вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.08.2025м. ДніпроСправа № 904/1344/25
За позовом Військової частини НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемзавод"
про стягнення суми боргу за договором
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судового засідання Морозі А.О.
Представники:
Позивача - Фетісов В.С.
Відповідача - не прибув
Позивач просить стигнути з Відповідача 3 723 416,00 грн. - боргу, та судові витрати, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем Договору №387 від 06.11.2023.
Про вирішення спору сторони повідомлялися належно, про повідомлення Відповідача свідчить повернуте 11.04.02025 до суду рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0610243105830.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Всупереч пропозицій суду, викладених в ухвалі від 31.03.2025, Відповідач відзив на позовну заву не надав, проте, представник Відповідача в підготовчому засіданні підтвердив наявність боргу, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.
У судовому засіданні досліджено надані до справи докази.
У судовому засіданні оголошено скорочену частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача господарський суд
06.11.2023 сторони уклали Договір № 387 (далі Договір), за п.1.1. якого Покупець (Позивач) оплачує, а Продавець (Відповідач) передає у власність Покупцеві товар по ціні та кількості, що вказані в специфікації (додаток І) до цього договору. Всі додатки є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до умов договору:
2.1. Розрахунок за товари проводиться шляхом перерахування Покупцем коштів на розрахунковий рахунок Продавця в безготівковій формі після отримання товару згідно видаткової накладної на суму: 5 854 980,00 (п'ять мільйонів вісімсот п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят гривень, 00 копійок), без ПДВ.
2.2. Оплата за отриманий товар проводиться Покупцем на протязі не більше як 7-ми банківських днів після отримання товару, що визначається по даті оформлення документу (видаткової накладної тощо).
3.1. Продавець гарантує, що якість товару відповідає затвердженим нормам якості для товару даного виду.
3.2. Прийом товару по кількості та якості проводиться представниками Сторін відповідно до діючих керівних документів в момент прийому-передачі.
6.1. Передача та приймання товару за та кількісно та якістю здійснюється за участю уповноважених представників Сторін. Товари приймаються за кількістю та якістю у відповідному пункті поставки на підставі товаросупровідних документів, які підтверджують якість, кількість, комплектність, номенклатуру та асортимент товарів. Невідповідність товару умовам цього Договору та товаросупровідним документам, відсутність, неповнота неналежне оформлення вантажних та товаросупровідних документів є достатньою підставою для обґрунтованої відмови Покупця від отримання такого товару.
6.4. У разі поставки Продавцем неякісного, некомплектного товару Покупець має право вимагати заміни таких товарів на аналогічні комплекті товари та товари належної якості, вимагати пропорційного зменшення ціни товару, а також безоплатного усунення недоліків товару. Продавець в такому випадку за власний рахунок і власними засобами зобов'язується протягом 5 календарних днів з моменту отримання від Покупця відповідної претензії про неякісні, некомплектні товари, виконати вимоги Покупця.
8.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками і діє до 31 грудня 2023 року, але у всякому випадку до повного виконання своїх зобов'язань згідно договору кожною із сторін.
Відповідач поставив Позивачеві товар на загальну суму 5 854 980,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 387/Н від 06.11.2023.
Відповідно до платіжної інструкції № 34 від 08.11.2023 Позивач перерахував Відповідачеві вартість товару в розмірі 5 854 980,00 грн.
06.11.2023 Позивач листом № 0693/34а/540 повідомив Відповідачеві, що отриманий товар не відповідає умовам комерційної пропозиції № 1 від 30.10.2023. У зв'язку з цим, Позивач просив прийняти товар на дообладнання (переобладнання) та виконати роботи відповідно до комерційної пропозиції протягом 30 робочих днів.
06.11.2023 Сторони підписали акт приймання-передачі товару, який підтверджує, що Відповідач отримав від Позивача товар у повному обсязі для дообладнання, строк дообладнання 30 робочих днів з дня підписання зазначеного акту приймання-передачі товару. Підписанням цього Акту Сторони підтверджують факт передачі товару у стані, що відповідає технічним умовам його експлуатації.
08.04.2024 Відповідач листом повідомив Позивачеві про неможливість проведення робіт та виконання замовлення згідно з технічними умовами. У зв'язку з цим, запропонував укласти додаткову угоду до договору № 387 від 06.11.20236 та надати можливість повернути кошти в сумі 5 854 980,00 грн. протягом 70 календарних днів з дня підписання угоди.
Сторони 08.04.2025 уклали додаткову угоду № 1 до Договору, за якою, за згодою Сторін, товар поставлений на підставі договору № 387 від 06.11.2024 року підлягає поверненню Покупцем Продавцю протягом 70 (сімдесяти) календарних днів з моменту підписання даної угоди. Продавець зобов'язується повернути отримані за товар кошти в сумі: 5 854 980.00 (п'ять мільйонів вісімсот п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят гривень, 00 копійок), без ПДВ. протягом 70 (сімдесяти) календарних днів з моменту підписання даної угоди у відповідності до наданих Покупцем реквізитів.
Відповідно до видаткової накладної № 1 від 08.04.2024 Позивачем передано Відповідачеві товар в повному обсязі.
08.04.2024 Відповідач надав Позивачеві гарантійний лист про готовність оплатити кошти в розмірі 5 854 980,00 грн. без ПДВ згідно графіку погашення заборгованості.
01.12.2024 Відповідач надав Позивачеві гарантійний лист про свою згоду та готовність оплатити залишок боргу в розмірі 3 848 980,00 грн. до 01.03.2025.
01.02.2025 сторони підписали довідку про залишок боргу Відповідача перед Позивачем, відповідно до якої борг Відповідача перед Позивачем становить 3 803 416,00 грн.
Проте, Відповідач залишок боргу в розмірі 3 723 416,00 грн. не повернув.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є факт не поставки товару Відповідачем Позивачеві, настання/ненастання строку повернення оплати, обґрунтованість стягуваних сум.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст. 693 ЦК України).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.
Беручи до уваги надані докази (Договір, видаткові накладні, платіжну інструкцію, додаткову угоду, гарантійні листи, довідку про залишок заборгованості), відсутність заперечень Відповідача щодо непоставки товару та наявної заборгованості, суд вважає, що Позивач вжив необхідних заходів для належного виконання умов Договору, у зв'язку з чим строк поставки товару настав, товар не поставлено, тому Позивач має право на повернення суми попередньої оплати.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовна вимога про стягнення 3 723 416,00 грн. - основного боргу підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемзавод" (51914, Дніпропетровської області, м. Кам'янське, Західний проїзд, 1-А, код 42961088) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) 3 723 416,00 грн. - боргу, 55 851,24 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 08.09.2025
Суддя С.Г. Юзіков