Рішення від 04.09.2025 по справі 320/3278/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2025 року справа № 320/3278/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОУЛ КОНСАЛТ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СОУЛ КОНСАЛТ» (далі - позивач та/або ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач та/або ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2022 №00189030702, згідно з яким зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту на суму 127344 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2022 №00189020702, згідно з яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 141286 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 35317 грн.

Мотивуючи позовні вимог позивач вказує, що висновки акту перевірки №16949/26-15-07-02-02-03/43716231 від 21.07.2022 не відповідають фактичним обставинам справи та стверджує про реальність господарських операцій із ТОВ «МОЯ ГРАФІКА». Представник ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» наголошував, що акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаними в договорах, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції. При цьому представник позивача звертав увагу суду на те, що ним до перевірки було надано всі належні первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «МОЯ ГРАФІКА», однак вони не були в повній мірі враховані ГУ ДПС у м. Києві. Водночас, представник ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» вказує, що ним дійсно помилково не відображено у складі податкових зобов'язань за грудень 2021 року суму ПДВ по податковим накладним, реєстрація яких була зупинена.

Разом з цим, представник позивача акцентував увагу суду на тому, що такі податкові зобов'язання включені до складу податкових зобов'язань у декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року і, на його переконання, контролюючий орган, враховуючи пункт 86.10 статті 86 Податкового кодексу України мав відобразити в акті перевірки завищення податку на додану вартість за січень 2022 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

10.04.2023 до суду від представника ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній стверджує про правомірність спірних рішень та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, представник відповідача вказує, що у ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» відсутні необхідні трудові та матеріалі ресурси, необхідні для виконання (надання) робіт (послуг), згідно укладених із позивачем договорів. При цьому, представник контролюючого органу стверджує про не надання ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» всіх документів, наявність яких мала бути забезпечена субпідрядником - ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» згідно умов укладених договорів та фактично дублює зміст акту перевірки №16949/26-15-07-02-02-03/43716231 від 21.07.2022.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с та н о в и в :

На підставі направлень від 17.02.2022 №3134/26-1515-07-02-02, №3133/26-15-07-02-02, наказу ГУ ДПС у м. Києві від 17.02.2022 №1297, виданого на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СОУЛ КОНСАЛТ» податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року, яке визначено з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за листопад 2021 року, за наслідком якої складено акт №16949/26-15-07-02-02-03/43716231 від 21.07.2022 (далі - акт перевірки).

За результатами перевірки ГУ ДПС у м. Києві сформовано висновки про наступні порушення ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» вимог податкового законодавства, а саме:

1. в порушення пункту 8 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (зі змінами та доповненнями) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.7, 201.10 статті 201, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення з ПДВ за грудень 2021 року, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 127 344 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 141 268 грн.

Тут і надалі висновки акту перевірки.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивачем подано заперечення, за наслідком розгляду яких ГУ ДПС у м. Києві листом від 18.08.2022 №9346/І/26-15-07-02-02-09 повідомила заявника про залишення висновків акту перевірки №16949/26-15-07-02-02-03/43716231 від 21.07.2022 без змін.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення рішення від 22.08.2022 №00189030702, яким внаслідок порушення пункту 8 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (зі змінами та доповненнями) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.7, 201.10 статті 201, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» зменшено суму від'ємного значення за звітний (податковий) період грудень 2021 року, податкова декларація №9421750386 від 19.01.2022 на загальну суму 127 344,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №1);

- податкове повідомлення-рішення від 22.08.2022 №00189020702, яким позивачу за порушення пункту 8 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (зі змінами та доповненнями) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.7, 201.10 статті 201, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов'язаннями на суму 141 268 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 35 317 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №2).

Тут і надалі разом спірні та/або оскаржувані рішення.

Не погоджуючись із спірними рішеннями позивачем подано скаргу, за наслідком розгляду якої рішенням ДПС України від 15.11.2022 №14544/6/99-00-06-01-05-06 скаргу ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОУЛ КОНСАЛТ» категорично не погоджується зі спірними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернулось до суду з метою захисту своїх порушених права та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

За правилами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Пунктами 78.4-78.8 статті 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із пунктом 86.3 статті 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Суд вказує, що позивач обґрунтовуючи позовні вимоги не вказує про порушення порядку призначення та/або проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а судом таких порушень не встановлено.

Отже, суд переходить до дослідження наявності/відсутності обставин порушення ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» вимог податкового законодавства, які були підставою для прийняття спірних рішень та зазначає про наступне.

Так, підставою для винесення відповідачем оскаржуваного рішення №1 стало те, що при перевірці своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов'язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації за грудень 2021 (рядок 9 (колонка Б) Декларації встановлено їх заниження на 124 850 грн., що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації, оскільки було занижено показник у рядку 1.1 (колонка Б) Декларації на 124 850 грн., внаслідок не включення суми податку на додану вартість, вказаної в податкових накладних, до суми податкових зобов'язань за грудень 2021 по взаємовідносинах з наступними контрагентами:

1. КП по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києві (сума податку на додану вартість, яка не було включена до складу податкового зобов'язання за грудень 2021 року в сумі 87 424 грн. (податкові накладні: від 21.12.2021 №3 на суму 252 960 грн. (сума ПДВ - 42160), №5 на суму 68388 грн. (сума ПДВ - 11398), №4 на суму 203196 грн. (сума ПДВ - 33866).)

2. ТОВ «ОСНОВА» сума податку на додану вартість, яка не була включена до складу податкового зобов'язання за грудень 2021 року в сумі 18 075,00 грн. за податковою накладною від 30.12.2021 №7 на загальну суму 108450,04 грн. (сума ПДВ - 18075,01).

3. АТ «УКРТРАНСНАФТА» сума податку на додану вартість, яка не було включена до складу податкового зобов'язання за грудень 2021 року в сумі 19 351,00 грн. за податковою накладною №6 від 25.12.2021 на загальну суму 116105,12 грн. (сума ПДВ - 19350,85 грн.

Відповідно до змісту акту перевірки реєстрація вище окреслених податкових накладних була зупинена у грудні 2021 року та, в подальшому такі податкові накладні були зареєстровані позивачем у січні 2022 року.

ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» у позовній заяві вказує, що дійсно помилково вважав, що оскільки реєстрація податкових накладних була зупинена, то сума ПДВ не підлягає відображенню у складі податкових зобов'язань у періоді зупинення їх реєстрації (грудень 2021 року).

Представник позивача наголосив, що сума податкового зобов'язання за грудень 2021 року була включена ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» до складу податкового зобов'язання у Декларації з ПДВ за січень 2022 року, реєстраційний номер №9150492367.

У той же час, із посиланням на пункт 86.10 статті 86 ПК України, представник позивача звертав увагу суду на те, що в акті перевірки податковий орган мав би відобразити завищення ПДВ за січень 2022 року, чого зроблено не було.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що фактично позивач не заперечує обставин порушення, які зафіксовані в акті перевірки в цій частині.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

За правилами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України, серед іншого регламентовано, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У той же час, наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (зі змінами та доповненнями) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок №21), розділом V якого врегульовано порядок заповнення податкової декларації.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 3 розділу V Порядку №21 Розділ I "Податкові зобов'язання":

1) у рядках 1, 2, 3, 5 колонки А декларації вказуються загальні обсяги постачання товарів/послуг за звітний період, які оподатковуються за основною ставкою, за ставками 7 % і 14 %, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Кодексу, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод) та не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V Кодексу, та послуг, що не оподатковуються у зв'язку з їх місцем постачання за межами митної території України.

При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміна "постачання товарів" відповідно до вимог підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу та значення терміна "постачання послуг" відповідно до вимог підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу;

2) у рядку 1.1 декларації вказуються дані операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України.

До рядка 1.1 декларації включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання товарів/послуг, здійснені на митній території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

Згідно із підпунктом 8 пункту 3 розділу V Порядку №21 коригування податкових зобов'язань, крім випадків, передбачених цим Порядком, відображається у рядках 7 та 8.

У разі коригування податкових зобов'язань у зв'язку із збільшенням суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання декларації, заповнюється таблиця 1.2 (Д1) (додаток 1).

У рядку 8 вказуються суми збільшення податкових зобов'язань, що виникають у зв'язку з нецільовим використанням товарів, ввезених на митну територію України із застосуванням звільнення від сплати податку на додану вартість у пільговому режимі.

Аналіз вказаних положень ПК України дає суду підстави сформувати висновки про те, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Отже, саме із дати зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню у покупця/замовника виникає обов'язок щодо визначення податкових зобов'язань по сплаті податку на додану вартість.

При цьому, обставини зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних для визначення платником податків податкових зобов'язань з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період, в який відбулася перша подія (зарахування коштів на банківський рахунок платника податків) не має визначального значення, адже не поставлена нормами ПК України в залежність від таких обставин.

Суд відмічає, що відсутність зареєстрованих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, проте не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Резюмуючи вищевикладене суд погоджується із висновками ГУ ДПС у м. Києві про заниження позивачем рядку 1.1 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року, що мало своїм наслідком заниження рядку 9 «Усього податкових зобов'язань» податкової декларації з ПДВ за грудень 2021 року (колонка Б (сума податку на додану вартість) на суму 124 850,00 грн.

У свою чергу, підпунктом 2 пункту 5 розділу V Порядку №21 регламентовано, що якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

При від'ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.

З рядка 19 визначається сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від'ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1.

Приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи підтверджено обставини заниження ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» рядку 9 «Усього податкових зобов'язань» податкової декларації з ПДВ за грудень 2021 року (колонка Б (сума податку на додану вартість) на суму 124 850,00 грн., суд вважає правомірними твердження ГУ ДПС у м. Києві щодо завищення позивачем рядка 19 розділу III податкової декларації за грудень 2021 року на суму 124 850,00 грн.

З приводу з доводів ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ», що сума податкового зобов'язання за грудень 2021 року була включена до складу податкового зобов'язання у декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року, як підстави для задоволення позовних вимог, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу I Порядку №21 податкова декларація з податку на додану вартість (далі - декларація) відповідно до пункту 46.1 статті 46 розділу II «Адміністрування податків, зборів, платежів» подається контролюючому органу у строки, визначені статтею 203 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Згідно із пунктом 6 розділу I Порядку №21 до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать:

податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;

розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що платнику податків надано право на подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу та такий розрахунок входить до податкової звітності за відповідний податковим (звітний) період.

Суд відмічає, що позивачем фактично уточнено показники податкових зобов'язань за грудень 2021 року не шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року, а шляхом їх відображення в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року.

У свою чергу, як вже було вказано судом вище абзацом 2 пункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України регламентовано, що документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Отже, обставини подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року із відображенням податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2021 жодним чином не спростовує наявність порушення, яке було встановлено контролюючий органом під час документальної позапланової виїзної перевірки.

При цьому, суд наголошує, що при проведенні ГУ ДПС у м. Києві документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» податкової декларації з ПДВ за грудень 2021 контролюючий орган не уповноважений досліджувати та перевіряти всю податкову звітність платника податків, у тому числі дані, задекларовані ним у податковій декларації з ПДВ за січень 2022 року, а відтак мотиви та обґрунтування, які висловлені позивачем в окресленій частині є безпідставними та такими, що не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, за сукупністю встановлених судом обставин, податкове повідомлення-рішення від 22.08.2022 №00189030702, згідно з яким ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту на суму 127 344 грн. є правомірним, що зумовлює відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню №2 суд враховує наступне.

Згідно із пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з приписами пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.4. статті 200 ПК України).

Відповідно до положень статей 1, частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Комплексний аналіз наведених норм сформував правову позицію Верховного Суду (зокрема, постанови: по справі №820/3072/18 від 19.02.2021 року, по справі №640/11256/19 від 16.03.2021 року, по справі № 813/3637/16 від 23.04.2021 року та інші), відповідно до якої судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Крім того, однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду, є доктрина реальності господарської операції.

Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об'єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Верховний Суд України у постанові від 20.01.2016 року у справі № 826/11531/14, Верховний Суд у постановах від 24.01.2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 19.11.2019 року у справі № 826/487/16 неодноразово звертав увагу, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, суди, на думку Верховного Суду, повинні встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання робіт (послуг), обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з'ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінити такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

У розділі 3.2 «Результати перевірки визначення податкового кредиту (розділ II Декларації) акту перевірки контролюючий орган встановив, що при визначенні та врахуванні при розрахунку показника рядка 19 декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації позивачем завищено такий показник на суму 143 763 грн., в тому числі за грудень 2021 року у сумі 143 763,00 грн., що призвело до завищення на суму 127 344 грн. показника рядка 19 декларації та заниження рядка 18 декларації на суму 141 269 грн.

Суд відмічає, що такі висновки, серед іншого сформовані ГУ ДПС у м. Києві, внаслідок описаного вище порушення та також враховуючи такі обставини.

Так, в акті перевірки зафіксовано, що в структурі податкового кредиту, задекларованого ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» найбільший виплив мали такі показники:

- придбання з основною ставкою (рядок 10.1) - 152 213,00 грн. (88,7%);

- від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 16) - 19 450,00 грн. (11,3%).

Проведеною перевіркою відображеного показника за грудень 2021 року в сумі 152 213 грн. на підставі таких документів: оборотно-сальдових відомостей та карток по бухгалтерських рахунках 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 64 «Розрахунки за податками й платежами», 31 «Рахунки в банках», податкових накладних, накладних, актів виконаних робіт (наданих послуг), виписок банку тощо, встановлено їх завищення за грудень 2021 року на загальну суму 143 763,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «МОЯ ГРАФІКА».

Зміст акту перевірки дає суду підстави дійти до висновку про те, що контролюючий орган вважає, що надані ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» послуги позивачу не мали реального характеру з наступних причин:

- згідно бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних» та ІС «Податковий блок» встановити джерело походження реалізованих послуг в ланцюгу постачання ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» на адресу ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» не вбачається за можливе;

- місце розташування зелених насаджень для надання послуг з поливу зелених насаджень, які ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» надавала ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» в договорі та первинних документах відсутнє, що унеможливлює встановити де фактично надавались послуги з поливу зелених насаджень;

- внаслідок відсутності деталізації наданих послуг не можливо встановити, які саме витрати понесені ТОВ «МОЯ ГРАФКА» в зв'язку з виконанням договору;

- згідно бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних» та ІС «Податковий блок», відповідно до 20-ОПП у ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» відсутні спеціально обладнані автомобілі з використанням води, відсутнє придбання води для поливу зелених насаджень.

Вказані обставини наведені контролюючим органом щодо договору від 10.11.2021 №10/1121.

З приводу ж укладеного між позивачем та ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» договору від 10.11.2021 №10/1122 та договору від 20.11.2021 №20-11/21 ГУ ДПС у м. Києві, в акті перевірки наводить аналогічні підстави та вказує про те, що умовами договору, з метою виконання якого ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» укладено договір субпідряду з ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» було передбачено надання документів для оцінки субпідрядної організації встановленим критеріям та вимогам чинного законодавства для надання відповідних послуг, які, у свою чергу не були надані позивачем до перевірки.

ГУ ДПС у Києві вважає, що всі наведені ознаки, як кожна окремо, так і в сукупності, дають обґрунтовані підстави вважати, що у ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності (руху активів між суб'єктами господарювання) та наявності фактів дефектності документів.

При цьому, в акті перевірки відповідач зазначає про відсутності у ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» необхідних трудових, матеріальних, технічних ресурсів для здійснення господарської діяльності, відсутня інформація щодо джерел походження матеріалів, послуг (не встановлено наявність постачальників реалізованих матеріалів та послуг в ланцюгу постачання).

Надаючи оцінку наведеним доводам контролюючого органу у взаємозв'язку із наявними в матеріалах справи первинними документами, суд вказує про наступне.

02.08.2021 між КП по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва укладено з ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» договір №99 від 02.08.2021, у відповідності до якого виконавець надає, а замовник приймає і оплачує: Послуги з поливу зелених насаджень.

Загальна вартість послуг за договором №99 від 02.08.2021, з урахуванням додаткової угоди №1 від 30.12.2021 становить 524 544,00 грн., у тому числі ПДВ - 87 424,00 грн.

В межах виконання вказаного договору позивачем, як замовником з однієї сторони укладено договір №05/0921 від 05.09.2021 з ТОВ «МОЯ ГРАФІКА», як підрядником з іншої сторони, у відповідності до якого за завданням замовника підрядник зобов'язується власними силами (засобами) надати Послуги з поливу зелених насаджень на території замовника і передати їх результати замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи в порядку та на умовах, визначених даним договором (далі - договір №05/0921).

Згідно із пунктом 1.2 договору №05/0921 характер, обсяг, строк виконання та вартість робіт, що виконується підрядником визначаються документацією (Додаток №1 до цього договору), яка є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору №05/0921 згідно Додатку №1 вартість робіт складає 487 064,16 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 81 177,36 грн. Ціна роботи включає відшкодування витрат підрядника та оплату за виконану ним роботу. Всі витрати підрядника, що були понесені ним в зв'язку з виконанням цього договору, входять до вартості робіт по цьому договору. Вартість робіт складається в тому числі із затрат на виконання робіт відповідно до предмету договору, вартості робочої сили, транспортних, складських та інших витрат.

Згідно із пунктами 3.1, 3.2 договору №05/0921 після надання послуг (згідно акту наданих послуг) на умовах відтермінування платежів на 30 банківських днів. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, списується з рахунку замовника.

Відповідно до пункту 6.1 договору №05/0921 передача-приймання виконаних робіт здійснюється протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня повідомлення замовника про готовність робіт, шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Додатком №1 до договору №05/0921 сторонами затверджено Специфікацію, якою визначено полив дерев у пристовбурові лунки у кількості 1 460 штук на загальну суму без ПДВ 67 890,00 грн.; полив кущів живої огорожі у пристовбурові рівчачки у кількості 4 320 погонний метр на загальну суму 200 880,00 грн.; полив газонів у кількості 84 640 м2 на загальну суму без ПДВ 137 116,80 грн. Всього 487 064,16 грн., у тому числі ПДВ - 81 177,36 грн. Суд відмічає, що в цій частині має місце допущення математичної помилки позивачем (не вірно вказано суму ПДВ, а саме помилково зазначено 81 137,66).

Додатковою угодою №01 від 05.09.2021 до договору №05/0921 сторони внесли зміни в пункт 10.1 договору №05/0921 в частині його вступу в силу та строку дії.

Згідно з матеріалами справи сторонами складено та підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг): №01 на загальну суму 63 436,22 грн., у тому числі ПДВ - 10 572,72 грн. (послуги: полив дерев у пристовбурові лунки, полив газонів); №02 на загальну суму 188 677,44 грн., у тому числі ПДВ - 31 446,24 грн. (послуги: полив дерев у пристовбурові лунки, полив газонів, полив кущів живої огорожі у пристовбурові рівчачки); №03 на загальну суму 234 950,40 грн., у тому числі ПДВ - 39 158,40 грн. послуги: полив дерев у пристовбурові лунки, полив газонів, полив кущів живої огорожі у пристовбурові рівчачки).

До кожного акту ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» долучено додатки - звіт про місце проведення робіт/надання послуг з поливу дерев, газонів, кущів.

В межах договору №05/0921 складено податкові накладні: №8 від 19.12.2021, №10 від 19.12.2021; №13 від 19.12.2021.

Також позивачем надано копії платіжних інструкції про оплату наданих йому ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» послуг, а саме: №103 від 12.01.2022 на суму 204405,19 грн. №102 від 12.01.2022 на суму 164 149,37 грн., №101 на суму 55 189,60 грн., №91 від 29.12.2021 на суму 63 320,00 грн., та листи від 12.01.2022 №04/12-22, №03/12-22, №02/12-22, №01/12-22 в частині зазначенні вірного призначення платежу у відповідних платіжних інструкціях.

Разом з цим, судом встановлено, що надані послуги ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» були передані позивачем КП по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №1/21 від 21.12.2021, №2/21 від 21.12.2021, №3/12 від 21.12.2021.

При цьому, ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» надано до суду талони замовлення до подорожніх листів від 02.08.2021, 04.08.2021, 06.08.2021, 09.08.2021, 11.08.2021, 13.08.2021, 16.08.2021, 18.08.2021, 20.08.2021, 25.08.2021, 27.08.2021, 30.08.2021, 09.09.2021. 13.09.2021, 16.09.2021, 20.09.2021, 23.09.2021, 27.09.2021 у відповідності до якого автотранспортний засіб позивача МАЗ 5340С2 прибував на територію КП по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва о 08:00 год. та вибував о 17:00 год.

Відповідно до матеріалів справи послуги, які надавались ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» за умовами договору №05/0921 позивачу на виконання останнім договору №99, який укладений з КП по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва оплачені останнім що підтверджується платіжними інструкціями №1328 від 28.12.2021 на загальну суму 252 960,00 грн., №1329 на загальну суму 203 196,00 грн., №1330 від 28.12.2021 на загальну суму 68 388,00 грн.

Надаючи оцінку вказаним первинним документам суд вказує про наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно із статтею 1 вказаного закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Положеннями частини 2 статті 9 Закону № 996-XIV регламентовано, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Судом встановлено, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг): №01 на загальну суму 63 436,22 грн., у тому числі ПДВ - 10 572,72 грн. (послуги: полив дерев у пристовбурові лунки, полив газонів); №02 на загальну суму 188 677,44 грн., у тому числі ПДВ - 31 446,24 грн. (послуги: полив дерев у пристовбурові лунки, полив газонів, полив кущів живої огорожі у пристовбурові рівчачки); №03 на загальну суму 234 950,40 грн., у тому числі ПДВ - 39 158,40 грн. послуги: полив дерев у пристовбурові лунки, полив газонів, полив кущів живої огорожі у пристовбурові рівчачки) не містять в собі дати його складання, що унеможливлює встановлення дати проведення господарської операції.

Разом з цим, надані позивачем додатки - звіт про місце проведення робіт/надання послуг з поливу дерев, газонів, кущів до зазначених вище актів місять інші порядкові номери.

Слід також звернути особливу увагу на те, що додатки - звіт про місце проведення робіт/надання послуг з поливу дерев, газонів, кущів до актів датовані 19.12.2021.

У той же час, згідно пункту 1 Додатку 2 до договору №99 від 02.06.2021 «Технічна частина, опис та основні вимоги щодо якості послуг» для забезпечення виконання якого позивачем і було залучено ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» на підставі договору №05/0921 послуга надається до листопаду 2021 року (за умови фінансування та відповідної заяви «Замовника»).

Окрім цього, суд відмічає, що талони замовлення до подорожніх листів від 02.08.2021, 04.08.2021, 06.08.2021, 09.08.2021, 11.08.2021, 13.08.2021, 16.08.2021, 18.08.2021, 20.08.2021, 25.08.2021, 27.08.2021, 30.08.2021, 09.09.2021. 13.09.2021, 16.09.2021, 20.09.2021, 23.09.2021, 27.09.2021 вказують на те, що безпосередньо позивач перебував на території замовника - КП по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва.

В матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження того, що ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» безпосередньо надавала відповідні послуги.

Суд враховує, що згідно пункту 16 Додатку 2 до договору №99 від 02.06.2021 «Технічна частина, опис та основні вимоги щодо якості послуг» виконавець для надання послуги застосовує спеціально обладнанні автомобілі вантажопідйомністю 3-10т. (3-10 куб.м.).

У свою чергу, замовлення до подорожніх листів підтверджують обставини використання такого обладнання, проте їх зміст не дає суду можливості ідентифікувати, що їх використовувала ТОВ «МОЯ ГРАФІКА», адже автопідприємством в останніх визначено - ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ».

При цьому суд відмічає, що позивачем не надано належних та достатніх доказів, що вказаний у замовленнях до подорожніх листів автомобільний транспорт був використаний ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» для надання послуг за договором №05/0921. Навіть, якщо припустити обставини його виконання контрагентом позивача, то таке використання суперечить статті 1 договору №05/0921, адже ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» має надати послуги власними силами.

Отже, на переконання суду, вказані обставини в сукупності не дають можливість констатувати, що послуги за договором №05/0921 виконані (надані) безпосередньо ТОВ «МОЯ ГРАФІКА».

Також судом встановлено, що між позивачем та АТ «Укртранснафта» укладено договір про надання послуг №29-00/21-88 від 09.09.2021, у відповідності до якого ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» зобов'язується за завданням замовника, та у встановлені цим Договором строки надати послуги з розчистки від лісової пророслі охоронної зони повітряних ліній електропередач (далі - ЛЕП) АТ «Уктранснафта» ЛВДС «Чижівка», відповідно до коду ДК 021:2015 код 77310000-6, а замовник зобов'язується прийняти та оплати надані виконавцем послуги (далі - договір №29-00/21-88).

Згідно пункту 2.1 ціна договору встановить 144 900,00 грн. у тому числі ПДВ - 24 150,00 грн.

З метою виконання вказаного договору ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» укладено з ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» договір №10/1121 від 10.11.2021, у відповідності до якого підрядник (ТОВ «МОЯ ГРАФІКА») за завданням замовника зобов'язується власними силами (засобами) надати послуги розчистки від лісової пророслі території замовника і передати їх результат замовнику, а замовник (позивач) зобов'язується прийняти та оплати ці роботи в порядку та на умовах. Визначених цим договором (далі - договір №10/1121).

Відповідно до пунктів 1,2, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 4.1, 6.1 договору №10/1121 характер, обсяг, строк виконання та вартість робіт, що виконується підрядником визначаються документацією (Додаток №1 до цього договору), яка є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно Додатку №1 вартість робіт складає 109 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 18 300,00 грн. Ціна роботи включає відшкодування витрат підрядника та оплату за виконану ним роботу. Всі витрати підрядника, що були понесені ним в зв'язку з виконанням цього договору, входять до вартості робіт по цьому договору. Вартість робіт складається в тому числі із затрат на виконання робіт відповідно до предмету договору, вартості робочої сили, транспортних, складських та інших витрат.

Умови оплати: після надання послуг (згідно акту наданих послуг) на умовах відтермінування платежів на 30 банківських днів. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, списується з рахунку замовника.

Передача-приймання виконаних робіт здійснюється протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня повідомлення замовника про готовність робіт, шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Додатком №1 до договору №10/1121 від 10.11.2021 сторонами підписано специфікацію на надання послуги з розчистки від лісової пророслі у кількості 1 послуга на загальну суму 91 500, 00 грн., у тому числі ПДВ - 18 300,00 грн.

Суд вказує, що умови вказані у специфікації містять математичні помилки, а саме в частині загальної суми з ПДВ вказано 91 500,.00 грн., у тому час коли вірним є 109 800,00 грн.

На підтвердження реальності вказаної операції позивачем надано до суду акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №06 про надання послуг з розчистки від лісової пророслі на загальну суму 109 800,00 грн., у тому числі ПДВ - 91 500,00 грн., додаток до акту здачі приймання робіт (надання послуг) №6 від 25.12.2021 «Звіт про надання послуг з розчистки від лісової пророслі охоронної зони повітряних ліній електропередач АТ «Укртранснафта» ЛВДС «Чижівка», податкову накладну №15 від 25.12.2021, копію платіжної інструкції №105 від 13.01.2022 на загальну суму 95 526,00 грн. та від 04.01.2022 №100 на загальну суму 14 274,00 грн.

Також ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» надано документи до суду на підтвердження обставин передачі послуг отриманих від ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» АТ «Уктранснафта», в межах виконання позивачем договору №29-00/21-88 від 09.09.2021 та оплату АТ «Уктранснафта» таких послуг.

Суд щодо вказаної господарської операції зазначає, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №06 про надання послуг з розчистки від лісової пророслі на загальну суму 109 800,00 грн., у тому числі ПДВ - 91 500,00 грн. не містить дати його складання.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що підпунктом 5.2.6.1 договору №29-00/21-88 від 09.09.2021 для виконання якого і було залучено ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» на підставі договору №10/1121 визначено, що для надання послуг в обсязі не менше ніж 20% від вартості договору, виконавець залучає лише тих співвиконавців, яких він вказав у своїй пропозиції як учасник процедури закупівлі.

ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» під час розгляду справи по суті не надало належних та достатніх доказів на підтвердження зазначення у своїй пропозиції як учасника процедури закупівлі співвиконавця - ТОВ «МОЯ ГРАФІКА», незважаючи на те, що згідно наданих ним документів ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» виконує більше ніж 20% від вартості договору, який був укладений позивачем із замовником послуг - АТ «Уктранснафта».

Окрім цього суд відмічає, що згідно із додатку №2 до договору №29-00/21-88 від 09.09.2021 виконавець до початку надання послуг повинен розробити та узгодити із замовником календарний графік надання послуг із розчистки трас ЛЕП (лінії електропередач).

Суд відмічає, що в матеріалах справи відсутній такий графік, з урахування чого не можливо встановити період надання ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» послуг, в межах укладеного договору із позивачем, для забезпечення останнім виконання вимог договору №29-00/21-88 від 09.09.2021.

Також в матеріалах справи відсутній перелік осіб, які від імені ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» надавали такі послуги, проходження ним інструктажів з правил охорони праці на ЛЕП, наявність дозволів на роботу на ЛЕП.

З урахуванням наведеного суд вважає, що надані ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» первинні документи не підтверджують безпосереднє виконання ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» робіт за договором №10/1121.

Поряд з цим, судом встановлено, що між позивачем (підрядником) та ТОВ «Основа» (генпідрядник) укладено договір підряду №09/09 від 09.09.2021, у відповідності до якого підрядник зобов'язується на свій ризик, з власних матеріалів, власними та/або залученими силами здійснити відповідно до проектно-кошторисної документації будівельні роботи по об'єкту: «Реконструкція I черги Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодоморів в Україні з будівництвом II черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодоморів в Україні по вул. Лаврській, 3 у Печерському районі м. Києва (1 черга).

Задля забезпечення виконання договору підряду №09/09 від 09.09.2021 ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» залучено субпідрядника - ТОВ «МОЯ ГРАФІКА», згідно укладеного договору субпідряду №20-11/21 на виконання робіт від 20.11.2021 (далі - договір №20-11/21).

У відповідності до пункту 2.2 договору №20-11/21 склад та вартість робіт, що виконується субпідрядником за цим договором, визначаються договірною ціною (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору. Об'єм виконаних робіт буде визначений сторонами за результатам фактичного виконання і закріплений в актах виконаних робіт.

Згідно із пунктом 2.3 договору №20-11/21 роботи виконуються із матеріалів субпідрядника (електроди, пропан, кисень, відрізні кола, пиломатеріали та інш.), окрім бетонної суміші, арматурної сталі, закладних деталей, в'язальної проволоки для арматури, опалубки та фанери, що є матеріалами підрядника, та які передаються про акту приймання-передачі без вартості таких матеріалів; витрати на механізми в т.ч. бетононасос в комплекту з рукавами, окрім баштового крану.

Відповідно до пункту 2.7 договору №20-11/21 субпідрядник гарантує, що має усі ліцензії, необхідні для виконання робіт, несе відповідальність за їх відсутність та зобов'язується надати протягом п'яти календарних днів з дати підписання договору копії наступних документів (завірені печаткою та підписом уповноваженої особи субпідрядника): ліцензії, що підтверджують право субпідрядника виконувати роботи, виписки про державну реєстрацію, свідоцтво платника ПДВ, документи, що підтверджують повноваження особи, яка підписує договір (рішення засновника, протокол загальних зборів, витяг з статуту субпідрядника з визначенням меж компетенції керівника субпідрядника.

Згідно із пунктами 3.1, 3.2 договору №20-11/21 вартість робіт (ціна договору) за 1м/п улаштування штроби у стіні в ґрунті від плити перекриття є твердою та визначається договірною ціною (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цієї угоди. Загальна вартість робіт за даним договором визначається на підставі підписаних сторонами протягом дії даного договору актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрат по формі КБ-3.

Відповідно до пункту 4.1 договору №20-11/21 строк виконання робіт становить: початок робіт - протягом 3-х днів із дня підписання договору та передачі фронту робіт підрядником. Загальний строк виконання робіт, згідно додатку №2 (Графік виконання робіт).

Згідно із пунктами 6.3, 6.4, 6.4 договору №20-11/21 ввезення-вивезення власних матеріальних цінностей субпідрядника (витратні матеріали, власне обладнання та засоби малої механізації, ін.) супроводжується записом в Журналі «Ввезення-вивезення майна Субпідрядника» (зі списком) та за підписами відповідальних осіб субпідрядника і служби охорони на об'єкті із зазначенням ПІБ, дати та часу передачі майна під охорону. Журнал «Ввезення-вивезення майна Субпідрядника» знаходиться - один екземпляр у субпідрядника, другий у службі охорони об'єкта. Щоденно після закінчення робіт субпідрядник повинен здати приміщення, в яких знаходилось майно субпідрядника, службі охорони об'єкту. Здача під охорону супроводжується записом в Журналі «Прийому-передачі майна субпідрядника під охорону» (зі списком переданого під охорону) та за підписами відповідальних осіб субпідрядника та служби об'єкту охорони. Журнал «Прийому-передачі майна субпідрядника під охорону» знаходиться - один екземпляр у субпідрядника, другий у службі охорони об'єкта. Сторони, не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дня підписання цього договору, зобов'язуються письмово призначити відповідальних осіб, які будуть приймати участь у прийманні-передачі матеріальних цінностей в монтаж, у тому числі будуть підписувати супровідні документи (довіреності, накладні, інші документи згідно чинного законодавства України).

Пунктом 8.3 договору №20-11/21 регламентовано, що підрядник передає субпідряднику ресурси необхідні для виконання робіт, на підставі актів приймання-передачі. Субпідрядник зобов'язується належним чином їх прийняти на будівельному майданчику.

Згідно із пунктами 8.6, 8.8 договору №20-11/21 з метою забезпечення контролю за відповідністю робіт та ресурсів установленим вимога підрядник здійснює технічний нагляд та контроль за виконанням робіт. Технічний нагляд і контроль за виконанням робіт здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 9.5 договору №20-11/21 пред'явлення прихованих робіт для прийманням підрядником здійснюється субпідрядником відповідно до діючого законодавства України. Їх готовність підтверджується актами огляду прихованих робіт і актами проміжного прийняття відповідальних конструкцій з обов'язковою участю відповідального представника підрядника.

Субпідрядник приступає до виконання наступних робіт тільки після підписання актів огляду попередніх прихованих робіт, а також актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій. Не допускається виконання додаткових робіт без погодження та укладення відповідного додаткового договору до цього договору (п. 9.8 договору №20-11/21).

По окремих видах робіт, що підлягають закриттю у зв'язку з виконанням наступних робіт субпідрядник зобов'язаний складати акти прихованих робіт та акти проміжного прийняття (випробувань) відповідно до вимог ДБН України. Жодні роботи, що підлягають закриттю, не повинні закриватися без письмової згоди представника підрядника (пп. 10.4.30 п. 10.4 договору №20-11/21).

В силу вимог пункту 11.1 договору №20-11/21 приймання та оцінка робіт здійснюється у відповідності з основними вимогами цього договору, згідно чинного законодавства України (в т.ч. відповідних державних будівельних норм) на підставі комплекту документів, до якого входять: Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою, погодженою Сторонами у Додатку №3 до цього Договору, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, сертифікати, паспорти на використані матеріальні ресурси, звіт про використані матеріальні ресурси, надані підрядником, виконавча документація (акти прихованих робіт, виконавча зйомка. На обґрунтовану вимогу підрядника субпідрядник зобов'язаний надати додаткові документи, крім перелічених вище.

Згідно із пунктом 11.2 договору №20-11/21 щомісячно, починаючи з періоду/місяця, в якому розпочато їх виконання і кожного наступного періоду/місяця, в якому вони виконуються, субпідрядник, попередньо погодивши та завізувавши остаточні обсяги у відповідальних осіб підрядника, складає, підписує та скріплює печаткою Акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт на виконання й субпідрядником обсяг робіт за звітний період/місяць та передає їх (три) екземпляри підряднику до 19-го числа звітного місяця разом з паспортами на використані матеріальні ресурси, у разі використані наданих підрядником матеріальних ресурсів - звітом про використані матеріальні ресурси, актами прихованих робіт та інше.

Сертифікати та інша виконавча документація, а саме: виконавча зйомка, протоколи вимірювань, протоколи на випробування бетонних кубів, протоколи випробування арматурної сталі (на кожну поставку), протоколи ущільнення ґрунту, протоколи якості з'єднувальних конструкцій та ін. за відповідний звітний місяць субпідрядник зобов'язаний надати до 20-го числа наступного місяця разом з актом приймання виконаних будівельних робіт, довідкою про вартість будівельних робіт та виконавчою документацією наступного за звітним періоду/місяця.

В межах договору №20-11/21 сторонами складено та підписано договірну ціну на будівництво «Реконструкція I черги Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодоморів в Україні з будівництвом II черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодоморів в Україні по вул. Лаврській, 3 у Печерському районі м. Києва» у 2021 році, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, податкову накладну №17 від 20.12.2021 на загальну суму 160 509,39 грн., у тому числі ПДВ - 32 101,878 грн., податкову накладну №18 від 30.12.2021 на загальну суму 60 918,15 грн., у тому числі ПДВ - 12 183,63 грн., платіжні інструкції №90 від 22.12.2021, №98 від 31.12.2021, №104 від 13.01.2022.

Інших документів позивачем до суду безпосередньо по взаємовідносинам з ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» не надано.

Досліджуючи подані первинні документи ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» у взаємозв'язку із умовами, які визначені сторонами у договорі №20-11/21 суд вказує про таке.

Як вже було зазначено вище умовами договору №20-11/21 передбачено обов'язок ТОВ «МОЯ ГРАФІКА», як субпідрядника надати позивачу, як підряднику ліцензії, що підтверджують право субпідрядника виконувати роботи, виписки про державну реєстрацію, свідоцтво платника ПДВ, документи, що підтверджують повноваження особи, яка підписує договір (рішення засновника, протокол загальних зборів, витяг з статуту субпідрядника з визначенням меж компетенції керівника субпідрядника.

Окреслені документи позивачем до суду не надано.

У той же час, умовами договору №20-11/21 регламентовано, що роботи виконуються із матеріалів субпідрядника (електроди, пропан, кисень, відрізні кола, пиломатеріали та інш.), окрім бетонної суміші, арматурної сталі, закладних деталей, в'язальної проволоки для арматури, опалубки та фанери, що є матеріалами підрядника, та які передаються про акту приймання-передачі без вартості таких матеріалів; витрати на механізми в т.ч. бетононасос в комплекту з рукавами, окрім баштового крану.

В наданій ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» договірної ціни на будівництво «Реконструкція I черги Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодоморів в Україні з будівництвом II черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодоморів в Україні по вул. Лаврській, 3 у Печерському районі м. Києва», в розділі найменування витрат відображено вартість матеріальних ресурсів поставки замовника, без ПДВ - 433,31844, з ПДВ - 519,98213.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження обставин передачі відповідних матеріалів субпідряднику ТОВ «МОЯ ГРАФІКА», зокрема акту приймання-передачі без вартості таких матеріалів.

В матеріалах справи також відсутні витяги з Журналів «Ввезення-вивезення майна Субпідрядника» (зі списком) та за підписами відповідальних осіб субпідрядника і служби охорони на об'єкті із зазначенням ПІБ, дати та часу передачі майна під охорону та Журналі «Прийому-передачі майна субпідрядника під охорону» (зі списком переданого під охорону) та за підписами відповідальних осіб субпідрядника та служби об'єкту охорони.

Окрім цього, ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» не надано суду жодних документів на підтвердження обставин того хто здійснював технічний нагляд і контроль за виконанням робіт, коли він його здійснював та у який спосіб.

Також суд вказує, що відповідно до пункту 3.2.9 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» будівельні роботи, результати яких закриваються подальшими роботами і потребують перед цим підтвердження їх відповідності вимогам проектної документації.

Додатком Н до ДБН А.3.1-5:2016 регламентовано перелік основних видів робіт та конструкцій, на які складаються акти на закриття прихованих робіт, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій, зокрема визначено перелік Н1 Земляні роботи: Улаштування земляних робіт, насипів та зворотних засипок у котлованах і траншеях. Улаштування пошарового ущільнення ґрунту (досягнення проектної щільності, товщина кожного відсипаного та ущільненого шару тощо). Установлення рівня та характеру підземних вод. Виконання захисних заходів при будівництві на осідаючих та набухаючих ґрунтах, на болотах. Улаштування дренажів. Зняття та використання для рекультивації родючого шару ґрунту. Виконання заходів щодо закріплення ґрунтів.

Відповідно до наявної в матеріалах договірної ціни на будівництво «Реконструкція I черги Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодоморів в Україні з будівництвом II черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодоморів в Україні по вул. Лаврській, 3 у Печерському районі м. Києва» передбачено локальний газон з рулонним трав'яним покриттям, що відновлюється, до якого включено, серед іншого: засипання вручну траншей, пазух котлованів та ям; укріплення схилів та укосів земельного полотна із застосуванням Геомата; укріплення бровки укосів земляних споруд дерновою стрічкою; рулонний газом (демонтаж відповідних лотків PoliMax Basic з шириною гідравлічного перерізу 200 мм.

Згідно із умовами договору підряду №09/09 від 09.09.2021 (пункт 2.1), який був укладений позивачем із ТОВ «Основа» та до виконання якого і було залучено ТОВ «МОЯ ГРАФІКА» підрядник гарантує якість закінчених будівельних робіт на об'єкті будівництва, досягнення показників визначених проектною документацією та забезпечення можливості в подальшому виконання основних будівельно-монтажних робіт на об'єкті протягом 10 років з дня здачі-приймання виконаних робіт.

Аналіз в цілому вказаного вище дає суду підстави вважати, що роботи, які надавалася ТОВ «МОЯ ГРАФІКА», як субпідрядником по договору №20-11/21 є, серед іншого прихованими роботами, виконання яких (їх готовність) має підтверджуватися актами огляду прихованих робіт.

Суд наголошує, що доказів зворотного позивачем до суду не надано, як і не надано актів огляду прихованих робіт, складеного з обов'язковою участю відповідального представника ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ».

Отже, фактично надані позивачем первинні документи не в повній мірі підтверджують реальність господарської операції за договором №20-11/21, який укладено ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» з ТОВ «МОЯ ГРАФКА», адже, на переконання суду, відсутні належні та достатні докази на підтвердження виконання робіт безпосереднього ТОВ «МОЯ ГРАФКА», у взаємозв'язку із наданими позивачем первинними документами, умовами договору та характеру господарської операції.

При цьому, суд при вирішенні спору по суті враховує, що за установленою практикою Верховного Суду податкова інформація не є підставою для того, щоб вважати правочин таким, що не відбувся (постанова від 21.03.2023 у справі №420/2955/20).

Крім цього, суд також відмічає, що в постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі № 520/4829/19, від 21.10.2020 у справі № 140/1845/19 сформовано висновок про те, що відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Водночас, доцільним є також зазначення про те, що в постанові Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 1.380.2019.004307, серед іншого вказано, що усталеною є практика Верховного Суду, яка, якщо її систематизувати, полягає в тому, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Ні податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, ні помилки в оформленні первинних документів самі по собі не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 вказала, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Резюмуючи викладені судом обставини, в розрізі оцінки наявних первинних документів в матеріалах справи, зважаючи, у тому числі на висновки акту перевірки, які стали підставою для прийняття спірного рішення №2, суд вважає правомірними висновки ГУ ДПС у м. Києві про заниження ТОВ «СОУЛ КОНСАЛТ» податку на додану вартість на суму 141 268 грн. і, як наслідок вважає правомірним оскаржуване рішення №2.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частино 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відповідність спірних рішень критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.