Справа № 358/1591/25 Провадження № 3/358/677/25
05 вересня 2025 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділу поліції № 2 (м.Богуслав) Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Кип'ячка Миронівського району Київської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого інженером ТОВ «Айті Продакшин» м. Київ, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 23.04.2012 Миронівським РВ ГУМВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , якому роз'яснені права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП, -
- за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
24 серпня 2025 року о 10 год 27 хв в с. Розкопанці по вул. Піщана, 26 Обухівського району Київської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем Daewoo Matiz державний номерний знак НОМЕР_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу, із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 6810, ARBL-0643. Результат тестування 0,85 % проміле, тест № 1997, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування транспортного засобу відсторонений.
Особа, щодо якої складеного протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав факт вчинення ним вказаного правопорушення, який зазначено в протоколі, пояснивши, що дійсно вживав алкогольні напої напередодні, щиро покаявся, просив суд суворо його не карати та заявив клопотання розстрочити йому сплату штрафу терміном на дев'ять місяців.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи в повному обсязі, переглянувши відеозаписи нагрудних відеокамер працівників поліції та автомобільного відеореєстратора, дійшов таких висновків.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабміну, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкції), а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.
Так, нормами ст. 266 КУпАП, зокрема, встановлено, що огляд водія на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Дослідивши та оцінивши докази, наявні у справі, суд вважає доведеним, що водій ОСОБА_1 24.08.2025 о 10 год 27 хв в с. Розкопанці по вул. Піщана, 26 Обухівського району Київської області, керував автомобілем Daewoo Matiz, днз НОМЕР_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу, із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 6810. Результат тестування 0,85 % проміле, тест № 1997, від керування транспортного засобу відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.9«а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні було досліджено відеозапис нагрудної камери інспектора патрульної поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням техприладу Drager «Alcotest 6810, результат 0,85 проміле. Після даного огляду працівникам поліції із застосуванням безперервного відеозапису 800834, 800840 він повідомив, що з результатами огляду згодний та поставав свій підпис.
Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується доказами, дослідженими судом:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 432644 від 24.08.2025, складеного щодо ОСОБА_1 про порушення ним вимог п. 2.9. а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП;
Протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка його склала, та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції останній в протоколі не виклав. Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений у відповідності до вимог ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - поліцейським відділу поліції №2 (м. Богуслав) Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, капралом поліції Ткаченко Ярославом Олексійовичем.
- роздруківкою тесту на алкоголь газоаналізатора Drager «Alcotest 6810», прилад №ARBL - 0643 від 24.08.2025 о 10 год 29 хв, згідно якого результат тестування ОСОБА_1 становить 0,85 % проміле, що перевищує допустиму норму, з яким ОСОБА_1 погодився, засвідчивши результат своїм підписом;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів - газоаналізатора Drager «Alcotest 6810», прилад №АRBL - 0643, в якому зазначено результат пройденого огляду з показником 0,85 %, з яким ОСОБА_1 погодився, засвідчивши результат своїм підписом;
- розпискою від 24.08.2025 про зобов'язання не керувати будь яким транспортним засобом протягом 24 годин;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 24.08.2025;
- постановою серії ЕНА № 5557897 від 24.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП;
- відеозаписом з нагрудної відеокамери (боді-камери) поліцейського Інв. № 800834, №800840, на яких зафіксовано проходження ОСОБА_1 алкотесту на спеціальному технічному засобі «Drager», оголошення працівниками поліції допустимої норми, яка складає 0,2 %, оголошення і фіксації поліцейським результату пройденого алкотесту 0,85 проміле. Перевірка проводилась на безперервний відеозапис працівника поліції, про що свідчить роздруківка і повідомлення ОСОБА_1 про перевищення допустимої норми, що останній на відео не заперечував, зауважень не мав, з результатом погодився.
Матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 дій працівників поліції під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно копії посвідчення водія, яке мається в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_4 , видане 11.02.2020 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим він підлягає адміністративній відповідальності. Допущене ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
При цьому, суд враховує, що в рішенні у справі «О? Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008) Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005), Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Враховуючи викладене, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який є водієм та зважаючи на те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що передбачено санкцією ст. 130 ч. 1 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно ч. 2 ст. 301 КУпАП визначено, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Згідно ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
На підставі викладеного, враховуючи клопотання ОСОБА_1 , суд вважає можливим розстрочити виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, який підлягає стягненню з правопорушника на користь держави.
Керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 268, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м. Київ/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UА 488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300)
Розстрочити ОСОБА_1 сплату адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок строком на 9 (дев'ять) місяців, шляхом сплати щомісячно суми штрафу у розмірі 1889 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. зі сплатою платежу до 05 числа кожного місяця.
Зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти щомісячно суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред'явлення відповідного документу (квитанції).
Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред'явлення до примусового виконання постанови в частині накладання несплаченого адміністративного стягнення у вигляді штрафу - протягом трьох місяців.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений розстрочкою, стягнути з ОСОБА_1 штраф у подвійному розмірі, що залишися несплаченим відповідно до ст. 308 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження №61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Головуючий: суддя К. С. Романенко