03.09.2025 м.Дніпро Справа № 904/2307/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді: Іванова О.Г. - доповідач,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Кузьми Михайла Григоровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2025 (суддя Кеся Н.Б., повний текст якого підписаний 30.06.2025) у справі № 904/2307 /25
за позовом Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Кузьми Михайла Григоровича, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область
про стягнення 108 537,77 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2025 у справі №904/2307/25 позов задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кузьми Михайла Григоровича Дніпропетровська область, м Кривий Ріг на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг заборгованість за спожиту теплову енергію в рамках неукладеного Договору за період з 05.10.2013 по 31.10.2021 у розмірі 41980,38 грн, інфляційні втрати - 57253,76 грн, 3% річних - 9303,63 грн та судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Фізична особа-підприємець Кузьма Михайло Григорович, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Одночасно у змісті апеляційної скарги викладене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке мотивовано тим, що апелянт тільки 04.08.2025 дізнався, що відносно нього ухвалене оскаржуване рішення, 05.08.2025 він звернувся із заявою до суду про видачу копії рішення, але станом на 23.08.2025 апелянт так і не отримав рішення суду, внаслідок чого був вимушений отримати вказане рішення із Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 01.09.2025 здійснено запит матеріалів справи №904/2307/25 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
03.09.2025 матеріали справи №904/2307/25 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху, враховуючи наступне.
За приписами ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали (рішення) суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти (двадцяти, відповідно) днів з дня вручення йому відповідного ухвали (рішення) суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).
Згідно з матеріалами справи, рішення у цій справі ухвалено без повідомлення (виклику) сторін 30.06.2025, повний текст якого виготовлено та підписано також 30.06.2025, отже, строк на апеляційне оскарження рішення суду, визначений законодавством, сплив 21.07.2025 (оскільки 20.07.2025 - неділя, вихідний день). Скаржником апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв'язку з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку - 27.08.2024.
За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.
Тобто, законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
У клопотанні скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду.
В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення скаржник, зокрема, зазначив, що про наявність судового рішення відповідач дізнався 04.08.2025, рішення суду на його заяву від 05.08.2025 так і не отримав, внаслідок чого був вимушений отримати копію з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Розглянувши відповідне клопотання, апеляційний господарський суд визнає підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними і недоведеними належними доказами, з урахуванням наступного.
Відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2024 у справі № 911/1806/22: "Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами."
Зазначені висновки є сталими у практиці Верховного Суду.
Як підтверджено матеріалами справи, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача - Фізичної особи-підприємця Кузьми Михайла Григоровича є: АДРЕСА_1 (яку зазначає і апелянт в апеляційній скарзі).
Позивачем позов направлено саме за цією адресою, про що у справі містять докази - фіскальний чек від 02.05.2025 з описом вкладення у цінний лист.
Відповідач не відноситься до переліку осіб, визначених ч.6 ст.6 ГПК України, які в обов'язковому порядку повинні мати зареєстрований електронний кабінет, тому ухвалу про відкриття провадження у справі від 12.05.2025 (штрихкодовий ідентифікатор рекомендованого листа 0610252295332) судом направлено йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Втім, із адреси відповідача зазначений процесуальний документ повернувся з відміткою пошти для судових повісток «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.83-85 - повернуто до суду відділенням поштового зв'язку 20.05.2025 згідно штампу пошти).
Системний аналіз статті 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 99-2, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (зазначена правова позиція є сталою у господарському процесі та викладена у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі № 910/18543/21, від 13.06.2023 у справі №911/2735/21, від 19.03.2025 у справі №905/573/24).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 24.04.2021 у справі №910/11849/20, від 07.09.2022 у справі №910/10569/21, від 13.06.2023 у справі №911/2735/21).
Суд акцентує, що апелянт є фізичною особою - підприємцем, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 5 частини четвертої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов'язок зазначати дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Отже, вказане дає підстави вважати, що така адреса відповідача є актуальною, а відтак саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов'язок перевіряти надходження поштової кореспонденції і отримувати її.
Відповідач, зазначеного обов'язку не дотримався, не забезпечив вчасне отримання за адресою свого місцезнаходження кореспонденції, як від позивача позову, так і від суду (процесуальних документів).
Рішення від 30.06.2025 (штрихкодовий ідентифікатор листа 0610265904923) так само повернулось до суду з адреси відповідача, але з позначенням «За закінченням терміну зберігання» (а.с.92-97 - повернуто відділенням поштового зв'язку 08.07.2025 згідно штампу пошти).
Матеріали справи дійсно містять заяву відповідача від 05.08.2025 про видачу копії рішення суду, отриману судом 11.08.2025, у відповідь на яку судом здійснене повторне направлення копії рішення суду рекомендованим листом (штрихкодовий ідентифікатор листа 0610273887485), який також повернувся з цієї ж адреси відповідача з позначкою оператора поштового зв'язку «За закінченням терміну зберігання» (а.с.114-117 - повернуто відділенням поштового зв'язку 18.08.2025 згідно штампу пошти).
Також матеріали справи містять супровідний лист про направлення відповідачу рішення суду втретє (а.с.118).
Так, згідно з п.82 Правил надання послуг поштового зв'язку рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою “Судова повістка», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Згідно з п.101 Правил у разі невручення рекомендованого листа з позначками “Судова повістка», “Повістка ТЦК» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою “Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Суд звертає увагу, що направлення судом процесуальних документів рекомендованими листами (за зазначеними штрихкодовими ідентифікаторами) підтверджуються як наявними у справі поверненнями з відмітками оператора поштового зв'язку, так і даними з сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження цих відправлень.
Суд наголошує, що у рішенні ЄСПЛ у справі Sydorenko v. Ukraine (dec.), no/ 73193/12, 18 February 2021, зазначено, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов'язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за не надсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 § 1 Конвенції були порушені. У цьому відношенні Суд вважає вражаючим, що, знаючи про труднощі з доставкою кореспонденції в минулому або, принаймні, про твердження органів влади щодо цього, заявниця залишалася досить пасивною і, схоже, не вжила жодних заходів, спрямованих на те, щоб надіслана їй кореспонденція дійшла до неї. Вона також не зверталася до судів із жодним запитом щодо стану провадження, хоча була велика ймовірність того, що інша сторона оскаржить рішення, ухвалене на користь заявниці. У зв'язку з цим Суд нагадує, що зацікавлена сторона зобов'язана проявити особливу старанність у захисті своїх інтересів і вжити необхідні заходи для ознайомленні з рухом провадження у справі.
Таким чином, матеріалами справи спростовані доводи апелянта стосовно недотримання судом норм процесуального права щодо його належного повідомлення про наявну справу відносно відповідача.
В свою чергу, апелянт в додатку до скарги надав копію довідки від 23.08.2025, написаної від руки на листі паперу формату А4, підписаної невідомою особою, за змістом якої вона надається відповідачу, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , і що на цю адресу не надходило жодного рекомендованого листа, як не відправлялись назад на господарський суд за серпень місяць; довідка засвідчена штампом відділення зв'язку м. Кривий Ріг №81.
За приписами ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд зауважує, що зазначена довідка невідомої особи суперечить наявним у справі доказам, при цьому, належна і добросовісна поведінка оператора поштового зв'язку із вручення поштових відправлень презюмується. В той час, як саме особа, що порушує питання невручення за її адресою рекомендованих листів має довести належними і допустимими доказами неправомірної поведінки органу поштового зв'язку.
Скаржником же при зверненні до апеляційного суду, з урахуванням наявних у ній доказів, не доведено ні факту неналежного виконання судом обов'язку з повідомлення учасників справи, зокрема відповідача, стосовно справи відносно нього, ні факту перевищення повноважень та/чи факту вчинення неправомірних дій (бездіяльності) посадовими особами органу поштового зв'язку під час виконання ними своїх обов'язків щодо кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Звідси, апелянтом не наведено обґрунтованих доводів і не підтверджено доказами об'єктивних підстав для пропуску строку на оскарження рішення суду.
Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та надати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.
Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.
Керуючись ст. ст.174, 234-235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кузьми Михайла Григоровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2025 у справі №904/2307/25 залишити без руху.
2. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:
- надати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.
3. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260, ст.261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/
Головуючий суддя О.Г. Іванов