01 вересня 2025 року м. Київ
Справа №755/21398/24
Апеляційне провадження №33/824/2645/2025
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Липченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 31 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 171542 від 11 листопада 2024 року, 11 листопада 2024 року о 19 годині 05 хвилин, у м. Києві, по Харківське шосе, 18 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN Polo» д.н.з. НОМЕР_1 , у дворі будинку не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечного інтервалу, та скоїв наїзд на припарковані транспортні засоби:1. «JEEP COMPASS» д.н.з. НОМЕР_2 ; 2.«CHEVROLET AVEO» д.н.з. НОМЕР_3 ; 3. «FIAT» д.н.з. НОМЕР_4 ; 4. КІА CEED» д.н.з. НОМЕР_5 ; 5. «VOLKSWAGEN LT 35» д.н.з. НОМЕР_6 ; 6.«RENAULT» д.н.з. НОМЕР_7 . Внаслідок ДТП транспортні засобі отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 171553 від 11 листопада 2024 року, 11 листопада 2024 року о 19 годині 05 хвилин, у м. Києві, по Харківське шосе, 18 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN Polo» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці ДТП за допомогою приладу «Драгер», а також від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі у лікаря нарколога у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 31 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП України. Накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП - закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова суду мотивована тим, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Разом з цим, на момент розгляду даної справи закінчилися строки давності притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП передбачені ст. 38 КУпАП, а тому суд вважав про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, закрити.
Не погодився із вказаною постановою в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , його захисником - адвокатом Костюк Л.Т. подана апеляційна скарга, в якій вона вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також судом було порушено норми матеріального і процесуального права.
Захисник зазначає, на наведена в постанові інформація про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11 листопада 2024 року о 19 год. 05 хв., керував транспортним засобом марки «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки, а також від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився в кабінеті лікаря нарколога за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 20, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, повність суперечить фактичним обставинам зафіксованим на відео з нагрудної камери спостережень. Також відсутні будь- які документальні докази того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі у встановленому законом порядку в кабінеті лікаря нарколога за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 20.
Судом не були прийняті до уваги письмові пояснення захисника ОСОБА_1., в яких остання звертала увагу суду на той факт, що поліцейськими не було встановлено, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Polo н/з НОМЕР_1 , оскільки в автомобілі який здійснив ДТП перебувало 3 особи, і це підтверджують свідки (власники пошкоджених авто), але доказів того, що саме ОСОБА_1 керував даним автомобілем під час ДТП, матеріали справи не містять.
Захисник зазначає, що відібрати пояснення у ОСОБА_1 не було можливості, оскільки останньому було нанесено тілесні ушкодження середньої тяжкості, і він знаходився у шоковому стані, тобто поліцейські склали протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП виключно на припущеннях, які висловили свідки на місці події, а суд не надав належної оцінки відсутності доказів, і як наслідок безпідставно, в порушення ст. 251 КУпАП притягнув до відповідальності особу вина якої не доведена.
Крім того, у зв'язку з черепно-мозковою травмою ОСОБА_1 не зміг би фізично відмовитись від проходження медичного огляду на місці ДТП та від проведення такого огляду у лікаря нарколога у встановленому законом порядку, оскільки він взагалі не розмовляв, та в нього було порушення координації рухів. Також відеозаписом дослідженим в судовому засіданні таку відмову зафіксовано не було.
На підставі викладеного, просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Костюк Л.Т. підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просили її задовольнити.
Перевіряючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд виходить з такого.
Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги, як передбачено положеннями ст. 294 КУпАП.
Постанова суду першої інстанції в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ним не оскаржується, а тому в цій частині перегляду апеляційним судом не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно із ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами ч.ч. 2,3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я) (п. 7 Інструкції).
Відповідно до ст. 20 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього Закону віднесено застосування засобів відеозапису.
Положення щодо регулювання застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, щодо доступу до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, щодо порядку зберігання, видачі та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів, регулюються Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026).
Підпунктом 1 п. 2 розділу І Інструкції № 1026 передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Портативний відеореєстратор це пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського (п. 3 розділу І Інструкції № 1026).
Згідно п. 5 розділу ІІ Інструкції № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Апеляційний суд звертає увагу, що судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості тощо.
Слід також зазначити, що відео-фіксація правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є об'єктивним доказом у справі, оскільки виключає суб'єктивне висвітлення поліцейським обставин справи й здійснюється ним відповідно ст. 251, 266 КУпАП, ст. 30, 40 Закону України «Про національну поліцію», Інструкції № 1026, та надає можливість суду об'єктивно встановити всі обставини у справі.
З матеріалів справи вбачається, що 11.11.2024 року о 19 годині 05 хвилин, у м. Києві, по Харківське шосе, 18 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN Polo» д.н.з. НОМЕР_1 , у дворі будинку не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечного інтервалу, та скоїв наїзд на припарковані транспортні засоби:1. «JEEP COMPASS» д.н.з. НОМЕР_2 ; 2.«CHEVROLET AVEO» д.н.з. НОМЕР_3 ; 3. «FIAT» д.н.з. НОМЕР_4 ; 4. КІА CEED» д.н.з. НОМЕР_5 ; 5. «VOLKSWAGEN LT 35» д.н.з. НОМЕР_6 ; 6.«RENAULT» д.н.з. НОМЕР_7 . Внаслідок ДТП транспортні засобі отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 171542 від 11.11.2024 року /а.с.6/;
схемою місця ДТП /а.с. 7,8/;
письмовими поясненнями учасників ДТП, які були відібрані у них працівниками поліції на місці вчинення ДТП /а.с. 9-13/;
рапортом інспектора взводу 1 роти №3 батальйону №3 полку №2 (з обслуговування лівого берега) УПП у м. Києві ДПП ст. лейтенанта поліції Анатолія Нестеровича /а.с. 4а/;
постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3459292 від 11 листопада 2024 року /а.с. 14/;
відеозаписом з нагрудної камери №473872, №473541/а.с. 16/.
Суд першої інстанції зробив висновок про те, що ОСОБА_1 . Допустив порушення п. 13.1 ПДР України, що призвело до даної ДТП, і в цій частині ОСОБА_1 не оскаржує постанову суду першої інстанції.
З матеріалів справи також вбачається, що 11 листопада 2024 року о 19 годині 05 хвилин, у м. Києві, по Харківське шосе, 18 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN Polo» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці ДТП за допомогою приладу «Драгер», а також від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі у лікаря нарколога у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 171553 від 11 листопада 2024 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапорт інспектора взводу 1 роти №3 батальйону №3 полку №2 (з обслуговування лівого берега) УПП у м. Києві ДПП ст. лейтенанта поліції Анатолія Нестеровича; відеозапис з нагрудної камери №473872, №473541долучений до матеріалів справи, та з якого вбачається, що поліцейські прибули на виклик на місце ДТП, особи, транспортні засоби яких були пошкодженні внаслідок даної ДТП, повідомили поліцейським, що водій транспортного засобу «VOLKSWAGEN Polo» д.н.з. НОМЕР_1 здійснив наїзд на їх транспортні засоби, які були припарковані у дворі будинку, сам водій лежав біля транспортного засобу на асфальті дезорієнтований, з обмеженням і утруднення мовного контакту. Біля нього були працівники швидкої медичної допомоги. Поліцейськими було здійснено пропозицію останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу (на місці ДТП) або у медичній установі у лікаря-нарколога, однак ОСОБА_1 не зміг надати чітку відповідь, оскільки дезорієнтований, з обмеженням і утруднення мовного контакту. Працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП та за ч.1 ст. 130 КУпАП за порушення останнім п. 2.5 ПДР України. Після цього останнього було госпіталізовано до лікарні.
Судом апеляційної інстанції з метою повного та всебічного розгляду справи було витребувано з КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Нейрохірургічне відділення №1 інформацію відносно того, чи перебував громадянин ОСОБА_1 у свідомості під час його госпіталізації 11 листопада 2024 року та чи проводилось лабораторне дослідження біологічних зразків громадянина ОСОБА_1 на наявність алкогольного чи іншого сп'яніння.
На виконання вказаного запиту суду, КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» направила на адресу суду апеляційної інстанції виписку №21923 із медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого ОСОБА_1 , який був госпіталізований 11 листопада 2024 року. Діагноз: Забій головного мозку з формуванням внутрішньомозкових гематом в ділянці базальних ядер білатерально. Травматичний САК в лобних ділянках та крововилив в шлуночкову систему мозку. Забій м'яких тканин потиличної ділянки та обличчя.
На момент надходження стан хворого по ШКГ (шкала ком Глазго) -11 балів. Знаходився в реанімації з 11 листопада 2024 року по 27 листопада 2024 року.
У вказаній виписці також зазначено, що аналіз крові на алкоголь набраний, але з технічних причин не проводився /а.с. 109/.
Проаналізувавши обставини у справі, що встановлені апеляційним судом під час здійснення всебічного й повного дослідження доказів у справі, надання їм об'єктивної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи, поза розумним сумнівом, не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні 11 листопада 2024 року правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ № 171553 від 11 листопада 2024 року, ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.5 ПДР України, а саме відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вищевказаний протокол було складено 11 листопада 2024 року.
Згідно виписки №21923 із медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого ОСОБА_1 , яка міститься в матеріалах справи, видана КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», ОСОБА_1 був госпіталізований до лікарні 11 листопада 2024 року. На момент надходження стан хворого по ШКГ (шкала ком Глазго) -11 балів (Глибоке оглушення - глибока сонливість, дезорієнтація, майже повний сонний стан, обмеження і утруднення мовного контакту, односкладові відповіді на повторні питання, виконання лише простих команд).
Діагноз: Забій головного мозку з формуванням внутрішньомозкових гематом в ділянці базальних ядер білатерально. Травматичний САК в лобних ділянках та крововилив в шлуночкову систему мозку. Забій м'яких тканин потиличної ділянки та обличчя
Отже, враховуючи що, ОСОБА_1 під час складання протоколу, а саме 11 листопада 2024 року під час госпіталізації до лікарні перебував в стані глибокого оглушення - глибока сонливість, дезорієнтація, майже повний сонний стан, обмеження і утруднення мовного контакту, односкладові відповіді на повторні питання, виконання лише простих команд, що підтверджується випискою №21923 із медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого ОСОБА_1 , виданої КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», останній не міг усвідомлювати власні дії, був дезорієнтований, та мав обмеження і утруднення мовного контакту, що фактично позбавило його можливості висловити свою відмову від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», або у медичній установі у лікаря-нарколога, або навпаки погодитись на проходження такого огляду.
Вказане також підтверджується відеозаписом з нагрудної камери №473872, №473541, з якого вбачається, що поліцейськими було здійснено пропозицію останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу (на місці ДТП) або у медичній установі у лікаря-нарколога, однак ОСОБА_1 не зміг надати чітку відповідь, оскільки дезорієнтований, з обмеженням і утруднення мовного контакту.
Таким чином, вищенаведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 на час вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме порушення п. 2.5 ПДР України, не міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керуватися ними внаслідок хворобливого стану, що вказує на його перебування в стані неосудності.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки такі докази відсутні в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає та вважає їх суперечливими, оскільки в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 під час надання своїх пояснень з приводу обставин, які стались 11 листопада 2024 року, особисто вказав на те, що він керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN Polo» д.н.з. НОМЕР_1 , та постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП останній не оскаржував.
За встановлених обставин апеляційний суд приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги про недоведеність вини ОСОБА_1 частково заслуговують на увагу.
Таким чином, вбачається, що суд першої інстанції у порушення вимог ст. 280 КУпАП не з'ясував усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, підсумовуючи вище викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено, поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, оскільки відповідно до змісту ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь, тому постанову суду першої інстанції в частині притягнення його до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП необхідно скасувати, а провадження у цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 31 березня 2025 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - скасувати та постановити в цій частині нову постанову.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.