Справа № 588/1106/25
провадження № 3/588/416/25
04 вересня 2025 року м. Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Лебедь О. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за частиною 1 статті 130, частиною 1 статті 122-2 КУпАП,
ОСОБА_1 21.06.2025 о 15 годині 58 хвилин у м.Тростянець по вул.Шевченка, 23 керував транспортним засобом мотоцикл «Spark» без державного номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора алкотестеру «Драгер 68-20», або в медичному закладі КНП Тростянецька міська лікарня відмовився під відеозапис, від керування відсторонений шляхом паркування транспортного запису на узбіччі, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Також ОСОБА_1 21.06.2025 о 15 годині 58 хвилин у м.Тростянець по вул.Шевченка, 23 керував транспортним засобом мотоцикл «Spark» без державного номерного знаку не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та увімкненого спеціально звукового сигналу, чим порушив вимоги пункту 2.4 Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, та не повідомив суд про причину неявки.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 122-2, 130 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Таким чином, з урахуванням викладеного вважаю, що оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, поважних причин неявки до суду не повідомив, в розумні інтервали не вжив заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому провадження, справа може бути розглянута без його участі на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених частиною 1 статті 122-2, частиною 1 статті 130 КУпАП, знайшла своє підтвердження, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Згідно пункту 8.9.б Правил дорожнього руху вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
За невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 122-2 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частини 1 статті 130 КУпАП, полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки та заборони для учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України та кореспондується в даному конкретному випадку з вимогами пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, закріплено у статті 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.
Відповідно до статті 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з вимогами пункт 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, законодавець поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення за обставин, установлених судом, підтверджується такими доказами:
- протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №368698 від 21.06.2025 та серії ЕПР1 № 368717 від 21.06.2025, які за змістом відповідають вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликають, містять обов'язкові ознаки складів адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122-2 КУпАП та частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 2, 10);
- рапортами помічника-чергового відділення поліції №1 (м.Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області від 21.06.2025 (а.с.3, 11);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4);
- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, які містять фактичні дані про відмову ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також про не виконання законної вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, (а.с. 6, 13).
Вказані докази є належними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, доповнюють одне одного та є та достатніми, оскільки у своїй сукупності прямо підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, доходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122-2 КУпАП, оскільки він, будучи водієм, не виконав вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу. Також ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він будучи особою, яка керує транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З довідки, виданої поліцейським СРПП відділення поліції № 1 (м.Тростянець) Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Романом Колєсніченком від 21.06.2025, вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія отримував серії НОМЕР_2 від 08.04.2014, протягом року не притягувався (а.с. 5, 12).
Згідно частини 2 статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вирішуючи питання про накладення стягнення, відповідно до статей 33, 36 КУпАП враховую особу правопорушника, характер вчинених правопорушень, які є небезпечними правопорушеннями, тому на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у межах санкції, встановленої за найбільш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто у межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП особою, на яку накладено стягнення сплачується судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 36, 40-1, 122-2, 130, 268, 283, 284 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, частиною 1 статті 122-2 КУпАП та накласти на нього на підставі статті 36 КУпАП адміністративне стягнення у виді в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. на користь держави.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. Згідно з частиною 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного судом.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова підлягає виконанню після набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. В. Лебедь