25 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/34047/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 ( суддя Кальник В.В.) в адміністративній справі №160/34047/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просять суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом від 03 травня 2024 року № 10/в, в частині відмови ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у виплаті одноразової грошової допомоги в зв'язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_4 ;
зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяви (з доданими документами) ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) про виплату одноразової грошової допомоги в зв'язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_4 , з врахуванням висновків суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку із загибеллю ОСОБА_4 під час виконання бойових завдань, його дружина, донька та мати загиблого мають право на отримання одноразової грошової допомоги. Члени сім'ї загиблого ОСОБА_4 звернулися в установленому законом порядку до відповідача за отриманням одноразової грошової допомоги. Під час розгляду питання щодо призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідачем було зроблено висновок про перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння в момент загибелі. Позивачі вважають такі висновки передчасними, з рішенням не погоджуються, вважають його протиправним та таким, що порушує їх законні права, свободи та інтереси.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 адміністративний позов задоволено.
Міністерство оборони України, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про правомірність рішення відповідача про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.04.2022 було призвано на військову службу по мобілізації до Збройних Сил України, згідно з Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 25.02.2022 року №69/2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлено для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 загинув під час бойових завдань.
ОСОБА_3 , 1946 р.н., є матір'ю ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 , 1971 р.н., є дружиною ОСОБА_4 .
ОСОБА_2 , 2006 р.н., є дочкою ОСОБА_4 .
26.07.2023 року позивачі звернулись до відповідача із заявами та доданими до них документами стосовно призначення одноразовою грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Листом від 16.05.2024 № 7/17704/19 відповідачем було повідомлено позивачів про те, що Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим протоколом від 07.05.2024 року №10/в, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
У Висновку Комісії від 20.09.2023 року №7/21402/15, зокрема, вказано про те, що утриманці ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час дії воєнного стану, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не мають права на одержання рівними частками одноразової грошової допомоги (в крові загиблого алкоголь 1,32%).
Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
В силу вимог частини 1 статті 16 Закону № 2011-ХІІ (в редакції тут і далі на дату смерті сина позивачки - 13.03.2015), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктами 1-2 частини 2 цієї статті Закону визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Таким чином, у разі загибелі (смерті) військовослужбовців державою гарантовано виплату одноразової грошової допомоги членам сімей військовослужбовців, які загинули у розмірі, визначеному ст. 16-2 Закону № 2011-ХІІ.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (частина 6 стаття 16-3 Закону № 2011-ХІІ).
Згідно з частиною 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975), яку було прийнято на виконання частини другої статті 16-2 та пункту дев'ятого статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується зокрема членам сім'ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, у тому числі після звільнення такої особи з військової служби.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 06.02.2018 року по справі № 761/18099/15-а та у постанові від 28.11.2019 року по справі № 815/199/18.
Пунктом 10 Порядку № 975 визначено, що члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
Згідно із пунктами 12 та 13 Порядку № 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Пунктами 12, 13 Порядку № 975 визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів). Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до частини 1 статті 16-4 Закону № 2011-ХІІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Ці положення кореспондуються з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служб у військовому резерві, затвердженим постановою № 975.
Аналіз наведених норм свідчить, що зазначена допомога не призначається з підстав, наведених цими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп'яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп'яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі). Водночас, сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп'яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.
Трактування положень пункту 1 статті 16-4 Закону №2011-XII у зазначеній інтерпретації узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.04.2018 (справа №802/1869/17-а), від 04.03.2020 (справа №813/2071/17) та від 15.06.2022 (справа № 826/4813/18).
Матеріалами справ встановленого, що згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 821/НЕ від 24.02.2023, виданим Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, причиною смерті ОСОБА_4 вказано «Токсична дія оксиду вуглецю. Ушкодження внаслідок військових дій, не уточнені». Також, вказаним лікарським свідоцтвом про смерть визначено, що смерть настала в зоні бойових дій 20.02.2023. Крім того, у графі 9 вказаного документу зазначено, що смерть настала внаслідок: ушкодження внаслідок дій, передбачених законом, воєнних дій - 8.
Згідно з Наказом № 1097 від 03.03.2023 командира військової частини НОМЕР_4 «Про загибель старшого державна ОСОБА_4 », загибель старшого державна ОСОБА_4 визначено вважати такою, що настала під час бойових дій.
20.02.2023 під час обслуговування артилерійського озброєння танку, збройні сили російської федерації здійснили вогневий удар з ворожого безпілотного літального апарату, в результаті якого ОСОБА_4 отримав поранення, несумісні з життям. При цьому, загибель старшого сержанта ОСОБА_4 не пов'язана з вчиненням ним злочину чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Також, вказаним наказом встановлено, що старший сержант ОСОБА_4 перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет та шолом кевларовий захисний).
Наказом № 2204 від 01.05.2023 командира військової частини НОМЕР_4 «Про підсумки службового розслідування за фактом загибелі екіпажу танку № НОМЕР_5 танкового батальйону частини» було завершено службове розслідування стосовно загибелі екіпажу танку Т-72М1В № НОМЕР_6 стройовий № 536, зокрема, навідника цього танку старшого сержанта ОСОБА_4 .
Так, службовим розслідуванням було встановлено, що 20.02.2023 близько 07:30 години танк №536 з екіпажем: старший лейтенант ОСОБА_5 , командир взводу танкової роти танкового батальйону частини, старший сержант ОСОБА_4 , навідник танкового взводу танкової роти танкового батальйону частини, молодший сержант ОСОБА_6 , механік-водій танкового взводу танкової роти танкового батальйону частини знаходився на полігоні в районі населеного пункту Райгородок Слов'янського району Донецької області. Коли екіпаж готував озброєння танка до експлуатації, вивірки приладів прицілювання та спостереження, приведення до нормального бою озброєння танка, з ворожого безпілотного літального апарату у відкритий люк навідника танку залетів якийсь предмет, ймовірно вибуховий засіб, після чого відбувся вибух та загоряння у бойовому відділені машини, що призвело до загибелі екіпажу танку. Танк Т-72М1В №2205 НОМЕР_7 стройовий № 536 було знищено.
Причини та умови, що сприяли знищенню танка Т-72М1В №2205А0089 стройовий № 536, є удар з ворожого безпілотного літального апарату, що призвело до загибелі старшого сержанта ОСОБА_4 , молодшого сержанта ОСОБА_6 та зникненню безвісти старшого лейтенанта ОСОБА_5 , під час виконання бойового завдання.
Вини екіпажу танка у завданні шкоди державі не встановлено.
В діях, зокрема, старшого сержанта ОСОБА_4 не виявлено фактів вчинення злочину чи адміністративного правопорушення та фактів вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Таким чином, службовим розслідуванням військової частини НОМЕР_4 встановлено, що смерть ОСОБА_4 настала під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони територіальної цілісності Батьківщини, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області, а також те, що вини екіпажа у знищенні танка не встановлено.
Крім того, службовим розслідуванням, проведеним посадовими особами військової частини НОМЕР_4 , не встановлено факту вживання старшим сержантом ОСОБА_4 алкоголю 20.02.2023.
Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця Протокол №711 від 03.07.2023 року: «Травма (24.02.2023) старшого сержанта ОСОБА_4 , 1966 року народження: «Токсична дія оксиду. Ушкодження внаслідок військових дій, неуточнені», згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 10.04.2023 №84, витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_4 (з основної діяльності) №1097 від 03.03.2023, лікарського свідоцтва про смерть №821/НЕ від 24.02.2023, виданого КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, Новокодацьке відділення, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 20.02.2023, виданого Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , - ТРАВМА І ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.».
Згідно з листом Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи від 28.06.2023 № 2080: «…При судово-токсикологічному дослідження і крові з трупа Невідомого чоловіка /акт № 4182/ виявлений етиловий спирт в концентрації 1,32%о. Не виявлені: метиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти.
При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа Невідомого чоловіка /акт № 4183/ виявлено карбоксигемоглобін в кількості 45%.».
Також, згідно з довідкою Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» від 10.07.2024 № 6461, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не знаходиться і раніше за архівною документацією не значиться в реєстрі осіб з наркологічними захворюваннями.
Також, як вбачається з матеріалів справи, представник позивачів 17.07.2024 звернувся з запитом №17-07-24/01 до ВЧ НОМЕР_4 щодо надання інформації стосовно організаційних питань несення служби.
Військова частина НОМЕР_4 на адвокатський запит листом від 09.08.2024 № 8832/1 повідомила представника позивачів про те, що: «з метою недопущення несення служби особовим складом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння проводяться відповідні профілактичні бесіди, під час яких військовослужбовцям роз'яснюються правові наслідки дій, пов'язаних із вживанням алкогольних або наркотичних речовин. Під час допуску до виконання завдань (зокрема використання броньованої техніки) командирами або відповідними уповноваженими особами проводиться візуальних огляд особового складу, який ставить за мету визначення придатності військовослужбовців до виконання службових обов'язків. В разі обґрунтованої підозри відносно стану військовослужбовця залучаються фахівці військової служби правопорядку (ВСП), які за допомогою відповідних приладів або лабораторних аналізів перевіряють попередні висновки. В разі підтвердження вживання військовослужбовцем алкогольних або наркотичних речовин проводиться правове регулювання у відповідності з діючим законодавством.».
Таким чином, перед виходом на бойову позицію військовою частиною НОМЕР_4 вживаються відповідні заходи реагування з метою недопущення військовослужбовців у станні алкогольного сп'яніння до роботи, пов'язаної з використанням броньованої техніки.
Отже, матеріалами справи (так само і наявними у розпорядженні відповідача документами) не підтверджується, що настання загибелі (смерті) ОСОБА_4 , який загинув під час здійснення заходів відсічі ворогу, від дії вибухового засобу, який скинуто з ворожого безпілотного літального апарату у відкритий люк навідника танку, тобто, саме в ту частину танку, де і перебував ОСОБА_4 , перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із вчинення загиблим певних активних дій у стані алкогольного сп'яніння, які безпосередньо призвели до загибелі (смерті).
Міністерством оборони України не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що факт перебування ОСОБА_4 на момент загибелі (смерті) у стані алкогольного сп'яніння не є обґрунтованою підставою для відмови у призначені та виплаті членам сім'ї померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги.
Висновки суду першої щодо задоволення позовних вимог є обґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_4 дій у стані алкогольного сп'яніння, що мали своїм наслідком його загибель (смерть), як наслідок, висновок відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачам як членам його родини є безпідставним.
Висновок в частині обрання належного способу захисту порушеного права позивача узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.012024 по справі № 480/4122/22.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 в адміністративній справі №160/34047/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 25 серпня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 29 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова