вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/531/24
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Коваленко М.М., розглянув матеріали справи
за позовом Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області
08140, Київська область, Бучанський район, село Білогородка, вулиця Володимирська, будинок 33, код ЄДРПОУ 04358477
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТІОН-2005"
08150, Київська область, Фастівський район, місто Боярка, вулиця Мира, будинок 65, код ЄДРПОУ 33661600
про стягнення заборгованості за договором оренди майна
за участі представників сторін:
позивача: Кулинич А.В., посвідчення адвоката України №000832 від 06.12.2019, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЧН №000832 від 06.12.2019, ордер серії СВ №1090880 від 13.06.2024;
відповідача: не з'явився;
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №2193 від 29.02.2024) Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТІОН-2005" про стягнення заборгованості за договором оренди майна.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 08.06.2016, у зв'язку із чим позивачем нарахована заборгованість у сумі 1172573,48 грн, з яких: 684081,43 грн основного боргу, 25096,49 грн 3% річних, 365285,97 грн пені та 98109,59 грн інфляційних втрат.
Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам пункту 8 частини 3 статті 162 та пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2024 позовну заяву (вх.№2193 від 29.02.2024) Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТІОН-2005" про стягнення заборгованості за договором оренди майна залишено без руху.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№3099/24 від 22.03.2024).
При перевірці позовної заяви на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що у проваджені Господарського суду Київської області перебувала справа №911/3570/23 Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області до того ж відповідача та з такими ж позовними вимогами, що визначені у позовній заяві (вх.№2193 від 29.02.2024), ухвалою Господарського суду Київської області від 26.02.2024 позовну заяву залишено без розгляду.
Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що позивачем додано до позовної заяви (вх.№2193 від 29.02.2024) докази сплати судового збору за позовом у справі №911/3570/23, який було залишено без розгляду ухвалою Господарського суду Київської області від 26.02.2024, відтак, позовна заява не відповідає вимогам пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, а саме: позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору, з урахуванням вимог, визначених у частині 5 статті 6 Закону України “Про судовий збір».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.04.2024 позовну заяву (вх.№2193 від 29.02.2024) Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТІОН-2005" про стягнення заборгованості за договором оренди майна залишено без руху.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№4672/24 від 30.04.2024).
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.05.2024 суд прийняв позовну заяву (вх. №2193 від 29.02.2024) Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТІОН-2005" про стягнення заборгованості за договором оренди майна до розгляду та відкрив провадження у справі №911/531/24 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 11.06.2024 о 14:40.
У судове засідання 11.06.2024 з'явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився, ухвалу Господарського суду Київської області від 03.05.2024 не отримав.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.06.2024 суд відклав підготовче засідання на 09.07.2024 о 14:40.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшли пояснення по справі( вх.№7273/24 від 08.07.2024).
У судове засідання 09.07.2024 з'явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся судом шляхом направлення рекомендованого поштового повідомлення на належну адресу місцезнаходження відповідача.
Стосовно повідомлення відповідача про розгляд справи, судом враховане, що Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Враховуючи вищенаведене, можна дійти висновку що суд здійснив усі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Таким чином, суд вважає, що відповідач не може вважатись позбавленим права на змагальність сторін, що є одним із основних принципів господарського судочинства, що закріплені у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
У підготовчому засіданні 09.07.2024 судом, відповідно до пункту 15 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок з'ясування обставин та дослідження доказів при розгляді справи по суті, вчинено інші дії, передбачені частиною 2 статті 182 цього Кодексу, відповідно до обставин справи, у суду відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання або оголошення у ньому перерви, сторонами не вказано про бажання реалізувати будь-які процесуальні права на цій стадії процесу, не заявлено клопотань про відкладення підготовчого засідання.
Згідно з частинами 2, 5 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.08.2024 суд закрив підготовче провадження у справі №911/531/24 та призначив справу до розгляду по суті на 30.07.2024 о 14:40.
У судове засідання 30.07.2024 о 14:40 не з'явились представники позивача та відповідача.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх. №8194/24 від 30.07.2024).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.08.2024 суд повідомив учасників справи, що судове засідання відбудеться 17.09.2024 о 15:20.
У судове засідання 17.09.2024 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся судом шляхом направлення рекомендованого поштового повідомлення на належну адресу місцезнаходження відповідача.
Стосовно повідомлення відповідача про розгляд справи, судом враховане, що Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Враховуючи вищенаведене, можна дійти висновку що суд здійснив усі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Таким чином, суд вважає, що відповідач не може вважатись позбавленим права на змагальність сторін, що є одним із основних принципів господарського судочинства, що закріплені у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на неможливість завершення розгляду справи у судовому засіданні 17.09.2024, судом оголошена перерва в судовому засіданні, в порядку до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; повідомлення здійснюється шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому Господарського процесуального кодексу України для вручення судових рішень.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.09.2024 повідомлено учасників справи №911/531/24, що судове засідання відбудеться 15.10.2024 о 15:20, за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108, у Господарському суді Київської області (зал судових засідань №2).
У судове засідання 15.10.2024 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом шляхом направлення рекомендованого поштового повідомлення на належну адресу місцезнаходження відповідача.
У судовому засіданні 15.10.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, з урахуванням вимог чинного законодавства суд
встановив:
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 постанови Верховної Ради України від 04.02.2016 №984-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» у Київській області село Петрівське Києво-Святошинського району перейменовано на село Святопетрівське.
Рішенням №264 VII сесії Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області VII скликання від 08.04.2016 змінена назва Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на Святопетрівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області.
11.05.2016 відбулась державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, згідно з якими юридична особа з назвою Петрівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської (ідентифікаційний код 02043485) перейменована на Святопетрівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області (ідентифікаційний код 02043485).
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» від 16.04.2020 №562-IX розділ V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доповнено пунктом 7-1 такого змісту: «До прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України. Рішення Кабінету Міністрів України про визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад подається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших місцевих виборів депутатів сільських, селищних, міських рад і сільських, селищних, міських голів відповідних територіальних громад».
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №715-р. «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області», визначені адміністративні центри та затверджені території територіальних громад Київської області, відповідно до якого, Святопетрівська сільська територіальна громада увійшла до складу Білогородської сільської територіальної громади.
06.12.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» від 17.11.2020 №1009-ІX, який, зокрема, передбачає доповнення розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» пунктами 6-1 і 6-2.
Відповідно до підпункту 9 пункту 6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов?язків усіх юридичних осіб сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.
Таким чином, Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області (ідентифікаційний код 04358477) є правонаступником прав та обов?язків Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (ідентифікаційний код 02043485).
Між Святопетрівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бастіон-2005» як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки від 08.06.2016 (далі - договір).
Орендодавець на підставі рішення VIII сесії, VII скликання Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №289 від 27.05.2016, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Святопетрівська сільська рада, село Святопетрівське, вулиця Теплична, 42, - надалі «земельна ділянка» (пункт 1.1. договору).
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0623 га, кадастровий номер №3222485801:01:016:5157, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Святопетрівська сільська рада, село Святопетрівське, вулиця Теплична, 42.
Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-3206634822016, наданого 06.06.2016 Управлінням Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, земельна ділянка зареєстрована Управлінням Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі 06.06.2016:
- цільове призначення: 02.03 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку;
- категорія земель: землі житлової та громадської забудови;
- вид використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку;
- склад угідь: 1,0623 га - під житловою забудовою з трьома і більше поверхами;
- відомості про обмеження у використанні земельної ділянки: відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, не зареєстровані (пункт 2.1. договору).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка надається в оренду, наданого 25.05.2016 №2631/86-16, становить 1712499,73 грн (пункт 2.2. договору).
Земельна ділянка, що передається в оренду, належить орендодавцеві на праві власності за номером 14778463, що зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Державним реєстратором приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Семчук М.А., 01 червня 2016 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 937258832224 (пункт 2.4. договору).
На земельній ділянці, що передається в оренду, орендар здійснює забудову багатоповерхового житлового комплексу, згідно з дозволом на виконання будівельних робіт №КС11412120378, наданим Державною Архітектурно-будівельною інспекцією України 18.07.2012, комплексним висновком №368, затвердженим Центральною службою Укрінвестекспертизи 15.11.2007 (пункт 2.5. договору).
Договір укладено строком на 4 роки з 08 червня 2016 року по 08 червня 2020 року (пункт 3.1. договору).
Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про наміри продовжити його дію (пункт 3.2. договору).
Повернення орендарем земельної ділянки та прийняття її орендодавцем здійснюється протягом одного місяця з дня закінчення строку договору (пункт 3.3. договору).
Орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовому вигляді у розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки об'єкту оренди на один рік, що складає 205499,97 грн, згідно рішення VIII сесії, VII скликання Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №289 від 27 травня 2016 року та сплачується орендарем щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок 33216812700377, код ЄДРПОУ 02043485, МФО 821018, банк одержувач: ГУ ДКСУ у Київській області, призначення платежу: орендна плата з юридичних осіб, код платежу 38010937 (пункт 4.1. договору).
Орендна плата вноситься орендарем у грошовому вигляді рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за днем звітного (податкового) місяця на відповідний розрахунковий рахунок Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (пункт 4.3 договору).
Розмір орендної плати переглядається щороку у разі: зміни умов господарювання, передбачених цим договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом, про що сторони укладають договір про внесення змін (пункт 4.4. договору).
У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ несплаченої суми за кожний день прострочення (пункт 4.6. договору).
До матеріалів справи надано копію договору, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток.
Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 08.06.2016 орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку загальною площею 1,06223 га, кадастровий номер 3222485801:01:016:5157, що виділена в натурі (на місцевості) згідно з кадастровим планом, розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Святопетрівська сільська рада, село Святопетрівське, вулиця Теплича, 42.
До матеріалів справи надано копію акту приймання-передачі, який підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплений відбитками їх печаток.
27.05.2021 між Святопетрівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бастіон-2005» як орендарем укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Семечук М.А. 08.06.2016, зареєстрований в реєстрі за №949, відповідно до якого у зв'язку із прийняттям рішення Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області LXII сесії (позачергової) VII скликання №2363 від 16.04.2020 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 08.06.2016 року укладеного між ТОВ «Бастіон-2005» та Святопетрівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Семчук М.А., зареєстровано в реєстрі за №949», сторони договору домовились викласти підпункт 3.1. пункту 3. договору оренди та підпункт 4.1. пункту 4. договору оренди в такій редакції:
1.1. « 3.1. Цей договір укладено строком на 8 (вісім) років з 08 (восьмого) червня 2016 (дві тисячі шістнадцятого) року по 08 (восьме) червня 2024 (дві тисячі двадцять четвертого) року».
1.2. « 4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовому вигляді у розмірі 10% (десять відсотків) від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та сплачується орендарем на відповідний рахунок Святопетрівської сільської ради: К - Свят УК/с. Святопетрівське /18010600, р/р UA548999980334119812000010377, код платежу: ЄДРПОУ 38010937 Казначейство України (ЕАП) орендна плата з юридичних осіб.».
Відповідно до пункту 2. вказаного договору усі інші умови договору залишаються незмінними і сторони підтверджують свої зобов'язання за ним.
До матеріалів справи надано копію договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач взяті на себе грошові зобов'язання за договором оренди не виконав, не здійснив платежів з орендної плати, що стало підставою також для нарахування 3% річних, пені, інфляційних втрат та зверненням із даним позовом до суду.
Відповідач своїх аргументів та заяв по суті справи не надав.
Відповідач повідомлявся судом шляхом направлення копій ухвал Господарського суду Київської області у справі на адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі його місцезнаходження за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованими листами з повідомленням про вручення засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта», які були повернуті до суду, із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Суд враховує, що Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, із наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов таких висновків.
Відносини пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільним кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до частини 1 статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
На підставі статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі", істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.
За приписами частини 5 статті 5, частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земель.
Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.02.2019 у справі №916/2303/17, від 16.04.2019 у справі №905/1315/18.
Відповідно до положень статей 11, 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (статті 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до підпунктів 288.1, 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку.
Таким чином, положеннями Податкового кодексу України та Закону України "Про оренду землі" визначається не фіксований розмір орендної плати за земельну ділянку, а порядок визначення орендної плати за землю. Розмір та порядок обчислення орендної плати мають бути встановлені у договорі оренди, оскільки умови про розмір орендної плати та порядок її обчислення є істотними умовами договору оренди.
Відповідно до частини 2 статті 20, частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Положеннями статті 24 Закону України "Про оренду землі" закріплено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться в Господарському кодексі України. Так, відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтями 3, 629 Цивільного кодексу України, цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1,0623 га з кадастровим номером 3222485801:01:016:5157, що передана у користування відповідачеві на підставі договору оренди земельної ділянки від 08.06.2016.
Як зазначено позивачем, ним виконані взяті на себе зобов'язання з надання відповідачеві в оренду земельної ділянки відповідно до умов договору, а відповідачем, який є фактичним користувачем земельної ділянки, яка є предметом договору оренди землі від 08.06.2016, у свою чергу, не виконані взяті на себе зобов'язання зі сплати орендних платежів відповідно до умов договору.
Відповідно до пункту 4.1. договору та договору про внесення змін орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовому вигляді у розмірі 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та сплачується орендарем на відповідний рахунок Святопетрівської сільської ради: К - Свят УК/с. Святопетрівське /18010600, р/р UA548999980334119812000010377, код платежу: ЄДРПОУ 38010937 Казначейство України (ЕАП) орендна плата з юридичних осіб.
Судом встановлено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка надається в оренду, наданого 25.05.2016 №2631/86-16, становить 1712499,73 (пункт 2.2. договору).
Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №6-28-0.222-275/2-22 від 11.01.2022 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: за 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0; для земель несільськогосподарського призначення - 1,06; 2017 рік -1,0, 2018 рік - 1,0; 2019 рік -1,0; 2020 рік - 1,0.
Згідно з витягами з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, з урахуванням коефіцієнта індексації, нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: 3222485801:01:016:5157 у 2022 році - 2634089,11 грн, у 2023 році - 3188634,18 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача з орендної плати з 2021 року по 20.11.2023 становить 684081,43 грн, що також підтверджується довідкою Фінансового управління Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 21.11.2023, яка міститься у матеріалах справи.
Станом на день прийняття рішення, доказів сплати орендних платежів відповідачем суду не надано.
З урахуванням коефіцієнтів індексації нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становила: на 2021 рік - 1815249,71 грн, відповідно орендна плата (10%) - 181524,97 грн на рік; на 2022 рік - 2634089,11 грн, відповідно орендна плата (10%) - 263408,91 грн на рік; на 2023 рік - 3188634,18 грн, відповідно орендна плата (10%) - 318863,42 грн на рік або 26571,95 грн за місяць, отже, 239147,55 грн орендна плата становила за 9 місяців 2023 року, які заявлені позивачем до стягення за 2023 рік.
З огляду на вказане, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором належним чином доведений, відповідачем не спростований, строк сплати орендних платежів відповідно до умов договору є таким, що настав, розрахунок цієї позовної вимоги про стягнення основного боргу правильний та відповідає вищевказаним положенням чинного законодавства та умовам договору, факт передачі земельної ділянки в оренду підтверджується наданим суду актом приймання-передачі, що погоджений обома сторонами, доказів повернення земельної ділянки з оренди суду не надано.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати за землю у сумі 684081,43 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивачем також нараховані на суму основного грошового зобов'язання пеня, інфляційні втрати та 3% річних, які заявляються до стягнення, за позовною заявою у такому розмірі: 25096,49 грн 3% річних, 365285,97 грн пені та 98109,59 грн інфляційних втрат, проте, 08.07.2024 позивачем через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подані додаткові пояснення у справі (вх.№7273/24 від 08.07.2024) з доданими до них детальними розрахунками позовних вимог, які були надані на вимогу суду надати більш зрозумілі щодо періодів нарахування цих позовних вимог розрахунки, за новими розрахунками позивачем нараховані ці позовні вимоги в іншому розмірі: 25152,70 грн 3% річних, 348862,69 грн пені та 100453,33 грн інфляційних втрат, однак, оскільки суду не заявлялось про зміну розміру позовних вимог, межі цих позовних вимог суд застосовує у розмірах, що визначені у позовній заяві.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 365285,97 грн пені, яка нарахована відповідно до пункту 4.6. договору, за період з 03.03.2021 по 20.11.2023, згідно з наданого ним розрахунку.
Відповідно до пункту 4.6. договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ несплаченої суми за кожний день прострочення.
За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.03.2021 у справі №910/17317/17 зазначено, що пеня нараховується за кожний день прострочення, що не є встановленням іншого строку, ніж визначено частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.
Судом враховано, що позивач нараховує пеню за період, що перевищує шестимісячний строк з моменту виникнення обов'язку зі оплати орендних платежів за землю, з урахуванням умов договору про щомісячну сплату орендної плати, відтак, пеня має нараховуватись за періоди у шість місяців щодо кожного простроченого щомісячного платежу окремо.
При цьому, судом враховано, що згідно з пунктом 7 Розділу IX «Прикінцеві Положення» Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжувались на строк дії такого карантину.
Карантин на всій території України тривав з 12.03.2020 до 30.06.2023, а, відтак, нарахування пені в контексті наведеного пункту Господарського кодексу України у зазначений період можливе поза межами шестимісячного строку до 30.06.2023. Схожі висновки щодо застосування статті 232 Господарського кодексу України в сукупності з положеннями пункту 7 Розділу IX Господарського кодексу України наведені у постанові Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №911/858/22.
Згідно із розрахунком, що здійснений судом, з урахуванням наведених висновків, розмір пені складає 272871,38 грн.
Також, у зв'язку із порушенням строків виконання відповідачем грошових зобов'язань, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 25096,49 грн та інфляційних втрат у сумі 98109,59 грн, які нараховані за період з 03.03.2021 по 20.11.2023.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За результатом перевірки розрахунку, що наданий позивачем: 3% річних у сумі 25096,49 грн та інфляційні втрати у сумі 98109,59 грн, судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично правильним, обґрунтованим, а тому, вимоги у цій частині підлягають задоволенню повністю.
Згідно із статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Позивачем заявлені судові витрати у справі: витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 17598,44 грн.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Суд зазначає, що за частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позов подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд".
Відтак, суд зауважує, що при зверненні з позовом до суду на підставі платіжної інструкції № 179 від 29.04.2024 за подання позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 17598,44 грн, у той час, як сплаті підлягав судовий збір у розмірі 14078,75 грн (переплата складає 3519,68 грн), оскільки позивачем не врахований коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, з огляду на сплату позивачем судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір у розмірі 3519,68 грн може бути повернутий позивачу з державного бюджету за його клопотанням.
За статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, на відповідача покладається 12969,02 грн судового збору, а на позивача - 1109,73 грн судового збору.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТІОН-2005" про стягнення заборгованості за договором оренди майна - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТІОН-2005" (08150, Київська область, Фастівський район, місто Боярка, вулиця Мира, будинок 65, код ЄДРПОУ 33661600) на користь Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (08140, Київська область, Бучанський район, село Білогородка, вулиця Володимирська, будинок 33, код ЄДРПОУ 04358477) 684081,43 грн (шістсот вісімдесят чотири тисячі вісімдесят одна гривня сорок три копійки) основного боргу, 272871,38 грн (двісті сімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят одна гривня тридцять вісім копійок) пені, 25096,49 грн (двадцять п'ять тисяч дев'яносто шість гривень сорок дев'ять копійок) 3% річних, 98109,59 грн (дев'яносто вісім тисяч сто дев'ять гривень п'ятдесят дев'ять копійок) інфляційних втрат, 12969,02 грн (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень дві копійки) витрат зі сплати судового збору.
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 08.09.2025.
Суддя С.О. Саванчук