03.09.2025 року м. Дніпро Справа № 904/5134/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА"
на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Кеся Н.Б.) від 21.02.2025 р. у справі № 904/5134/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА", м. Київ
до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро
про стягнення 63 900,76 грн, -
У лютому 2025 р. Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просило суд ухвалити додаткове рішення по справі, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн, які понесені Відповідачем у зв'язку із розглядом справи № 904/5134/24.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2025 р. у справі № 904/5134/24 стягнуто додатково з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч грн 00 коп.) грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА", в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2025 р. у справі № 904/5134/24 та прийняти нове рішення, яким заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" задовольнити частково, стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 гривень, у задоволенні решти вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, ціна позову - 63 900,76 грн, єдиний процесуальний документ, поданий адвокатом відповідача - відзив на позовну заяву.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, апелянт вважає за необхідне зменшити розмір стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу до суми 3 000,00 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.03.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2025 р. у справі № 904/5134/24 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" подано до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2025 р. у справі № 904/5134/24 - без змін.
В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги відповідач, зокрема, зазначає наступне:
- вказує на те, що під час розгляду заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, позивачем не надавалося жодних заперечень щодо неспівмірності заявлених витрат та клопотань про зменшення цих витрат, з огляду на що відповідач вважає безпідставними твердження позивача про те, що суд першої інстанції був зобов'язаний зменшити розмір цих витрат;
- вважає, що позивач в апеляційній скарзі не довів належними доказами завищення відповідачем вартості юридичних послуг, наданих адвокатами відповідача у процесі розгляду цієї справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Господарським судом Дніпропетровської області розглядався позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про стягнення 63 900,76 грн матеріальної шкоди в порядку регресу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 р. у справі № 904/5134/24 позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про стягнення 63 900,76 грн залишено без задоволення.
20.02.2025 року через систему "Електронний суд" представник Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просив суд ухвалити додаткове рішення по справі, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн, які понесені Відповідачем у зв'язку із розглядом справи № 904/5134/24.
Розглянувши вказану заяву про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати відповідача на адвоката підтверджені документально, пов'язані із веденням цієї справи, а їх неспівмірність не спростована позивачем, а отже є підстави для покладення цих витрат на позивача у заявленому відповідачем розмірі.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За приписами ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону).
Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно зі ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, з положень наведених норм випливає, що, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат.
Одночасно слід враховувати, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування цих витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, - то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відзиві на позовну заяву заявив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та які очікує понести в зв'язку з розглядом справи - витрати на правову допомогу, орієнтовно складає 15 000,00 грн. Докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу буде надано до суду додатково.
На підтвердження понесених судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи, відповідачем, разом із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, надано:
- договір про надання правової допомоги № 5986-ДнЕМ від 04.10.2024;
- акт наданих послуг № 5/904/5134/24-ДнЕМ від 13.02.2025 з додатком 1;
- квитанцію про підписання акту наданих послуг № 5/904/5134/24-ДнЕМ від 13.02.2025 з додатком 1;
- витяг з Єдиного реєстру адвокатів України на підтвердження статусу адвоката Мельник К.О.;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Мельник К.О.
Як вбачається з матеріалів справи, заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу разом із відповідними доказами подана відповідачем до суду першої інстанції 20.02.2025 р., тобто в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.
З наданих відповідачем доказів вбачається, що 04.10.2024 року між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Перший радник" (далі - Виконавець) укладено Договір № 5986-ДнЕМ про надання правничої допомоги (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору:
1.1. В рамках даного Договору Виконавець зобов'язується надавати Клієнтові правничу допомогу (код ДКПП 69.10, надалі - Послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.
1.2. Для цілей цього Договору видами правничої допомоги, що може надаватись Виконавцем є зокрема, але не виключно:
- Надання консультацій і роз'яснень клієнту з правових питань.
- Збір доказів по судовій справі, визначення засобів доказування.
- Представництво в суді.
- Ознайомлення з матеріалами судової справи.
- Складання процесуальних та інших документів правового характеру (позовів, відзивів, заперечень, пояснень, заяв, клопотань, скарг, запитів, звернень тощо).
- Інші види правової допомоги, що не передбачені цим Договором, однак є необхідними для його виконання та захисту інтересів Клієнта.
1.3. Сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість Послуг, номер судової справи, в межах якої надається правнича допомога, та судова інстанція відображається Сторонами в Акті наданих послуг.
4.1. Ціна цього Договору становить 3 000 000,00 грн у тому числі ПДВ 20 % - 500 000,00 грн.
4.2. Розмір гонорару, який має сплатити Клієнт, визначається згідно з Актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правнича допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.
4.3. Вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі.
5.1. Цей Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2025 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
На підтвердження факту та обсягів наданих Виконавцем послуг з боку Відповідача наданий Акт наданих послуг № 5/904/5134/24-ДнЕМ від 19.02.2025, в якому визначено найменування робіт, послуг - надання правничої допомоги (Детальна інформація наведена у додатках до цього документа) - 1 послуга - 15 000,00 грн з ПДВ.
В додатку 1 до Акту наданих послуг № 5/904/5134/24-ДнЕМ від 19.02.2025 визначено найменування робіт, послуг:
- вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів. Розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів Клієнта, підготовка та систематизація доказової бази - учасник - ОСОБА_1 ;
- підготовка відзиву по справі № 904/5134/24 - учасник - ОСОБА_1 .
На час розгляду судом першої інстанції заяви про ухвалення додаткового рішення доказів оплати відповідачем послуг, наданих йому виконавцем, не надано.
Однак за змістом пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Зазначений висновок відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.
При цьому, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Необхідно зауважити, що частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності й недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Отже, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватись на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.
Судова колегія відзначає, що апелянтом акцентовано саме на неспівмірності заявлених витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Однак, судова колегія зауважує, що відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже процесуальним законодавством передбачений механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката саме шляхом подання відповідного клопотання. При цьому, на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов'язок доведення неспівмірності цих витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
З аналізу ст.ст. 13, 14, 15 ГПК України слідує, що обов'язок доведення обставин, які мають значення для справи, покладається саме на сторін справи, права яких є рівними. При цьому, на кожну сторону справи покладається і ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень і обсягу поданих доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Принцип змагальності безпосередньо знайшов свої втілення і в положеннях ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх не співмірності.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
При цьому, судова колегія звертає увагу, що під час розгляду судом першої інстанції заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, позивачем не надавалося жодних заперечень щодо неспівмірності заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу та клопотань про зменшення цих витрат.
З огляду на відсутність відповідних заперечень з боку позивача, безпідставними та необґрунтованими є твердження останнього про те, що суд першої інстанції, при розгляді заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, зобов'язаний був зменшити їх розмір.
Водночас судова колегія критично ставиться до тверджень позивача про позбавлення його можливості надати свої заперечення і спростувати неспівмірність суми стягнення на правничу допомогу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що заява відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу була направлена відповідачем до особистого Електронного кабінету позивача в ЄСІТС. Відповідно позивач мав можливість подати свої заперечення та клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, чого позивачем здійснено не було.
Також, судова колегія констатує, що скаржником і в апеляційній скарзі не надано обґрунтованих доводів щодо неспівмірності заявлених витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що витрати відповідача на адвоката підтверджені документально, пов'язані із веденням цієї справи, а їх неспівмірність не спростована позивачем, а отже наявні підстави для покладення цих витрат на позивача у розмірі 15 000,00 грн.
З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2025 р. у цій справі відсутні.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2025 р. у справі № 904/5134/24 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2025 р. у справі № 904/5134/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право на касаційне оскарження постанови та строк оскарження встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Ю.Б. Парусніков