Справа №761/28879/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/5473/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
27 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сокаль, Львівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України у кримінальному провадженні №42025000000000096, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.02.2025 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_10 , погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначено на 60 діб в межах строку досудового розслідування, з урахуванням часу фактичного затримання особи, а саме з 09.07.2025 року до 06 вересня 2025 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати у відношенні ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою.
Апелянт вказує на те, що впорушення пункту 5 частини 1 статті 184 КПК України, клопотання слідчого не містить посилання на матеріали, які б підтверджували висновки слідчого про наявність ризиків, зазначених у його клопотанні, а також не містить обґрунтування неможливості запобігання ризикам більш м'яким запобіжним заходом, в тому числі із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Дане порушення прямо свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання, яке залишено поза увагою слідчого судді.
Також апелянт зазначає про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, оскільки дії ОСОБА_7 не містять об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 114-1 КК України, що згідно з положеннями кримінального закону, є достатньою підставою для висновку про відсутність складу кримінального правопорушення взагалі.
При цьому, не зважаючи на наявність посилання на ч. 2 ст. 28 КК України у кваліфікації інкримінованого правопорушення, фактичне формулювання в тексті повідомлення не містить посилання про вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, тобто повідомлення про підозру не відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 277 КПК України.
Апелянт також зазначає, що слідчий суддя під час розгляду вищезазначеного клопотання, встановив, що клопотання прокурора не містить доказів, які б підтверджували наявність ризиків, зазначених у клопотанні, що підтверджується технічним записом судового розгляду, здійсненого судом за допомогою аудіо- та відеозаписувальних технічних засобів 10.07.2025 року.
На час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, що свідчить про відсутність підстав для застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного.
Стороною обвинувачення не наведено достатніх та переконливих аргументів, які підтверджено доказами щодо неможливості застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу або альтернативного запобіжного заходу.
Крім того апелянт звертає увагу на те, що конструкцією ч. 4 ст. 183 КПК України, передбачено, саме право, а не обов'язок слідчого судді, не визначати розмір застави, за наявності обставин,передбачених ст. 177 та ст. 178 КПК України, а саме наявності обґрунтованості ризиків перешкоджання досудовому розслідуванню, наявності вагомих доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, міцності соціальних зв'язків тощо.
При цьому, сама по собі наявність повідомленої особі підозри у вчиненні злочину не може бути підставою для відмови особі у застосуванні щодо неї альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисників, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що 1 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000096 від 04.02.2025 за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369-2 КК України, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дія якого Указом Президента України №235/2025 від 15.04.2025 продовжено з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В подальшому, у кінці квітня 2025 року, більш точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 24.04.2025 у ОСОБА_12 , обізнаного зі збройною агресією російської федерації та подальшим її широкомасштабним вторгненням в Україну і запровадженням у зв'язку із цим воєнного стану, виник злочинний умисел усупереч вищевказаним вимогам законодавства перешкодити законній діяльності ЗС України.
З метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, всупереч вимогам чинного законодавства, в кінці квітня 2025 року, точну дату, час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 24.04.2025 ОСОБА_12 , вступив у злочинну змову з громадянином України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , розробили злочинний план, що передбачав вчинення протиправних дій, спрямованих на дестабілізацію законної діяльності ЗС України.
Відповідно до розробленого злочинного плану, на ОСОБА_12 покладалися обов'язки підшукування осіб чоловічої статі - громадян України, які не маючи законних підстав в умовах діючих під час воєнного стану тимчасових обмежень, з метою уникнення призову та/або мобілізації на військову службу, шляхом пред'явлення відповідних документів для безперешкодного проходження перевірок військово-облікових документів представниками правоохоронних органів та ЗС України та подальшого уникнення призову за мобілізацією до ЗС України та ведення переговорів з такими особами.
В свою чергу, на ОСОБА_7 покладалися обов'язки, після виготовлення відповідних документів для безперешкодного проходження перевірок військово-облікових документів представниками правоохоронних органів і ЗС України та подальшого уникнення призову за мобілізацією до ЗС України, передати їх підшуканим ОСОБА_12 особам чоловічої статі.
Діючи з прямим умислом, в період дії на території України особливого періоду, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, а саме діяльності військовослужбовців РТЦК та СП, яку останні здійснювали на виконання вимог абзацу 11 п. 9 постанови КМУ № 154 від 23.02.2022 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» та п. 79 абзац 4 постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», заступник директора Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби ОСОБА_12 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, за неправомірну вигоду в розмірі від 6 тисяч доларів США організував протиправний механізм перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань шляхом виготовлення та продажу під виглядом офіційних документів найбільшої у світі регіональної міжурядової організації з питань безпеки - «OSCE» (Організація з питань безпеки і співробітництва в Європі) (далі - ОБСЄ), посвідчень публічного дипломата Громадської організації «Міжнародна дипломатична місія «Організація Безпеки Спільноти Європи» (скорочена назва ОБСЄ) (код ЄДРПОУ 40030533). Зазначені посвідчення в умовах воєнного стану надають змогу безперешкодного проходження громадянами України перевірок військово-облікових документів представниками правоохоронних органів та Збройних Сил України та подальшого уникнення призову за мобілізацією до Збройних Сил України.
Так, 24.04.2025, близько 20:00 год. ОСОБА_12 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Липківського, 37-В діючи умисно та на підтвердження своїх протиправних намірів, направлених на перешкоджання законній діяльності ЗС України в особливий період, під час зустрічі з ОСОБА_13 , який залучений правоохоронними органами на умовах конфіденційного співробітництва, запропонував останньому виготовити посвідчення публічного дипломата Громадської організації «Міжнародна дипломатична місія «Організація Безпеки Спільноти Європи» (скорочена назва ОБСЄ), яке надає змогу в умовах воєнного стану безперешкодного проходження перевірок військово-облікових документів представниками правоохоронних органів і ЗС України та подальшого уникнення призову за мобілізацією до ЗС України.
В подальшому, 28.05.2025 близько 18:00 год. ОСОБА_12 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно та за попередньою змовою з ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки за перешкоджання законній діяльності ЗС України в особливий період, отримав від ОСОБА_13 , раніше обумовлені матеріали, а саме копію закордонного паспорту, скріншот сторінки з мобільного додатку «Дія», фото та грошові кошти в розмірі 6300 (шість тисяч триста) доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 28.05.2025 складає 262 557,54 грн. для виготовлення посвідчення публічного дипломата Громадської організації «Міжнародна дипломатична місія «Організація Безпеки Спільноти Європи».
Цього ж дня, о 18:15 год. ОСОБА_12 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Липківського, 37-В, бажаючи довести спільний з ОСОБА_7 злочинний план, спрямований на перешкоджання законній діяльності ЗС України в особливий період до завершення, зустрівся з останнім та передав йому раніше отримані від ОСОБА_13 копію закордонного паспорту, скріншот сторінки з мобільного додатку «Дія», фото та грошові кошти в розмірі 6300 (шість тисяч триста) доларів США за виготовлення посвідчення публічного дипломата Громадської організації «Міжнародна дипломатична місія «Організація Безпеки Спільноти Європи» останньому з метою ухилення від мобілізації та перешкоджання законній діяльності ЗС України.
02.06.2025 о 15:36 год. ОСОБА_12 , діючи умисно та на підтвердження своїх протиправних намірів, направлених на перешкоджання законній діяльності ЗС України в особливий період, використовуючи месенджер «Signal» направив ОСОБА_13 повідомлення з посиланням на сайт зазначеної організації, а також зазначив, що відомості про останнього містяться на сайті організації у розділі «public diplomats», що також підтвердив під час телефонної розмови 03.06.2025 о 12:11 год.
ОСОБА_12 , продовжуючи реалізовувати спільний з ОСОБА_7 злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності ЗС України в особливий період, 10.06.2025 о 20:40 год. зателефонував ОСОБА_13 та повідомив останнього про готовність посвідчення.
11.06.2025 о 17:59 год., ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та продовжуючи реалізовувати спільний з ОСОБА_7 злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності ЗС України в особливий період, використовуючи месенджер «Signal» надіслав ОСОБА_13 номер мобільного телефону ОСОБА_7 та повідомив, що посвідчення знаходиться у нього.
12.06.2025 о 17:12 год. ОСОБА_7 , бажаючи довести спільний з ОСОБА_12 злочинний план до завершення, перебуваючи поблизу кав'ярні за адресою: м. Київ, вул. Липська, буд. 9, діючи за попередньою змовою з останнім, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою перешкоджання законній діяльності ЗС України в особливий період, на виконання попередніх домовленостей, передав ОСОБА_13 посвідчення Громадської організації «Міжнародна дипломатична місія «Організація Безпеки Спільноти Європи» (скорочена назва ОБСС) вказавши, що вказане посвідчення матиме статус публічного дипломата Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та захистить його від перевірки військово-облікових документів, з метою встановлення факту належності до військового обов'язку та звірки персональних даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Крім того, ОСОБА_7 під час цієї зустрічі повідомив ОСОБА_13 , що він обізнаний про факт передачі останнім ОСОБА_12 грошових коштів у сумі 6300 доларів США за отримання вищевказаного посвідчення, а також наголосив на тому, що він теж активно користується аналогічним посвідченням, коли виникають питання щодо перевірки військово-облікових документів представниками ТЦК та СП чи поліції та у разі виникнення таких перевірок, ОСОБА_13 може відразу телефонувати йому.
Своїми умисними діями, які виразились у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
10.07.2025 ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
10.07.2025 старший слідчий в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України у кримінальному провадженні №42025000000000096, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.02.2025 року.
На обґрунтування вимог поданого клопотання слідчий вказав, що обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 , у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними копіями матеріалів кримінального провадження:
- копією супровідного листа ГУ «Д» ДЗНД СБ України з рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 30.01.2024;
- копією супровідного листа ГУ «Д» ДЗНД СБ України з рапортом щодо виконання доручення від 04.02.2025;
- копією супровідного листа ГУ «Д» ДЗНД СБ України з рапортом щодо виконання доручення від 06.06.2025;
- копією супровідного листа ГУ «Д» ДЗНД СБ України з рапортом щодо виконання доручення від 12.06.2025;
- копією супровідного листа ГУ «Д» ДЗНД СБ України з рапортом щодо виконання доручення від 17.06.2025;
- протоколами допитів свідка ОСОБА_13 від 04.02.2025 та від 26.06.2025, відповідно до яких свідок вказав, що ОСОБА_12 вимагав в нього неправомірну вигоду для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, переслідуючи незаконне отримання матеріальних благ за іноземних осіб з метою їх безперешкодного перетину державного кордону України;
- копією протокола пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 08.07.2025, відповідно до якого ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_7 , який передавав ОСОБА_13 виготовлене посвідчення так званого ОБСЄ, яке захистить його власника від перевірки військово-облікових документів та уникнення від мобілізації;
- копією протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 28.04.2025, відповідно до якого підтверджено факт виникнення умислу у ОСОБА_12 на перешкоджання законній діяльності ЗС України в особливий період, шляхом виготовлення посвідчення так званого ОБСЄ та захистить від перевірки військово-облікових документів, з метою встановлення факту належності до військового обов'язку та звірки персональних даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- копією протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 19.06.2025, відповідно до якого підтверджено факт отримання ОСОБА_12 грошових коштів в сумі 6300 доларів США за виготовлення посвідчення так званого ОБСЄ, яке захистить його власника від перевірки військово-облікових документів та уникнення від мобілізації;
- копією протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 03.06.2025, відповідно до якого підтверджено факт отримання ОСОБА_12 грошових коштів в сумі 6300 доларів США за виготовлення посвідчення так званого ОБСЄ, яке захистить його власника від перевірки військово-облікових документів та уникнення від мобілізації;
- копією протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 19.06.2025, відповідно до якого підтверджено факт передачі ОСОБА_12 . ОСОБА_7 документів на виготовлення посвідчення так званого ОБСЄ, яке захистить його власника від перевірки військово-облікових документів та уникнення від мобілізації;
- копією протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 19.06.2025, відповідно до якого підтверджено факт передачі ОСОБА_7 виготовленого посвідчення так званого ОБСЄ, яке захистить його власника від перевірки військово-облікових документів та уникнення від мобілізації;
- копією протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 19.06.2025, відповідно до якого підтверджено факт передачі ОСОБА_7 виготовленого посвідчення так званого ОБСЄ, яке захистить його власника від перевірки військово-облікових документів та уникнення від мобілізації;
- копією протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 19.06.2025, відповідно до якого підтверджено умисел ОСОБА_12 та ОСОБА_7 на перешкоджання законній діяльності ЗС України в особливий період;
- копією протоколу добровільної видачі від 13.06.2025, відповідно до якого ОСОБА_13 добровільно видав виготовлене посвідчення так званого ОБСЄ, яке захищає від перевірки військово-облікових документів та уникнення від мобілізації;
- копією протоколу огляду від 04.07.2025, відповідно до якого оглянуто офіційний сайт Громадської організації «Міжнародна дипломатична місія «Організація Безпеки Спільноти Європи» (скорочена назва ОБСЄ) (код ЄДРПОУ 40030533);
- копією протоколу огляду від 04.07.2025, відповідно до якого оглянуто офіційний сайт найбільшої у світі регіональної міжурядової організації з питань безпеки - «OSCE» (Організація з питань безпеки і співробітництва в Європі);
- копією протоколу огляду від 07.07.2025, відповідно до якого оглянуто мобільний телефон свідка ОСОБА_13 та підтверджено факти вчинення ОСОБА_12 кримінальних правопорушень;
- копією протоколу затримання від 10.07.2025;
- копією повідомлення про підозру ОСОБА_14 від 10.07.2025;
- іншими матеріалами вказаного кримінального провадження, які у своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення.
Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
А саме, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також слідчий зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, запобігання вказаним ризикам неможливе у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Так, особисте зобов'язання чи порука із покладенням відповідних обов'язків, не усунуть ризик спілкування із іншими співучасниками злочину, а також тиску на свідків у кримінальному провадженні, оскільки при таких запобіжних заходах, забороняючи спілкування з конкретними особами, орган досудового розслідування розкриває їх дані, що на цій стадії розслідування є недопустимим.
Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть цілодобового, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки ОСОБА_7 і надалі матиме можливість контактувати із іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням співучасниками злочинів, й надалі узгоджувати з ними свої дії за допомогою різного роду засобів зв'язку, у тому числі, які неможливо відслідкувати ні гласними, ні негласними засобами контролю.
10.07.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначено на 60 діб в межах строку досудового розслідування, з урахуванням часу фактичного затримання особи, а саме з 09.07.2025 року до 06 вересня 2025 року включно.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею, з урахуванням початкової стадії досудового розслідування, прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення у справі «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» п. 88).
Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому, була вислухана думка прокурора, підозрюваного та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
На об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду всупереч твердженням апелянта, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді, дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що зібрані у кримінальному провадженні докази, які додані до клопотання, у їх сукупності, дають підстави вважати, що підозра про причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою так як вона підтверджується даними, що містяться у досліджених матеріалах, які додані до клопотання
Як встановлено колегією суддів, дії та обставини, які викладені у повідомленні про підозру, яка вручена ОСОБА_7 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто є кримінально караними.
Тому слідчий суддя прийняв рішення на основі доведених органом досудового розслідування та прокурором обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши належним чином всі матеріали провадження та навівши в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
При цьому, колегія суддів зауважує, що слідчий суддя, на даному етапі провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи наявна причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства»).
На переконання колегії суддів, з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Разом з цим, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, надав оцінку доводам, викладеним у клопотанні слідчого, які підтримані прокурором в судовому засіданні в обґрунтування ризиків для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та вважав доведеним, що наявні достатні підстави вважати, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні.
Вирішуючи питання щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя оцінив наявність ризику можливості переховування підозрюваного ОСОБА_7 , як цілком ймовірний, з огляду на те, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 8 років. Останній усвідомлює тяжкість покарання при можливому визнанні його винним, у вчиненні кримінального правопорушення у якому він підозрюється, що може спонукати ОСОБА_7 до вчинення спроби ухилитися.
Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , слідчий суддя, прийшов до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Також слідчий суддя вважав доведеним ризик того, що підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у якому підозрюється, оскільки зважаючи на тяжкість вчиненого ОСОБА_7 кримінальних правопорушень та триваючої агресії росії проти України, останній маючи на меті нашкодити національній безпеці та цілісності може продовжити вчинення дій на користь держави-агресора.
Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_7 може знищити, сховати, перетворити речі та документи, що мають значення для кримінального провадження, оскільки досудове розслідування триває та органом досудового розслідування встановлюються усі обставини вчинення кримінальних правопорушень.
Встановлюючи ризик, передбачений п. З ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходив із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчим суддею враховано, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_7 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків, інших підозрюваних, свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя врахував характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_7 , у тому числі наявність визначеного місця проживання, однак встановив, що вони не спростовують наявність можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваного.
Також слідчий суддя вважав доведеним прокурором те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.
Отже, за встановлених обставин, на переконання слідчого судді та колегії суддів, застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, є неможливим, оскільки наявність вказаних ризиків стосовно підозрюваного, дій, до яких він може вдатись, обсяг повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, свідчить про високий ступінь суспільної небезпеки дій. З урахуванням тяжкості покарання, що загрожує, в разі визнання винним, стадії досудового розслідування, такі обставини у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, колегія суддів, враховуючи обсяг підозри у вчиненні тяжкого злочину, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, на початковій стадії досудового розслідування, відсутність вагомих стримуючих факторів, застосування менш суворих запобіжних заходів, зокрема і застави у даному випадку, також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв'язку з чим слідчим суддею не застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, що відповідає положенням ч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до якої, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності застосування щодо ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
Саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
За наведених вище обставин колегія суддів вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого дослідив всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
Таким чином, зазначені у апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких апелянт просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Доказів того, що ОСОБА_7 , за станом здоров'я не може утримуватись під вартою слідчому судді не надано, а також не надано під час апеляційного розгляду. При цьому особам, які утримуються під вартою надається медична допомога у встановленому законом порядку.
Доводи сторони захисту, за змістом апеляційної скарги про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційних скаргах про те, що стороною обвинувачення не наведено достатніх та переконливих аргументів, які підтверджено доказами щодо неможливості застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу або альтернативного запобіжного заходу є безпідставними.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
Зважаючи на викладене, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року є законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки постановлена згідно норм матеріального права, з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження. Натомість доводи та твердження захисників, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4