Справа № 201/4158/25
Провадження № 2/201/2716/2025
(заочне)
02 вересня 2025 року місто Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Терновою А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -
До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 09 квітня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.
Позивач просить розірвати шлюб та змінити прізвище відповідача на дошлюбне « ОСОБА_3 »
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 26 липня 2023 року між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, зареєстрований Посольством України в Республіці Хорватія, за актовим записом №27.
Від шлюбу дітей немає.
Позивач вказує на те, що з відповідачем сімейне життя не склалось через різні погляди, несумісність характерів. Сторони проживають окремо, шлюбних відносин не підтримують, спільне господарство не ведуть.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 квітня 2025 року указана цивільна справа передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.12).
10 квітня 2025 року згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до Державної міграційної служби України щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача. (а.с.14)
07 травня 2025 року надійшла відповідь з Державної міграційної служби України про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.(а.с.16).
Ухвалою судді від 07 травня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу. (а.с.17-18).
З метою отримання додаткової інформації про внутрішньо переміщених осіб (оскільки місцем реєстрації відповідачів є м. Маріуполь Донецької області) суд звернувся з ухвалою від 07 травня 2025 року до Міністерства соціальної політики України. (а.с.19).
12 червня 2025 року від Міністерства соціальної політики України надійшла відповідь про відсутність інформації.
Представник позивача та позивач надіслали заяви, в якій просили здійснювати розгляд справи без їх участі, просили задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом оприлюднення оголошення на сайті суду, причини неявки суду не повідомила.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про необхідність задоволення позову, з таких підстав.
Судом встановлено, що 26 липня 2023 року між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, зареєстрований Посольством України в Республіці Хорватія, за актовим записом №27.
Від шлюбу дітей немає.
Спільне життя у сторін не склалося, сімейно-шлюбні стосунки згідно з доводами, наведеними позивачем, припинені, спільне господарство не ведуть.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 25 СК України визначено, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною 2 ст. 112 СК України унормовано, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Аналізуючи правовідносини, що існують між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити про те, що позивачем висловлено чітке рішення про бажання розірвання шлюбу та неможливості подальшого спільного проживання у поданих до суду документах при пред'явленні позову та розгляді справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що шлюб не може бути поновлено, а його подальше формальне існування суперечило б правам та інтересам сторін, в тому числі праву на вступ до іншого шлюбу.
Стосовно позовних вимог про зміну прізвища, суд зазначає наступне.
Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) (далі - зміна імені) проводиться лише стосовно громадян України. Державна реєстрація зміни імені проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою фізичної особи, яка досягла віку, встановленого законом, за місцем її проживання за наявності в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану відповідних актових записів цивільного стану та відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.
Таким чином, вирішення питання про прізвище, яке бажає мати той з подружжя, який змінював його під час державної реєстрації шлюбу, здійснюється виключно органами Державної реєстрації актів цивільного стану громадян, за особистим зверненням особи. З огляду на вказане суд відмовляє в задоволенні даної частини позовних вимог.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 112 СК України, ст. 13, 76-78, 81, 141, 200, 263 - 265, 280 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу задовольнити частково.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 26 липня 2023 року Посольством України в Республіці Хорватія, за актовим записом №27, розірвати.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 05 вересня 2025 року.
Суддя С.О. Демидова