05.09.2025
Провадження №3/389/738/25
ЄУН 390/2180/25
05 вересня 2025 року суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Богданова Олена Едуардівна, розглянувши в приміщенні суду в місті Знам'янка Кіровоградської області матеріали, які надійшли від Відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградської області про притягнення до адміністративної відповідальності про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 , працюючої в АТ «Акцент Банк» спеціалістом, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №358809 від 11.06.2025, ОСОБА_1 07.06.2025 о 15.20 годині, на площі Перемоги, 4 в с.Дмитрівка, керувала транспортним засобом - KIA СЕЕ'D, державний номерний знак НОМЕР_3 , де не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_2 , який рухався з лівого боку зі сторони Дмитрівської сільської ради. При ДТП автомобіль отримав механічне пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п.п.12.1, 13.1 ПДР України, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
У минулому судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП заперечувала у повному обсязі, вважає, що Правила дорожнього руху порушив саме ОСОБА_2 , який не зупинився на пішохідному переході та не перейшов, а рухався по ньому на велосипеді та в'їхав у ліве крило її автомобіля, спричинивши механічні пошкодження її автомобілю. Потім вона запитала у ОСОБА_2 чи потрібна йому медична допомога, на що він відмовився та поїхав у невідомому напрямку, а вона теж поїхала додому у м.Кропивницький. Викликати працівників поліції за вищевказаних обставин не вважала за необхідне, впевнена була у винуватості в ДТП саме велосипедиста. Вказала, що під час складання протоколу та схеми ДТП працівники поліції не залучили ОСОБА_2 як потерпілого та не зазначили які саме ушкодження він отримав, проте його письмові пояснення долучені до матеріалів справи. Також, зазначила, що працівники поліції чомусь не склали протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 .
01.09.2025 ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, свою вину не визнає.
Також, за клопотанням ОСОБА_1 в судове засідання викликався ОСОБА_2 , про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак не з'явився, докази його сповіщення суд не отримав, причини неможливості прибути до суду не повідомив.
Слід зауважити, що працівник поліції ОСОБА_3 до суду викликався належним чином, однак, будучи повідомленим, не з'явився, причини неможливості прибути до суду не повідомив, тому з огляду на дотримання розумних строків розгляду справи, суддя вважає за необхідне справу щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП розглядати за відсутності працівника поліції ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_2 .
Суддя, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали провадження, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №358809 від 11.06.2025, рапорт про реєстрацію ЄО №10760 від 07.06.2025, схему ДТП, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копії письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , копію довідки №126 про фіксацію тілесних ушкоджень, приходить до такого.
Згідно з ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів щодо збирання доказів, як це регламентовано ст.252 КУпАП здійснюється за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Водночас обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозицією ст.124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Так, законодавець передбачив настання негативних наслідків у вигляді майнової шкоди, яка є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення та яку, виходячи зі змісту закону, винна особа має відшкодувати.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що в межах даного провадження суддя перевіряє: чи мала місце дорожньо-транспортна подія, чи порушила особа, яка притягується до адміністративної відповідальності правила дорожнього руху, та чи є причинно-наслідковий зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та дорожньо-транспортною подією.
Відповідно до п.12.1 Постанови КМУ від 10.10.2001 «Про Правила дорожнього руху» - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п.13.1 Постанови КМУ від 10.10.2001 «Про Правила дорожнього руху» - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Суд не вправівийти за межі, визначені протоколом про адміністративне правопорушення та самостійно змінити як виклад фактичних обставин правопорушення, так і його юридичну кваліфікацію.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен проводитися судовий розгляд.
Як вже зазначалося обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка йогос кладає (ч.1 ст.254 КУпАП та ч.2 ст.251 КУпАП), та не може бути перекладено на суд.
На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, працівниками поліції до суду надано: протокол серії ЕПР1 №358809 від 11.06.2025, рапорт про реєстрацію ЄО №10760 від 07.06.2025, схему ДТП, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копії письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , копію довідки №126 про фіксацію тілесних ушкоджень.
Так, відповідно до протоколу серії ЕПР1 №358809 від 11.06.2025, ОСОБА_1 у провину ставиться порушення нею пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України: не врахування дорожньої обстановки, особливостей вантажу, стан транспортного засобу та недотримання безпечної дистанціїі безпечного інтервалу.
Сама пригода, як стверджується у протоколі про адміністративне правопорушення, сталася 07.06.2025 о 15 год. 20 хв., проте він складений 11.06.2025 о 19.11 год., інформації про момент виявлення особи, яка вчинила правопорушення матеріали провадження не містять, що свідчить про ймовірне порушення працівниками поліції вимог ч.2 ст.254 КУпАП щодо строків складення протоколу.
Слід зазначити, що сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі у розумінні ст.251 КУпАП і за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви.
Так, складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, через положення ст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду як доказ вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності у сукупності з іншими доказами.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011, заява N16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013, заяваN36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N926/08, рішення від 20.09.2016), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до рапорту ЄО №10760 від 07.06.2025, на лінію 102 від ШМД о 17.05 год. надійшло повідомлення від невідомої особи про те, що в с.Дмитрівка біля сільської ради сталася ДТП, жінка на авто збила чоловіка на велосипеді біля сільської ради, на автомобілі жінки відлетів бампер, потерпілого везуть у лікарню.
Водночас особу, яка зверталася на лінію 102 працівниками поліції не встановлено та як свідка цієї пригоди не залучено.
З копії схеми місця ДТП, яка долучена до протоколу, вбачається, що вона складена щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 07.06.2025 о 15.20 годині, на площі Перемоги в с.Дмитрівка Кропивницького району Кіровоградської області, де не відображено фактичне місце розташування транспортного засобу KIA СЕЕ'D та велосипеду, їх напрямок руху та розташування місця зіткнення транспортних засобів відносно меж проїзної частини; зазначені пошкодження автомобіля KIA СЕЕ'D, отримані внаслідок ДТП. Проте, в схемі не відображено як учасника ДТП - велосипеда, яким керував ОСОБА_2 , його механічні пошкодження, тобто відсутні будь-які докази, що відбулося ДТП за його участю.
Так, сама пригода, як стверджується у протоколі про адміністративне правопорушення, сталася 07.06.2025 о 15 год. 20 хв., схему ж місця ДТП складено 11.06.2025 за відсутності іншого учасника ДТП, свідки ДТП не залучалися, що дає суду обґрунтовані підстави сумніватися у належному відтворенні обставин цієї ДТП та вважати про складення працівниками схеми ДТП на підставі припущень.
Також, відсутні відеозаписи самого факту зіткнення даного транспортного засобу з велосипедом.
За таких обставин схема ДТП не відповідає встановленим вимогам "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, а ні за своєю формою, а ні за своїмзмістом, тому, відповідно, є неналежним доказом у справі винуватості ОСОБА_1 , оскільки суддя, зокрема позбавлений можливості встановити місце зіткнення автомобіля KIAСЕЕ'D та велосипеду тощо.
Також, письмові пояснення ОСОБА_2 стосовно того, що водій ОСОБА_1 рухалася на великій швидкості по вул.Перемоги, а він не мав змоги загальмувати, не зміг зупинитись та відбувся наїзд автомобіля KIA СЕЕ'D на велосипед, суддя також не враховує як доказ вини ОСОБА_1 , оскільки дані показання містять неточності, суперечності та не узгоджуються з іншими матеріалами справи.
Відповідно до довідки №126 про фіксацію тілесних ушкоджень від 07.06.2025 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження - забій грудної клітки, проте в графі скарги, зазначено: «впав на дорозі», що також позбавляє суд можливості врахувати цю довідку як доказ винуватості ОСОБА_4 у цій ДТП.
Крім того, у протоколі відсутні дані про потерпілих, натомість у протоколі зазначено, що внаслідок ДТП автомобіль KIA СЕЕ'D отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, долучено пояснення ОСОБА_2 , який керував велосипедом та з яким відбулося зіткнення та який начебто отримав тілесні ушкодження, що свідчить про порушення працівниками поліції під час складання протоколу вимог щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, визначеному ст.256 КУпАП.
Водночас клопотань про визнання потерпілими по справі до суду не надходило. Не додано і доказів, підтверджуючих наявність майнової шкоди спричиненої відповідними пошкодженнями.
Інших належних та допустимих доказів, які б обґрунтовували події, викладені у протоколі та схемі ДТП, спростовували пояснення ОСОБА_1 у судовому засіданні та письмові пояснення ОСОБА_2 , а також могли усунути вищезазначені суперечності, встановити причинний зв'язок з ДТП та пошкодженням транспортних засобів, матеріали справи не містять, оскільки відеозапис факту вчинення дорожньо-транспортної пригоди у матеріалах справи відсутній.
Так, відповідно до приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративногоправопорушення.
Конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
У своїх рішеннях, в тому числі і протии України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Пункт 2 ст.6 Конвенції про основні права та свободилюдини, і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Зважуючи на практику Європейського Суду з прав людини, за якою суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгодженихміж собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту, тобто таким, що не залишать місце сумнівам (наприклад, рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов протии України»), отриманий судом адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 не доводить поза розумним сумнівом наявності в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
У зв'язку з викладеним, виникають обґрунтовані сумніви у правильності відображення фактичних обставин події у вказаних документах. Оскільки будь-яких інших об'єктивних доказів вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, які б спростовували її покази немає, а всі сумніви щодо вини тлумачаться на користь порушника.
Враховуючи вищенаведене та оцінивши наявні у даній адміністративній справі докази в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що достатніх доказів для наявності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП у діях ОСОБА_1 не встановлено, внаслідок чого у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки матеріали данного провадження не доводять поза "розумним сумнівом" в її діях об'єктивної та суб'єктивної сторонни вказаного правопорушення, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно неї підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.124, 247, 251, 254, 255, 256, 268, 277 КУпАП, суддя
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення, через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області, до Кропивницького апеляційного суду.
СуддяЗнам'янськогоміськрайонного суду
Кіровоградськоїобласті О.Е. Богданова