Справа № 697/1730/21
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/12382/2025
Головуючий у суді першої інстанції: Фролова І.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
26 серпня 2025 року Київським апеляційним судом в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Калініній Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Бовшика Миколи Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2024 року, ухвалене у м. Києві, о 13:41 год., у складі судді Фролової І.В., повний текст якого складено 17 червня 2025 року, у справі № 697/1730/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,-
В серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (далі - ПрАТ АСК «ІНГО Україна»), ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП. Зазначав, що 29.08.2018 р. на 62 км +427 м автодороги Київ-Знам?янка з вини ОСОБА_2 сталася ДТП за участю забезпеченого автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , у результаті якої заподіяно механічних пошкоджень автомобілю «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 та яким керував він. 05.09.2018 року він звернувся до ПрАТ АСК «ІНГО Україна» з повідомленням про ДТП та подав заяву про виплату страхового відшкодування, в якій просив здійснити виплату страхового відшкодування на власний рахунок. 12.03.2021 року він повторно подав ПрАТ АСК «ІНГО Україна» заяву про виплату страхового відшкодування, в якій зазначив оновлені власні реквізити для отримання страхового відшкодування. Однак відповідачем не було здійснено страхове відшкодування. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив стягнути з ПрАТ АСК «ІНГО Україна» на його користь страхове відшкодування у розмірі 86 643,00 грн., а також моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, адвокат Бовшик М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити. Посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи. На думку представника ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з підстав відсутності у нього права на звернення до суду з позовними вимогами про стягнення страхового відшкодування на свою користь, не врахувавши того, що факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою для неї, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної вказаному майну.
Подкуйко О.Ю., яка діє в інтересах ПрАТ АСК «ІНГО Україна», подала відзив на апеляційну скаргу. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 29.08.2018 р. на 62 км +427м автодороги Київ-Знам?янка з вини водія ОСОБА_2 , сталася ДТП за участю забезпеченого автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , у результаті якої заподіяно механічних пошкоджень автомобілю «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 та яким керував позивач ОСОБА_1 .
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №AM/4297826 у ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», із встановленим лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 100 000,00 грн. та франшизою в розмірі 00,00 грн.
05.09.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» з повідомленням про ДТП та подав заяву про виплату страхового відшкодування, в якій просив здійснити виплату страхового відшкодування на власний рахунок.
Представником ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» було оглянуто транспортний засіб «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 , і складено рапорт аварійного комісару з фотографіями від 29.08.2018 року. Також, АТ «СК «ІНГО» звернулось до суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 для проведення незалежної оцінки з визначення вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 .
Відповідно до Звіту про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу № НОМЕР_3 від 05.02.2021 р., складеного СОД ФОП ОСОБА_4 , ринкова вартість автомобіля «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 63 840,53 грн., а вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу складових, складає 1 084 940,61 грн. та встановлено, що проведення відновлювального ремонту недоцільне з економічної точки зору, оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля, перевищує ринкову вартість досліджуваного КТЗ.
Відповідно до Висновку про оцінку вартості пошкодженого КТЗ № НОМЕР_3-2 від 05.02.2021 р., складеного СОД ФОП ОСОБА_5 , вартість автомобіля «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 , у пошкодженому стані після ДТП, складає 10 470,00 грн.
Також, встановлено, що при першому зверненні із заявою про виплату страхового відшкодування від 05.09.2018 р., позивачем не було надано ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно, а саме свідоцтво про реєстрацію пошкодженого транспортного засобу «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 .
У зв'язку з цим листом від 14.09.2018 р. ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» запропонувало позивачу надати документи, які підтверджують право власності на пошкоджений транспортний засобів «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 , для отримання страхового відшкодування.
12.03.2021 р. позивач повторно подав ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» заяву про виплату страхового відшкодування, в якій зазначив оновлені власні реквізити для отримання страхового відшкодування.
Однак, документи, що підтверджують майновий інтерес щодо пошкодженого транспортного засобу «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 , позивача до заяви не додав.
Крім того, ОСОБА_1 було надано страховику довіреність від 13.01.2021 р. зі строком дії до 13.07.2021 р., якою ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_1 бути її представником в будь-яких страхових компаніях та одержувати гроші по страховому відшкодуванню.
Однак, із тексту наданої довіреності не вбачається, що ОСОБА_3 є власником транспортного засобу «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 .
Листом від 31.03.2021 р. ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» повідомило ОСОБА_1 про наявні розбіжності в документах та вдруге запропонувало подати документи, що підтверджують майновий інтерес позивача або ОСОБА_6 , щодо пошкодженого транспортного засобу «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію Т3).
Посилаючись на протиправність дій ПрАТ АСК «ІНГО Україна», ОСОБА_1 порушив перед судом питання про стягнення з ПрАТ АСК «ІНГО Україна» на його користь страхового відшкодування у розмірі 86 643,00 грн., а також моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода, може полягати, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно п. 35.1. ст. 35 Закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до п.п. «2» п. 35.2. ст. 35 Закону, до заяви додається документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно, на день скоєння ДТП, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну. Зазначені документи, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником.
Відповідно до вказаних норм право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження мана є його власник або особа, яка має право на отримання відшкодування замість власника. В рамках реалізації права на отримання страхового відшкодування відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, має надати страховику документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно.
Як було встановлено, ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 .
При зверненні до ПрАТ АСК «ІНГО Україна» позивач не надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, у зв'язку з чим ПрАТ АСК «ІНГО Україна» і не виплатило йому страхове відшкодування.
При цьому, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, позивачем не було наведено доводів на спростування вказаних обставин.
Крім того, оскільки ремонт транспортного засобу «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 , виявився економічно необґрунтованим, ОСОБА_1 просив фактично відшкодувати йому вартість вказаного транспортного засобу. Тобто, предметом позову було не стягнення позивачем здійснених ним витрат на ремонт транспортного засобу, а фактично відшкодування вартості транспортного засобу, на що по суті має право власник транспортного засобу. При цьому як на підставу для пред'явлення ним даного позову замість власника, ОСОБА_1 посилався на довіреність від 13.01.2021 р. зі строком дії до 13.07.2021 р., якою ОСОБА_3 уповноважила його, зокрема, бути її представником в страхових компаніях та одержувати гроші по страховому відшкодуванню.
Разом з тим, вказана довіреність є документом, відмінним від документу на підтвердження права власності, та є лише документом на підтвердження права на представництво інтересів ОСОБА_3 у відносинах з іншими особами, в тому числі і на отримання страхового відшкодування в її інтересах, як власника.
В свою чергу даний позов був заявлений ОСОБА_1 від свого імені та у своїх інтересах. Доказів на підтвердження у нього права на вчинення таких дій позивач не надав.
Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Бовшика Миколи Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 02 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді