Справа № 363/2471/23
Апеляційне провадження
22-ц/824/10745/2024
Провадження
№ 22-з/824/1614/2024
17 грудня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.
при секретарі Кононовій Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мартиненко Анни Василівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мартиненко Анни Василівни на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 5 березня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Фоя Лідія Андріївна про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним,
встановив:
у травні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом серії НСВ 941243 за реєстровим номером 35 на 1/9 частку квартири АДРЕСА_1 , яке видане ОСОБА_1 .
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 5 березня 2024 року позов задоволено. Свідоцтво про право на спадщину за законом серії НСВ 941243 за реєстровим номером 35 на 1/9 частку квартири номер АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_1 , визнано недійсним.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мартиненко А.В. задоволено. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 5 березня 2024 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Фоя Лідія Андріївна про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1 610грн 40коп.
21 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мартиненко А.В. подала до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну
правничу допомогу у розмірі 14 300грн.
20 листопада 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Кручок Н.В. подала клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що зазначені в акті виконаних робіт юридичні послуги дійсно надавались ОСОБА_1 у даній справі, а також того, що за такі послуги ОСОБА_1 здійснювала оплату у вказаному розмірі.
Представник позивача зазначає, що відповідно до умов договору про надання правової допомоги, укладеного між адвокатським об'єднанням та відповідачкою, послуги останній надаються за її запитом, разом з тим матеріали справи такого запиту не містять.
Також, представник позивача вважає, що зазначені в акті виконаних робіт послуги по складанню апеляційної скарги не стосуються даної справи, оскільки зазначена в ньому апеляційна скарга має іншу дату, ніж та, що була подана в інтересах ОСОБА_1 у даній справі. Крім цього, у акті виконаних робіт в якості наданих відповідачці послуг зазначено судове засідання у суді апеляційної інстанції, однак чинне законодавство не передбачає такого виду правової допомоги як «судове засідання».
Крім того, представник позивача посилається на те, що з наданих представником відповідачки платіжних доручень вбачається, що платежі на користь адвокатського об'єднання були здійснені не ОСОБА_1 , а громадянкою ОСОБА_4 , яка не є учасником даної справи, що свідчить про відсутність доказів понесення відповідачкою зазначених витрат.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду заяви, у судове засідання не з'явилися, представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Мартиненко А.В. 19 листопада 2024 року направила до суду заяву розгляд заяви у її відсутність, позивач ОСОБА_2 , його представник - адвокат Кручок Н.В. та треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Фоя Л.А. причини своєї неявки апеляційному суду не повідомили, тому відповідно до положень ст. 270 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у їх відсутність.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та надані представником відповідачки документи, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
Частинами першою, другою статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, на учасника справи покладено обов'язок у першому зверненні до суду
навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, а докази у підтвердження понесених витрат учасник справи повинен надати суду до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву і ці докази неможливо подати з поважних причин (частина перша статті 246 ЦПК України).
До апеляційної скарги представник відповідачки додала попередній розрахунок судових витрат у розмірі 16 300грн, зазначивши, що докази у підтвердження понесених витрат будуть нею надані у строки, визначені у частині 8 статті 141 ЦПК України.
У заяві про ухвалення додаткового рішення адвокат Мартиненко А.В. просить стягнути витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, що становлять 14 300грн, та полягають у наданні послуги зі складання апеляційної скарги, вартістю 10 000грн, та участь у судовому засіданні 16 жовтня 2024 року - 4 300грн.
У підтвердження витрат ОСОБА_1 на правову допомогу при розгляді апеляційної скарги до заяви адвокатом Мартиненко А.В. додані:
- копія договору про надання правової допомоги № 309 від 10 квітня 2024 року, укладеного між АО «Кравець і партнери» (адвокатське об'єднання) та ОСОБА_1 (замовник) (далі - Договір), згідно п. 2.1 якого адвокатське об'єднання зобов'язується надавати замовникові за його окремими усними чи письмовими запитами правову допомогу протягом строку дії цього договору. Відповідно до п. 2.2. Договору адвокатське об'єднання може надавати наступні види правничої допомоги, зокрема: надання правничої інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності; підготовка та подача заяв, скарг, клопотань, пояснень, заперечень, відзивів та будь-яких інших процесуальних чи не процесуальних документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами без обмеження повноважень;
- копія додатку № 1 до Договору, в якому АО «Кравець та партнери» та ОСОБА_1 погодили вартість послуг за Договором;
- копія ордеру серії АА № 1410126 від 12 квітня 2024 року, виданим АО «Кравець і партнери» про надання адвокатом Мартиненко А.В. правової допомоги ОСОБА_1 у Київському апеляційному суді на підставі договору № 309 від 10 квітня 2024 року;
- копія рахунку на оплату № 450 від 15 квітня 2024 року, наданого АО «Кравець та партнери» ОСОБА_1 на суму 10 000грн, послуга - «Апеляційна скарга від 15.04.2024»;
- копія платіжної інструкції № 0.0.3598855233.1 від 19 квітня 2024 року про сплату ОСОБА_4 (фактичний платник - ОСОБА_1 ) на користь АО «Кравець і партнери» грошових коштів у розмірі 10 000грн, призначення платежу «Апеляційна скарга від 15.04.2024»;
- копія акту наданих послуг № 416 від 19 квітня 2024 року, відповідно до якого АО «Кравець і партнери» надало ОСОБА_1 послугу «Апеляційна скарга від 15.04.2024», вартістю 10 000грн;
- копія рахунку на оплату № 1065 від 16 жовтня 2024 року, наданого АО «Кравець та партнери» ОСОБА_1 на суму 4 300грн, послуга «Судове засідання: апеляція Київський апеляційний суд від 16.10.2024»;
- копія платіжної інструкції № 0.0.3954454939.1 від 18 жовтня 2024 року про сплату ОСОБА_4 (фактичний платник - ОСОБА_1 ) на користь АО «Кравець і партнери» грошових коштів у розмірі 4 300грн, призначення платежу «Судове засідання: апеляція Київський апеляційний суд від 16.10.2024»;
- копія акту наданих послуг № 696 від 18 жовтня 2024 року, відповідно до якого АО «Кравець і партнери» надало ОСОБА_1 послугу «Судове засідання: апеляція
Київський апеляційний суд від 16.10.2024», вартістю 4 300грн.
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 зазначеного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин п'ятої - шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити
розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року
у справі № 751/3840/15, наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Згідно актів надання послуг, ОСОБА_1 надані послуги зі складання апеляційної скарги, вартістю 10 000грн, та участь адвоката об'єднання у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 16 жовтня 2024 року, вартістю 4 300грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 виснувала про те, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Колегія суддів вважає, що представником відповідачки були надані належні та достатні докази на підтвердження понесення відповідачкою витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі.
Доводи представника позивача, що зазначена в акті наданих послуг № 416 від 19
квітня 2024 року послуга «Апеляційна скарга від 15.04.2024» не має стосунку до даної справи, оскільки апеляційна скарга датована 12 квітня 2024 року, а не 15 квітня 2024 року, колегія суддів вважає безпідставними.
Дійсно, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що вона сформована у системі «Електронний суд» 12 квітня 2024 року та датована цією ж датою, разом з тим, апеляційна скарга зареєстрована канцелярією Київського апеляційного суду 15 квітня 2024 року за вхідним номером 43313.
Таким чином, дата апеляційної скарги, вказана в акті наданих послуг № 416, співпадає з датою її реєстрації Київським апеляційним судом.
Крім того, у даній справі апеляційна скарга підписана та подана адвокатом Мартиненко А.В., яка представляла інтереси відповідачки ОСОБА_1 на підставі ордеру, виданого АО «Кравець і партнери» на підставі Договору від 10 квітня 2024 року, що також підтверджує надання відповідачці послуг АО «Кравець і партнери».
При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що АО «Кравець і партнери» надає ОСОБА_1 юридичні послуги в будь-яких інших судових справах.
Також, колегія суддів вважає, що формулювання наданої за актом № 696 від 18 жовтня 2024 року послуги, а саме: «Судове засідання: апеляція Київський апеляційний суд від 16.10.2024», у достатньому для розуміння обсязі розкриває зміст послуги з представництва інтересів відповідачки у суді апеляційної інстанції 16 жовтня 2024 року адвокатом Цесельською І.В.
Факт участі представника ОСОБА_1 - адвоката Цесельської І.В. у судовому засіданні в Київському апеляційному суді 16 жовтня 2024 року з розгляду цивільної справи № 363/2471/23 підтверджується протоколом та технічним записом судового засідання.
При цьому, адвокат Цесельська І.В. представляла інтереси відповідачки ОСОБА_1 на підставі ордеру, виданого АО «Кравець і партнери» 15 жовтня 2024 року, на підставі Договору № 309 від 10 квітня 2024 року.
Водночас, не коректні формулювання назви послуги не можуть бути достатньою підставою для відмови відповідачці у відшкодуванні понесених витрат, у зв'язку з наданням такої послуги, яка підтверджується матеріалами справи.
Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи представника позивача, що матеріали справи не містять запиту, за яким АО «Кравець і партнери» надає правничу допомогу відповідачці у даній справі, що передбачено умовами Договору.
Згідно п. 2.1 Договору адвокатське об'єднання зобов'язується надавати замовникові за його окремими усними чи письмовими запитами правову допомогу протягом усього строку дії цього договору. Отже, такий запит може бути викладений в усній формі, що виключає можливість його надання суду.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що клопотання представника позивача про зменшення витрат на правничу допомогу не містить доводів про неспівмірність заявлених представником відповідачки судових витрат критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі 9901/459/21 зазначено, що «принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України лише за наявності клопотання іншої сторони.
При цьому сторона, яка заперечує зазначений іншою стороною розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язана навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження своїх доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості
та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, із застосуванням критеріїв, закріплених у статті 139 КАС України».
У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.
Враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 має право на відшкодування судових витрат, понесених під час розгляду апеляційним судом апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона має право на компенсацію витрат за складання апеляційної скарги, вартістю 10 000грн, та участь адвоката у судовому засіданні, вартістю 4 300грн
При цьому, колегія суддів врахувала, що представник позивача не подала обґрунтованого клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу з доводами щодо неспівмірності цих витрат.
Апеляційний суд вважає, що зазначені витрати відповідають критерію реальності адвокатських витрат, тобто є дійсними та потрібними, а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Доводи представника позивача щодо відсутності доказів належної оплати ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до положень частини другої статті 137 та частини восьмої статті 141 ЦПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або тільки має бути сплачено.
Зазначене відповідає правовим позиціям Верховного Суду, зазначеним у постановах: від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20.
Керуючись статтею 270 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мартиненко Анни Василівни задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 300грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 1 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.І. Ящук