Справа № 362/1114/25
Провадження № 2/362/1741/25
08 вересня 2025 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації,
Судом відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
20 червня 2025 року судом отримано клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (т.с. 2, а.с. 89 - 92).
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що у даній справі наявні обставини, що унеможливлюють повноцінний та об'єктивний розгляд спору в межах спрощеного позовного провадження; складність фактичних обставин справи; дана справа потребує детального розгляду спору по суті та з'ясування всіх обставин; наявність доказів, що потребують обов'язкового дослідження в судовому засіданні та справа має важливе значення для позивача.
Вирішуючи дане клопотання, суд виходить з наступного.
Насамперед, суд наголошує на тому, що за своєю юридичною структурою дана справа не відноситься до складних.
Зокрема, не є складним встановлення моменту припинення шлюбних відносин між подружжям; для цього суду потрібні відповідні докази, а не проведення судового засідання!
Також, не є складним встановлення наявності чи відсутності спільного умислу відповідачів щодо укладення спірного договору.
Крім того, абсолютно не складно встановити обставини які підтверджують або спростовують факт недійсності (фіктивності) оспорюваного правочину.
Таким чином, усі зазначені заявником посилання на фактичні обставини справи можливо детально розглянути по суті та з'ясувати без проведення судового засідання в письмовому провадженні із вивченням і аналізом саме письмових документів по справі, що не є складним.
При цьому, позивач належним чином може скористатися своїми процесуальними правами, надавши суду відповідні заяви і/або клопотання.
Суд обов'язково їх дослідить і врахує при винесенні рішення у справі.
Таким чином, позивач реалізує свої процесуальні права надати пояснення, доводи і міркування та заявити клопотання.
Тобто, навіть при розгляді справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, позивач не позбавлений та має право надати пояснення, доводи і міркування у письмовому вигляді та заявити будь-які клопотання, які суд обов'язково розгляне.
Одночасно, об'єктивно відсутня необхідність надання пояснень безпосередньо і усно в судовому засіданні, оскільки пояснення можна надати в письмовому вигляді.
Суд не вбачає перешкод для реалізації позивачем його прав заявити клопотання будь-якого характеру.
Вказані процесуальні дії абсолютно не залежать від виду і порядку провадження, що здійснюється судом.
При вирішенні питання про порядок розгляду справи, суд керувався нормами частин 2, 3 і 4 статті 274 ЦПК України, які дозволяють проводити розгляд справи за даним позовом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Як наслідок, відповідно до частини шостої статті 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є нерухоме майно вартість якого не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, оскільки, предметом даного позову є вимоги немайнового характеру без ціни позову та характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Суд зауважує, що для повного та всебічного встановлення обставин справи, суду достатньо дослідити письмові пояснення учасників процесу та дати аналіз письмовим доказам по справі.
Крім того, надані сторонами докази мають однакову силу незалежно від того чи подані вони в судовому засіданні чи ні.
До того ж, слід звернути увагу відповідача на таке.
Розгляд справи в судовому засіданні з різних причин може затягнутись на довгі роки, що є неприпустимим, тоді як в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, суду достатньо отримати від усіх учасників процесу їх правову позицію щодо справи, оцінити докази та прийняти рішення.
Серед іншого, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
До того ж, необхідно врахувати, що у зв'язку із введенням воєнного стану на усій території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та його подальшим продовженням, розгляд справи в судовому засіданні може бути значно ускладнений або взагалі неможливий через неможливість прибуття до суду сторін по справі чи оголошення повітряної тривоги у Київській області.
Також, слід врахувати тривалі відключення електроенергії в приміщенні суду, що призводить до неможливості фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до статті 247 ЦПК України та неодноразового зняття справи з розгляду.
Як наслідок, розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін не є перешкодою для дослідження в повному обсязі усіх обставин по справі.
Важливим є те, щоби сторони повідомили суду усі фактичні обставини справи.
При цьому, слід зауважити, що повідомлення суду про обставини по справі не обов'язково має здійснюватись вербально в судовому засіданні.
Немає перешкод для сторін повідомити суду про усі обставини по справі в письмових поясненнях, листах, заявах і клопотаннях.
Будь-які докази по справі сторони також можуть надати суду через канцелярію суду або засобами поштового зв'язку.
Також, суд не погоджується із твердженнями представника позивача про те, що «… всі докази підлягають обов'язковому розгляду в судовому засіданні ...», оскільки усі докази по справі суд ретельно, уважно, об'єктивно, сумлінно і безпосередньо досліджує при постановленні судового рішення по суті справи.
При цьому, спосіб і порядок дослідження доказів по справі:
-суддею під час розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін,
чи
-головуючим в судовому засіданні,
абсолютно не впливають на результат розгляду спору по суті, оскільки докази мають однакову юридичну силу незалежно від процесуального порядку розгляду справи по суті.
На глибоке переконання суду, у даному випадку, для повного і всебічного встановлення обставин справи, абсолютно не потрібно проводити судове засідання, оскільки достатньо дослідити саме письмові докази по справі.
Саме від письмових доказів безпосередньо залежить результат вирішення справи по суті, а не від виду провадження за яким здійснюється розгляд справи.
Тобто, визначальне значення при розгляді даної справи мають саме письмові докази, а не пояснення сторін.
У зв'язку із цим, судом не встановлено обставин, що унеможливлюють повноцінний та об'єктивний розгляд спору в межах спрощеного позовного провадження.
Одночасно, посилання представника позивача на важливість даної справи для позивача, також не є підставою для розгляду справи в загальному провадженні, оскільки кожна без винятку справа, тобто усі абсолютно справи в суді є винятковими і важливими для кожної із сторін.
Воднораз, дана справа має набагато важливіше значення для суду ніж для сторін, оскільки метою суду є постановлення такого судового рішення, яке буде залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій та рішенням суду буде досягнуто визначені статтею 2 ЦПК України, завдання та основні засади цивільного судочинства.
Серед іншого, представнику позивача слід врахувати, що подальший розгляд справи в порядку спрощеного провадження не може призвести до порушення принципів змагальності й рівності сторін, оскільки сторона відповідача так само як і сторона позивача не приймає участі в судових засіданнях, заявляє клопотання та надає суду письмові докази відповідно до встановленого способу, що абсолютно не обмежує можливості сторін реалізувати свої процесуальні права в повному обсязі.
При цьому, судом вже розглянуто декілька аналогічних справ у спрощеному провадженні, рішення у яких залишено без змін судом касаційної інстанції.
За таких обставин, клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 184 - 187, 274 - 277 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя