Справа № 450/1016/25 Провадження № 2/450/1245/25
"14" липня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Данилів Є.О.
при секретарі Хохолик О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом за позовом Приватного підприємства «С-Буд-Д» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Директор Приватного підприємства «С-Буд-Д» - А.Г. Смаль 10.03.2025 року звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь Приватного підприємства «С-Буд-Д» 175 793 гривень матеріальної шкоди, стягнути судові витрати.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14 березня 2024 року о приблизно o 11 год. 10 хв. на а/д Західний обхід м. Львова 14 км. + 600 м., Відповідач, керуючи автомобілем Toyota Rav 4 д.н.з. НОМЕР_1 на нерегульованому перехресті при повороті ліворуч, не надав переваги в русі та здійснив зіткнення з Автомобілем під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався вкрайній правій смузі в зустрічному напрямку прямо. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Такими своїми діями Відповідач порушив вимоги п. 16.6 Правил дорожнього руху України.
Згідно постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.05.2024 року у справі № 450/1332/24 винуватцем такої ДТП було визнано ОСОБА_1 . До 26 червня 2024 року Позивачу на праві приватної власності належав автомобіль Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 (далі по тексту Автомобіль), що підтверджується Довідкою про знаходження 03 на балансі підприємства від 19/02/3 від 19 лютого 2025 року. В результаті зазначеного ДТП Позивачу діями Відповідача була спричинена майнова шкода (матеріальний збиток) у розмірі 275 793 (двісті сімдесят п'ять тисяч сімсот дев'яносто три) гривні, що підтверджується Висновком експерта № 12, який був виконаний Судовим експертом Галамай Богданом Івановичем 08 лютого 2025 року. На даний час ПрАТ СК «Інтер-Поліс» відшкодовано Позивачу матеріальний збиток, який був завданий Автомобілю в результаті вище вказаної ДТП у розмірі 100 000 (сто тисяч) гри. Таким чином враховуючи страхове відшкодування, з Відповідача на користь Позивача слід стягнути майнову шкоду (матеріальний збиток) у розмірі 175 793 (сто сімдесят п'ять тисяч сімсот дев'яносто три).
Ухвалою від 24 березня 2025 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач повідомлявся про судовий розгляд шляхом розміщення оголошення про виклик особи на офіційному сайті.
У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зі змісту ст.ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14 березня 2024 року о приблизно o 11 год. 10 хв. на а/д Західний обхід м. Львова 14 км. + 600 м., Відповідач, керуючи автомобілем Toyota Rav 4 д.н.з. НОМЕР_1 на нерегульованому перехресті при повороті ліворуч, не надав переваги в русі та здійснив зіткнення з Автомобілем під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в крайній правій смузі в зустрічному напрямку прямо. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.6 Правил дорожнього руху України.
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.05.2024 року було встановлено вину водія ОСОБА_1 у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
Приватне підприємство «С-Буд-Д (Виписка з єдиного
державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 389190560262, яка
сформована 17 січня 2024 року приватним нотаріусом Львівського міського
нотаріального округу Коваль О. М., відомості про яке відображені в Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 16 серпня 2024р. за кодом 635045805999 станом на 16 серпня 2024р., сформовано на запит ОСОБА_2 , яке в своїй діяльності керується Статутом Приватного
підприємства «С-Буд-Д», який затверджено Протоколом загальних зборів засновників
Приватного підприємства «С-Буд-Д» № 3 від 17 серпня 2018 року, керівником якого на даний час є ОСОБА_2 згідно Наказу № 2-К від 16 січня 2024 року по ПП «С-Буд-Д».
До 26 червня 2024 року Позивачу на праві приватної власності належав автомобіль Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 (далі по тексту Автомобіль), що підтверджується Довідкою про знаходження 03 на балансі підприємства від 19/02/3 від 19 лютого 2025 року.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Суд вважає, що позивачем надані належні, допустимі та достатні докази, які підтверджують факт спричинення шкоди позивачу, як власнику транспортного засобу, протиправність дій водія ОСОБА_1 наявність його вини, а також причинно-наслідковий зв'язок між діями водія автомобіляToyota Rav 4 д.н.з. НОМЕР_1 та наслідками у виді шкоди.
Згідно висновку № 12 судової автотоварознавчої експертизи від 08.02.2025 року пошкодження автомобіля «Toyota RAV 4 2,0і 5dr АТ M-CVT» ідентифікаційний номер НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 виявлені після ДТП 14.03.2024 року, які визначені при його обстеженні 30.01.2025 року - зазначені у пункті 1.2 дослідницької частини даного висновку та відображені на фотографіях фототаблиць додатку. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota RAY 4 2,0і 5dr АТ М- CVT» ідентифікаційний номер НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження в ДТП 14.03.2024 року в цінах станом на день його обстеження 30.01.2025 року без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та із середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно- відновлювальних робіт (ні з, ні без ПДВ) становить: 244 887,46 грн. Ринкова вартість автомобіля «Toyota RAV 4 2,0і 5dr АТ M-CVT) номер НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 моменту пошкодження у ДТП, становить: 1128730 грн.
Коефіцієнт фізичного зносу складових-автомобіля «Toyota RAV 4 2,01 Sdr АТ М- С VT» ідентифікаційний номер НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент його пошкодження у ДТП 14.03.2024 року, приймаємо рівним нулю: Ез = 0,00. Величина втрати товарної вартості автомобіля «Toyota RAV 4 2,0i Sdr AT M-CVT» ідентифікаційний номер НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 від виявлених внаслідок його пошкоджень 14.03.2024 року, становить: 30906,39 грн (тридцять тисяч дев'ятсот шість гривень 39 коп.) Вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, завданого власнику автомобіля «Toyota RAV 4 2,0і Sdr АТ М-СУТ» ідентифікаційний номер НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження в ДТП 14.03.2024 року в цінах станом на день його обстеження 30.01.2025 року без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та із
середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт (ні з, ні без ПДВ) становить: 275 793,85 грн.
На даний час ПрАТ СК «Інтер-Поліс» відшкодовано Позивачу матеріальний збиток, який був завданий Автомобілю в результаті вище вказаної ДТП у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн.
Таким чином враховуючи страхове відшкодування, з Відповідача на користь Позивача слід стягнути майнову шкоду (матеріальний збиток) у розмірі 175 793 (сто сімдесят п'ять тисяч сімсот дев'яносто три).
Відповідно до ст.ст. 979, 981 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України випливає, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні здійснюється обов'язково.
Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
У відповідності до ст.6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно ст.5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу .
Статтею 9 цього ж Закону встановлено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України № 1961-IV визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України №1961-IV встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Пунктом 33.3 ст. 33 Закону передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Згідно п.п. 34.2, 34.3, 34.4 ст. 34 цього Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 ст.36 Закону України №1961-IV встановлено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.
Наведені вище положення законодавства визначають порядок, підстави та розміри відшкодування винною особою збитків (шкоди), завданих потерпілій особі. При цьому, законом передбачена певна особливість врегулювання тих деліктних правовідносин, за якими шкода майну потерпілої особи завдана внаслідок ДТП транспортним засобом (джерелом підвищеної небезпеки). Така особливість полягає, зокрема, в участі у врегулюванні правовідносин третьої сторони - страховика (страхові організації, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) власника транспортного засобу, винного у заподіянні майнової шкоди (пошкодженні транспортного засобу) потерпілої особи. Такий страховик, за умови обов'язкового за законом попереднього укладення з винним у ДТП власником авто (страхувальником) договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим (власником іншого транспортного засобу, пошкодженого з вини страхувальника) та здійснює відшкодування в межах ліміту своєї відповідальності (страхової суми) завданої страхувальником майнової шкоди потерпілій особі.
Таким чином, саме на відповідача в даному випадку покладено обов'язок відшкодувати завдані позивачу матеріальні збитки в розмірі оціненої шкоди та в межах ліміту страхування.
Визначаючи розмір матеріальної шкоди, спричиненої позивачу, суд дійшов висновку, що положення Закону №1961-IV жодним чином не обмежують потерпілого самостійно визначати розмір шкоди, а п. 34.3 ст.34 цього Закону передбачає для страховика лише наслідки, які настають у випадку не направлення або несвоєчасного направлення свого представника для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, у виді обов'язку відшкодувати вартість проведеного дослідження. Крім цього, як передбачено п. 34.4 ст.34 Закону для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не заборонено потерпілим для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, залучати експертів або юридичних осіб, у штаті яких є експерти.
За обставинами даної справи представник позивача реалізуючи своє право на залучення експерта, вже 30.01.2025 року звернувся до судового експерта Галамай Я.І. для визначення вартості завданого йому матеріального збитку внаслідок пошкодження транспортного засобу під час ДТП, цим експертом 08.02.2025 року складено висновок № 12 судової автотоварознавчої експертизи.
Вказаний висновок складений судовим експертом, що був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України, поданий позивачем в порядку, передбаченому ст.106 ЦПК України, з відміткою, що висновок підготовлений для подання до суду, що відповідає вимогам ч.5 ст.106 ЦПК України.
За наведеного судом не беруться до уваги доводи відповідача про те, що такий висновок є неналежним і недопустимим доказом у справі, оскільки такі твердження суперечить нормам ст. 76-78, 106 ЦПК України, тому не ґрунтуються на законі.
Під час розгляду справи відповідачем не надано будь-яких належних обґрунтувань та доказів тому, що наданий позивачем висновок експерта є неправильним або неповним та, що експертом при визначені розміру збитків було включено пошкодження, які не були заподіяні транспортному засобу внаслідок ДТП.
Враховуючи вищенаведене, суд при вирішенні позовних вимог в якості належного доказу розміру страхового відшкодування приймає до уваги саме наданий позивачем висновок № 12 судової автотоварознавчої експертизи від 08.02.2025 року, згідно якого вартість відновлювального ремонту належного позивачу транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу визначена в сумі 275 793,85 грн. без врахуванням ПДВ.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
В зв'язку з цим, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог Приватного підприємства «С-Буд-Д» про відшкодування збитків, завданих ДТП, - стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 175 793 грн.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3028,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 258, 259, 263-265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд
позовні вимоги Приватного підприємства «С-Буд-Д», - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Приватного підприємства «С-Буд-Д» (код ЄДРПОУ: 42000301) завдану майнову шкоду в розмірі 175 793 грн. (сто сімдесят п'ять тисяч сімсот дев'яносто три гривні).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Приватного підприємства «С-Буд-Д» (код ЄДРПОУ: 42000301) сплачений судовий збір в сумі 3028 грн. 00 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Приватне підприємство «С-Буд-Д» (код ЄДРПОУ: 42000301), м. Миколаїв, вул. Володимира Великого, будинок 4, офіс 4; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 14 липня 2025 року.
СуддяЄ. О. Данилів