27 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/6430/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 ( cуддя Лозицька І.О.) в адміністративній справі №160/6430/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 (КНП «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 (КНП «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради Дніпропетровської області), в якій просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 (КНП «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради Дніпропетровської області) про ступінь придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт: НОМЕР_2 картка № НОМЕР_3 , орган, що видав 1258, дата видачі 10.09.2019р.; адреса: АДРЕСА_1 ) до військової служби, оформлену довідкою від 22.01.2025р. №22/217;
зобов'язати Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 (КНП «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради Дніпропетровської області) повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт: ID-картка № НОМЕР_3 , орган, що видав 1258, дата видачі 10.09.2019 р.; адреса: АДРЕСА_1 ) та прийняти відповідне рішення щодо визначення ступені придатності до військової служби, у відповідності до Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 з врахуванням діагнозу - повна вторинна адентія верхньої щелепи та нижньої.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатом проведеного медичного огляду військово-лікарською комісією зроблено висновок, що ОСОБА_1 , відповідно до статей 266 графи II розкладу хвороб, графи _ТДВ_ придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, про що видано постанову, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії №22/217 від 22.01.2025р. Позивач вважає, що відповідачем-2 було порушено процедуру проведення медичного огляду, враховуючи те, що взагалі не досліджено загальний аналіз крові, дослідження сечі, не зроблені виміри тиску, дослідження крові на цукор та відсутні відповідні записи в картці обстеження та медичного огляду №249 від 20.01.2025р. Також, відсутній запис про результати ЕКГ. Разом із тим, такі дослідження відповідач-2 зобов'язаний зробити та зафіксувати у відповідності до Положення №402. Відсутність даних, не відображення такої інформації у медичній картці свідчить про те, що був порушений відповідний порядок та процедура проведення обстеження.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 09 січня 2024 року отримав у ІНФОРМАЦІЯ_4 направлення для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у Збройних силах України, що підтверджується копією направлення на ВЛК від 09.01.2025р., копія якої міститься в матеріалах справи.
За результатом проведеного медичного огляду військово-лікарською комісією зроблено висновок, що ОСОБА_1 , відповідно до статей 266 графи II розкладу хвороб, графи ТДВ придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, про що видано постанову, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії №22/217 від 22.01.2025р., що підтверджується копією довідки №22/217 від 22.01.2025 р., копія якої міститься в матеріалах справи.
09 січня 2025 року, після отримання направлення на проходження ВЛК ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до голови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 у якій зазначив те, що його турбує стан здоров'я й додав медичні довідки з підтвердженням даного діагнозу, а саме: копію заяви від 09.01.2025р.; копію дослідження стану здоров'я від 10.01.2025р.; копію виписки з медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого від 04.06.2024р.; копію виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 02.12.2024р., які містяться в матеріалах справи. При цьому зазначив, що у картці обстеження та медичного огляду №249 вищезазначений діагноз записано вірно, але зазначена ст.49а (повністю придатний) суперечить критеріям визначеності стану здоров'я, підтвердженим медичними довідками наданими при проходженні ВЛК (копія дослідження стану здоров'я від 10.01,2025р.; копія виписки з медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого від 04.06.2024р.; копія виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 02.12.2024р.), що є грубим порушенням процедури проведення ВЛК. Тобто, сам діагноз комісією підтверджено, але при визначенні придатності до проходження військової служби не враховано. Також, відсутній підпис лікаря стоматолога в картці обстеження медичного огляду №249, що є порушенням процедури проведення ВЛК.
21 січня 2025 року ОСОБА_1 була подана скарга на голову ВЛК щодо ігнорування діагнозу.
Станом на дату постановлення означеного рішення, відповідь на письмове звернення відсутня.
Копія довідки ВЛК №22/217 позивачем отримана у відповідь на адвокатський запит 12 лютого 2025 року (копія відповіді на адвокатський запит №1/1608 від 12.02.2025р., яка міститься в матеріалах справи).
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до статті 65 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
За приписами частини 10 статті 2 Закону №2232-XII з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402).
Підпунктом 1.1. пункту 1 розділу І Положення №402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
За визначенням пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом та інших категорій осіб, передбачених цією нормою.
За змістом пункту 1.3 глави 1 розділу І Положення №402 основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема : визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до пункту 6.10 глави 6 розділу II Положення №402 медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії). Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.
Відповідно до пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення №402, при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту: а) "Придатний": до військової служби; б) "Непридатний": до військової служби з виключенням з військового обліку.
Колегія суддів зауважує, що повноваження щодо визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача, його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження належать військово-лікарської комісії. Надання оцінки стану здоров'я позивача та його діагнозам, що визначають ступінь придатності до військової служби, не входять до повноважень суду при вирішенні адміністративної справи.
Позивач вказує, про наявність у позивача захворювань, які, на його думку, мають спричинити висновок про його непридатність до військової служби та відсутність підпису лікаря стоматолога в картці обстеження медичного огляду №249.
Між тим, Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
У постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 Верховний Суд зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом з цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставам прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.
Крім того, згідно з Положенням № 402, у разі непогодження із постановами штатних (позаштатних) ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК. У свою чергу, ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Разом з цим, постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Таким чином, позивач не позбавлений права, у відповідності до вимог Положення №402 оскаржити висновок штатної ВЛК до ВЛК регіону та ЦВЛК, спираючись на доводи про медичний стан, що є предметом оцінки фахових спеціалістів ВЛК.
Колегія суддів наголошує, позивач не надав доказів, що відповідач при прийнятті спірного рішення не прийняв до розгляду від нього чи медичного закладу, в якому позивач проходив обстеження будь-які медичні документи, які були в наявності на момент проходження ВЛК та містять інформацію про певні захворювання позивача, які б при розгляді могли вплинути на зміст рішення ВЛК щодо придатності позивача до військової служби. Надання суду до позову позивачем додаткових медичних документів, отриманих ним після проходження ВЛК і які не надавались комісії, не є підставою для їх оцінки судом і скасування висновку ВЛК.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 в адміністративній справі №160/6430/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 27 серпня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 29 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко