здоров'я ОСОБА_13 .
06 травня 2025 року ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №22024000000001098 від 25.11.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
08 травня 2025 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04 липня 2025 року включно.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.06.2025 клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою - задоволено.
Продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 06 серпня 2025 року.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 діючий в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 02.07.2025 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 25.06.2025 та постановити нову, в якій застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту із зобов'язанням виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що відносно підозрюваного ОСОБА_8 застосований занадто суворий запобіжний захід.
Судом першої інстанції не вірно оцінені ризики, які зазначені в клопотанні слідчого, натомість не проаналізовано ряд обставин, які не зазначені в оскаржуваній ухвалі та які можуть вплинути на застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Зазначав, що суд першої інстанції не звернув уваги, на сімейний стан підозрюваного який має на утриманні трьох неповнолітніх доньок та на те, що суд не надав оцінку тим обставинам, що ОСОБА_8 визнав свою провину, не заперечував обставинам, викладених у повідомленні про підозру, що свідчить про його співпрацю зі слідством і відсутність наміру ухилятися або перешкоджати кримінальному провадженню, що вказує на позитивні зміни у його поведінці та свідоме ставлення до ситуації.
Вважає, що сторона обвинувачення не довела об'єктивно та в повній мірі доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не врахувала усі передбачені ст. 178 КПК України обставини, що враховується при обранні запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, в підтримку вимог поданої апеляційної скарги, яку останні просили задовольнити з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, встановлено, що 06 травня 2025 року ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 22024000000001098 від 25.11.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, і така підозра, на думку слідчого судді, є обґрунтованою, оскільки матеріали клопотання містять достатньо відповідних даних, отриманих в ході досудового розслідування на даний час, які вказують на це.
08 травня 2025 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04 липня 2025 року включно.
Слідчий суддя дійшов висновку, що викладені слідчим у клопотанні відомості щодо існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного є обґрунтованими.
Слідчим суддею було вірно враховано і данні про особу ОСОБА_8 , який хоча і є раніше не судимою особою, однак на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні декількох умисних тяжких злочинів, пов'язаних із перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період (в період воєнного стану), пособництвом у наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, при цьому такі дії вчинені з корисливих мотивів, що свідчить про істотно високий рівень суспільної небезпеки таких дій, а беручи до уваги обставини кримінального провадження (сталість інкримінованих дій), а також тяжкість злочину (в контексті тяжкості покарання, що може бути призначено, у разі визнання його винуватим) існує підвищена вірогідність, що підозрюваний ОСОБА_8 , будучи неізольованим від суспільства в рамках тримання під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
На обґрунтування вимог поданого клопотання, зі змісту, якого вбачається, що слідчий зазначив, що обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_8 , у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Викладено в клопотанні обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, підтверджується тим, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, що інкримінуються ОСОБА_8 , є тяжкими, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду (ризик втечі).
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується специфікою інкримінованого злочину, а також його виняткову складність, на даний час ще не встановлені всі його обставини та у зв'язку з цим не витребувано (вилучено) всі необхідні речі й документи, а тому підозрюваний ОСОБА_8 , будучи обізнаним зі специфікою складання (оформлення) документів, маючи тісні зв'язки з керівництвом районних ТЦК та СП, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження та які знаходяться в органах державної влади, державних підприємств та підконтрольних йому підрозділах.
Ризик незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, обґрунтовується тим, що не всіх осіб (часників) кримінального правопорушення було встановлено, а тому підозрюваний може впливати на інших учасників кримінального провадження шляхом їх підкупу або примушування до давання вигідних йому показань чи вчинення інших дій.
Вказаний ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик перешкоджаню кримінальному провадженню іншим чином, підтверджується тим, що на даний час в рамках вказаного кримінального провадження досліджуються обставини можливої причетності до вказаних злочинів ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК інших осіб та причетність самого підозрюваного до їх вчинення, що зумовлює підвищені ризики невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, як з метою уникнення власної кримінальної відповідальності, так і сприяння в уникненні такої відповідальності іншими причетними особами, без обмеження себе для цього в жодних, у тому числі протиправних засобах (ризик змови).
Наявність ризику вчинення іншого кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що бажаючи уникнути передбаченого кримінальним законом покарання за вчинення тяжких злочинів, за які передбачено можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, ОСОБА_8 , буде намагатися переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Зі змісту клопотання вбачається, що слідчим та прокурором обґрунтовано неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, з урахуванням особливості суспільно небезпечних протиправних діянь ОСОБА_8 , обґрунтованості повідомленої йому підозри, наявності указаних ризиків, інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти спробам підозрюваного вчинити дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню, а тому необхідно продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_8 .
В клопотанні також викладено обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, оскільки заявлені ризики, які також стали підставою для прийняття рішення про застосування запобіжного заходу не зменшилися у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Викладено обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
На теперішній час у кримінальному провадженні виконуються слідчі (розшукові) дії та інші процесуальні заходи, спрямовані на всебічне та повне дослідження обставин вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, а також обставин, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, а також встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, причетних до вчинення цього кримінального правопорушення.
У той же час, через складність кримінального провадження, яка визначається необхідністю проведення значного обсягу слідчих та процесуальних дій, необхідністю виконання заходів забезпечення кримінального провадження тривалістю проведення експертних досліджень, не вбачається за можливе виконати увесь запланований обсяг слідчих та інших процесуальних дій у двомісячний строк.
Не проведення необхідних слідчих та інших процесуальних дій, заходів забезпечення провадження може негативно відобразитись на повноті досудового розслідування та позбавляє орган досудового розслідування можливості об'єктивно і повно встановити всі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_8 , строку тримання під вартою перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому був вислуханий підозрюваний ОСОБА_8 , та його захисник, доводи прокурора в підтримку поданого клопотання та заперечення сторони захисту щодо його задоволення, та викладено їх позиції в оскаржуваній ухвалі, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Зі змісту оскаржуваної ухвали, всупереч твердженням апелянта, вбачається, що під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав продовження запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України та встановив, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Слідчий суддя встановив, що повідомлена ОСОБА_8 підозра у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, є обґрунтованою, також колегією суддів встановлено, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та в сторонньої особи не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, колегія суддів вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 .
Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, в якому підозрюється ОСОБА_8 з врахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
Слідчий суддя встановив наявності підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 та дійшов висновку, що викладені слідчим у клопотанні відомості щодо існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, є обґрунтованими.
Слідчим суддею враховано данні про особу ОСОБА_8 , який хоча і є раніше не судимою особою, однак на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні декількох злочинів серед них і тяжких, що свідчить про високий ступінь суспільної небезпеки таких дій, а враховуючи обставини, які досліджуються у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_8 , усвідомлюючи міру покарання, яка може бути призначена у разі визнання його винуватим, будучи неізольованим певним чином в межах запобіжного заходу, може вчинити дії щодо переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, враховуючи стадію кримінального провадження (досудове розслідування), необхідність подальшого збирання доказів, враховуючи обізнаність підозрюваного щодо деяких даних про речі та документи, які можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, а також про учасників кримінального провадження, ОСОБА_8 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема шляхом приховування відомостей про інших співучасників інкримінованого кримінального правопорушення, особу яких не встановлено.
Колегія суддів вважає, що вірно встановлено слідчим суддею, що сукупність всіх цих обставин вказує на необхідність продовження стосовно ОСОБА_8 строку тримання під вартою
Всупереч твердженням апелянта, колегією суддів встановлено, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
Доводи апелянта про те, що у поведінці ОСОБА_8 відсутні жодні ризики, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах судового провадження. Слідчим суддею прийнято рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому досліджено належним чином всі матеріали провадження та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийнято відповідне рішення.
З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності продовження застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, продовжив підозрюваному ОСОБА_8 строк тримання під вартою.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.
Зважаючи на викладене, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки постановлена згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення її без задоволення.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 червня 2025 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ _____________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3