Справа № 531/1838/21
Провадження № 1-кп/553/30/2025
Іменем України
03.09.2025м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави в складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_9 ,
обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12021170450000025 від 21.01.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, -
01 вересня 2021 року в провадження Подільського (Ленінського) районного суду міста Полтави, згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року, надійшло кримінальне провадження № 12021170450000025 від 21.01.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінаьних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України.
21 жовтня 2021 року підготовче провадження закрито, призначено дане кримінальне провадження до судового розгляду.
Ухвалою суду від 20 квітня 2023 року виділено в окреме провадження в копіях матеріли щодо обвинувачених ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч. 2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, разом з угодою про визнання винуватості від 20.04.2023 року, присвоївши виділеному кримінальному провадженню окремий унікальний номер та номер провадження, визначивши, при цьому, в порядку ст. 35 КПК України, інший склад суду, який має розглядати дане виділене кримінальне провадження.
Відповідно до ухвали суду від 16 травня 2024 року, виділено в окреме провадження в копіях матеріали щодо обвинувачених ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, разом з угодою про визнання винуватості від 16.05.2024 року, присвоївши виділеному кримінальному провадженню окремий унікальний номер та номер провадження, визначивши, при цьому, в порядку ст. 35 КПК України, інший склад суду, який має розглядати дане виділене кримінальне провадження.
Ухвалою суду від 10.12.2024 року було виділено в окреме провадження в копіях матеріали кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_15 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 185 КК України, разом з угодою про визнання винуватості, присвоївши виділеному кримінальному провадженню окремий унікальний номер та номер провадження, визначивши, при цьому, в порядку ст. 35 КПК України, інший склад суду, який має розглядати дане виділене кримінальне провадження.
Прокурором в судовому засіданні від 03.09.2025 року було внесено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби відносно ОСОБА_8 без застосування електронних засобів контролю, в обгрунтування вказаного клопотання прокурором вказувалось наступне.
Ухвалою Подільського (Ленінського) районного суду місті Полтави від 02.09.2021 року обвинуваченому ОСОБА_8 було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Ухвалою Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 10.03.2023 року,змінено відносно ОСОБА_8 запобіжний захід з домашнього арешту у нічний час на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, визначено суму застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 402 600,00 грн.. 27 березня 2023 року ОСОБА_8 звільнено з- під варти під заставу.
Згідно ухвали Подільського (Ленінського) районного суду міста Полтави від 25 травня 2023 року, змінено запобіжний захід відносно ОСОБА_8 у вигляді застави шляхом обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 25 травня 2023 року по 23 липня 2023 року, без права внесення застави.
Відповідно до ухвали Подільського (Ленінського) районнного суду міста Полтави від 22 червня 2023 року, продовжено термін дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, терміном на 60 днів до 20 серпня 2023 року, включно.
Ухвалою Подільського (Ленінського) районного суду міста Полтави від 17 серпня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_8 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з використанням електронних засобів контролю, з покладенням ряд процесуальних обов'язків: прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження №531/1838/21, за першою вимогою; цілодобово не залишати без дозволу суду місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; носити засіб електронного контролю; утримуватися від спілкування в позасудовому порядку з обвинуваченими, потерпілими та свідками у кримінальному провадженні № 531/1838/21.
Відовідно до ухвали суду від 16 січня 2024 року, ОСОБА_8 змінено адресу раніше застованого запобіжного заходу на адресу: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 18 квітня 2024 року змінено ОСОБА_8 запобіжних захід з цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю на домашній арешт у нічний час доби, без застосування електоронних засобів контролю.
Відповідно до ухвали суду від 16 травня 2024 року, змінено ОСОБА_8 адресу виконання заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, без використання засобів електронного контролю, з АДРЕСА_2 на адресу АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 14 червня 2024 року продовжено ОСОБА_8 дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, без застосування електронних засобів контролю, терміном на 60 днів, який спливає 07 вересня 2025 року.
В обгрунтування клопотання прокурором вказувалось про те, що, відповідно до ст. 177 КПК України, існують ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може перешкоджати розгляду кримінального провадження.
Прокурором вказувалось про те, що існують реальні ризики того, що обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, повернутися до протиправної діяльності, чинити тиск на свідків, потерпілих, з огляду на вчинення ними особливо тяжкого злочину корисливої спрямованості із застосуванням насильства, відсутності постійного офіційного джерела доходу.
Поряд з цим, прокурором вказувалось про те, що ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, не зникли, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів неможливе, оскільки не здатне запобігти вищевказаним ризикам та може негативно впливати на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.
Прокурор вказував на те, що, зважаючи на введення воєнного стану на території України, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах, як то ухилення від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень обвинуваченим, значно збільшується, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе перешкоджати обвинуваченим повернутися до протиправної діяльності та вчинити спроби ухилитися від суду.
Поряд з цим, в судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що, згідно ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області, відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначено розмір застави у розмірі 90 800 грн.. В подальшому вказаний запобіжний захід був неодноразово продовжений рішенням суду. На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 07 вересня 2025 р..
В обґрунтування вказаного клопотання прокурором вказувалось про те, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні в складі організованої злочинної групи особливо тяжких корисливих злочинів. Приймаючи до уваги той факт, що на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити спроби неправомірного впливу на потерпілих, які не допитані на даний час в суді та показання яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, в тому числі проти власності у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому просив продовжити дію заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою. Прокурором поміж викладеного вказувалось про те, що ОСОБА_6 немає стійких соціальних зв'язків, не був офіційно працевлаштований, не мав легальних джерел доходів, що вказує про те, що, перебуваючи на волі, він зможе продовжити свою злочинну діяльність, вчиняючи інші умисні, корисливі злочини з метою отримання незаконного джерела прибутку, для забезпечення елементарних життєвих потреб, тому просив продовжити дію заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 з приводу вирішення питанння про продовження дії запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 - покладався на думку сторони захисту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні не заперечував проти клопотання прокурора щодо продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 ..
З приводу вирішення питанння про продовження дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - покладався на думку сторони захисту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 з приводу вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 - покладався на думку сторони захисту. При вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу відносно свого підзахисного - ОСОБА_6 заперечував та прохав змінити на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 було подано письмове клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби у період часу з 22 год до 06 год ранку.
В обгрунтування вказаного клопотання стороною захисту вказувалось про те, що зазначений прокурором ризик переховуватися від органів досудового розслідування або суду грунтується лише на суб'єктивному переконанні прокурора, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 був причетний до злочину, який йому інкримінують, проте після першого допиту в правоохоронних органах у березні 2021 року ОСОБА_16 мав змогу переховуватися від органів досудового розслідування, перетнути державний кордон, але жодних дій такого характеру обвинуваченим не було вчинено.
Не знаходить свого підтвердження також і висновок прокурора з приводу наявності ризику повернення обвинуваченого ОСОБА_6 до протиправної діяльності, оскільки обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Не знаходить свого підтвердження і те, що обвинувачений може спілкуватися із особами, які ведуть протиправний або антигромадський спосіб життя, оскільки дане твердження не конкретизоване та абстрактне.
В обгрунтування клопотання стороною захисту вказувалось про те, що обвинувачений ОСОБА_6 має постійне місце проживання , а саме - АДРЕСА_3 , де і проживав останній на момент затримання. Стороною захисту вказувалось про те, що власником даного домоволодіння ОСОБА_17 надано на адресу суду письмову згоду на проживання в його домоволодінні обвинуваченого ОСОБА_6 , в разі зміни останньому запобіжного з тримання під вартою на більш м'який, який не пов'язаний з триманням під вартою.
Поряд з цим, стороною захисту на спростування ризику наведеного прокурором про відсутність джерела доходу у обвинуваченого ОСОБА_6 надано гарантійний лист ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл", в якому повідомлено, що у випадку зміни запобіжного заходу ОСОБА_6 його буде прийнято на посаду різноробочого робітника в дорожню бригаду, що забезпечує експлуатаційне утримання автомобільної дороги Р-11 Полтава - Красноград в межах Полтавської області.
З врахуванням наведених вище обставин та наданих письмових доказів, захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 прохав змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_6 з тримання під вартою на більш м'який у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 підтримали думку своїх та інших захисників.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Як встановлено в ч. 1 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, перевіривши обґрунтованість доводів у клопотанні прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , приходить до наступного висновку.
Згідно ухвали слідчого судді Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави від 05 червня 2021 року, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 ..
Так, ухвалою Подільського (Ленінського) районного суду міста Полтави від 02 вересня 2021 року ОСОБА_8 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби.
Даною ухвалою суду було покладено наступні обов'язки на обвинуваченого ОСОБА_8 , а саме: прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого, прокурора у встановлений у вимозі час; не залишати місце свого проживання у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого проживання; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками, для запобігання спробам незаконно впливати на вказаних осіб; не виїжджати за межі Полтавського (Карлівського) району Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора, суду.
Ухвалою Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 10.03.2023 року змінено відносно ОСОБА_8 запобіжний захід з домашнього арешту у нічний час - на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, визначено суму застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 402 600,00 грн.. 27 березня 2023 року ОСОБА_8 звільнено з- під варти під заставу.
Згідно ухали суду від 25 травня 2023 року, змінено відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою, строком на 60 днів, починаючи з 25 травня 2023 року по 23 липня 2023 року.
Вказана ухвала була перевірена в апеляційній інстанції та залишена в силі.
Відповідно до ухвали Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 17 серпня 2023 року, змінено відносно ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, із застосуванням електронних засобів контролю та з покладенням відповідних процесуальних обов'язків.
Ухвалою Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 18 квітня 2024 року, ОСОБА_8 змінено запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби, без використання електронних засобів контролю.
Відповідно до ухвали Подільського (Ленінського) районного суду м. Полтави від 16 травня 2024 року, змінено адресу виконання заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, без використання засобів електронного контролю з АДРЕСА_4 .
Згідно п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема щодо незаконного, шляхом підбурювання, вмовлянням, залякуванням впливати на покази свідків, понятих, які були присутні під час проведення огляду місця події, на свідків, які вже допитані по кримінальному провадженню та які можуть бути встановлені в ході судового розслідування та потерпілих.
Відповідно до ч. 1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч. 2 ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно п. 19 ч.1 ст. 7, ст. 26 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах диспозитивності. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Суд, вислухавши прокурора, сторону захисту, приходить до висновку про обгрунтованість доводів прокурора щодо доцільності продовження заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, без застосування електронних засобів контролю та встановлення відповідних процесуальних обов'язків.
Суд констатує, про наявність у обвинуваченого ОСОБА_8 сталих соціальних зв'язків, репутації, майнового стану та стану здоров'я, в тому числі наявності на утриманні малолітньої доньки та дружини, підтверджено стороною захисту належними і допустимими доказами.
Так, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Карлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного межрегіонального управління Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 10 серпня 2023 року народилась ОСОБА_18 , батьками якої вказані: ОСОБА_8 та ОСОБА_19 .
Дані обставини є повними, належними та достатніми для продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби без застосуванням електронних засобів контролю.
Разом з вищенаведеним, ураховуючи наведені вище фактичні обставини справи, особу обвинуваченого, його майновий стан та інші нові життєві обставини, суд також приймає до уваги процесуальну поведінку обвинуваченого, яка суттєво змінилась в позитивну сторону, суд вважає за можливе продовжити відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби без застосування електронних засобів контролю та встановлення певних процесуальних обов'язків, що в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 з урахуванням забезпечення прав малолітньої дитини.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
При вирішенні питання щодо можливості продовження або зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Крім того, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи, є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що встановлені раніше ризики, відносно ОСОБА_8 , передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, наразі істотно зменшилися, хоча і не перестали існувати з високою ймовірністю.
Поряд з цим, з огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Разом з цим КПК України передбачено два запобіжні заходи, які в розумінні цілей статтей 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є позбавленням свободи, якими є домашній арешт та тримання під вартою. Що стосується домашнього арешту, особа не ставиться у вкрай вразливе становище, тоді як при обранні особі тримання під вартою вона опиняється в неналежних умовах тримання під вартою під повним контролем держави, тобто є цілком вразливою.
Під час розгляду питання про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу судом встановлено, що на даний час значно зменшились ризики, визначені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_8 має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки. ОСОБА_8 за умови домашнього арешту у нічний час доби позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, що дає підстави суду для висновку про те, що подальша дія відносно обвинуваченого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту у нічний час доби є виправданим та для запобігання ризикам, передбаченим п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, досягнення справедливого балансу інтересів суспільства з вимогами захисту прав конкретної особи, на даний час буде достатнім визначення відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, із покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
В той же час, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що встановлені при обранні та продовженні ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати на даний час, та що інший, більш м'який запобіжний захід, є недостатнім для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого з урахуванням стану здоров'я останнього, його репутації, міцних соціальних зв'язків.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, без застосування електронних засобів контролю, з встановленням певних процесуальних обов'язків.
Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, перевіривши обґрунтованість доводів у клопотанні прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , приходить до наступного висновку.
Так, згідно ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області, відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначено розмір застави у розмірі 90 800 грн.. В подальшому вказаний запобіжний захід був неодноразово продовжений рішенням суду. На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 07.09.2025 р..
Згідно п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема щодо незаконного, шляхом підбурювання, вмовлянням, залякуванням впливати на покази свідків, понятих, які були присутні під час проведення огляду місця події, на свідків, які вже допитані по кримінальному провадженню та які можуть бути встановлені в ході судового розслідування та потерпілих.
Відповідно до ч. 1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч. 2ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно п. 19 ч.1 ст. 7, ст. 26 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах диспозитивності. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Суд, заслухавши обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження підстави наведені прокурором, які б беззаперечно вказували на необхідність продовження ОСОБА_6 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.
Суд констатує, що наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 сталих соціальних зв'язків, репутації, майнового стану та стану здоров'я, підтверджено стороною захисту належними і допустимими доказами.
Так, відповідно до заяви ОСОБА_17 , власника домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , останнім надано згоду на те, що, у разі зміни запобіжного заходу ОСОБА_6 , останній не заперечує щодо його проживання у вказаному вище домоволодінні. В даній заяві зазначено, що до затримання у даній кримінальній справі обвинувачений ОСОБА_6 проживав за даною адресою.
Відповідно до гарантійного листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл", наданого на адресу суду, останні гарантують, що у випадку зміни запобіжного заходу ОСОБА_6 його буде прийнято на посаду різноробочого робітника в дорожню бригаду, що забезпечує експлуатаційне утримання автомобільної дороги Р-11 Полтава- Красноград в межах Полтавської області.
Ураховуючи наведені вище фактичні обставини справи, особу обвинуваченого, його майновий стан та інші нові життєві обставини, приймає до уваги процесуальні поведінку обвинуваченого, яка суттєво змінилась в позитивну сторону, суд вважає за можливе змінити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який у вигляді домашнього арешту у нічний час доби в період часу з 22 год жо 06 год ранку, без застосування електронних засобів контролю, що буде в повній мірі забезпечувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 ..
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
При вирішенні питання щодо можливості продовження або зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Крім того, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З урахуванням викладеного, суд вважає, що встановлені раніше ризики, відносно ОСОБА_6 , передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, наразі істотно зменшилися, хоча і не перестали існувати з високою ймовірністю.
Поряд з цим, з огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Разом з цим КПК України передбачено два запобіжні заходи, які в розумінні цілей статтей 5 Кнвенції про захист прав людини і основоположних свобод є позбавленням свободи, яким є домашній арешт та тримання під вартою. Що стосується домашнього арешту особа не ставиться у вкрай вразливе становище, тоді як при обранні особі тримання під вартою вона опиняється в неналежних умовах тримання під вартою під повним контролем держави, тобто є цілком вразливою.
Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 утримується під вартою з 18 березня 2021 року , тобто більше 4 (чотирьох) років поспіль, що є досить тривалим терміном , в даному кримінальному провадженні триває судове з'ясування обставин справи та перевірка їх доказами, хоча значна і переважна частина цих дій вже проведена судом, проте тримання ОСОБА_6 під вартою не може бути обгрунтовано виключно необхідністю проведення судом процесуальних дій.
Під час розгляду питання про зміну запобіжного заходу судом встановлено, що на даний час істотно зменшились ризики, визначені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_6 має постійне місце проживання, бажання працевлаштуватись офіційно, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки , що прямо вказує на те, що останній стає на шлях виправлення, зробив для себе правильні належні висновки. ОСОБА_6 за умови зміни йому запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час доби позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, що дає підстави суду для висновку про те, що подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою є невиправданим та для запобігання ризикам, передбаченим п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, досягнення справедливого балансу інтересів суспільства з вимогами захисту прав конкретної особи, на даний час буде достатнім для визначення відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22 год до 06 год без застосування електронних заосбів контролю, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Таким чином, суд приходить до висновку , що подальше тримання ОСОБА_6 під вартою, зважаючи, що останній має сталі соціальні зв'язки, а саме постійне місце проживання та гарантію з офіційного працевлаштування, є вкрай вразливим для життя і здоров'я останнього, що є неприпустимим в розумінні дотримання судом принципу верховенства права і практики ЄСПЛ у кримінальному провадженні, та забезпечення судом обвинуваченій особі основоположних прав людини при продовженні дії запобіжного заходу , пов'язаного з позбавленням свободи.
В той же час, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні не доведено, що встановлені при обранні та продовженні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати на даний час, та що інший, більш м'який запобіжний захід, є недостатнім для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого з урахуванням стану здоров'я останнього, його репутації, міцних соціальних зв'язків.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який у вигляді домашнього арешту у нічнйи час доби у період часу з 22 год до 06 год з покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків та без застосування електронних засобів контролю , що в свою чергу спростовує твердження прокурора щодо доцільності продовження останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 177-179, 181,182, 183, 197, 331, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні про продовження терміну дії заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , вжитого в рамках кримінального провадження № 12021170450000025 від 21.01.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України - задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити у вигляді домашнього арешту у нічний час доби без використанння засобів електронного контролю.
Покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 531/1838/21, за першою вимогою;
- у нічний час доби з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. не залишати без дозволу суду місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
-утримуватися від спілкування в позасудовому порядку з обвинуваченими, потерпілими та свідками у кримінальному провадженні № 531/1838/21.
Строк дії ухвали становить 60 днів з 03 вересня 2025 року по 01 листопада 2025 року, включно.
Виконання ухвали в частині дотримання ОСОБА_8 покладених на нього обов'язків доручити органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_8 , контроль за виконанням запобіжного заходу ОСОБА_8 покласти на прокурора.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що порушення умов дії домашнього арешту може бути наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції, з метою контролю відносно обвинуваченого ОСОБА_8 за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
В задоволенні клопотання прокурора відносно обвинуваченого ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити, а клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 з тримання під вартою на більш м'який не пов'яазний з триманням під вартою- задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою змінити на запобіжний захід - домашній арешт у нічний час доби в період часу з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв, без застосування електронних засобів контролю, негайно звільнивши його з - під варти в залі судового засідання після проголошення, ухвали на підставі ч.5 ст. 202 КПК України.
Покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 531/1838/21, за першою вимогою;
- в період часу з 22 год до 06 год. не залишати без дозволу суду місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
-утримуватися від спілкування в позасудовому порядку з обвинуваченими, потерпілими та свідками у кримінальному провадженні № 531/1838/21.
Зобов'язати ОСОБА_6 невідкладно прибути до місця свого проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Строк дії ухвали становить 60 днів з 03 вересня 2025 року до 01 листопада 2025 року включно.
Виконання ухвали в частині дотримання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків доручити органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 контроль за виконанням запобіжного заходу ОСОБА_6 покласти на прокурора.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що порушення умов дія домашнього арешту може бути наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою.
Відділу поліції №3 (м. Карлівка) Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, негайно поставити на облік ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_3 .
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з для проголошення, а обвинуваченими, які утримуються під вартою, в той самий строк з моменту вручення їм копії судового рішення.
Суддя Подільського районного суду міста Полтави ОСОБА_1