Справа № 591/9825/25 Провадження № 2/591/2338/25
про залишення без руху
05 вересня 2025 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Зеря Ю.О., розглянувши позовні матеріали ОСОБА_1 в особі представника адвоката Черей Сніжани Валентинівни, до відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення часток співвласників,
установила:
28.08.2025 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява, відповідно до якої представник позивача просить суд визначити розмір часток співвласників квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 61,0 м2, житловою площею 42,5 м2, на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином: 1/5 - ОСОБА_5 , 1/5 - ОСОБА_4 , 1/5 - ОСОБА_1 , 1/5 - ОСОБА_3 , 1/5 - ОСОБА_6 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2025 матеріали даної справи передані на розгляд судді Зері Ю.О.
Перевіривши подані матеріали, суддя дійшла висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, враховуючи наступне.
Згідно з частиною першою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Згідно частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з вимогами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140 грн).
При цьому, згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028 гривень.
Враховуючи, що вимоги про визначення частки співвласників у праві спільної сумісної власності квартири носять майновий характер, відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з позовом позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотка від ціни позову.
З огляду на викладене, позивачу необхідно оплатити судовий збір за ставкою, визначеною Законом України «Про судовий збір» для позовної вимоги майнового характеру з урахуванням ціни позову, що визначається дійсною вартістю рухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.
Водночас суд позбавлений можливості вказати точну суму судового збору, яку належить сплатити позивачу, оскільки позовна заява не містить відомостей про ціну позову.
За вказаних обставин суд зазначає про необхідність залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката Черей Сніжани Валентинівни, до відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення часток співвласників з наданням позивачу можливості протягом десяти днів усунути виявлені недоліки, які можуть бути усунуті шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 175, 177 ЦПК України.
При цьому слід звернути увагу позивача, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Черей Сніжани Валентинівни, до відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення часток співвласників, залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви: протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали представнику позивача у порядку статті 14 ЦПК України.
Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: подання суду підтверджуючого документа про доплату судового збору у встановленому розмірі.
Роз'яснити позивачу, що у разу не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду згідно з частиною тринадцятою статті 185 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Ю.О. Зеря