ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
08 вересня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/413/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючої судді Принцевської Н.М.;
Суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті
на рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2025
по справі №916/413/25
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
до Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті
про стягнення 91780,30 грн заборгованості за договором оренди майна
(суддя першої інстанції: Малярчук І.А., дата та місце ухвалення рішення: 11.04.2025, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка,29),
У лютому 2024 року Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті, в якій просив суд стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість з орендної плати у сумі 91780,30 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 17.02.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (орендодавець) та Херсонським академічним ліцеєм імені О.В. Мішукова при Херсонському державному університеті Херсонської міської ради (орендар) був укладений Договір оренди державного майна № 1168-14-065 (далі-договір оренди), згідно якого орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне майно вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 1048,1 кв.м. на першому та другому поверхах навчального корпусу №2, що перебуває на балансі Херсонського державного університету та знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. 40 років Жовтня (нині Університетська), 27 (далі орендоване майно). 06.04.2021 між сторонами було укладено додатковий договір №7, яким продовжено строк дії договору від 17.02.2014 № 1168-14-065 на 5 років з дати набрання чинності цим договором, тобто, до 23.02.2026.
Між тим, до прийняття КМУ постанови від 07.05.2024 № 512 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634» орендарі державного майна, які підпадали під норми підпункту 1 пункту 1 Постанови № 634, звільнялися від орендної плати до 31.12.2022. Так, починаючи з 01.01.2023 по 31.12.2023 орендарі державного майна повинні були виконувати свій обов'язок щодо сплати орендної плати. За цей період Позивачем нараховувалася орендна плата з врахуванням вимог пункту 4 Постанови № 634, а саме у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації). Однак, всупереч вимогам Договору від 17.02.2014 № 1168-14-065, з врахуванням особливостей оренди у воєнний час, передбачених Постановою № 634, орендар з січня 2023 року по грудень 2023 року не проводив плату за орендоване майно.
Отже, внаслідок неналежного виконання зобов'язань Відповідачем, станом на момент звернення з позовною заявою до суду за Херсонським академічним ліцеєм імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському Державному університеті наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 91780,30 грн за Договором оренди від 17.02.2014 № 1168-14-065.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.04.2025 у даній справі позов Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задоволено повністю; стягнуто з Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті на користь Регіонального відділення Фонду держаного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 91780,30 грн заборгованості з орендної плати та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
У своєму рішенні місцевий господарський суд дійшов висновку, що враховуючи норми чинного законодавства, зокрема постанови КМУ від 27.05.2022 №?634 та від 07.05.2024 №?512 станом на період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у Відповідача були відсутні законні підстави для звільнення від сплати орендної плати, оскільки м. Херсон не відносилось до територій, на яких ведуться активні бойові дії. У зв'язку з цим Позивач правомірно нарахував до стягнення з Відповідача 50?% орендної плати відповідно до умов Договору оренди від 17.02.2014 №?1168-14-065 з урахуванням індексації - у розмірі 91?780,30 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням, Херсонський академічний ліцей імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2025 у справі № 906/413/25 та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
Апелянт стверджує, що він не міг користуватися орендованим майном у 2023 році через обставини воєнного стану: заборону офлайн навчання, постійні обстріли, пошкодження будівлі та відсутність комунальних послуг - обставини, за які він не відповідає, а отже відповідно до частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України, орендар звільняється від сплати орендної плати за період, коли майно не могло бути використане з незалежних від нього причин.
Відповідач зазначає. що Верховний Суд у постанові від 15.01.2025 у справі № 915/1592/23 підтвердив застосування цієї норми у подібних ситуаціях, вказуючи, що звільнення від сплати можливе лише за наявності надзвичайних, непередбачуваних обставин, які унеможливили користування майном. Враховуючи це, а також накази місцевої влади про дистанційну форму навчання, Відповідач вимагає звільнення від сплати орендної плати за 2023 рік.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 Апелянту поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2025 по справі №916/413/25; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті на рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2025 по справі №916/413/25; розгляд апеляційної скарги Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті на рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2025 по справі №916/413/25 здійснити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
14.05.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/413/25.
19.05.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У своєму відзиві Позивач зазначає, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України №1115 від 08.09.2020, дистанційна форма здобуття повної загальної середньої освіти не забороняє використання орендованих приміщень і є вибором працівників закладу. Орендар мав вільний доступ до приміщень у 2023 році, незважаючи на пошкодження будівлі внаслідок обстрілів у 2022 році. Законодавство (ст. 762 Цивільного кодексу України) передбачає право орендаря звертатися з вимогою про зменшення або звільнення від орендної плати лише за умови підтвердження неможливості користування майном. При цьому Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 у справі №910/14244/20 зазначив, що саме орендар має довести такі обставини і те, що вони сталися не з його вини. Орендар не надав жодних заяв або доказів, які підтверджують неможливість користування приміщеннями у 2023 році.
З огляду на сказане Позивач вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги, такими, що не спростовують фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства.
03.06.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли додаткові письмові пояснення від Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті.
У поданих поясненнях Відповідач спростовує твердження, викладені Позивачем у відзиві, а саме - що організація освітнього процесу в дистанційній формі нібито не перешкоджає використанню робочих приміщень на території закладу освіти та не унеможливлює таке використання.
На думку Відповідача, ці твердження є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи та становлять свідоме перекручення реального стану речей.
На переконання Апелянта, сам факт фізичного доступу до орендованих приміщень не свідчить про можливість їх повноцінного використання за цільовим призначенням. Протягом усього періоду оренди у приміщеннях була відсутня електроенергія, водопостачання та інші комунальні послуги, що унеможливлювало їх експлуатацію.
Причиною припинення постачання послуг були не організаційні рішення Відповідача чи дистанційна форма навчання, а пошкодження інфраструктури будівлі, яка була повністю відключена від електромережі, що підтверджується відповідними актами обстеження.
Відповідно до чинного законодавства, істотне зменшення можливості користування майном, у тому числі через відсутність комунальних послуг, є підставою для звільнення орендаря від обов'язку сплати орендної плати.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (орендодавець) та Херсонським академічним ліцеєм імені О.В. Мішукова при Херсонському державному університеті Херсонської міської ради (орендар) був укладений Договір оренди державного майна № 1168-14-065 (далі-договір оренди), за умовами якого орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне майно вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 1048,1 кв.м. на першому та другому поверхах навчального корпусу №2, що перебуває на балансі Херсонського державного університету та знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. 40 років Жовтня (нині Університетська), 27, який обліковується на балансі Херсонського державного університету (далі - балансоутримувач), а саме: - приміщення першого поверху, позначені на плані номерами: 12, 13, 14, 16, 20. 21, 22, 23, 24, 25, 26. 27, 28, 29, 30, 31, 32, 38, 39, 40, 41, 42, 44, 45, загальною площею б 10,6 KB. M; - приміщення другого поверху, позначені на плані номерами: 53, 55, 56, 57, 58, 59, 61, 02, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, загальною площею 437,5 кв. м. (далі орендоване майно). Вартість Майна визначена суб'єктом оціночної діяльності ПП «Експертно-юридична фірма «Епрайс-Консул» згідно з висновком про вартість станом на 30.11.2013 і становить за незалежною оцінкою 2 725 542,00 грн без урахування ПДВ. Майно передається в оренду з метою розміщення навчального закладу - Херсонського Академічного ліцею імені О.В. Мішукова при Херсонському державному університеті Херсонської міської ради, шо фінансується з місцевого бюджету (п.п. 1.1., 1.2. Договору оренди).
Пунктами 2.1.-2.5. Договору оренди встановлено, що орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання- передавання майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку, складеному за Методикою оцінки, та за актом приймання-передавання, складеному на момент підписання договору. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця. Забороняється передача в суборенду та приватизація орендованого майна.
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2013 - 11 413,21 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступаючого за звітним місяцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості, але не менше 500,00 грн (п.п. 3.1.-3.3., 3.5., 3.7., 3.8. Договору оренди).
Відповідно до п.5.3. Договору оренди Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до Державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює Орендар, вказується "Призначення платежу" за зразком, який надає Орендодавець при укладені Договору оренди).
Згідно з п. 10.1. Договору оренди цей Договір укладено строком на один рік, що діє з 17.02.2014 до 17.02.2015 включно.
Додатком №2 до Договору оренди від 17.02.2014 № 1168-14-065 є акт приймання-передавання державного майна від 17.02.2014.
Додатковими договорами №1 від 15.01.2015, №2 від 17.02.2016, №3 від 31.01.2017, №4 від 20.02.2018, №5 від 30.01.2019, №6 від 20.01.2020 та №7 від 06.04.2021, укладеними між сторонами до договору оренди державного майна від 17.02.2014 № 1168-14-065 продовжено термін дії договору до 23.02.2026.
Позивачем надано до суду довідку про стан надходження орендної плати по Договору оренди від 17.02.2014 №1168-14-065 станом на 10.12.2024, згідно якої вбачається, що останній орендної платіж Відповідачем був проведений - 14.04.2021.
Листом від 08.08.2024 № 16-02-00841 Позивачем на електронну адресу Відповідача направлено вимогу про погашення заборгованості з орендної плати та пені за Договором оренди від 17.02.2014 № 1168-14-065 до державного бюджету у розмірі 91780,30 грн.
Листом від 06.09.2024 №10-04-563 орендар надав відповідь орендодателю про те, що ліцей не використовує відповідні навчальні приміщення, оскільки територія відноситься до зони активних бойових дій, в орендованих приміщеннях не здійснюється освітній процес не лише з безпековою ситуацією, але й з причин повної відсутності отримання комунальних послуг, також ліцей є бюджетною неприбутковою установою, протягом 2022-2024 років кошторисом міського бюджету не планувалися видатки на оплату орендної плати нерухомого майна.
Листом від 10.09.2024 №16-02-00954 Позивач запропонував Відповідачу надати відповідні документи на підтвердження фактів, викладених в листі від 06.09.2024 №10-04-563, на що орендар у листі від 04.10.2024 №10-04/603 надав на розгляд Регіональному відділенню:
-внутрішній акт обстеження навчальних приміщень від 03.01.2023, де зазначено, що 31.12.2022 внаслідок артилерійського обстрілу приміщення зазнало пошкоджень, як торкнулися віконних конструкцій (порушена герметичність вікон), електропроводки внутрішніх приміщень;
- внутрішній акт обстеження навчальних приміщень від 04.01.2024;
- довідку, видану Херсонським державним університетом (балансоутримувачем) від 02.10.2024 №03-32/1742, в якій зазначено, що протягом 2023 року очне навчання в ліцеї не проводилося, заклад працював в дистанційному форматі. В орендовані приміщення ліцею постачання електричної енергії, води та інших комунальних послуг не відбувалося.
Листом від 25.10.2024 №16-02-01146 Позивач повторно запропоновано Відповідачу в добровільному порядку сплатити заборгованість за Договором оренди від 17.02.2014 № 1168-14-065 до державного бюджету у розмірі 91780,30 грн.
Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.
Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
За приписами частин першої-другої, п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 3 статті 760 Цивільного кодексу України, особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Стаття 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Згідно із частиною 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як було встановлено судовою колегією, 17.02.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі та Херсонським академічним ліцеєм імені О.В. Мішукова при Херсонському державному університеті Херсонської міської ради був укладений Договір оренди державного майна № 1168-14-065.
Відповідно до п. 10.1. Договору цей Договір укладено строком на один рік, що діє з 17.02.2014 до 17.02.-2015 включно, який було продовжено Додатковими угодами до 23.02.2026.
Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України для виникнення у Позивача та Відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором оренди щодо нерухомого майна, яке є комунальною власністю.
Як було встановлено, п.5.3. Договору оренди передбачено, що Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до Державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює Орендар, вказується "Призначення платежу" за зразком, який надає Орендодавець при укладені Договору оренди).
Апеляційний господарський суд зазначає, що доводи Апелянта у його апеляційній скарзі зводяться, до того що він має бути звільнений від орендної плати у зв'язку з неможливістю використання об'єкту оренди з огляду на дистанційну форму освітнього процесу у регіоні та неможливістю користуватися зазначеним об'єктом оренди.
Згідно з частиною 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 по справі №910/7495/16 дійшла висновку, що вказана норма не містить вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин та засобів їх підтвердження, а тому підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Для застосування ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто він повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане ним, і він не відповідає за ці обставини (узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.02.2024 по справі №916/599/23).
Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 у справі № 910/14244/20 зауважив, що для застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини. Отже, підставою для звільнення від зобов'язання сплачувати орендну плату ця норма визначає, зокрема, об'єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон'юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо.
Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі наведеної правової норми він має право порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати.
Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України викладена в постановах Верховного Суду у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/13158/20, № 911/3067/20, № 911/654/21.
Звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних або надзвичайних обставин.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Ознаками таких обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності. При цьому сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов'язань.
При цьому сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що саме в цьому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов'язань.
Судова колегія зазначає, що Правовідносини, які склались між Позивачем та Відповідачем у розрізі Договору, є відносинами, які врегульовані Законом України “Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019, як спеціальним нормативно-правовим актом, а положення Постанови Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020 “Про деякі питання оренди державного та комунального майна» та Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» спрямовані на його практичну реалізацію.
Отже, питання порядку нарахування, зменшення, зупинення та звільнення від сплати орендної плати врегульовані Законом України “Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019 (далі-Закон), Постановою Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020 “Про деякі питання оренди державного та комунального майна», а в період дії воєнного стану Постановою Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».
Частина 4 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019 (із змінами), передбачає, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 483 не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати (призупинення її нарахування тощо) протягом строку його дії, крім випадків передбачених пунктом 127 зазначеної постанови.
Так, у підпункті 3 пункту 127 Постанови Кабінету Міністрів України №483 зазначено, що внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати (призупинення її нарахування тощо) протягом строку його дії можливе у випадку, коли можливість користування майном істотно зменшилася через обставини, за які орендар не відповідає, зокрема у разі:
а) істотного пошкодження об'єкта оренди внаслідок дії обставин непереборної сили, які настали після підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта, за умови, що відновлення об'єкта до того стану, в якому він перебував до настання таких обставин, потребуватиме капітального ремонту об'єкта оренди;
б) припинення забезпечення об'єкта оренди комунальними послугами, якими об'єкт оренди був забезпечений або повинен бути забезпечений відповідно до умов договору та/або оголошення про передачу майна в оренду, якщо внаслідок такого припинення об'єкт оренди не може бути використаний орендарем;
в) здійснення капітального ремонту, реставрації або реконструкції об'єкта оренди з ініціативи балансоутримувача або його органу управління, якщо під час виконання будівельних робіт використання об'єкта оренди може завдати шкоди життю або здоров'ю людей, що перебувають або можуть перебувати всередині об'єкта оренди;
г) вилучення майна (його частини) відповідно до Закону України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
У такому разі зменшення орендної плати або тимчасове (на період існування обставин, зазначених у підпунктах “а» - “г» підпункту 3 цього пункту) звільнення орендаря від сплати орендної плати здійснюється за рішенням орендодавця на підставі заяви орендаря, до якої додані документи, що підтверджують існування відповідних обставин, або на підставі рішення суду.
Виходячи з наведеного, апеляційний господарський суд зазначає, що звільнення Відповідача від сплати орендної плати може мати місце виключно на підставі відповідного рішення Позивача, як орендодавця, що прямо випливає із положень укладеного між сторонами договору оренди та норм чинного законодавства.
Однак, як було встановлено судовою колегією, жодного рішення про звільнення Відповідача від сплати орендної плати за відповідний період Позивачем прийнято не було. В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт прийняття рішення про зміну чи перегляд умов оплати орендної плати.
Крім того, судова колегія звертає увагу, що зі змісту листа Позивача від 25.10.2024 № 16-02-01146 вбачається, що Позивач однозначно відмовив Відповідачу у перегляді умов нарахування орендної плати за договором оренди за 2023 рік. Таким чином, Позивач підтвердив чинність існуючих зобов'язань щодо сплати орендної плати в установленому договором порядку.
Водночас Відповідач не скористався своїм правом на оскарження вказаного рішення або направлення повторного звернення щодо перегляду умов договору, що свідчить про фактичне погодження Відповідача з позицією Позивача.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія доходить висновку, що обставини, на які посилається Відповідач як на підставу для звільнення від сплати орендної плати, зокрема перехід на дистанційну форму організації освітнього процесу, не можуть свідчити про відсутність у нього можливості користування орендованим майном. Протягом усього зазначеного періоду доступ до об'єкта оренди залишався вільним, а жодним нормативним актом чи розпорядчим документом не було передбачено заборону використання Відповідачем орендованого приміщення.
З огляду на викладене, доводи Відповідача щодо неможливості користування майном як підстави для звільнення від сплати орендної плати визнаються судом апеляційної інстанції необґрунтованими та не приймаються до уваги при вирішенні спору по суті.
Разом з тим судова колегія зазначає, що указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією рф проти України введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» № 634 від 27.05.2022, у редакції, яка діяла в спірний проміжок часу, було установлено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 року, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року, або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна:
- фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану;
- які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м. Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп'янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь).
Отже, згідно із наведеною нормою, обов'язковою умовою для звільнення орендарів від орендної плати за користування державним і комунальним майном є його розташування в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану.
При цьому, текстуальний вираз норми “на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р.», означає встановлення присічного строку її дії саме до 31.12.2022 незалежно від інших наведених раніше подій або дій (припинення чи скасування воєнного стану).
Про те, що починаючи з 01.01.2023 орендарям, визначеним підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634, орендна плата нараховується у розмірі 100 % без урахування знижки, також роз'яснено у листі Міністерства економіки України від 14.03.2023 № 3211-07/11185-09.
Тобто підпунктом 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 встановлено норму про звільнення від орендної плати, яка діє: 1) за колом осіб - для орендарів державного та комунального майна; 2) у просторі - на території адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану; 3) у часі - з присічним строком (межею існування суб'єктивного права) до 31.12.2022.
Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, був затверджений наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5.
З 18.11.2022 територію Херсонської міської територіальної громади виключено з Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Мін'юсту від 01.04.2022 № 1307/5 відповідно до наказу Мін'юсту від 17.11.2022 № 5152/5 (набрав чинності з 18.11.2022).
Отже, з 18.11.2022 на територію Херсонської міської територіальної громади припинила розповсюджуватись дія норми підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 про звільнення від орендної плати орендарів державного та комунального майна.
Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2022 № 5840/5, що набрав чинності 13.01.2023, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства юстиції України від 01 квітня 2022 року № 1307/5 “Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за № 386/37722.
При цьому, як вбачається з преамбули наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2022 № 5840/5, його прийнято відповідно до підпункту 1 пункту 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 “Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану».
Згідно із підпунктом 1 пункту 1-2 постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» від 06.03.2022 № 209, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364, яка набрала чинності 25.12.2022, установлено, що протягом дії воєнного стану припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих, інформація про які міститься в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
А постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 № 469, яка набрала чинності 23.05.2023, до вказаної норми внесено зміни, згідно із якими, установлено, що протягом дії воєнного стану припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих російською федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Отже, починаючи з грудня 2022 року змінилося правове регулювання порядку визначення територій на яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції. По-перше, такі адміністративно-територіальні одиниці визначаються на підставі переліку, що затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. По-друге, самі території повинні мати статус таких на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих. А з 23.05.2023 для територій активних бойових дій зроблено виключення щодо таких територій на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, територію Херсонської міської територіальної громади віднесено до наступних територій: 1) з 01.03.2022 до 11.11.2022 - територія тимчасово окупованих російською федерацією (підпункт 1.9 пункту 1 розділу І); 2) з 11.11.2022 до 01.05.2023 - територія можливих бойових дій (пункт 11 розділу ІІ); 3) з 01.05.2023 - територія активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (підпункт 3.6. пункту 3 розділу І, в редакції наказу від 13.07.2023 № 199).
Отже, у період з 18.11.2022 до 01.05.2023 територія Херсонської міської територіальної громади не відносилася до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територій. А з 01.05.2023 є територією активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси, тобто наявний доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 № 512, яка набрала чинності 08.05.2024, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».
Зокрема, доповнено пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 підпунктом 1-1, згідно із яким, орендарям державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - визначені території), не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до зазначеного переліку.
При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. № 634» від 07.05.2024 № 512, установлено, що нарахування орендної плати орендарям, визначеним підпунктом 1-1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. № 634 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», здійснюється з урахуванням змін, затверджених цією постановою, починаючи з 1 січня 2024 року. Надмірно сплачена зазначеними орендарями орендна плата підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів.
Згідно із частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
При розгляді цієї справи суд враховує позицію викладену у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
А також суд враховує висновки викладені у пункті 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 № 1-рп/99, згідно із якими, в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
У даному випадку, доповнення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 підпунктом 1-1, яким звільнено від нарахування орендної плати орендарів державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, є переходом від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої із застосуванням зворотної дії у часі (ретроактивної форми).
Однак, зворотна дія норм підпункту 1-1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 № 512 поширена на вказані правовідносини, починаючи з 1 січня 2024 року. Тобто, дія цих норм ретроспективно не поширюється на правовідносини, що існували у 2023 році, зокрема, у спірний для сторін у цій справі період з 01.01.2023 по 31.12.2023.
Отже, оскільки з 18.11.2022 на територію Херсонської міської територіальної громади припинила розповсюджуватись дія норми підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634, дія якої в подальшому припинилася 31.12.2022, а норми про звільнення від орендної плати орендарів державного та комунального майна були знову введені лише з 01.01.2024 постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 № 512, правомірним є нарахування Позивачем Відповідачу орендної плати у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 за Договором оренди державного майна № 1168-14-065 від 17.02.2014.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 Відповідач не мав жодних законних підстав для звільнення від сплати орендної плати. Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції щодо наявності у Відповідача заборгованості за договором оренди майна у розмірі 91 780,30 грн є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи та таким, що відповідає фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги не спростовують установлених судом першої інстанції обставин справи та правових висновків щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог у повному обсязі. З урахуванням наведеного, колегія суддів не встановила підстав, передбачених Господарського процесуального кодексу України, для зміни або скасування рішення Господарського суду Одеської області. У зв'язку з цим апеляційна скарга Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, виходячи із зазначеного, апеляційна скарга Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті на рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2025 по справі №916/413/25 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2025 по справі №916/413/25 - залишається без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на Скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті на рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2025 по справі №916/413/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2025 по справі №916/413/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено на підписано 08.09.2025 у зв'язку з перебуванням учасника колегії суддів судді Діброви Г.І. з 30.06.2025 по 01.08.2025, а також судді Ярош А.І. з 04.08.2025 по 05.09.2025 у відпустках.
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
А.І. Ярош