Справа № 450/2031/24 Провадження № 2/450/349/25
"24" липня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Данилів Є.О.
при секретарі Хохолик О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна Компанія «Рубікон Груп»
про (предмет заяви):
зобов'язати відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп», код ЄДРПОУ 40116861 надати ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) підписаний ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп», код ЄДРПОУ 40116861 Акт приймання-передачі майнових прав за Договором на купівлі-продажу майнових прав №Б4-10/С3/220621-69 від 22.06.21 р.
стягнути з відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп», код ЄДРПОУ 40116861 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) пеню в розмірі 150000,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень)
здійснити розподіл судових витрат,
позиція позивача: Представник позивача звернулась в суд з позовом, у якому просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 150000,00 грн. за договором купівлі-продажу майнових прав № Б4-10/С3/220621-69 від 22.06.2021 року, укладеним між сторонами.
Мотивувала позовні вимоги тим, що 22.06.2021 року між ОСОБА_1 як покупцем та відповідачем як продавцем укладено договір купівлі-продажу майнових прав № Б4-10/С3/220621-69 на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Вказала, що ОСОБА_1 виконано умови договору та сплачено 22.06.2021 року на користь продавця 1240965,00 грн., що становить 100% вартості за таким. За умовами пунктів 2.5, 2.6 вказаного договору, будинок мав бути збудованим у строк до 30 вересня 2023 року з терміном прийняття його в експлуатацію до 30 вересня 2023 року. Проте, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, будівництво будинку не завершене і такий в експлуатацію не зданий. Тим самим, порушуються права позивача, як споживача, за що ТзОВ «БІК «Рубікон Груп» зобов'язане сплатити ОСОБА_1 пеню у розмірі 3% від вартості робіт за кожен день прострочення. Зазначила, що за період з 01.10.2023 року по 13.02.2024 року розмір пені становить 150000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Відповідно до ч. 2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Товаром згідно договору купівлі-продажу майнових прав є майнові права на об'єкт нерухомості( двохкімнатна квартира АДРЕСА_2 ). Після оплати вартості якого (товару) обов'язок щодо передачі товару належить продавцеві. Проте відповідач не надав позивачу акт приймання передачі товару згідно умов договору купівлі продажу майнових прав. З огляду на вказане, просила позовні вимоги задовольнити.
Позиція відповідача: згідно відзиву на позовну заяву у задоволенні позовних вимог просили відмовити повністю, оскільки між позивачем і відповідачем існують правовідносини купівлі-продажу майнових прав на квартиру, які за своєю правовою природою не є тотожними правовідносинам виконання робіт чи надання послуг. В п.п. 2.1, 2.2 договору купівлі-продажу майнових прав №Б4-10/С3/220621-69 від 22.06.2021 р., укладеного між позивачем і відповідачем визначений предмет цього договору: продавець (відповідач) продає, а покупець (позивач) купує Майнові права на об'єкти нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим Договором та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж. Сторони домовились, що об'єктом нерухомості, Майнові права на який передаються за даним Договором є 2-кімнатна квартира в багатоповерховому будинку 2-га черга (буд. АДРЕСА_3 , що буде відповідати характеристикам, стану та комплектації, які визначені в Додатку №3 до цього Договору з під'єднанням до інженерних мереж. Оскільки укладений між позивачем і відповідачем договір купівлі-продажу майнових прав №Б4-10/С3/220621-69 від 22.06.2021 р. за своїми умовами та правовою природою є договором купівлі-продажу майна, а не договором про виконання робіт чи надання послуг, тому положення ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на спірні правовідносини в даній справі, оскільки дана норма регулює виключно правовідносини, пов'язані з порушенням умов договорів про виконання робіт чи наданням послуг, а не купівлею-продажем товарів.
В постанові Верховного Суду від 04.02.2021 р. у справі №607/1579/21, на яку посилається позивач, правовідносини між позивачем і відповідачем виникли з договору, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання завершити будівництво однокімнатної квартири позивача та по закінченні будівництва передати відповідну квартиру позивачу, тобто між сторонами у зазначеній справі існували договірні відносини щодо виконання робіт - будівництва відповідного об'єкту (договір будівельного підряду), що є відмінними від спірних правовідносин купівлі-продажу майнових прав. З вищенаведених підстав відповідач вважає, що в спірних правовідносин між позивачами і відповідачем судом мають бути враховані висновки щодо застосування ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», викладені саме в постановах Верховного Суду від 04.08.2021р. у справі №587/823/19 та від 15.06.2022р. у справі № 711/1032/21, від 25.03.2024р. у справі №759/9026/21.
Відповідач вважає, що вимога позивача підписати акт приймання-передачі майнових прав за Договором купівлі-продажу майнових прав №Б4-10/С3/220621-69 від 22.06.2021 не може бути предметом даного позову, оскільки такий акт є підтвердженням наявності чи відсутності фактів передачі однією стороною та прийняття іншою стороною предмета договору. Тобто, такі акти є лише доказом виконання сторонами обов'язків за договором, а їх підписання не може розглядатись як окремий обов'язок щодо виконання сторонами договірних зобов'язань.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
08.08.2024 року ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази, суд приходить до наступного висновку.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 22.06.2021 року між ОСОБА_1 як покупцем та ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» як продавцем укладено договір купівлі-продажу майнових прав № Б4-10/С3/220621-69 за умовами якого продавець зобов'язується за плату передати покупцю у приватну власність майнові права на отримання у власність квартири АДРЕСА_2 , а покупець зобов'язується сплатити продавцю ціну продажу майнових прав та прийняти квартиру.
Згідно платіжного доручення № 1282946 від 22.06.2021 року позивачем сплачено на користь ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» 1240965,00 грн. за договором купівлі-продажу майнових прав № Б4-10/С3/220621-69 від 22.06.2021 року.
З довідки комерційного директора ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» Іваник І.О. від 23.06.2021 року встановлено, що ОСОБА_1 внесено грошові кошти у розмірі 1 240 965,00 грн. в повному обсязі.
У пунктах 2.5, 2.6 договору купівлі-продажу майнових прав № Б4-10/С3/220621-69 від 22.06.2021 року сторони узгодили, що плановий термін завершення будівництва до 30 червня 2023 року, а плановий термін введення в експлуатацію до 30 вересня 2023 року.
Як зазначено стороною позивача та не заперечується стороною відповідача, на момент розгляду справи багатоквартирний будинок АДРЕСА_3 , недобудований та не введений в експлуатацію.
За ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
У відповідності до розрахунків сторони позивача, які наведені у позовній заяві, за період з 01.10.2023 року по 13.02.2024 року розмір пені, яка обрахована відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», становить 5 063 137,20 грн., однак позивач просить стягнути пеню в сумі 150000 грн.
Згідно ст.ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу вимог ч. 1 ст. 638 ЦПК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Звертаючись із даним позовом в суд, сторона позивача мотивує позовні вимоги наявністю підстав для стягнення з відповідача пені у відповідності до ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів».
В силу вимог ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.
Згідно преамбули ЗУ «Про захист прав споживачів», цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
У відповідності до пунктів 3, 18, 22 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Статтею 1-1 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Сторона позивача просила стягнути з відповідача пеню відповідно до вимог ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» у зв'язку з невиконанням умов договору щодо продажу ОСОБА_1 майнових прав на квартиру ТзОВ «Будівельно-Інвестиційна Компанія «Рубікон Груп», який стороною позивача фактично прирівняно до договору будівельного підряду.
Відповідно до статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
В силу вимог ч.ч. 1, 2, 4 ст. 879 ЦК України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг. Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що спірний договір не містить істотних умов, які притаманні договору будівельного підряду, зокрема не містить обов'язку відповідача збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи.
Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
Визначення майнового права як «права очікування» та повноваження власника таких прав вказано у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 2610/22985/2012, від 16 жовтня 2019 року у справі № 761/5156/13-ц та постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 520/4555/17, від 26 січня 2022 року у справі № 761/3462/13-ц, від 08 червня 2022 року у справі № 947/25597/19, від 21 червня 2022 року у справі № 947/25617/19.
Таким чином, майнове право, яке є предметом договору купівлі-продажу це обумовлене право на набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.
В розділі 6 договору купівлі-продажу майнових прав № Б4-10/С3/220621-69 від 22.06.2021 року, укладеного між сторонами, передбачена відповідальність сторін, яка не обумовлюється застосуванням ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів».
У спірних правовідносинах ТзОВ «БІК «Рубікон Груп» не є виконавцем або продавцем, а ОСОБА_1 не є споживачем послуг в розумінні ЗУ «Про захист прав споживачів», з огляду на що, відповідач не несе відповідальність за ч. 5 ст. 10 з ЗУ «Про захист прав споживачів» за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав.
Зазначене узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 05 березня 2025 року у справі № 466/9152/23, 06 серпня 2024 року у справі № 727/12297/23, 31 жовтня 2024 року у справі № 752/13313/23.
Покликання сторони позивача на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 20.05.2021 року у справі № 607/1569/19, не є релевантними спірним правовідносинам, оскільки в даній справі між сторонами не укладено угоду про послугу - будівництво житла.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача надати позивачу підписаний відповідачем акт приймання-передачі майнових прав, суд зазначає наступне.
Відповідач вважає, що вимога позивача підписати акт приймання-передачі майнових прав за Договором купівлі-продажу майнових прав №Б4-10/С3/220621-69 від 22.06.2021 не може бути предметом даного позову, оскільки такий акт є підтвердженням наявності чи відсутності фактів передачі однією стороною та прийняття іншою стороною предмета договору. Тобто, такі акти є лише доказом виконання сторонами обов'язків за договором, а їх підписання не може розглядатись як окремий обов'язок щодо виконання сторонами договірних зобов'язань.
В постанові Верховного Суду від 26.04.2023 року по справі №910/21187/21 Верховний Суд виклав висновок (п. 5.22 Постанови): «Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. У той же час, заявлена Позивачем у цій справі вимога про зобов'язання Відповідача підписати спірні акти прийому-передачі природного газу та надання послуг не призводить до поновлення порушеного права ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення».
Таким чином, вищенаведена позовна вимога позивача не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, не відповідає критерію ефективного способу захисту і, як наслідок, не призводить до поновлення його порушеного права.
В п.п. 8.2 - 8.4, 8.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022р. у справі № 143/591/20 зазначено, що за змістом частини першої статті 4, частини першої статті 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод або законних інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. За змістом наведених приписів способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Іншими словами, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц). Велика Палата Верховного Суду зауважує, що в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту )(пункт 145 рішення ЄСПЛ від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення ЄСПЛ від 05 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 155).
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що обставини, якими представник позивача обґрунтував позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому у задоволенні таких слід відмовити.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача у разі відмови у позові.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 526, 610, 611, 626-629, 875, 877, 879 ЦК України, ст.ст. 1, 1-1, 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», суд,-
ухвалив:
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна Компанія «Рубікон Груп»
про (предмет заяви): зобов'язати відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп», код ЄДРПОУ 40116861 надати ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) підписаний ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп», код ЄДРПОУ 40116861 Акт приймання-передачі майнових прав за Договором на купівлі-продажу майнових прав №Б4-10/С3/220621-69 від 22.06.21 р., стягнути з відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп», код ЄДРПОУ 40116861 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) пеню в розмірі 150000,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень), здійснити розподіл судових витрат, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 24.07.2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна Компанія «Рубікон Груп», місцезнаходження: 79019, м. Львів, вул. Липинського, 36, код ЄДРПОУ 40116861.
СуддяЄ. О. Данилів