26 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 914/1314/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Бевз Т. С. (адвокат),
відповідача - Харчук В. М. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех-Пром"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 (судді: Орищин Г. В. - головуючий, Галушко Н. А., Желік М. Б.) та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.06.2025 (судді: Орищин Г. В. - головуючий, Галушко Н. А., Желік М.Б.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех-Пром"
до Приватного підприємства "ТСМ Груп"
про розірвання договору купівлі продажу від 26.05.2021 № 14-15 та стягнення 800 000,00 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтех-Пром" (далі - ТОВ "Будтех-Пром") звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства "ТСМ Груп" (далі - ПП "ТСМ Груп") про розірвання договору купівлі-продажу від 26.05.2021 № 14-15 та стягнення 800 000,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано істотним порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу, у зв'язку з не переданням відповідачем у власність позивача баштового крана.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Господарський суд Львівської області рішенням від 06.09.2024 позов задовольнив.
Рішення мотивовано тим, що позивач довів обставини істотного порушення відповідачем умов договору, а саме пункту 3.1 договору, оскільки внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, позивач у повній мірі позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору.
4. Західний апеляційний господарський суд постановою від 12.11.2024 скасував рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2024 та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
Постанову мотивовано тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами істотного порушення відповідачем договору купівлі-продажу у зв'язку із не переданням відповідачем у власність позивача баштового крану, і як наслідок, у такому випадку відсутні правові підстави для його розірвання в судовому порядку. Апеляційний суд зазначив, що позовні вимоги про стягнення 800 000 грн з відповідача є похідними від позову про розірвання договору купівлі-продажу, тому правові підстави для їх задоволення також відсутні.
5. Верховий Суд постановою від 11.02.2025 скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 та передав справу № 914/1314/24 на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
Направляючи справу на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду, Верховний Суд, в порядку положень статті 316 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надав вказівки, щодо необхідності суду апеляційної інстанції встановити:
1) правову природу договору купівлі-продажу;
2) умови поставки товару;
3) умовами договору купівлі-продажу передбачена попередня оплата повної вартості товару чи її частини;
4) яка сума повинна була бути сплаченою покупцем на виконання умов пункту 2.2 договору;
5) коли, за умовами договору купівлі-продажу, виникає момент поставки товару з огляду на пункти 3.1, 2.2 цього договору.
6. Західний апеляційний господарський суд постановою від 29.05.2025 скасував рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2024 та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
Постанову мотивовано тим, що обов'язки покупця за договором щодо сплати ціни договору в сумі, визначеній у пункті 2.1, та у строки, визначені у пункті 2.2 договору, не виконані у повному обсязі і саме покупець, який не здійснив попередню оплату відповідно до умов договору, є, у цьому випадку, стороною, яка порушила зобов'язання. Надання рахунку не на повну суму не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а значить не звільняє покупця від обов'язку оплатити товар, тому не виставлення рахунку чи виставлення такого на меншу суму не свідчить про зміну ціни договору, якщо сторонами не погоджено іншого.
7. Західний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 12.06.2025 заяву ПП "ТСМ Груп" про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнив; стягнув з ТОВ "Будтех-Пром" на користь ПП "ТСМ Груп" 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. У касаційній скарзі ТОВ "Будтех-Пром" просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 та залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2024; скасувати додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.06.2025.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
9. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме частини 2 статті 651, частин 2- 5 статті 653 ЦК України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 910/4994/19, від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 28.08.2019 у справі № 910/5381/18, від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц, від 12.03.2019 у справі № 920/715/17.
На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не забезпечив належного з'ясування усіх суттєвих обставин справи, чим порушив вимоги частин 1- 6 статті 236 та частини 1 стаття 237 ГПК України. Зокрема, суд не дав належної оцінки доказам, поданим скаржником, щодо обґрунтованості вимоги про стягнення боргу в порушення пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
10. ПП "ТСМ Груп" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.
Розгляд справи Верховним Судом
11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Будтех-Пром" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 26.08.2025.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
12. 26.05.2021 між ТОВ "Будтех-Пром" (покупець) та ПП "ТСМ Груп" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 14-15 зі специфікацією, за умовами якого:
- продавець зобов'язався передати у власність (поставити) покупцю баштовий кран POTAIN H20/14C, 1991 р. (далі - майно), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити майно (пункт 1.1);
- окрім продажу майна зазначеного у пункті 1.1 договору продавець повинен здійснити також його доставку до місця поставки, його монтаж (пункт 1.6);
- вартість (ціна) майна у гривні становить 1 520 100,00 грн на дату укладення договору, ціна у перерахунку до гривні з урахуванням ПДВ (пункт 2.1);
- оплата майна здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів (гривні) на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у договорі на підставі рахунку продавця в термін протягом 5 банківських днів з дати підписання договору (пункт 2.2);
- продавець зобов'язаний передати майно покупцеві протягом 30 робочих днів з дати здійснення оплати майна згідно з пунктом 2.2 договору (пункт 3.1);
- договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони не можуть відмовитись від виконання умов цього договору і розірвати його в односторонньому порядку, крім випадків, передбачених чинним законодавством України або за взаємною згодою сторін (пункти 7.1, 7.3).
13. 31.05.2021 покупець отримав рахунок від продавця на суму 800 000,00 грн.
14. 31.05.2021 позивач перерахував відповідачу зазначену суму. На підтвердження такої операції долучено платіжне доручення № 852.
15. 28.02.2024 позивач звернувся до відповідача з листом-претензією, в якому виклав пропозицію про розірвання договору за згодою сторін та повернення сплачених коштів на його рахунок. Лист був направлений відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
16. 02.04.2024 позивач повторно надіслав відповідачу лист-претензію з додатками засобами поштового зв'язку, який був отриманий відповідачем 22.04.2024. Копії документів також надсилались на засоби зв'язку директора ПП "ТСМ Груп" через месенджер.
17. З моменту отримання листа-претензії і до моменту подачі позову, відповідач не надав жодної відповіді на претензію з метою врегулювання питання та не вчинив жодних інших дій з метою досудового врегулювання спору.
18. Поставка майна покупцю продавцем не відбулась.
19. Матеріали справи не містять доказів звернення позивача з 2021 року до часу звернення до суду з відповідним позовом щодо передачі йому майна, визначеного умовами договору купівлі-продажу від 26.05.2021 № 14-15.
Позиція Верховного Суду
20. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України
22. Пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
23. Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).
24. Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).)
25. При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
26. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
27. Водночас колегія суддів зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
28. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, позивач посилається, зокрема, на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові (від 29.05.2025) застосував норми права без врахування висновків, зроблених Верховним Судом у постановах від 12.03.2020 у справі № 910/4994/19, від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 28.08.2019 у справі № 910/5381/18, від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц, від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 щодо застосування частини 2 статті 651, частин 2- 5 статті 653 ЦК України.
Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, Суд вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі, з огляду на таке.
29. У справах № 910/4994/19, № 910/6381/18, № 910/5381/18, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, предметом позову є вимоги про розірвання договору поруки у зв'язку з невиконанням його умов. Верховним Судом у зазначених справах рішення судів першої інстанції та постанови апеляційного суду, якими в позові було відмовлено, залишено в силі.
30. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (за позовом банку про відшкодування збитків за кредитним договором), на неврахування висновків у якій посилається скаржник, вирішувала виключну правову проблему щодо можливості врахування "курсової різниці" між валютою кредитування та валютою погашення заборгованості, які підлягають стягненню, як упущеної вигоди у справі.
31. Спір у справі № 920/715/17, на яку також посилається скаржник у касаційній скарзі, пов'язаний із відшкодуванням шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду (стаття 1176 ЦК України).
32. Водночас у справі, яка розглядається (№ 914/1314/24), причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для розірвання договору купівлі-продажу у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору (невиконання продавцем умов договору щодо поставки товару) та стягнення коштів, сплачених за цим договором.
33. З огляду на характер спірних правовідносин та встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи щодо не доведення позивачем належними та допустимими доказами наявності істотного порушення продавцем умов договору купівлі-продажу від 26.05.2021 № 14-15, оскільки строк поставки товару не настав, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстави для розірвання цього договору в судовому порядку.
34. Таким чином, Верховний Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника в касаційній скарзі на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 910/4994/19, від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 28.08.2019 у справі № 910/5381/18, від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц, від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, оскільки установлені обставини у справах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, є неподібними зі справою, що розглядається (№ 914/1314/24), з огляду на відмінність установлених фактичних обставин у цих справах, що впливають на зміст відповідних правовідносин, а саме умови договорів.
35. Отже, Верховний Суд констатує, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови по суті спору з цієї підстави.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України
36. У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, з посиланням на пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України, та зазначає, що суд апеляційної інстанції не забезпечив належного з'ясування усіх суттєвих обставин справи, чим порушив вимоги частин 1- 6 статті 236 та частини 1 статті 237 ГПК України. Зокрема, суд не дав належної оцінки доказам, поданим скаржником, щодо обґрунтованості вимоги про стягнення боргу в порушення пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції також не врахував того факту, що на підтвердження наявності у відповідача товару останнім було надано:
1) витяг з інвентарної картки обліку основних засобів за типовою формою №03-6 затвердженої наказом Мінстату України від 29.12.1995 №352 (бухгалтерський запис (акт, накладна) від 01.01.2001 Кб-4;
2) висновок експертизи Державного підприємства "Західний експертно-технічний центр Держпраці" 20774790-09-11-0866.205923/6618 за результатами експертного обстеження (технічного діагностування) баштового крана Н20/14С SB459DM вантажопідйомністю 8 т, від 12.11.2020.
Тобто суд апеляційної інстанції залишив поза увагою надані позивачем докази про неспроможність відповідача забезпечити виконання договору, яка полягає у тому, що відповідач не надав доказів підтвердження права власності на баштовий кран POTAIN H20/14C, 1991 р., що унеможливлює відновлення справедливості у правовідносинах сторін.
Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції допустив помилкове і однобічне тлумачення норм матеріального права щодо природи рахунку-фактури, що в свою чергу впливає на розуміння змісту правовідносин та призводить до неправильного застосування матеріальних норм права, а також наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції проігнорував обставини фактичного прийняття часткової оплати як належного виконання покупцем свого зобов'язання за договором.
Скаржник також зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, зокрема, не виконав вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду від 11.02.2025 у цій справі.
37. Перевіривши такі доводи скаржника, Верховний Суд визнає їх необґрунтованими з огляду на таке.
Колегія суддів не може взяти до уваги доводи скаржника про те, що господарський суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, не виконав вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 11.02.2025 у цій справі, оскільки зміст оскаржуваної постанови свідчить про ухвалення судом рішень з дотриманням приписів процесуального законодавства, у тому числі частини 5 статті 310 ГПК України.
38. Верховний Суд зазначає, що наведені у касаційних скаргах доводи фактично зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції щодо оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування постанови.
39. Однак Верховний Суд зауважує, що відповідно до приписів частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
40. Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування судових рішень господарських судів попередніх інстанцій з цих підстав.
Щодо оскарження додаткової постанови суду апеляційної інстанції
41. Як встановлено апеляційним судом, відповідач заявив до завершення судових дебатів про те, що він очікує понести витрати на професійну правничу допомогу. Так, відповідач в тексті своєї апеляційної скарги зазначив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких становить 20 000,00 грн. Водночас зазначив, що докази на підтвердження розміру понесених витрат будуть подані ним протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
02.06.2025 через систему "Електронний суд" до Західного апеляційного господарського суду від ТОВ "ТСМ Груп" надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, в якій відповідач просив стягнути з ТОВ "Будтех-Пром" на його користь 20 000,00 грн. На підтвердження розміру понесених витрат відповідач до своєї заяви долучив копію договору від 01.10.2024 № 01-10/24 про надання правової допомоги, який укладений між Харчуком Володимиром Мироновичем та ПП "ТСМ Груп"; копію акта приймання-передачі наданих послуг від 30.05.2025 на суму 20 000,00 грн, в якому відображений перелік наданих послуг; копію рахунка № 30/05/25 на оплату 20 000,00 грн.
42. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що з поданих суду доказів вбачається, що договір та акт приймання-передачі підписані з Харчуком В. М., натомість представництво в Західному апеляційному господарському суді здійснював Авдєєнко В. В.
43. Верховний Суд, перевіривши зазначені доводи скаржника, вважає їх безпідставними, оскільки представник позивача (Харчук В. М.) приймав участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції (20.03.2025), зі змісту акта про приймання-передачі наданих послуг від 30.05.2025 виконавець (Харчук В. М.) з 01.03.2025 до 29.05.2025 надавав замовнику (позивачу) правову допомогу, а замовник прийняв надані послуги.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
44. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
45. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
46. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
47. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, касаційна скарга підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
48. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех-Пром" залишити без задоволення.
Постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.06.2025 у справі № 914/1314/24 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай