ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.09.2025Справа № 910/7427/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГІСКОН" (02094, місто Київ, ВУЛИЦЯ КРАКІВСЬКА, будинок 15/17)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ІНВЕСТ" (01104, місто Київ, вул.Бастіонна, будинок 14а, офіс 42)
про стягнення 140 379,98 грн.
Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГІСКОН" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ІНВЕСТ" (далі-відповідач) про стягнення 140 379,98 грн, з яких 89 017,84 грн сума основного боргу, 22 393,54 грн інфляційні збитки, 6 775,11 грн 3 % річних, 22 193,49 грн пеня.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, позивачу для подачі відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей ГПК України.
Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Як вбачається з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» позивач та відповідач мають зареєстрований «Електронний кабінет» в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З урахуванням зазначеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 25.06.2025 про відкриття провадження у справі №910/7427/25 надіслана до Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС.
З наявного в матеріалах справи повідомлення про доставку електронного листа, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що документ в електронному вигляді " ст.176 Ухвала про відкриття провадження у справі (без виклику сторін) по справі №910/7427/25 (суддя Літвінова М.Є.) було надіслано позивачу та відповідачу до електронного кабінету, дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС сторони: 27.06.2025.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Згідно абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, у відповідності до приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України, позивачу та відповідачу було вручено ухвалу суду про відкриття провадження у справі - 27.06.2025.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
12 жовтня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГІСКОН» (далі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» (далі - генідрядник) укладено договір №1562/5 на виконання робіт по будівництву багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення, пожежного депо та підземного паркінгу по вул. Петра Радченко, 27 у Солом'янському районі м. Києва. Паркінг щодо виконання робіт по влаштуванню дренажу підпірної стіни та підземної гідроізоляції підлоги паркінгу (далі - Роботи) на об?єкті: «Багатоповерхові житлові будинки з об'єктами соціально-побутового призначення, пожежного депо та підземного паркінгу по вул. Петра Радченко, 27 у Солом?янському районі м. Києва. Паркінг.», за яким Підрядник зобов'язується відповідно до проектно-кошторисної документації у визначені цим Договором строки, виконати роботи та здати роботи Генпідряднику та Замовнику. Генпідрядник зобов'язується прийняти якісно та у відповідності з документацією виконані Підрядником Роботи та здійснити їх оплату на умовах, визначених даним Договором.
Відповідно до п. 1.2.-1.3 Договору, підрядник разом з генпідрядником зобов'язується передати роботи по акту експлуатуючій організації. Склад та обсяги Робіт, що доручаються до виконання Підряднику визначені проектною документацією в межах положень данного Договору та усіх додатків до нього (підписаних уповноваженими представниками та скріплених печатками Сторін). Склад і обсяги Робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва Об?єкта у разі внесення змін до проектної документації в порядку, передбаченому даним Договором та чинним законодавством України.
Пунктом 2.1.1. Договору визначені загальні строки виконання Робіт за Договором, відповідно, початок робіт - жовтень 2020 року; закінчення робіт - жовтень 2021 року.
Відповідно до п. 3.1. Договору, вартість Робіт за даним Договором (договірна ціна) визначається Сторонами відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві, чинного законодавства України, Розрахунку договірної ціни (Додаток №1 до Договору).
У пункті 3.2. Договору встановлено, що загальна вартість Робіт за цим Договором визначається на підставі Розрахунку договірної ціни (Додаток №1 до Договору) та оформлених належним чином Сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт та Довідок про вартість виконаних робіт на весь об'єм робіт, які виконувались Підрядником в рамках даного Договору.
Договору визначає, що розрахунки (остаточні/кінцеві) за виконані роботи здійснюються за фактом їх виконання на підставі підписаних сторонами Акту КБ-2в та Довідки КБ-3, актів про надання послуг за відповідний період, не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів з моменту їх двостороннього підписання, шляхом переказу коштів на рахунок Підрядника, за умови надходження коштів від замовника та за умови не порушення жодного пункту даного Договору підрядником. У разі затримки генпідрядником/замовником фінансування, розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання генпідрядником коштів на фінансування робіт за цим Договором (п. 7.1 Договору).
Відповідно до п. 7.2. Договору, для виконання робіт генпідрядник на власний розсуд надає підряднику аванс у розмірі, встановленому генпідрядником, який підрядник зобов'язується використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, а також для часткового фінансування робіт.
У положенні п. 6.1., п.п. 6.1.1., 6.1.2., 6.1.3. Договору зазначено, приймання виконаних проміжних робіт здійснюється щомісячно або за фактом виконання погодженого сторонами окремого етапу робіт. Роботи приймаються за Актом виконаних робіт ф. КБ-2 (далі - Акт КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт ф. КБ-3 (далі - Довідка КБ-3) та актів про надання послуг.
Підрядник належним чином складає акт КБ-2в та довідку КБ-3 у чотирьох примірниках, погоджує зміст з представником служби технічного нагляду замовника, після чого передає Генпідряднику до 25 (двадцять п'ятого) числа місяця, що є звітним.
Генпідрядник протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати одержання від підрядника акту КБ-2в та довідки КБ-3 за звітний місяць, перевіряє обсяг та якість виконаних робіт та при відсутності заперечень, підписує вказані документи і передає їх в двох примірниках підряднику.
Відповідно до п. 7.5. Договору, Підрядник оплачує Генпідряднику послуги генпідряду в розмірі 4% (чотири відсотка) від вартості фактично виконаних Робіт та використаних матеріалів Підрядником за виключенням вартості матеріалів, переданих Підряднику від Генпідрядника, на підставі акту КБ-2В та довідки КБ-3 за кожний звітній місяць, не пізніше 5 (п?ятого) числа наступного місяця за звітним. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Генпідрядника, послуги генпідряду оформлюються актами виконаних робіт та податковими накладними. Генпідрядник має право при розрахунках з Підрядником утримувати суму послуг генпідряду та зменшувати оплату на суму послуг.
Пунктом 12.12. Договору встановлено, що сторони за Договором є платниками податку на прибуток на загальних підставах. Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань, у тому числі дотримання гарантійних зобов'язань щодо якості результатів робіт та використаних матеріалів. Будь-які зміни, доповнення до Договору здійснюються шляхом укладання додаткової угоди, які підписується керівниками та скріплюється печатками сторін.
На виконання умов Договору, в межах розрахунку договірної ціни за Договором, підрядник в повному обсязі виконав передбачені Договором роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в (далі - акт КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати ф. КБ-3 (далі - довідка КБ-3) від 31 жовтня 2020 року на загальну суму 150 351,54 грн, від 30 листопада 2020 року на загальну суму 797 374,57 грн, від 31 січня 2021 року на загальну суму 389 251,79 грн, від 28 лютого 2021 року на загальну суму 92 860,56 грн, від 31 березня 2021 року на загальну суму 141 908,90 грн, від 30 квітня 2021 року на загальну суму 751 161,47 грн, від 31 травня 2021 року на загальну суму 1 328 033,73 грн, від 30 червня 2021 року на загальну суму 184 428,09 грн, від 30 липня 2021 року на загальну суму 85 987,18 грн, від 31 серпня 2021 року на загальну суму 163 829,51 грн, від 30 вересня 2021 року на загальну суму 81 374,26 грн, від 31 жовтня 2021 року на загальну суму 117 455,69 грн, від 30 листопада 2021 року на загальну суму 506 183,13 грн, від 31 жовтня 2022 року на загальну суму 309 372,68 грн.
Вищевказані акти підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками відповідних юридичних осіб.
Таким чином, позивач передав генпідряднику, а відповідач прийняв виконані підрядником роботи з влаштування дренажу підпірної стіни та підземної гідроізоляції підлоги паркінгу на будівництві Об'єкту: «Багатоповерхові житлові будинки з об?єктами соціально-побутового призначення, пожежного депо та підземного паркінгу по вул. Петра Радченко, 27 у Солом?янському районі м. Києва. Паркінг.», на загальну суму 5 099 573,10 грн, у тому числі ПДВ - 849 928,85 грн.
Надалі, генпідрядник у період з 11 грудня 2020 року по 29 грудня 2021 року перерахував підряднику грошові кошти у сумі 4 755 576,60 грн , у тому числі ПДВ - 792 596,10 грн, що підтверджується копіями банківських виписок із рахунку позивача.
На виконання умов Договору, підрядник у повному обсязі оплатив послуги генпідряду та перерахував грошові кошти на банківський рахунок генпідрядника в сумі 203 982,92 грн, у тому числі ПДВ - 33 997,15 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 2424 від 11.12.2020, №591 від 25.03.2021, № 1073 від 31.05.2021, № 2237 від 08.10.2021, № 2746 від 06.12.2021, № 674 від 13.12.2022 та № 1080 від 18.08.2022.
13.11.2023 позивач скерував відповідачу претензію - вимогу № 245 щодо сплати заборгованості в розмірі 343 966,50 грн. 13.11.2023 генпідрядник отримав вказаний лист, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0209427258730.
04.04.2025 позивач повторно звернувся до відповідача із претензію - вимогою № 182 щодо сплати заборгованості в розмірі 343 966,50 грн. 13.11.2023 генпідрядник отримав вказаний лист, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0209400228554.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач вказав, що відповідач порушив умови Договору від 12.10.2020 в частині повної оплати вартості виконаних робіт, у зв'язку із цим ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГІСКОН" звернулося до суду із позовом про стягнення із ТВО "УКРБУД ІНВЕСТ" 140 379,98 грн, з яких 89 017,84 грн сума основного боргу, 22 393,54 грн інфляційні збитки, 6 775,11 грн 3 % річних, 22 193,49 грн пеня.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, доводів позивача не спростував.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).
Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч.1, 3 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК України).
Згідно із ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст.854 ЦК України).
За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
На виконання умов Договору, в межах розрахунку договірної ціни за Договором, підрядник в повному обсязі виконав передбачені Договором роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в (далі - акт КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати ф. КБ-3 (далі - довідка КБ-3) від 31 жовтня 2020 року на загальну суму 150 351,54 грн, від 30 листопада 2020 року на загальну суму 797 374,57 грн, від 31 січня 2021 року на загальну суму 389 251,79 грн, від 28 лютого 2021 року на загальну суму 92 860,56 грн, від 31 березня 2021 року на загальну суму 141 908,90 грн, від 30 квітня 2021 року на загальну суму 751 161,47 грн, від 31 травня 2021 року на загальну суму 1 328 033,73 грн, від 30 червня 2021 року на загальну суму 184 428,09 грн, від 30 липня 2021 року на загальну суму 85 987,18 грн, від 31 серпня 2021 року на загальну суму 163 829,51 грн, від 30 вересня 2021 року на загальну суму 81 374,26 грн, від 31 жовтня 2021 року на загальну суму 117 455,69 грн, від 30 листопада 2021 року на загальну суму 506 183,13 грн, від 31 жовтня 2022 року на загальну суму 309 372,68 грн.
Вищезазначені акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, підписані представниками позивача та відповідача без зауважень та заперечень.
Таким чином, позивач передав генпідряднику, а відповідач прийняв виконані підрядником роботи з влаштування дренажу підпірної стіни та підземної гідроізоляції підлоги паркінгу на будівництві Об'єкту: «Багатоповерхові житлові будинки з об?єктами соціально-побутового призначення, пожежного депо та підземного паркінгу по вул. Петра Радченко, 27 у Солом?янському районі м. Києва. Паркінг.», на загальну суму 5 099 573,10 грн, у тому числі ПДВ - 849 928,85 грн.
Надалі, генпідрядник у період з 11 грудня 2020 року по 29 грудня 2021 року перерахував підряднику грошові кошти у сумі 4 755 576,60 грн , у тому числі ПДВ - 792 596,10 грн, що підтверджується копіями банківських виписок із рахунку позивача.
На виконання умов Договору, підрядник у повному обсязі оплатив послуги генпідряду та перерахував грошові кошти на банківський рахунок генпідрядника в сумі 203 982,92 грн, у тому числі ПДВ - 33 997,15 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 2424 від 11.12.2020, №591 від 25.03.2021, № 1073 від 31.05.2021, № 2237 від 08.10.2021, № 2746 від 06.12.2021, № 674 від 13.12.2022 та № 1080 від 18.08.2022.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Виходячи з наведених вище приписів процесуального закону, враховуючи положення договору, суд дійшов висновку, що надані позивачем акти є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що фіксують факт здійснення господарської операції, відповідають вимогам статті 9 вказаного Закону України, Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботи.
Договору визначає, що розрахунки (остаточні/кінцеві) за виконані роботи здійснюються за фактом їх виконання на підставі підписаних сторонами Акту КБ-2в та Довідки КБ-3, актів про надання послуг за відповідний період, не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів з моменту їх двостороннього підписання, шляхом переказу коштів на рахунок Підрядника, за умови надходження коштів від замовника та за умови не порушення жодного пункту даного Договору підрядником. У разі затримки генпідрядником/замовником фінансування, розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання генпідрядником коштів на фінансування робіт за цим Договором (п. 7.1 Договору).
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач відповідно до ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним свого обов'язку по оплаті за виконані позивачем роботи, наявність заборгованості у сумі 89 017,84 грн не заперечує.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов'язання за договором від 12.10.2020, у зв'язку із цим позовні вимоги в частині про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 22 393,54 грн інфляційних збитків, 6 775,11 грн 3 % річних, 22 193,49 грн пені, суд зазначає наступне.
Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.
За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Оскільки, судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт, нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені на прострочену суду заборгованості є обґрунтованим.
Перевіривши розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та пені судом встановлено, що розрахунки є арифметично правильними, здійснені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 22 393,54 грн інфляційних збитків, 6 775,11 грн 3 % річних, 22 193,49 грн пені, суд вважає обґрунтованими.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Одночасно, у ст.76 Господарського процесуального кодексу України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, суд зазначає, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідачем жодних заперечень щодо заявленої позивачем основної суми боргу не було надано, а також доказів які б спростовували твердження позивача викладені у позові.
Згідно з пунктом 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір покладається на відповідача (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГІСКОН" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ІНВЕСТ" (01104, місто Київ, вул. Бастіонна, будинок 14а, офіс 42; ідентифікаційний код 39534785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГІСКОН" (02094, місто Київ, ВУЛИЦЯ КРАКІВСЬКА, будинок 15/17, ідентифікаційний код 42638741) суму основного боргу - 89 017 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч сімнадцять) 84 коп., інфляційні збитки - 22 393 грн. (двадцять дві тисячі триста дев'яносто три) 54 коп, 3 % річних - 6 775 грн. (шість тисяч сімсот сімдесят п'ять) 11 коп, пеню - 22 193 грн (двадцять дві тисячі сто дев'яносто три) 49 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано: 03.08.2025.
Суддя М.Є. Літвінова