Головуючий І інстанції: Заічко О.В.
05 вересня 2025 р. Справа № 520/9601/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/9601/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання протиправним рішення, скасування рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач1, ГУ ПФУ в Харківській області), Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області (далі - відповідач2, ГУ ПФУ в Кіровоградській області), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №963340157343 від 17.10.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України і Кіровоградській області про відмову у задоволенні заяви про перерахунок пенсії від 09.10.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів за період з 13.01.2005 року по 27.09.2024 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 21.07.2005 року у справі №2-а-14863/2011.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №963340157343 від 17.10.2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії за період 13.01.2005 по 27.09.2024.
ГУ ПФУ в Харківській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначило, що підставою звернення до суду та предметом спору в даній справі є рішення №963340157343 від 17.10.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Тому зобов'язання, про нарахування та виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-111 та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, у зв'язку з порушенням термінів виплати в виплати пенсії за період 13.01.2005 по 27.09.2024, яке покладено на головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повинно виконуватись головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, оскільки саме він виніс рішення №963340157343 від 17.10.2024, яке стало підставою для звернення до суду. Вказує, що судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов'язань, в установленому чинним законодавством порядку. Зміст мотивувальної й резолютивної частини рішення суду конкретизує встановлені судом зобов'язання, в межах яких органи Пенсійного фонду України виконують рішення судів. У постанові Московського районного суду м. Харкова від 21.07.2011 по справі №2-а- 14863/2011 питання щодо нарахування та виплати компенсації не порушувалося. Вказує, що на виконання зазначеної постанови, головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області зроблено перерахунок пенсії та виплачено суму доплати, яка утворилась під час перерахунку пенсії в повному обсязі, що не заперечується позивачем.
Позивач та ГУ ПФУ в Кіровоградській області не скористались правом надання відзивів на апеляційну скаргу.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсії по інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на чорнобильській АЕС, призначену відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі-Закон №796).
Постановою Московського районного суду м. Харкова зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова встановити підвищення основної щомісячної пенсії ОСОБА_1 , як інваліда 2 групи та учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до постанови КМ України №894 від 13.07.2004 року «Про підвищення розміру пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши її розмір на 12% починаючи з 13.01.2005 року, виходячи з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком, розмір мінімальної пенсії визначено ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум та наступним перерахунком.
Зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова встановити підвищення основної та щомісячної пенсії ОСОБА_1 , як інваліда 2 групи та учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до постанови КМ України №1293 від 27.12.2005 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши її розмір у 2,5 рази, як особі, яка працювала в зоні відчуження у 1987 році, виходячи із 8 мінімальних пенсій за віком, та підвищення пенсії 12%, згідно постанови КМ України №894 від 13.07.2004 починаючи з 13.01.2005 з наступним перерахунком з урахуванням виплачених сум та наступним перерахунком, та виходячи зі ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
На виконання вказаного рішення суду відділ перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечений, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняв рішення № 963340157343 від 26.01.2024 про розгляд постанови Московського районного суду м. Харкова від 21.07.2011 у справі №2-а-Н863/20П за позовом ОСОБА_1 , в якому вирішено перерахувати пенсію відповідно до таблиці, яка додається (а.с. 10-12).
27.09.2024 року позивач на виконання рішення суду отримав на свій банківський рахунок суму перерахунку пенсії з 13.01.2005 року у розмірі 301548,38 грн.
Вважаючи, що ГУ ПФУ в Харківській області мало також виплатити компенсацію за несвоєчасну виплату сум, позивач звернувся до нього із заявою від 09.10.2024 про виплату компенсацію втрати частини доходу.
Вказана заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та прийнято рішення №963340157343 від 17.10.2024, яким відмовлено у перерахунку пенсії гр. ОСОБА_1 , оскільки в постанові Московського районного суду м. Харкова від 21.07.2011 по справі №2-а-14863/2011 відсутні зобов'язання щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, а зобов'язання покладені на вищевикладеному рішенні суду виконанні головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи, що має право на нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів за період з 13.01.2005 року по 27.09.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав обґрунтованими вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати його грошового забезпечення, оскільки у судовому порядку встановлено протиправну бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення позивача у визначеному законодавством розмірі, що призвело до його недоплати.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст. 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Спірним у цій справі є позовні вимоги в частині відмови позивачу у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Московського районного суду м. Харкова від 21.07.2011 у справі №2-а-Н863/20П за період з 13.01.2005 року по 27.09.2024 та зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити такий розрахунок та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Тобто, необхідною умовою для вирішення спірних вимог є встановлення факту нарахування доходу, про що зазначено у статі 3 Закону №2050-III.
Колегія суддів вказує, що відповідно до статті 4 Закону №2050-III, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Зі змісту норм Закону №2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); 3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи та послуги.
Тобто, основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону №2050-III, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Таким чином, за наявності визначених Законом №2050-III умов, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж самому порядку, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
Тобто, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-III, є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
Судовим розглядом встановлено, що на виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 21.07.2011 у справі №2-а-Н863/20П відділ перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечений, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняв рішення № 963340157343 від 26.01.2024 про розгляд постанови Московського районного суду м. Харкова від 21.07.2011 у справі №2-а-Н863/20П за позовом ОСОБА_1 , в якому вирішено перерахувати пенсію відповідно до таблиці, яка додається (а.с. 10-12).
На підставі вказаного рішення 27.09.2024 року позивач отримав на свій банківський рахунок суму перерахунку пенсії з 13.01.2005 року у розмірі 301548,38 грн, тобто із затримкою лише більше одного місяця після призначення перерахунку пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії за період 13.01.2005 по 27.09.2024.
Доводи апелянта про те, що зобов'язання про нарахування та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-111 та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, у зв'язку з порушенням термінів виплати в виплати пенсії за період 13.01.2005 по 27.09.2024 повинно виконуватись головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, оскільки саме воно винесло рішення №963340157343 від 17.10.2024, яке стало підставою для звернення до суду, колегія суддів відхиляє та зазначає, що оскільки саме ГУ ПФУ в Харківській області на виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 21.07.2011 у справі №2-а-Н863/20П зроблено перерахунок пенсії та виплачено суму доплати, яка утворилась під час перерахунку пенсії в повному обсязі, тому саме ГУ ПФУ в Харківській області має нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії за період 13.01.2005 по 27.09.2024.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 по справі № 520/9601/25 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло