вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3550/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/3550/25
за позовом Комунального підприємства "Оздоровлення та відпочинок" Дніпровської міської ради
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпра
про стягнення збитків,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Комунальне підприємство "Оздоровлення та відпочинок" Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 30.06.2025 за вих. №139 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпра (далі - відповідач) про стягнення 83.746,67 грн збитків.
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3550/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025.
Ухвалою від 07.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Через відділ документального забезпечення 24.07.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив у якій останній зазначає, що відзив від відповідача не отримував, тому вважає, що відповідач погоджується з позовними вимогами. Також зазначає, що виконати вимоги ухвали суду від 07.07.2025 щодо надання відповіді на відзив не вбачається можливим.
Через підсистему «Електронний суд» 07.08.2025 від позивача надійшла заява, у якій останній просить змінити назву відповідача - Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління (Дніпровське КЕУ) на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро.
Разом з тим, суд зазначає, що, як вбачається з поданої 02.07.2025 позивачем позовної заяви, та згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на час прийнятті позовної заяви до розгляду, суд встановив, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 07.07.2025 найменування та адреса відповідача за ЄДРПОУ 08004581 зазначене найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності): КВАРТИРНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ МІСТА ДНІПРО (КЕВ М. ДНІПРО) (Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Феодосіївська, будинок 13; код ЄДРПОУ 08004581).
За приписами частини першої статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Суд зазначає, що сама лише зміна найменування та адреси юридичної особи не впливає на правоздатність цієї особи, оскільки залишається однією й тією ж особою, з тим же ідентифікаційним кодом незалежно від найменування та адреси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №910/14944/13).
З огляду на викладене, суд при прийнятті до розгляду справи врахував відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з якими станом на 07.07.2025 найменування відповідача: КВАРТИРНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ МІСТА ДНІПРО.
Через підсистему «Електронний суд» 07.08.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення.
Через відділ документального забезпечення 19.08.2025 від позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позивач зазначає, що між Комунальним некомерційним підприємством оздоровлення та відпочинку дітей «Ювілейний» та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпро було укладено договір від 25.07.2022 №01/08.2-22 безоплатного тимчасового користування нерухомим майном.
Відповідно до Рішенням Дніпровської міської ради VIII скликання від 25.01.2023 № 54/33 було вирішено реорганізувати Комунальне підприємства оздоровлення та відпочинку «Ювілейний» Дніпровської міської ради шляхом приєднання до Комунального підприємства «Оздоровлення та відпочинок» Дніпровської міської ради. Установити, що КП «Оздоровлення та відпочинок» ДМР є правонаступником усього майна та активів, прав і обов'язків КП «Ювілейний» ДМР. На виконання даного рішення були внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Під час проведення реорганізації Господарським судом Дніпропетровської області розглядалась справа № 904/1579/23 за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Комунального підприємства оздоровлення та відпочинку "Ювілейний" Дніпровської міської ради. Рішенням суду від 02.06.2023 у даній справі позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" були задоволенні, на підставі чого було вирішено стягнути з Комунального підприємства оздоровлення та відпочинку "ЮВІЛЕЙНИЙ" Дніпровської міської ради в загальному розмірі 75.798, 97 грн.
На виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області було відкрито виконавче провадження від 04.03.2025 № 77378851.
Відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2025 було замінено боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1579/23 з Комунального підприємства оздоровлення та відпочинку "ЮВІЛЕЙНИЙ" Дніпровської міської ради на його правонаступника Комунальне підприємство "Оздоровлення та відпочинку" Дніпровської міської ради.
На виконання вказаного виконавчого провадження КП «Оздоровлення та відпочинок» ДМР було сплачено заборгованість в загальному розмірі 83.746, 67 грн, з якої: 22.582,20 грн заборгованості з оплати за надані послуги з розподілу електричної енергії; 50.532,77 грн заборгованості з оплати за надані послуги з забезпечення перетікання реактивної електричної енергії; 2.684,00 грн витрати по сплаті судового збору; 7.579,89 грн витрати на проведення виконавчих дій; 367,81 грн витрати на проведення виконавчих дій.
26.05.2025 позивачем було надіслано на адресу відповідачу лист-претензію №113 з вимогою сплатити суму боргу. Але даний лист відповідачем було проігноровано, відповідь не було надано.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стругнути з відповідача понесені збитки у загальному розмірі 83.746, 67 грн, що були сплачені КП «Оздоровлення та відпочинок» ДМР згідно з платіжною інструкцією від 15.05.2025 № 14774.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач зазначає, що він не є стороною в зазначеному позивачем договорі постачання електроенергії. Жодних зобов'язань в зазначених правовідносинах на себе не приймав. Будь-яких господарських зобов'язань відносно відповідача (КЕВ м. Дніпро) не виникало. Позовна заява від 30.06.2025 №138 та розрахунок суми боргу б/д не містять даних щодо періоду нарахування оплати за електричну енергію, що не дає можливості достовірно визначити суму збитків. Крім того, відповідач не брав участі у розгляді судової справи №904/1579/23 ні в якості відповідача, ні в якості третьої особи. Зазначене рішення ні в якій мірі не може впливати на права та обов'язки Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро.
Разом з тим, відповідач зазначає, що є державною установою, створеною Міністерством оборони України та є неприбутковою установою, яка утримується за рахунок бюджетних коштів, є розпорядником бюджетних коштів у визначенні п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України. Таким чином, укладання договору про постачання електричної енергії, за яким відповідач, є розпорядником бюджетних коштів взяв зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань, установлених у кошторисі, є неправомірним та вважається грубим порушенням бюджетного законодавства.
Також відповідач вважає, що є суттєвим той факт, що позивачем не доведено всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення таких як: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; наявність/відсутність оплати; наявність/відсутність підстав для стягнення збитків.
Суд встановив, що між Комунальним некомерційним підприємством оздоровлення та відпочинок дітей "Ювілейне" Дніпровської міської ради Дніпропетровської області, правонаступником якого є позивач - Комунальне підприємство "Оздоровлення та відпочинок" Дніпровської міської ради, як стороною 1, Військовою частиною НОМЕР_1 , як стороною 2, та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпро, правонаступником якого є відповідач - Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління, як стороною 3, було укладено Договір від 25.07.2022 №01/08.2-22 безоплатного тимчасового користування нерухомим майном (далі - договір).
Пунктом 1.1 договору визначено, що сторона 1 надає стороні 2 можливість на спільне безоплатне тимчасове користування нерухомим майном табору оздоровлення та відпочинку дітей "Ювілейний", розташованого за адресом: 51262, Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с. Хащове, вул. Овчаренко, 31А, загальною площею 27000 кв.м. Опалювання здійснюється власною котельною, на твердому паливі - дровах.
Відповідно до пункту 1.2 договору сторона 1 надає стороні 2 можливість скористатись своїм майном для власних потреб.
Згідно з пунктом 1.3 договору сторона 2 вступає у спільне використання майна у термін, указаний у договорі та акті передачі майна.
Пунктом 1.4 договору визначено, що спільне користування майном не тягне за собою виникнення у сторони 2 будь-якого права на це майно, крім права спільного тимчасового використання цього майна на умовах та праві, що передбачено цим договором.
Відповідно до пункту 2.1 договору спільне користування майном здійснюється на безоплатній основі.
Пунктом 2.2 договору визначено, що сторона 3 зобов'язана укласти прямі договори за комунальні послуги, які були отримані стороною 2 за час дії цього договору.
Згідно з пунктом 2.3 договору розрахунки за отримані комунальні послуги сторони 2 за цим договором здійснюються стороною 3, але виключно за погодженням із нею.
Відповідно до пункту 2.4 договору підставою для оплати стороною 3 за сторону 2 комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги стороні 2.
Пунктом 2.5 договору визначено, що сторона 3 не відповідає за зобов'язаннями сторони 2 крім тих зобов'язань, що визначені у цьому договорі.
Відповідно до пункту 7.1 договору сторона 3 має право вимагати від сторони 1 та сторони 2 надання необхідних документів, інформації з метою виконання умов цього договору. У разі не надання таких документів сторона 3 звільняється від взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Пунктом 7.2 договору визначено, що сторона 3 зобов'язана здійснювати розрахунки з постачальниками комунальних послуг, що спожиті стороною 2 у процесі виконання цього договору.
Згідно з пунктом 9.1 договору він набирає чинності з моменту підписання акта приймання-передачі і діє до 31.12.2022 (включно).
Пунктом 9.4 Договору визначено, що у разі відсутності заяви сторони 2 про припинення чи дострокове розірвання договору, дія договору продовжується на той самий строк, на який його було укладено і на тих самих умовах.
У відповідності до статті 631 Цивільного кодексу України та статті 180 Господарського кодексу України (який був чинним на час виникнення між сторонами спірних правовідносин) даний договір поширює свою дію на відносини, які фактично склалися з 01.04.2022.
Сторонами було складено акт від 01.04.2022 приймання-передачі нерухомого майна в безоплатне тимчасове користування, за яким сторона 1 передала об'єкт безоплатного тимчасового користування - табір оздоровлення та відпочинку дітей "Ювілейний" загальною площею 27000 кв.м., розташований за адресою: 51262, Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с. Хащове, вул. Овчаренко, 31А в належному для експлуатації стані. Відповідно до вказаного акта за домовленістю сторін умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з моменту підписання цього акту приймання-передачі.
З матеріалів справи вбачається, що у березні 2023 Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось з позовною заявою до Комунального підприємства оздоровлення та відпочинку "Ювілейний" Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості в загальному розмірі 73.114, 97грн, з якої: 22.582,20 грн заборгованості з оплати за надані послуги з розподілу електричної енергії, 50.532,77 грн заборгованості з оплати за надані послуги з забезпечення перетікання реактивної електричної енергії.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2023 у справі №904/1579/23 позов задоволено та стягнуто з Комунального підприємства оздоровлення та відпочинку "Ювілейний" Дніпровської міської ради (49000, місто Дніпро, вул. Мечникова, буд. 7; ідентифікаційний код 26369211) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22, ідентифікаційний код 23359034) 22582,20грн заборгованості з оплати за надані послуги з розподілу електричної енергії, 50532,77грн заборгованості з оплати за надані послуги з забезпечення перетікання реактивної електричної енергії та 2684,00грн - витрат по сплаті судового збору.
Вказаним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2023 у справі №904/1579/23 встановлено, що:
«Враховуючи факт споживання відповідачем електричної енергії, що підтверджується звітами відповідача про покази засобів обліку за розрахунковий місяць (а.с. 25-27 том 1), між відповідачем та позивачем діє Публічний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, умови якого розміщені на сайті позивача (далі - договір з розподілу).
На виконання умов договору розподілу позивач за період січня, лютого 2023 року надав відповідачу послуги з розподілу електричної енергії вартістю 22582,20грн, що підтверджується рахунками та актами наданих послуг (а.с. 20, 21, 23, 24 том 1).
Відповідач за послуги з розподілу електричної енергії за період січень-лютий 2023 року не сплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 22.582,20грн.
Також на виконання умов договору та Додатку 10 до нього, позивач у період з листопада 2022 року по лютий 2023 року надав відповідачу послуги з забезпечення перетікання реактивної електричної енергії вартістю 50.532,77 грн, що підтверджується рахунками та актами наданих послуг (а.с. 17-19, 22, 24 (на звороті) том 1).
Відповідач за послуги з забезпечення перетікання реактивної електричної енергії за період з листопада 2022 року по лютий 2023 року не сплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 50.532,77грн.
Як зазначає позивач, на адресу відповідача листом №12065/1001 від 13.03.2023 було направлено досудову претензію та розрахункові документі за відповідні періоди (рахунки за послуги з розподілу електричної енергії, рахунки за послуги з перетікань реактивної електричної енергії, акти про надання послуг з розподілу електричної енергії, акти надання послуг із забезпечення перетікань реактивної енергії).
Рахунки відповідач не оплатив. Підписані акти на адресу позивача не направив. Зауважень щодо вартості наданих послуги з розподілу електричної енергії та послуги з перетікання реактивної енергії у спірні періоди відповідач також не направляв.
Несплата відповідачем заборгованості у загальній сумі 73.114,97грн, з якої: 22.582,20грн заборгованості з оплати за надані послуги з розподілу електричної енергії, 50.532,77грн заборгованості з оплати за надані послуги з забезпечення перетікання реактивної електричної енергії, і є причиною виникнення спору.
Наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі наданих послуг підтверджується факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання відповідачу послуг з розподілу електричної енергії та з перетікання реактивної електричної енергії у період із листопада 2022 року по лютий 2023 року, у зв'язку з чим у відповідача виникло зобов'язання з оплати цих послуг у порядку, визначеному умовами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.
З огляду на дати формування позивачем рахунків та актів приймання-передачі наданих у період з листопада 2022 року по лютий 2023 року послуг, які містять інформацію щодо обсягу та вартості наданих послуг з розподілу електричної енергії та з перетікання реактивної електричної енергії, та з урахуванням умов пункту 7 додатку 4 "Порядок розрахунків" до договору, пункту 3.2 договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (додаток 10 до договору), строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати є таким, що настав.
Докази повної оплати відповідачем послуг з розподілу електричної енергії та з перетікання реактивної електричної енергії, наданих йому позивачем у період з листопада 2022 року по лютий 2023 року, у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в загальному розмірі 73114,97грн, з якої: 22582,20грн заборгованості з оплати за надані послуги з розподілу електричної енергії, 50532,77грн заборгованості з оплати за надані послуги з забезпечення перетікання реактивної електричної енергії.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.»
На виконання вказаного рішення Господарським судом Дніпропетровської області було видано наказ про примусове виконання від 30.06.2023.
На виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2023 було відкрито виконавче провадження від 04.03.2025 № 77378851.
В подальшому ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2025 заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №904/1579/23 задоволено. Замінено боржника - Комунальне підприємство оздоровлення та відпочинку "Ювілейний" Дніпровської міської ради на його правонаступника - Комунальне підприємство "Оздоровлення та відпочинок" Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 64В, ідентифікаційний код 40909288) з примусового виконання наказу у справі №904/1579/23 за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Комунального підприємства оздоровлення та відпочинку "Ювілейний" Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості в загальному розмірі 73114,97грн, з якої: 22582,20грн заборгованості з оплати за надані послуги з розподілу електричної енергії, 50532,77грн заборгованості з оплати за надані послуги з забезпечення перетікання реактивної електричної енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2025 позивачем Комунальним підприємством "Оздоровлення та відпочинок" Дніпровської міської ради на виконання виконавчого провадження від 04.03.2025 № 77378851 було сплачено заборгованість в загальному розмірі 83.746,67 грн з якої: 22.582,20 грн заборгованості з оплати за надані послуги з розподілу
електричної енергії; 50.532, 77 грн заборгованості з оплати за надані послуги з забезпечення
перетікання реактивної електричної енергії; 2.684,00 грн витрати по сплаті судового збору; 7.579, 89 грн витрати на проведення виконавчих дій; 367,81 грн витрати на проведення виконавчих дій.
26.05.2025 позивачем було надано відповідачу лист-претензію №113 з вимогою сплатити суму боргу з відміткою про отримання відповідачем відповідного листа 26.05.2025 за №1631. Відповіді на лист відповідач не надав.
Позивач стверджує, що, оскільки відповідачем не було виконано взятих на себе зобов'язань за договором від 25.07.2022 №01/08.2-22 безоплатного тимчасового користування нерухомим майном, зокрема, щодо укладення прямих договорів на компенсацію комунальних послуг, які були отримані стороною 2 за час дії вказаного договору, та які були сплачені КП «Оздоровлення та відпочинок» ДМР у розмірі 83.746,67 грн відповідно останні є збитками позивача, що й стало причиною виникнення спору.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив стягнення 83.746,67 грн збитків.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України (який був чинним на час виникнення між сторонами спірних правовідносин) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи та встановленими обставинами у справі №904/1579/23, між сторонами було укладено договір безоплатного тимчасового користування нерухомим майном, яким на відповідача було покладено обов'язки укласти прямі договори за комунальні послуги, які були отримані стороною 2 за час дії Договору (п. 2.2 договору) та здійснення розрахунків за отримані комунальні послуги сторони 2 за договором (пункт 2.3 договору).
Отже, підписуючи договір відповідач був обізнаний про обов'язок щодо здійснення розрахунків за комунальні послуги.
Суд звертає увагу на те, що пунктом 2.3 договору передбачено, що вказані розрахунки за комунальні послуги здійснюються відповідачем, виключно за погодженням з ним, проте умовами договору не визначено форму та зміст такого погодження, а також порядок його отримання.
Відповідач зазначає, що він не є стороною в зазначеному позивачем договорі постачання електроенергії. Жодних зобов'язань в зазначених правовідносинах на себе не приймав. Будь-яких господарських зобов'язань відносно відповідача (КЕВ м. Дніпро) не виникало. Позовна заява від 30.06.2025 №138 та розрахунок суми боргу б/д не містять даних щодо періоду нарахування оплати за електричну енергію, що не дає можливості достовірно визначити суму збитків. Крім того, відповідач не брав участі у розгляді судової справи №904/1579/23 ні в якості відповідача, ні в якості третьої особи. Зазначене рішення ні в якій мірі не може впливати на права та обов'язки Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро.
Разом з тим, відповідач зазначає, що є державною установою, створеною Міністерством оборони України та є неприбутковою установою, яка утримується за рахунок бюджетних коштів, є розпорядником бюджетних коштів у визначенні п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України. Таким чином, укладання договору про постачання електричної енергії, за яким відповідач, є розпорядником бюджетних коштів взяв зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань, установлених у кошторисі, є неправомірним та вважається грубим порушенням бюджетного законодавства.
Суд встановив, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 07.07.2025 найменування та адреса відповідача за ЄДРПОУ 08004581 зазначене найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності): КВАРТИРНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ МІСТА ДНІПРО (КЕВ М. ДНІПРО) (Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Феодосіївська, будинок 13; код ЄДРПОУ 08004581).
За приписами частини першої статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Суд зазначає, що сама лише зміна найменування та адреси юридичної особи не впливає на правоздатність цієї особи, оскільки залишається однією й тією ж особою, з тим же ідентифікаційним кодом незалежно від найменування та адреси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №910/14944/13).
Таким чином, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпро, незважаючи на зміну найменування чи адреси, залишається тією самою юридичною особою, яка несе відповідальність за свої права та обов'язки. Тому посилання відповідача на неможливість його залучення справу є безпідставним.
З огляду на викладене, суд при прийнятті до розгляду справи врахував данні з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 07.07.2025, згідно з яким найменування відповідача КВАРТИРНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ МІСТА ДНІПРО.
Крім того, суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності у нього господарських зобов'язань. Сам факт фінансування установи з державного бюджету чи віднесення її до категорії неприбуткових організацій не звільняє від обов'язку належного виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до частини першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Також, відповідно до статей 179, 193 ГК України, суб'єкти господарювання, у тому числі державні установи, зобов'язані виконувати взяті на себе зобов'язання належним чином незалежно від того, чи передбачені для цього бюджетні асигнування.
Доводи відповідача про неправомірність укладання договору без відповідних асигнувань не можуть бути прийняті судом як підстава для звільнення його від відповідальності, оскільки згідно з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 27.03.18 №925/246/17, №925/974/17 відсутність чи недостатність бюджетного фінансування не є підставою для невиконання договірних зобов'язань. Таким чином, посилання відповідача на неправомірність укладання договору без відповідних асигнувань є безпідставними.
Враховуючи наведене, суд відхиляє заперечення відвідача.
Щодо заперечень відповідача про те, що позивачем не доведено всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення таких як: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання, суд зазначає настпуне.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу вимог статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Зі змісту статті 224 Господарського кодексу України, що кореспондується із статтею 22 Цивільного кодексу України, вбачається, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, у відповідності до частини першої статті 225 Господарського кодексу України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17 (провадження № 12-199гс18) зроблено висновок, що "збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача".
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За правилами статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, предмет спору та обставини справи, слід зазначити, що для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Збитками в даній справі є грошові кошти в розмірі 83.746,67 грн, з яких: 22.582,20 грн заборгованість оплати за надані послуги з розподілу електричної енергії; 50.532,77 грн заборгованість з оплати за надані послуги з забезпечення перетікання реактивної електричної енергії, 2.684,00 грн витрати по сплаті судового збору; 7.579, 89 грн витрати на проведення виконавчих дій; 367,81 грн витрати на проведення виконавчих дій, що були сплачені позивачем 19.05.2025 на виконання виконавчого провадження від 04.03.2025 № 77378851, що підтверджується платіжною інструкцією від 19.05.2025.
Протиправною поведінкою відповідача у даному випадку є невиконання зобов'язань за Договором від 25.07.2022 №01/08.2-22 безоплатного тимчасового користування нерухомим майном щодо укладення прямих договорів за комунальні послуги, які були отримані Військовою частиною НОМЕР_1 , зокрема, прямого договору про постачання (закупівлю) електричної енергії, та, відповідно, не проведення розрахунків за спожиту Військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію. І про таке невиконання позивачу не було відомо станом на час подання Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" позову до Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1579/23, що, свою чергу, унеможливило уникнення позивачем судового спору та судових витрат у справі №904/1579/23.
Причинний зв'язок між наявністю збитків та протиправною поведінкою відповідача полягає у тому, що саме не укладення відповідачем прямого договору про постачання (закупівлю) електричної енергії, та, відповідно, не проведення розрахунків за спожиту Військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію призвело до стягнення з позивача за рішенням суду суми боргу за спожиту військовою частиною електричну енергію, витрат на сплату судового збору та витрат на проведення виконавчих дій, тобто за умови дотримання відповідачем вимог Договору та укладення прямого договору про постачання (закупівлю) електричної енергії, та, відповідно, проведення розрахунків за спожиту Військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію позивач міг би уникнути збитків.
Одночасно, відповідачем не надано, матеріали справи не містять доказів, які б спростували відсутність його вини у понесенні позивачем збитків, тобто відсутні докази, що відповідачем було вжито всіх заходів для належного виконання взятого зобов'язання при тому ступені турботливості й обачності, що вимагалася від нього за характером зобов'язання й умовами обороту.
На момент розгляду справи доказів відшкодування збитків позивачу відповідачем не надано.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи, будь-яких додаткових пояснень відповідачем на пропозицію суду щодо правової природи заявленої суми стягнення не надано.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту завдання відповідачем збитків є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо завдання відповідачем збитків позивачеві, є більш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків в розмірі 83.746,67 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро (49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Феодосіївська, будинок 13; ідентифікаційний код 08004581) на користь Комунального підприємства "Оздоровлення та відпочинок" Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 64-В; ідентифікаційний код 40909288) 83.746,67 грн (вісімдесят три тисячі сімсот сорок шість грн 67 к.) збитків, 3.028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк