Справа № 148/1195/25
2/134/401/2025
Іменем України
03 вересня 2025 року с-ще Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.
за участю секретаря судового засідання Балух О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
15.05.2025 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» через систему «Електронний суд» звернулося до Тульчинського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 23 травня 2025 року цивільну справу № 148/1195/25 в порядку п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передано за підсудністю до Крижопільського районного суду Вінницької області.
В обґрунтування заявленого позову представник позивача вказує, що 25 травня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАКС КРЕДИТ» (далі - ТОВ «МАКС КРЕДИТ») та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-9793408, у якому сторони погодили всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту в сумі 800 грн., порядок сплати якої визначено умовами договору.
На виконання умов кредитного договору, 25.05.2024 року первісний кредитор ініціював переказ коштів в сумі 8000 грн. безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі Онлайн» на належну відповідачу платіжну картку.
17 грудня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн, у відповідності до умов якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» приймає належні ТОВ «МАКС КРЕДИТ» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників.
Так, відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9793408 від 25.05.2024 року в сумі 18913,60 грн.
02 квітня 2025 року між позивачем ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 020425-У, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за плату, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників.
У відповідності до Реєстру боржників до Договору факторингу № 020425-У від 02.04.2025 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9793408 від 25.05.2024 року в сумі 18913,60 грн.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконав своїх зобов'язань, тому ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», яке набуло права вимоги за кредитним договором № 00-9793408 від 25.05.2024 року, просить стягнути з нього на свою користь 18913,60 грн. заборгованості за вказаним кредитним договором, з яких: 8800 грн. - заборгованість по кредиту, 10113,60 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а також понесені судові витрати.
Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 16 червня 2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, вирішено питання про витребування доказів.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 14 липня 2025 року розгляд справи було відкладено в зв'язку з першою неявкою в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадходженням витребуваних судом доказів.
06 серпня 2025 року до суду від АТ «А-БАНК» надійшли витребувані докази.
В судове засідання 03 вересня 2025 року сторони не з'явилися.
Представник позивача - Хлопкова М.С. у позовній заяві просила розглянути справу у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений в порядку, визначеному п. 2 ч. 7 ст. 128, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, причини неявки суду невідомі, у визначений судом строк відповідач не подав відзив на позов.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 03 вересня 2025 року постановлено провести по справі заочний розгляд.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 25 травня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-9793408, який останній підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором «31350» 25.05.2024 о 12:28:24.
Відповідно до умов вказаного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту - 8000 грн.; строк кредитування - 360 календарних днів; позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) - 20 травня 2025 року; позичальник зобов'язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме 19 червня 2024 року, та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування); тип процентної ставки - фіксована; стандартна процента ставка складає 1,47 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом та застосовується у межах строку дії кредитної лінії; кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10 % від суми кредиту, що складає 800 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладення договору становить 51136 грн.; кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту (25.05.2024) шляхом перерахування кредитних коштів в сумі 8000 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 (п. п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.5.1, 1.6, 1.9, 2.8 Договору).
У графіку платежів, який є Додатком № 1 до Договору № 00-9793408 від 25.05.2024 та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «31350» (25.05.2024 о 12:28:24), наявна таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за Договором.
Окрім того, паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «18293» (25.05.2024), містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, де зазначено, зокрема, основні умови кредитування, з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.
Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «МАКС КРЕДИТ», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір № 00-9793408 від 25.05.2024, ідентифікована ТОВ «МАКС КРЕДИТ». Договір підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 31350, який направлено позичальнику 25.05.2024 о 12:28:10 на номер телефону НОМЕР_3 .
Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» № 1401/12 від 23 грудня 2024 року (з додатками до неї), ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» 25 травня 2024 року о 12:28:27 перераховано кошти в розмірі 8000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .
Згідно повідомлення АТ «А-БАНК» від 24.07.2025 № 20.1.0.0.0/7-20250716/0232, яке надійшло до суду 06.08.2025 на виконання ухвали від 14 липня 2025 року, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 , на яку 25.05.2024 було здійснено переказ коштів в сумі 8000 грн., на підтвердження чого надано відповідну виписку по рахунку.
Верховний Суд у своїй постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц дійшов висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Таким чином, надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким розрахунком самого відповідача.
Судом також встановлено, що 17 грудня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується передати (сплати) ТОВ «МАКС КРЕДИТ» суму фінансування, ТОВ «МАКС КРЕДИТ» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Перехід прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників.
ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» сплатило на користь ТОВ «МАКС КРЕДИТ» грошові кошти за договором факторингу, про що свідчать платіжні інструкції від 26.12.2024 № 335, 27.12.2024 № 342 та 06.01.2025 № 358.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року, ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло права грошової вимоги в загальному розмірі 18913,60 грн. за кредитним договором № 00-9793408 від 25.05.2024, боржником в якому є ОСОБА_1 (№ з/п в реєстрі 2137).
02 квітня 2025 року між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 020425-У, згідно з умовами якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступити ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС». Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників (Додаток № 1 до Договору, який є його невід'ємною частиною). Перехід прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників (Додаток № 2 до Договору).
ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» сплатило на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» грошові кошти за договором факторингу, про що свідчить платіжна інструкція від 14.04.2025 № 415.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договір факторингу № 020425-У від 02 квітня 2025 року, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги в загальному розмірі 18913,60 грн. за кредитним договором № 00-9793408 від 25.05.2024, боржником в якому є ОСОБА_1 (№ з/п в реєстрі 636).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії, пов'язаної з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
Враховуючи факт підписання відповідачем ОСОБА_1 електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд вважає, що укладення кредитного договору № 00-9793408 від 25.05.2024 року відбулось, що узгоджується зі ст. ст. 6, 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», та останній перераховано суму кредиту в розмірі 8000 грн. на її банківську картку.
Будь-яких заперечень щодо факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, відповідачем суду не надано.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-9793408 від 25.05.2024 року, зробленого первісним кредитором ТОВ «МАКС КРЕДИТ» станом на 17 грудня 2024 року (дата відступлення права вимоги від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС»), заборгованість відповідача за цим договором становить 18913,60 грн., з яких: 8000 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 10113,60 грн. - сума заборгованості за нарахованими відсотками; 800 грн. - сума заборгованості за комісією.
Водночас належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених у позові, а також доказів погашення заборгованості у строки, визначені умовами кредитного договору № 00-9793408 від 25.05.2024 року, відповідачем суду не надано.
Щодо наявності у позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9793408 від 25.05.2024 року, то суд враховує наступне.
Частинами 1, 3 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 513, ст. 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Статтею 1081 ЦК України передбачено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Доказів належного виконання відповідачем кредитних зобов'язань матеріали справи не містять, натомість належними доказами у справі підтверджується факт передання від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права дійсної вимоги за кредитним договором, боржником у якому є відповідач.
Так, відповідно до долучених до справи договорів, за якими відступлено право вимоги заборгованості відповідача за кредитним договором, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов, визначили межі, зміст прав, які перейшли до нового кредитора, порядок передачі новому кредитору документів, що підтверджують права вимоги до боржника.
Копії договорів факторингу з додатками, витягів з реєстрів права вимоги та платіжних інструкцій на підтвердження оплати за договорами факторингу є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
З 17 грудня 2024 року і по дату подання позову будь-яких нарахувань за кредитним договором № 00-9793408 від 25.05.2024 року нові кредитори ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не здійснювали, відтак сума заборгованості залишилась незміною - 18913,60 грн., з яких: 8000 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 10113,60 грн. - сума заборгованості за нарахованими відсотками; 800 грн. - сума заборгованості за комісією.
04.04.2025 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу про погашення боргу за кредитним договором № 00-9793408 від 25.05.2024 року в сумі 18913,60 грн., яка залишилась без реагування.
Таким чином, зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 00-9793408 від 25.05.2024 року в розмірі 18913,60 грн., з яких: 8000 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 10113,60 грн. - сума заборгованості за нарахованими відсотками; 800 грн. - сума заборгованості за комісією.
При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18.
Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на підставі договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07 квітня 2025 року та довіреності від 04 грудня 2024 року здійснювала адвокат Тараненко А.І. (АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ»).
Пунктом 3.4. Договору передбачено, що після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг.
Пунктом 3.6. Договору визначено, що сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта, сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта.
Згідно додаткової угоди № 7 до договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07 квітня 2025 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» доручає, а АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу, зокрема, у справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Згідно акта прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07 квітня 2025 року сторони погодили, що АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» у даній справі надано ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» такі види правової допомоги: складання позовної заяви - 2 години вартістю 5000 грн.; вивчення матеріалів справи - 2 години вартістю 1000 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 1 година вартістю 500 грн.; підготовка та подача клопотання про витребування доказів - 1 година вартістю 500 грн. Загальна вартість наданих правових послуг становить 7000 грн.
Відповідач не подав до суду жодних заперечень з приводу неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу.
Однак, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Дана справа незначної складності, з ціною позову 18913,60 грн., наявна стала судова практика щодо вирішення спорів, пов'язаних зі стягненням кредитної заборгованості.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення зі ОСОБА_1 на корить ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду, є справедливим та обґрунтованим, співмірним із складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.
Позовна заява ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» подана через систему Електронний суд, тому при зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 2422,40 грн. із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, щопідтверджується платіжною інструкцією від 14 травня 2025 року № 13650.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір, що становить 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 268, 280-282 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 00-9793408 від 25.05.2024 року в розмірі 18913,60 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот тринадцять гривень, 60 копійок), з яких: 8000 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 10113,60 грн. - сума заборгованості за нарахованими відсотками; 800 грн. - сума заборгованості за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок) та 4000 грн. (чотири тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне рішення складено 05 вересня 2025 року.
Суддя