вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 757/7664/22-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/12891/2025Головуючий у суді першої інстанції - Литвинова І.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
28 серпня 2025 місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
секретар Цалко Д.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 04 червня 2025 року про повернення заяви про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29.02.2024 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. У порядку поділу спільного майна подружжя визнано право власності за ОСОБА_1 на транспортний засіб марки ВАЗ 21124, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 . У порядку поділу спільного майна подружжя визнано право власності за ОСОБА_1 на транспортний засіб марки KIA CERATO, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частки транспортних засобів у розмірі 183610 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1836 грн. 10 коп. та витрати на проведення оцінки ринкової вартості транспортних засобів в розмірі 2000 грн.
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд вказаного заочного рішення.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.06.2025 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 29.02.2024 повернуто заявникові з підстав, передбачених п. 1 ч.ч. 4-6 ст. 185 ЦПК України (т. 1, а.с. 211, 212).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції того, що подання заяви електронною поштою на офіційну адресу суду не заборонено законом.
При цьому, зазначає, що заява містила всі необхідні реквізити, а у додатку до листа містилася сканкопія підписаної заяви (т. 2, а.с. 1, 2).
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не сповістили.
Разом з тим, враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем до суду було надіслано заяву про перегляд заочного рішення не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою без використання електронного цифрового підпису, що дає підстави стверджувати, що відповідач використав спосіб звернення до суду із заявою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29.02.2024 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. У порядку поділу спільного майна подружжя визнано право власності за ОСОБА_1 на транспортний засіб марки ВАЗ 21124, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 . У порядку поділу спільного майна подружжя визнано право власності за ОСОБА_1 на транспортний засіб марки KIA CERATO, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частки транспортних засобів у розмірі 183610 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1836 грн. 10 коп. та витрати на проведення оцінки ринкової вартості транспортних засобів в розмірі 2000 грн.
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд вказаного заочного рішення.
Разом з тим, згідно з ч.ч. 5, 6 ст.43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За правилом абз. 2 ч. 8 ст. 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
При цьому, відповідно до п.п.15.1 п.15 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
Аналогічний висновок був також висловлений у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №530/1727/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів заяви, відповідачем до суду було надіслано заяву про перегляд заочного рішення не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою без використання електронного цифрового підпису, що дає підстави стверджувати, що відповідач використав спосіб звернення до суду із заявою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
У свою чергу, за п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли, зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого та правильного висновку, що заява відповідача про перегляд заочного рішення не могла бути прийнята до розгляду судом і тому підлягала поверненню особі, яка її подала.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та зводяться до власного тлумачення закону, а тому відхиляються апеляційним судом у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 04 червня 2025 року про повернення заяви про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст постанови складений 02 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова