про залишення позовної заяви без руху
03 вересня 2025 року справа № 580/9795/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в особі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/9795/25 за позовом ОСОБА_1 (реєстрація: АДРЕСА_1 , проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ не зазначений) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
01.09.2025 вх. №43869/25 (редакція від 02.09.2025 за вх.№44351/25) у позовній заяві позивач просить:
- зобов'язати відповідача виправити дані про адресу проживання позивача та фактичного місцезнаходження, зазначивши у власній електронній системі виключно німецьку адресу, та надіслати позивачеві постанови про притягнення до відповідальності на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначену також у додатку "Резерв+", і в подальшому комунікувати з ОСОБА_1 електронною поштою чи шляхом надсилання листів у паперовій формі традиційною поштою на адресу в Німеччині: АДРЕСА_2 ;
- зобов'язати відповідача скасувати накладений на позивача штраф до моменту надання відповіді на звернення позивача до нього по суті.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Позивач сплатив судовий збір за одну вимогу немайнового характеру, однак обрав способи захисту, що не передбачені у ст.5 КАС України, позаяк не йдеться про протиправну бездіяльність.
Кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (ч.1 ст.5 КАС України). Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, що не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст.5 КАС України).
Відповідно до ч.2 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, зокрема: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Наприклад, до місцевого суду у справі № 712/9347/24 ЄДРСР 122180989 позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 АДРЕСА_2 ) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що згідно постанови від 26.07.2024 № 442 про накладення штрафу за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, складеної в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 17000 грн за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що він не зміг пред'явити військово облікові документи у зв'язку з його відсутністю про що подав відповідну заяву про видачу військо-облікового документа, чим порушив Правила війського обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору.
Відповідно до ч. 9 ст. 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Позивач надає клопотання про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції та розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без підтвердження направлення учасникам справи до відкриття провадження у справі (ст.44 КАС України, ч.2 ст.161 КАС України, ст.166 КАС України), тому суд відмовляє у задоволенні передчасних необґрунтованих клопотань без наданих квитанцій відправлення іншій стороні адміністративного позову з усіма додатками, ураховуючи неналежним чином оформлену заяву щодо предмету позову, де відповідач не зазначений.
Відповідно до частини першої статті 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Згідно з частиною третьої статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Відповідно до коду ЄДРПОУ 07735288 зареєстрована юридична особа - ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому позивачеві необхідно уточнити суб'єктний склад учасників.
Верховний Суд у справі № 400/3989/19 ЄДРСР 104008947 у п.45 вказав: належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред'явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, що належить застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов. Шостий апеляційний адміністративний суд у справі №580/530/23 ЄДРСР 112094969 зазначив: під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено яким саме відповідачем; оформлення адміністративного позову з дотриманням вимог ст.160, 161, 172 КАС України та обрання способу захисту порушеного права відповідно до ст. 5 КАС України щодо вирішення публічно-правового спору з урахуванням ч.2 ст.19 КАС України та виконанням вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали направити позивачеві.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА