№33/824/4091/2024 Постанова винесена суддею Перекупкою Г.А.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
23 вересня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Сіренка М.Ю., розглянувши апеляційну скаргу захисника Сіренка М.Ю. на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 липня 2024 року стосовно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тараща Київської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох дітей: сина, 2017 р.н., та сина, 2022 р.н., не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 липня 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Також постановлено стягнути зі ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно з постановою суду, 09 березня 2024 року о 07 год. 39 хв. по вул. Доброго Шляху с. Гатного Фастівського району Київської області ОСОБА_2 керував транспортним засобом CHEVROLET, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_2 наявнийсклад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з таким рішенням суду, захисник Сіренко М.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи постанову суду незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом першої інстанції було допущено спрощений підхід до розгляду справи, не надано правової оцінки тим доказам, які надано працівниками поліції, не взято до уваги доводи сторони захисту.
Вказує, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп'яніння, які нібито були виявлені у ОСОБА_2 , ніяким чином працівниками поліції виявлено та перевірено не було.
Також вважає, що працівниками поліції не було відповідно до вимог закону зафіксовано факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Так, згідно з матеріалів відеозапису, працівником поліції пропонувалося ОСОБА_2 пройти огляд тільки за допомогою спеціального приладу «Драгер». Однак, після того як працівники поліції сприйняли пасивну відмову ОСОБА_2 від проходження огляду, працівники поліції повинні були діяти відповідно до вимог ч. 3 та ч. 6 ст. 266 КУпАП, а саме запропонувати водієві проїхати на огляд до медичного закладу та скласти направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Беручи до уваги, що ОСОБА_2 , після його незгоди від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці з використанням спеціального технічного засобу, не було направлено до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння, тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Тобто порядок вчинення дій співробітниками поліції досить чітко унормовано: спочатку пропозиція пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, потім у випадку незгоди з результатами чи відмова від проходження огляду на місці - направлення водія до медичного закладу для проведення огляду. І лише після отримання відмови водія від проходження огляду у медичному закладі - складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, є недопустимим з боку працівників поліції пропонувати особі відмовитися від проходження огляду, оскільки це є волевиявленням особи, а такі дії з боку працівників поліції порушують сам порядок огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння та мають судом розцінюватися як схиляння до вчинення правопорушення, тобто очевидною провокацією.
Поліцейськими було роз'яснено, що, згідно з пунктом 2.5 ПДР, водій має право відмовитися від проведення огляду. Водночас зі змісту пункту 2.5. ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння.
З огляду на конкретні обставини зазначеної справи, встановлено, що є очевидним, що без зазначених протиправних дій працівника патрульної поліції, правопорушення не було б вчинено, тобто мала місце провокація та схиляння водія до відмови від проходження огляду.
Тому, на його думку, у даному конкретному випадку відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не може становити складу адміністративного правопорушення, оскільки дії працівників патрульної поліції не відповідали вимогам закону, які невірно роз'яснили наслідки невиконання вимог п. 2.5. ПДР України - наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, запропонували пройти огляд тільки на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу, хоча ОСОБА_2 бажав пройти огляд у спеціалізованому медичному закладі.
За таких обставин, у справі відсутні докази, які б переконливо свідчили, що ОСОБА_2 свідомо ухилився від проходження медичного огляду, зокрема у медичному закладі та мав ознаки алкогольного сп'яніння, які давали для цього підстави, що також підтверджується відеозаписом із матеріалів справи.
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
В протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_2 , а саме у фабулі протоколу, не вказано, які саме дії ОСОБА_2 вчинив з метою ухилення від огляду, тобто об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, розкрита не в повній мірі.
Наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції ОСОБА_2 належним чином роз'яснено не було.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, в імперативній формі передбачено правило поведінки працівників патрульної поліції у випадку, якщо у них є підстави вважати, що водії транспортних засобів перебувають у стані алкогольного (наркотичного чи іншого сп'яніння), а саме такі водії підлягають обов'язковому відстороненню від керування цими транспортними засобами.
В свою чергу працівниками поліції не було ОСОБА_2 відсторонено від керування транспортним засобом, що є порушенням процедури проведення огляду водія на стан сп'яніння та оформлення його результатів.
Тому, вважає, що у діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як його вину працівниками поліції не доведено належним чином, а обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятним та суперечить, як нормам національного законодавства, так і міжнародного.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_2 та його захисника Сіренка М.Ю. на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та відеозапис з нагрудної відеокамери інспектора патрульної поліції, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Цих вимог закону при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 суддя місцевого суду не дотрималася, внаслідок чого суд прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП з дотриманням вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/73, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та п. 7 Розділу І вищезазначеної Інструкції, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який першочергово проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, при якому поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення та у присутності поліцейського.
Вказаних вимог закону працівниками поліції при проведенні огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння та складанні протоколу про адміністративне правопорушення дотримано не було, що залишилось поза увагою суду першої інстанції, який належним чином не перевірив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та не дав їм належної оцінки, що призвело до неповноти з'ясування фактичних обставин справи.
Між тим, переглядаючи справу в межах поданої апеляційної скарги, вважаю, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять достатніх та належних доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_2 п. 2.5 ПДР України, яким встановлено обов'язок водія на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Так, відповідно до пояснень ОСОБА_2 , наданих ним у судовому засіданні апеляційної інстанції, він пояснював працівникам патрульної поліції, що його молодший син хворіє, тому він не спав 2 доби, а алкогольні напої не вживав. Проте працівники поліції вказали, що від нього чути запах алкоголю, на що він відповів, що це ймовірно запах омивача для скла. Працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на приладі Драгер, проте він не погодився проходити на ньому огляд, оскільки не довіряв даному приладу і тому запропонував проїхати до лікарні, але працівники поліції йому в цьому відмовили.
Такі пояснення ОСОБА_2 повністю узгоджуються з відеозаписом нагрудної камери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції, відповідно до якого, працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 , представились та перевірили його документи. В ході спілкування працівники патрульної поліції повідомили про наявність у водія ОСОБА_2 ознак алкогольного сп'яніння, таких як почервоніння очей та запах алкоголю з порожнини роту, та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу. Водій запитав, що буде, якщо він продує у Драгер, і прилад нічого не покаже. Працівники поліції повідомили, що у випадку позитивного результату на водія буде складено протокол про адміністративне правопорушення, а за відмову від проходження огляду передбачена відповідальність. ОСОБА_2 повідомив, що відмовляється проходити огляд на місці зупинки, після чого працівники поліції склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Жодних даних, які б підтверджували факт того, що водію ОСОБА_2 , після його фактичної відмови від проходження огляду із застосуванням приладу «Драгер», працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі та він від такого огляду відмовився, що було б зафіксовано технічними засобами відеозапису, як то встановлено у ст. 266 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, якими регламентується, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, які в даному випадку полягають у сукупності дій по відмові від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці із застосуванням спеціальних технічних засобів, а після такої - і у відмові від огляду у медичному закладі, у матеріалах справи не має.
Поряд з цим, хоча в матеріалах справи і наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 09 березня 2024 року, проте фактично водію ОСОБА_2 не пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, після його відмови від проходження огляду на місці, тому такий доказ, як направлення, не заслуговує на увагу.
Отже, твердження ОСОБА_2 та його захисника Сіренка М.Ю. про порушення встановленого законом порядку проведення огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння працівниками поліції, які, за його фактичної відмови від проходження такого огляду із застосуванням приладу «Драгер» одразу на місці події, не пропонували йому пройти огляд в медичному закладі, нічим не спростовані, а відтак, дійсність, наведених ними обставин, у апеляційного суду сумнівів не викликає.
Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, дані у протоколі про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані допустимими доказами, адже спростовуються дослідженими під час апеляційного розгляду доказами, що дає підстави витлумачити всі сумніви на користь ОСОБА_2 та відкинути їх.
За таких обставин, оскільки під час розгляду справи в апеляційному суді встановлено, що працівниками поліції не було дотримано вимог ст. 266 КУпАП щодо порядку проведення огляду на стан сп'яніння, а отже, факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку не є доведеним і допустимі докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення відсутні, то апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
Апеляційну скаргу захисника Сіренка М.Ю задовольнити.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 липня 2024 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Горб І.М.