ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.09.2025Справа № 910/4089/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "СТАТУС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННА КОМПАНІЯ "ФЕДЕРАЦІЯ БЕЗПЕКИ"
про стягнення 7 103,60 грн,
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК "СТАТУС" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННА КОМПАНІЯ "ФЕДЕРАЦІЯ БЕЗПЕКИ" (далі - відповідач) про стягнення 7 103,60 грн, з яких: сума основного боргу - 6 900,00 грн; сума пені - 184,60 грн; 3 % річних - 19,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором № 197 ГР/24 від 25.03.2024 в частині оплати наданих послуг у встановлений договором строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 відкрито провадження у справі № 910/4089/25 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено сторонам строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи, оскільки ухвала суду від 07.04.2025 була доставлена позивачу до електронного кабінету 09.04.2025 о 23:29 год. та відповідно до приписів ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою останнім 10.04.2025.
Відповідачу копія ухвали суду від 07.04.2025 направлена за адресою, що вказана в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення № 0610246269168 отримано відповідачем 16.04.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
07.05.2025 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відхилено заявлені позовні вимоги з посиланням на те, що: ним не отримано від позивача позовну заяву з даними до неї документами; у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем; ним надіслано позивачу 11.02.2025 повідомлення про розірвання договору, у зв'язку з чим між сторонами не існує договірних зобов'язань.
16.05.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем фактично зменшуються позовні вимоги. Так, позивач повідомляє, що за даними позивача, відповідач 06.05.2025 зарахував кошти в сумі 3 450,00 грн в рахунок оплати послуг за січень 2025 року. Крім того, позивач враховує, що договірні відносини з відповідачем були припинені 20.02.2025, таким чином, сума послуг за лютий 2025 року складає 2 587, 00 грн. Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача 2 790, 60 грн, з яких сума основного боргу - 2 587, 00 грн; сума пені - 184, 60 грн; 3% річних - 19,00 грн.
Щодо заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд вказує про наступне.
Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому згідно з ч. 3 ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як вказано вище, провадження у даній справі відкрито судом 07.04.2025.
Поряд з цим, відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Таким чином, зважаючи на те, що право на подання заяви, у т.ч. про зменшення розміру позовних вимог, є правом позивача щодо предмета спору, яким позивач користується на власний розсуд, а також враховуючи здійснення відповідачем оплати 06.05.2025, суд вважає за можливе прийняти заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, розгляд даної справи здійснюватиметься з урахуванням вимог, викладених у відповіді на відзив.
Інших заяв, клопотання або доказів від учасників справи до суду не надходило.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.
Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення на них, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
25.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГК «СТАТУС» (надалі - Позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «ФЕДЕРАЦІЯ БЕЗПЕКИ» (надалі - Відповідач, Замовник) укладено Договір № 197 ГР/24 про надання послуг з виїзду наряду групи реагування на об'єкт, на якому спрацювали засоби охоронно-тривожної сигналізації (надалі по тексту - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору Відповідач, як Замовник, доручає, а Позивач, як Виконавець, зобов'язується забезпечувати негайний виїзд наряду групи реагування Виконавця на об'єкт, що знаходиться під спостереженням на пульті централізованого спостереження Замовника, та на якому спрацювали засоби охоронно - тривожної сигналізації для встановлення причин такого спрацювання.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що перелік об'єктів Замовника, стосовно яких Виконавцем здійснюються заходи реагування, та період реагування, вказані в Розрахунку - дислокації об'єктів Замовника, що є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що сума вартості послуг за Договором визначається Сторонами на підставі Розрахунку вартості послуг, який є невід'ємною частиною Договору.
На дату укладення Договору між Позивачем та Відповідачем підписано Розрахунок вартості послуг Виконавця (Додаток № 2 до Договору), згідно з яким:
- вартість послуг з виїзду наряду групи реагування на об'єкт замовника, в якому спрацювала сигналізація, за місяць на одному об'єкті - 200,00 грн;
- Реагування за кожний хибний сигнал ОТС з одного об'єкту, починаючи з 4-го протягом календарного місяця - 200,00 грн.
Відповідно до пункту 2.2. Договору оплата послуг здійснюється Замовником щомісячно до 20-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування Замовником грошових коштів в сумі вартості послуг, визначеної у Розрахунку вартості послуг.
Згідно з п. 5.1 договору останній набирає чинності з моменту його укладення та є чинним протягом 12 місяців. Договір вважається поновленим на строк, визначений в п. 5.1 договору, на тих самих умовах, якщо жодна сторона не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії договору, письмово не заявить про його припинення або переукладання.
Як вказує позивач у позові, за період з листопада 2024 року по січень 2025 року Позивачем Відповідачу було надано послуг на суму 17 400,00 грн. При цьому, як зазначає позивач, у відповідача наявна заборгованість по оплаті послуг у розмірі 6 900,00 грн, а саме за період січня-лютого 2025 року.
Як встановлено судом під час розгляду даної справи, позивачем через систему «МеДок» надіслано відповідачу акти за січень 2025 року на суму 3 450,00 грн, а також за лютий 2025 року на суму 3 450,00 грн.
При цьому акт за січень 2025 року підписано відповідачем електронним підписом.
Крім того, як вказує відповідач у відзиві на позов, 11.03.2025 через електронну пошту надсилались позивачу повідомлення про розірвання договору.
Проте, як вбачається з роздруківки, долученої до відзиву, таке повідомлення (лист) про розірвання договору направлено позивачу за електронною адресою - status7@ohorona.info, в той час, як у договорі електронною адресою позивача у реквізитах визначено - 1@ohorona.info, тобто інша електронна адреса, ніж та, на яку відповідачем надіслано повідомлення про розірвання договору.
Інших доказів надіслання повідомлення про розірвання договору матеріали справи не містяться.
Між тим, позивачем у відповіді на відзив підтверджено, що договірні відносини сторін припинені достроково з 20.02.2025. Крім того, позивачем у відповіді на відзив підтверджено здійснення відповідачем оплати послуг за січень 2025 року на суму 3 450,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Під час розгляду даної справи відповідачем не надано суду доказів оплати послуг за лютий 2025 року або розірвання договору раніше 20.02.2025, у зв'язку з чим суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 587,00 грн за послуги, надані в лютому 2025 року, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 184,60 грн пені та 19,00 грн 3% річних
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
При цьому згідно з ч.ч. 2, 3 вказаної норми штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 4.3 договору сторонами погоджено, що замовник несе відповідальність за несвоєчасну оплату послуг виконавця у вигляді пені в розмірі облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожен день затримки.
Водночас, перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних суд не може погодитись з їх обґрунтованістю, оскільки такий розрахунок здійснено виходячи з того, що заборгованість за лютий вказана в розмірі 3 450,00 грн, у той час як така заборгованість складала 2 587,00 грн. Крім того, пеня розрахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, проте договором такий розмір неустойки погоджено в розмірі облікової ставки НБУ, а не її подвійного розміру.
Таким чином, за розрахунком суду, розмір пені з урахуванням суми заборгованості та погодженого сторонами в договорі розміру відповідальності (облікової ставки НБУ) становить 86,03 грн пені, розмір 3% річних, враховуючи розмір заборгованості відповідача за заявлений позивачем період, становить 17,72 грн.
За вказаних обставин у суду відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 98,57 грн пені та 1,28 грн 3% річних, у зв'язку з чим суд відмовляє позивача в задоволенні вказаних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором підлягають частковому покладанню на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 2 335,72 грн.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-239, 252, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННА КОМПАНІЯ "ФЕДЕРАЦІЯ БЕЗПЕКИ" (вул. Івана Світличного, 2, оф. 18, м. Київ, 03087, код 42020218) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "СТАТУС" (пр-т Палладіна, будинок 25, офіс 209, місто Київ, 03164, код 38975681) основний борг в розмірі 2 587,00 грн (дві тисячі п'ятсот вісімдесят сім грн 00 коп.), пеню в розмірі 86,03 грн (вісімдесят шість грн 03 коп.), 3% річних у розмірі 17,72 грн (сімнадцять грн 72 коп.), судовий збір у розмірі 2 335,72 грн (дві тисячі триста тридцять п'ять грн 72 коп.).
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано 04.09.2025.
Суддя О.Г. Удалова